Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - О. П. Глазова - Ранок 2018

Лексична норма

§8. Лексичні й фразеологічні антоніми

65. Прочитайте. Визначте антонімічні пари.

Відомий громадський діяч Петро Яцик якось розповів таку притчу. Якщо на безлюдний острів висадити групу хлопчаків з однаковим життєвим досвідом, однаковою освітою, дати їм абсолютно однакові стартові умови, то через певний період вони б поділилися на багатих і бідних, переможців і переможених, лідерів і аутсайдерів. Там з’явилися б свої лицарі й інтригани, роботоголіки й нероби, правдолюби й брехуни, прихильники тверезості й п’яниці, моралізатори і розпусники. Одне слово, це стало б звичайним суспільством у мініатюрі. Так завжди було, так є і так буде за всіх політичних режимів і формацій (За А. Дімаровим).

• Сформулюйте за змістом прочитаного 3-4 проблемних питання. Скористайтеся поданою на форзаці підручника таблицею «Види запитань».

• Розкажіть про культурницьку та благочинну діяльність Петра Яцика в Україні. Уживайте антоніми.

• Складіть роздум «Якби я був(ла) меценатом (меценаткою)» (усно). Уживайте антоніми.

Лексичні антоніми — пари слів протилежного лексичного значення: початок — кінець; високий — низький; рано — пізно. Антоніми є словами однієї частини мови.

Антоніми бувають:

• однокореневі: Отак би в серці смертнім закріпить безсмертну силу (М. Рильський);

• різнокореневі: Нас виховують наші перемоги і наші поразки (Д. Павличко). Розрізняють антоніми загальномовні та контекстуальні. Це пояснюється

тим, що в контексті (або реченні) можуть протиставлятися предмети, ознаки, дії, названі словами, які поза контекстом як антоніми не сприймаються: Думай головою, а не черевиком (Нар. тв.).

66. Прочитайте речення, визначте в них антоніми загальномовні та контекстуальні.

1. Усе життя — це боротьба і пошук щастя-долі. А поруч — радість і журба з’єднались мимоволі! (В. Білас) 2. На Олімп епоха нас виносить, і в безодню кидає вона (Д. Кремінь). 3. Пафос історії — це піднесення й падіння, надії та розчарування, віра й скепсис, розквіт і занепад, незламність і пригніченість, невпинність боротьби та відхід від неї, суспільна затребуваність і непотрібність (Я. Голобородько). 4. Любити добрих людей, уникати поганих, радіти добру, гідно зносити зло, уміти забувати — ось у чому мій оптимізм (А. Мору а). 5. Успіх на стороні людей з гарячим серцем і холодним розумом (С. Вакарчук). 6. Все, що розділяє, може насправді об’єднувати (Ю. Андрухович).

• Доберіть до виділених запозичених слів українські відповідники. Чи пояснюють дібрані синоніми лексичне значення цих слів?

67. Перепишіть, уставляючи на місці крапок дібрані з довідки слова, що утворюють із попередніми словами антонімічні пари. Розставте пропущені розділові знаки.

Поети не проливають крові. В їхньому арсеналі нема ні рушниць ні гармат ні ракет. Вони користуються лише зброєю рідного слова крицевого прицільного вогняного. їхні вірші зіткані з мовного матеріалу змушують читачів сміятись і …, любити й …, дивуватись і …, замислюватись і каятися боротися й жити.

Поезія це не просто заримовані рядки це динаміт закладений у думку він вибухає щоразу коли запалюють бікфордів шнур порозуміння і прихильності коли розпізнають істину не тільки у змісті а й між словами.

Ніщо так боляче й навідліг не вражає ворога як поетично відгранені рядки. Тому гострі пера куди грізніші ніж гартовані багнети (За М. Шудрею). Довідка. Розчаровуватись, плакати, ненавидіти.

• Укажіть ужиті в тексті контекстуальні синоніми.

• До виділених запозичених слів доберіть українські відповідники.

• Визначте тему й головну думку висловлення. Доберіть до нього заголовок.

68. Напишіть есе на тему «Чарівність і могутність слова». За потреби скористайтеся Словничком термінів. Використовуйте синонімічні ряди й антонімічні пари.

Фразеологічні антоніми — це стійкі звороти з протилежним значенням: жити душа в душу — жити як кіт із собакою; у рот води набрати — теревені правити.

Антонімічними фразеологізми можна вважати за таких умов:

• усталені словосполучення мають протилежне, контрастне значення: ляпати язиком — тримати язик на защіпці;

• обидва фразеологізми виражають:

дію: ставити підніжку — брати на буксир; ознаку: старий лис — свята простота; обставини дії: за тридев'ять земель — під носом.

69. З'ясуйте, чи всі подані в парах фразеологізми є антонімічними. Звіртеся зі Словничком фразеологізмів.

Лавровий вінок — терновий вінок. Про чорний день — серед білого дня. Одним махом — крок за кроком. Стара пісня — довга пісня. Легка рука — тверда рука. Кури не клюють — на голому місці. Трубити в кулак — купатися в золоті. Біла ворона — чорний ворон. Кинути рукавичку — підняти рукавичку. Байдики бити — сидні справляти. Вивести на орбіту — зійти з орбіти.

• Фразеологічні антоніми запишіть. Виписані антонімічні пари уведіть до самостійно складених речень (усно).

70. Складіть і запишіть висловлення про людину, яка викликає у вас цікавість, проте має, на вашу думку, суперечливий характер. Використайте деякі з поданих фразеологізмів.

Міцно тримається на ногах. Хоч до рани прикладай. Пальця в рот не клади. Тютя з полив’яним носом. Не з заячого пуху. І за вухом не свербить. З каменем за пазухою. Бистрий на слово. З піску мотузки сучить. Гострий на око. Відкрите серце. З вареної крашанки курча висидить. Мухи не скривдить. Високо літає. Майстер на всі руки. Бісики в очах грають. Мати голову на плечах.

• Які з поданих фразеологізмів є антонімічними?

• Які фразеологізми утворюють синонімічний ряд?

• У записаному тексті поясніть уживання розділових знаків.

71. Прочитайте. Чи поділяєте ви висловлені в тексті думки про неможливість рівноваги й перерви в розвитку людини? Якою мірою?

Я прагматик, у мене біографія чітко розпланована, жодної рожевої мрії. Рівновага неможлива! Існують лише динамічні процеси і дві тенденції: прогрес і регрес. Або ти розвиваєшся, або деградуєш. Проти опускання єдині ліки — піднімання! (Ю. Обжелян)

• Витлумачте лексичне значення слова прагматик. Звіртеся з Тлумачним словничком.

• Напишіть авторові висловлення відповідь, підтвердивши або заперечивши сказане ним. Свою позицію обґрунтуйте та проілюструйте прикладами з власного життя. Уживайте в тексті антоніми та синоніми.

• До виділених запозичених слів доберіть українські відповідники.

72. Попрацюйте в групах. Використавши програму Skype, організуйте та проведіть інтернет-дискусію на тему «Інтернет у житті сучасного школяра». Обговоріть питання: «Інтернет зближує людей чи поглиблює самотність?» Уживайте лексичні й фразеологічні синоніми та антоніми.

Практична риторика

Особистість мовця. Риси гарного співрозмовника

73. Прочитайте. Чи є серед ваших знайомих людина, яка відповідає названим у тексті вимогам?

Щоб навчитися гарно спілкуватися, насамперед треба стати людиною, якій є що сказати. А стати такою людиною ти зможеш лише тоді, коли будеш постійно стежити за всім, що діється навколо, регулярно читати пресу, тижневики, спеціальну літературу, стежити за цікавими передачами по радіо й телебаченню, час від часу дивитися наукові, технічні та інші фільми, брати участь у дискусіях і взагалі використовуватимеш будь-яку нагоду, щоб розширити свій кругозір.

Слід пам’ятати: сучасну людину заполоняє такий обсяг цікавої інформації, що ніхто не зацікавить її, не сказавши щось таке, що справді варте уваги. У порівнянні із засобами масової інформації бесіда, лекція чи доповідь мають свої переваги — це можливість встановлення між лектором і слухачами особистого контакту (За І. Томаном).

• Телебачення та Інтернет надають можливість слухати виступи багатьох суспільних діячів: політиків, митців. Складіть рейтинг із п'яти осіб, виступи яких вас зацікавили — змістом і формою.

• Чи завжди збігаються поняття цікавий співрозмовник і приємний співрозмовник? Поясніть.

• Як ви розумієте античний афоризм: Ми слухаємо не промову, а людину, яка промовляє?

• Які риси властиві особистості гарного мовця — цікавого співрозмовника?

Рисами успішного мовця вважають:

• чарівність — спроможність бути самим собою, виражати власну індивідуальність, нікого не наслідуючи й не повторюючи;

• артистизм — здатність спілкуватися захоплено, творчо, натхненно;

• упевненість у собі — усвідомлення своїх можливостей, уміння захопити своїми думками й почуттями, переконати;

• щирість — відвертість, безкорисливість, сердечна теплота, привітність, правдивість у вираженні думок і почуттів;

• обізнаність — ознайомленість із темою спілкування, загальна ерудованість;

• об'єктивність — безсторонність, неупередженість, урахування протилежних думок і оцінок, чесність;

• доброзичливість — приязне та прихильне ставлення до співрозмовника, бажання бути йому корисним.

74. Попрацюйте в групах. Складіть список-рейтинг рис сучасного підлітка, якого ви вважаєте гарним співрозмовником.

• Які з визначених вами рис співрозмовника ви хотіли б розвинути в собі? У який спосіб це можна зробити?

• Складіть і розіграйте діалог, який міг би відбутися між вами і вашим улюбленим (улюбленою) співаком (співачкою), спортсменом (спортсменкою), актором (акторкою). Намагайтеся виявляти риси, зазначені в складеному вами переліку.

75. Підготуйтеся до трихвилинного виступу в класі на одну з поданих тем. Якого співрозмовника я хотів би бачити серед своїх друзів.

Завдання: в основу тексту виступу покладіть протиставлення, дібравши антоніми до слів чарівність, артистизм, упевненість у собі, щирість, обізнаність, об'єктивність, доброзичливість.

Які риси приємного співрозмовника я хотів би в собі виховати.

Завдання: використайте в тексті виступу синонімічні ряди, дібравши синоніми до слів відвертий, чемний, тактовний, дотепний, поблажливий.

Комунікативний стан мовця. Вимоги до мовлення оратора

76. Прочитайте текст (скорочений) виступу поета й видавця Івана Малковича на церемонії вручення Національної премії імені Тараса Шевченка.

Як же нам хотілося довести всьому світові, що Шевченко і модерний, і сучасний, хоча з нього постійно ліпили тільки селянського романтика і таврувальника панів, понижуючи образ національного генія до постаті бідного кобзаря, що печально пощипує струни кобзи чи бандури. Біда в тому, що в багатьох шкільних і студентських аудиторіях саме такий образ Шевченка переважає й досі — кріпак і селянський поет-мученик.

«Скиньте з Шевченка шапку. Та отого дурного кожуха. Відкрийте в нім академіка. Ще одчайдуха-зуха…» — закликав Іван Драч і багато інших поетів упродовж сторіччя. Але наша українська натура й далі продовжує зациклюватися на образі мученика, затінюючи істинний образ Шевченка-поета, чий «Кобзар» — в часи бездержавності і аж дотепер — правив нам за найвищу конституцію національного духу.

…Справжні Шевченкові смисли в багатьох його творах звучать як важкий, глибокий рок, а не мелясна попса.

…Я мрію дожити до тих часів, коли дітям у школі перестануть сльозливо оповідати про горопашного кріпака, який служив безправним, безсловесним попихачем у панів, а вестимуть натхненну мову про неймовірного хлопчика, що аж світився великим талантом, який без тата й мами, і без, здавалося, жодних шансів на успіх, створив сам себе.

А уявіть, який потужний і світлий талант треба було мати, щоб довкола його викупу з кріпацтва і вступу в Академію закрутилися такі імениті люди, як Жуковський, Брюллов і багато інших. Це просто якась нереальна історія!.. Достоту історія про успіх.

І дітям, і студентам варто наголошувати, що сильна і дієва мрія відкриває нам усі шляхи, навіть, здавалося б, у найнесприятливішому середовищі, однак для цього треба вперто і каторжно працювати. Тож приклад Шевченка має їх окрилювати, а не вганяти в безнадію. Срібна медаль Академії, академік гравюри, розпис Большого театру, високоосвічений юнак, що має шанс продовжити навчання в Римі,— це все про Шевченка.

Але виявляється, що те його внутрішнє світіння — то далеко не абажурне сяйво, то — вогонь правди. Він ані на мить не забуває про своє коріння і про ту неправду, яка панує на його батьківщині. Шевченко має мужність не записатися в лави прославляльників російського царя, який хай і лівим ґудзиком правої поли, але теж був причетний до його викупу з неволі. Але для генія правда — понад усе.

Шевченко не вміє і не хоче кривити душею, у якій клекотить праведний гнів і мрія про ідеальну, майже міфічну Україну. І ось його землякам уже й не соромно показатися на люди: дивіться, ми є, про нас не забуто, ми теж присутні у великому Божому задумі.

Отож і наш із вами святий обов’язок — свідчити правду.

• Сформулюйте мету промови. Прочитайте речення, у яких передано головну думку виступу.

• Чи можна назвати промову майстерною? Скористайтеся поданою нижче інформацією.

Майстерність промови полягає у високій культурі, аргументованості й переконливості, художній виразності, стилістичній точності, які виникають унаслідок цілеспрямованої праці оратора. Майстерність передбачає наявність професійних знань, умінь, навичок, наполегливого оволодіння досвідом попередників і напружених власних творчих шукань.

Від риторичної майстерності, впливової сили його мовлення, а також від ступеня авторитетності мовця залежить та позиція, яку він займає щодо інших учасників спілкування. Таку позицію називають комунікативним станом мовця.

77. Як ви розумієте словосполучення моральний авторитеті Звіртеся з Тлумачним словничком. Кого з моральних авторитетів української нації, крім Тараса Шевченка, ви можете назвати?

78. Прочитайте уривки з виступу. Чи є моральним авторитетом нації Любомир Гузар? Поясніть.

БЛАЖЕННІШИЙ ЛЮБОМИР — КОБЗАР НЕЗАЛЕЖНОЇ УКРАЇНИ

Ще з дохристиянських часів люди мали окреме трепетне ставлення до незрячої людини. Згадаймо незрячого Гомера, який наспівав Іліаду і Одіссею і тим заклав фундаменти сучасної Європи. Спів того незрячого лірника і пророка став епосом, який пережив його час і епоху.

Пригадаймо незрячих кобзарів, які оспівували у своїх піснях долю і недолю, бувши сумлінням нашого часу. І недаремно великого Шевченка ми називаємо Кобзарем: він зумів заторкнути глибини української душі і дав нам те, що нас створило як народ.

Блаженніший Любомир, коли втратив фізичний зір, наче ще ширше відкрив зіниці своїх духовних очей. Коли він заходив чи то в папський апостольський палац, чи у Верховну Раду України, чи в університет Києва чи Львова, чи будь-яке інше громадське місце, усі вставали. Йому варто було лише прийти, як усі вже все розуміли.

Пригадаймо слова Тараса Шевченка: «Перебендя старий, сліпий, хто його не знає? Він усюди вештається та на кобзі грає. А хто грає, того знають і дякують люде: він їм тугу розганяє, хоть сам світом нудить. …Отакий-то Перебендя, старий та химерний! Заспіває весільної, а на сльози зверне».

Гадаю, краще оспівати Кобзаря нової незалежної України неможливо. Ми відчуваємо, що та кобза, на якій грав Блаженніший Любомир, це була душа кожного з нас, душа кожного українця незалежно від релігії, конфесії, місця проживання, мови. Від його голосу здригалися серця навіть тих, хто його не бачив, але чув — в Україні і за кордоном.

Цей наш химерний український Перебендя довершив сучасний національний епос своєю мудрістю, словом, навіть своїм гумором і дотепністю. Це його кобзарський спів ми чутимемо й розумітимемо через його аудіокниги, фільми, звернення, навіть блоги в Інтернеті, з ним нам жити і будувати нашу вільну й незалежну Україну.

Його пісня не вмре, не загине. Вона вже його пережила. Уже стала історією. Наші серця й душі продовжують співати, як кобза. Ми це бачили, коли десятки тисяч людей, слухаючи, молячись до нього і з ним, відчували себе заторкнутими його особою, його словом.

Ми плачемо, наш Перебенде, бо ти відходиш від нас. Але ми радіємо, бо бачимо, як через твоє слово, твою думу, молитву воскресає сьогодні українське серце. Ми хочемо, щоб наша Україна носила ім’я Любові і Миру. Наш особистий, духовний зв’язок із тобою ніколи не перерветься. Спочивай у мирі. Ми будемо в мирі і любові йти за тобою. А Господь нехай дасть тобі вічную пам’ять.

(З виступу Глави Української Греко-Католицької Церкви Блаженнішого Святослава під час заупокійної Літургія в Патріаршому соборі Воскресіння Христового 5 червня 201 7 року)

• Назвіть людей — історичних осіб і наших сучасників,— що є моральними авторитетами української нації.

• Як пояснити те, що всі названі вами люди відзначаються майстерним володінням словом?

79. Прочитайте. Зміст прочитаного викладіть у формі таблиці або схеми.

Велике значення має мовлення оратора, ось його основні якості.

Правильність виявляється в неухильному дотриманні норм літературної мови (лексичних, орфоепічних, орфографічних, граматичних).

Виразність — передовсім завдяки цій якості здійснюється вплив на емоції та почуття слухачів.

Ясність забезпечує адекватне розуміння сказаного, не напружуючи слухача при сприйнятті виступу.

Точність виявляється у використанні слів відповідно до їх лексичних значень. Уживання слів у переносному значенні має бути доцільним і майстерним.

Стислість — якість мовлення, яка виявляється у філігранно влучному й ощадливому доборі мовних засобів для вираження думки, передавання почуттів. Багатослів’я відволікає, дратує, зводить спілкування до демагогії, зайвого й недоцільного пафосу, чим дискредитує і промовця, і саме слово.

Доцільність — це особлива організація мовних засобів, яка забезпечує відповідність мовлення меті та умовам спілкування. Як жодна інша, ця якість навчає ефективно керувати поведінкою аудиторії.

Кожна з названих комунікативних якостей мовлення обов’язкова для продуктивного та приємного спілкування (3 підручника).

• З'ясуйте лексичне значення слів демагогія та пафос за Словничком термінів.

80. Підготуйте п'ятихвилинний виступ у класі на одну з поданих тем:

Як потрібно говорити, щоб тебе не слухали, а чули (якості мовлення оратора). Якого оратора я хотів би слухати якнайчастіше (особистісні риси промовця).

• У виступі використайте фразеологізми бути господарем свого слова; говорити різними мовами; приймати (чути) серцем; холодним словом серця не запалити; заговорювати зуби; різати (усолоджувати) слух або самостійно дібрані.

• Чи можуть риторичні вміння громадян прислужитися створенню громадянського суспільства? Яким чином?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити