Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - О. П. Глазова - Ранок 2018

Лексична норма

§13. Уживання слів у фразеологізмах відповідно до їхнього стилістичного забарвлення

За стилістичними властивостями фразеологізми поділяють на такі групи:

• розмовні: товкти воду в ступі; тягти кота за хвіст; бути на побігеньках; давати прочухана; за онучу збити бучу; наступити на пробку; втерти носа; на козі не під'їдеш; курям на сміх. Уживання таких фразеологізмів надає мовленню невимушеності, оскільки більшість із них має грубувато-знижене забарвлення;

• книжні: перейти рубікон; співати дифірамби; здати в архів; обходити гострі кути; наріжний камінь; в'їхати на білому коні; стрітися на вузькій стежці. Уживання таких фразеологізмів надає мовленню вишуканості, засвідчує освіченість мовця, більшість із них має урочисто-піднесене, «високе» забарвлення;

• стилістично нейтральні: господар становища; милувати око; закласти фундамент; стати лавами; сприятливий ґрунт.

До стилістично нейтральних належать і так звані номінативні фразеологізми, що є назвами явищ (рослин, наукових понять тощо): Роси випали сльозами над Петровими батогами (Д. Чередниченко).

Стилістично нейтральними є й усталені етикетні формули: добридень; здоров був; здоровенькі були; прошу вибачення.

102. Прочитайте. Витлумачте значення кожного з фразеологізмів.

1. Як син, живу тобою, рідна мово, сам Бог велить — не зійдеш із орбіт (Б. Степанюк). 2. Будувати свою моральність, духовність на чужій мові, чужій культурі, живучи в Україні,— це все одно, що зводити палац на піску (В. Захарченко). 3. Коли-небудь ми змушені будемо розрубати цей гордіїв вузол! (Б. Малик) 4. Друже, вдар об землю лихом чи жбурни його за пліт! Ми своїм козацьким сміхом полонили цілий світ (П. Ребро). 5. Утрат нам не уникнути в житті, буває серце тугою повите,— та ми живемо в дружньому гурті, і нас, мовляв, водою не розлити! (М. Рильський) 6. Ніколи не кривили ми душею, ділили щастя з добрими людьми (П. Перебийніс). 7. Що нас чекає завтра: суховій, а чи небесна манна? (Д. Кремінь)

• Які з фразеологізмів доречні в побутовому мовленні? Які більше придатні для писемних, «книжних» текстів?

103. Прочитайте. Укажіть фразеологізми стилістично нейтральні, розмовні та книжні.

1. Загальновідомо, що кожна національна культура має в своєму арсеналі елементи інших культур, але ж не вони визначають її суть (3 газети). 2. Життя прекрасне, поки ти пливеш, змагаючи і рифи, й вал дев’ятий (Б. Грабовський). 3. В дорозі начеб не барився, набачивсь, намотав на вус... І так немовби оновився, коли додому повернувсь (Б. Бровченко). 4. Поки я на коні, буде слатись мій шлях. Ви коня не дражніть, бо він дасть по зубах (П. Осадчук). 5. У двослівних назвах рослин, утворених за допомогою прикметників кінський, собачий, заячий, вовчий і под., міститься вказівка на дикорослість рослини, непридатність її для людини: собача м’ята, заяча капуста, кінський щавель, жаб’яча кислиця (Л. Москаленко). 6. Про доброго козака так і кажуть: характерник. Гострий слух, соколині очі, відвага, гумор, кмітливість, уміння вийти сухим з води... (Ю. Хорунжий)

Знаю, вмію, набуваю компетентностей!

ЗАПИТАННЯ І ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОКОНТРОЛЮ

— Що означає витлумачити лексичне значення слова? Визначити його граматичне значення? Наведіть приклади.

— За якими словниками можна з’ясувати лексичне значення слова?

— Яка помилка називається лексичною? Які лексичні помилки трапляються в мовленні школярів найчастіше?

— Чим пояснити безперервне збагачення мови запозиченими словами? Наведіть приклади таких слів.

— Проведіть у класі дискусію на тему: «Чи потрібні мові запозичення?». Відеозаписи найцікавіших виступів розмістіть на шкільному веб-сайті.

— Систематизувавши узяту з різних словників інформацію про певне слово, виконайте проект «Музей одного слова». Організуйте презентацію проекту.

— Яка роль синонімів у мовленні? Які синоніми є загальномовними? Контекстуальними? Наведіть приклади.

— Що таке синонімічний ряд? Утворіть синонімічні ряди до слів допомагати, мудрий, успішно.

— Складіть перелік відомих вам словників синонімів української мови. Складіть анотацію до одного з них.

— Яка роль антонімів у мовленні? Розкажіть про своє захоплення, уживаючи антонімічні пари.

— Доберіть кілька прислів’їв, побудованих на використанні антонімів.

— На які групи поділяють фразеологізми за змістовою злитістю? Наведіть приклади.

—Які типи фразеологічних словників ви знаєте? Розкажіть про їхню будову й укладіть анотацію до одного з них.

— Доведіть, що фразеологізми, як і слова, мають синоніми та антоніми.

— Поясніть, чому фразеологізми не перекладаються іншими мовами

дослівно. Доберіть український відповідник до відомого вам фразеологізму з іноземної мови, яку вивчаєте.

— У висловленнях якого стилю фразеологізми вживаються найчастіше? Поясніть чому.

Виконайте тестові завдання.

Практична риторика

Аудиторія (слухач, слухачі). Види слухання. Цілі слухання

104. Прочитайте. Витлумачте пряме й переносне значення слова аудиторія. Доберіть до цього слова синоніми.

Думка про оратора складається у слухачів саме під час його виступу. Аудиторія придивляється: як він стоїть, який у нього вираз обличчя, як він рухається.

Здебільшого аудиторія не любить офіційної обстановки публічної доповіді. Промовець має створити теплу й доброзичливу, дружню, але ділову атмосферу спілкування. Тримаючись скромно, але впевнено, оратор повинен викликати довіру слухачів (За П. Сопером).

• Чи можна назвати аудиторією шкільний клас? глядачів телебачення? користувачів Інтернету? Відповідь обґрунтуйте.

105. Прочитайте поезію Бориса Олійника. Чи можна сказати, що автор звертається до аудиторії як оратор? Відповідь обґрунтуйте.

ДО ЗАЛИ А

Висока. Чолом до неба.

Одверта, як білий день,

Виходжу я перед тебе

На сцену, мов під рентген.

Весела і невідступна.

Чутлива, як стетоскоп,

Тебе на м’якині не купиш,

Не візьмеш в обхід чи в лоб.

На кожну мою удачу

В очах твоїх мідь цвіте.

На кожну мою невдачу

Ти прямо говориш: «Не те».

Коли ж я спіткнусь на кризі,

Коли мене зрадить рух —

Ти візьмеш мене на крила

Своїх обережних рук.

О мамо, моя голубко

Аж десь ув останнім ряду!

О, як мене ти голубиш

Очима столітніх дум!

Прости мої вдачі ранні

І мій велемовний стиль.

Єдиного — загравання

Зі словом — мені не прости!

Коли у моєму слові

Олжа павутиння зітче,

Жбурни його, як полову,

На сором моїх очей.

Щоб я у твоєму гніві

Навіки-віків осліп.

Щоб губи мої зрадливі

Забули, як зветься хліб.

• Сформулюйте ставлення автора до зали-аудиторії. Підтвердте це посиланнями на текст.

• Якими словами поет увиразнює зворотний зв'язок з аудиторією, її реакцію на кожне слово промовця? У яких словах виражено прихильність аудиторії до нього?

• За що автор відчуває відповідальність перед слухачами? Визначте головну думку поезії. Що спільного мають риторика й поезія?

106. Розгляньте таблиці. Поміркуйте: які види слухання переважають у вашій навчальній роботі. Як вибір виду слухання залежить від поставленої вами цілі?

ВИДИ СЛУХАННЯ

Види слухання

Що покладено в основу

Коли є доцільним

активне

свідоме зусилля, прагнення якнайточніше зрозуміти зміст висловлення, активний зворотний зв’язок із мовцем (формулювання запитань задля доповнення і тлумачення змісту повідомлення), спільне з промовцем підбиття підсумків та узагальнень

під час сприйняття будь-якої важливої інформації

пасивне

максимальна зосередженість на змісті почутого, невтручання в мовлення співрозмовника запитаннями, коментарями або зауваженнями; демонстрування уваги та бажання зрозуміти

під час підготовки до обговорення неоднозначних питань

спрямоване

критичне

слухання

активний аналіз нової інформації, бажання помітити суперечності, уточнити деталі, вислухати думки й докази опонента, усунути допущені помилки

під час дискусій, обговорень нових ідей, проектів, різних поглядів на проблему

емпатійне

здатність поспівчувати, не критикуючи і не повчаючи, зрозуміти ставлення мовця до того, про що він говорить, його почуття й переживання

якщо мовець звертається по допомогу й підтримку

ЦІЛІ СЛУХАННЯ І ЗАСОБИ ЇХ ДОСЯГНЕННЯ

Цілі слухання

розуміння

інформації

запам’ятовування

інформації

аналіз та оцінювання

інформації

Як досягти таких цілей

виділити й записати ключові слова і словосполуки, що відбивають суть обговорюваного питання

письмово зафіксувати прослухане у формі таблиць, схем, рисунків тощо

розрізнити факти та їх оцінки, розпізнати допущені мовцем неточності й помилки (якщо такі є)

• Які види слухання поєднуються в навчальній роботі школяра?

• Які види слухання можуть доповнювати одне одного? Які є протилежними і як це підтверджується результатами? Наведіть приклади зі шкільного життя.

• Які види слухання можна схарактеризувати фразеологізмами ловити кожне слово; нагострювати вуха; пускати мимо вух?

107. Попрацюйте в парах. Прослухайте текст, дібраний і тричі прочитаний учителем. Виконайте навчальні дії в поданій відповідності.

Перше прослуховування: визначте й запишіть ключові слова (речення).

Друге прослуховування: передайте зміст прослуханого у формі таблиці або схеми. Третє прослуховування: поділивши сторінку надвоє, зафіксуйте в першій колонці факти, про які йдеться в тексті, у другій — оцінки цих фактів.

Зробіть висновки, які записи:

— найбільше допоможуть вам у складанні плану переказу прослуханого тексту;

— щонайкраще допоможуть виступити з доповіддю на основі прослуханого;

— допоможуть сформулювати думки й оцінки, дискутуючи за змістом прослуханого.

108. Скориставшись каналом YouTube, самостійно оберіть цікавий для вас виступ (монолог письменника або актора і под.), тричі уважно його прослухайте. Напишіть критичний відгук про прослухане.

• Проаналізуйте свої дії, відповівши на такі запитання:

— Які цілі слухання ви ставили, готуючись до роботи над відгуком? Чи змінювалися цілі в процесі роботи? Якщо так, то в якій послідовності?

— Який вид слухання врешті-решт переважав: емпатійний чи критичний? Як це пов’язано зі змістом прослуханого?

— Який із видів слухання для вас найлегший? найбільш звичний? найкорисніший? Чому? Як ви це пояснюєте?

Моделювання аудиторії. Контакт із аудиторією. Прийоми налагодження контакту

109. Прочитайте. Прокоментуйте вислів. Чи траплялося вам спостерігати абсолютне володіння аудиторією промовцем? Розкажіть про це.

Красномовство полягає в умінні оратора встановлювати зв’язок між умами й серцями слухачів і його власними думками і словами. Це означає, що він має добре розуміти людське серце, знати всі його пружини, лише тоді його промова буде зрозуміла й переконлива.

Станьмо самі на місце тих, хто нас слухає, і перевірмо на самих собі, чи є правильною обрана нами форма вислову, чи відповідає вона змістові, чи здійснює на слухачів потрібне враження (Б. Паскаль).

• Поясніть, як ви розумієте словосполучення пружини серця.

Промовець має знати, з кого складається аудиторія, перед якою він має виступити. Готуючи виступ, він має поцікавитися:

• якого віку більшість людей у залі;

• кого більше — хлопців чи дівчат, жінок чи чоловіків;

• яким є рівень освіти слухачів (школярі, студенти, дипломовані фахівці);

• соціальним станом майбутніх слухачів (мешканці міста, селяни, інтелігенція, переселенці тощо).

Такі видимі ознаки слухачів називають анкетними даними, і про аудиторію вони дають лише загальне уявлення.

Щоб створити психологічний портрет аудиторії, промовець має розуміти інтереси, цінності, мотиви поведінки, громадські, професійні й особисті потреби, почуття й переживання людей, з яких складається аудиторія.

Таке моделювання аудитори забезпечить створення позитивної психологічної атмосфери, умов для плідної співпраці та приємного спілкування промовця зі слухачами.

110. Прочитайте допис із веб-сайта. Яка подана в ньому інформація потрібна для моделювання аудиторії? Чи здійснила таке моделювання — свідомо чи підсвідомо — промовиця? З чого це зрозуміло?

20 квітня, після уроків, шкільна зала була переповнена не лише освітянами. На зустріч із письменницею прийшли всі небайдужі до літератури мешканці міста. Крім того, до зали набилося чимало студентів та старшокласників. Тендерної рівності дотримати не вдалося: розрив був явно на користь жінок і дівчат, котрих у залі було відсотків за 80 від усієї публіки.

Майже тригодинна зустріч із гостею пройшла жваво, цікаво, захопливо. Мисткиня розповіла про нові книжки, історію їх створення, подальшу долю «списаних із життя» літературних персонажів.

Під час виступу письменниці із залу надходила неймовірна кількість записок із запитаннями. Треба відзначити, що запитання часом були не менш цікаві за відповіді, тож виникали жваві дискусії.

Не дивно, що результатом зустрічі стала ідея проведення в місті літературного фестивалю, «хрещеною матір’ю» якого зала одностайно «призначила» улюблену письменницю. Хотілося б, щоб задумана культурна подія посприяла розвитку культурного життя нашого міста.

• Чи траплялось на ваших уроках так, щоб пояснення вчителя переростало в дискусію? На вашу думку, це добре чи погано? Відповідь аргументуйте.

Змоделювавши аудиторію, промовець зрозуміє потреби слухачів.

Психологи виокремлюють такі види потреб аудиторії:

• пізнавальні (слухачі хочуть дізнатися щось важливе, значуще для себе);

• пов'язані з професійною діяльністю (виступи колег за професією);

• пов'язані з життям суспільства (зустрічі, на яких висуваються кандидати в народні депутати);

• особистісні (якщо промовця добре знають і він викликає інтерес).

Лише поважаючи в кожному зі слухачів особистість і розуміючи його потреби, промовець зможе встановити з аудиторією контакт, тобто стосунки, засновані на взаємній повазі та зацікавленості в інтелектуальній співпраці.

111. Попрацюйте в групах. Оберіть одну із запропонованих нижче тем виступу. Визначте й занотуйте у формі переліку анкетні дані, інтереси, цінності, потреби людей, які мали б зібратися в залі для обговорення цього питання. Здоровий і активний спосіб життя — запорука довголіття.

Мандрівки рідним краєм як джерело позитивних емоцій.

Громадянські цінності сучасної української молоді.

• Трапляється, що в промовця для моделювання аудиторії немає можливостей і часу. Які запитання він має в такому разі поставити організаторові зустрічі? Складіть рейтинг таких запитань.

112. Прочитайте. Складіть план прочитаного, за планом зробіть стислий усний переказ.

Що таке виступ? Це монолог особливого типу. Оратор не просто говорить, він спілкується, веде бесіду. Відчуваючи реакцію аудиторії (хтось погоджується, хтось сумнівається, хтось категорично не згодний), промовець повинен реагувати на неї: щось уточнити, проілюструвати, послатися на авторитети. Таким чином, виникає своєрідний діалогічний монолог, адресований аудиторії та кожному слухачеві зокрема.

Готуючись до виступу, оратор має бути готовим до встановлення з аудиторією контакту. Трапляється, що слухачі налаштовані байдуже, недовірливо, навіть недоброзичливо. Щоб привернути увагу аудиторії, «завоювати» її, досвідчені оратори застосовують такий прийом, як «чіпляючий гачок» (термін, запропонований адвокатом А. Коні).

«Увага кожного (дитини, неука, інтелігента і навіть ученого),— писав цей оратор,— може бути викликана чимось простим, цікавим і близьким до того, що цей кожен відчував і переживав».

Для підтримання контакту оратор має вдивлятися в обличчя слухачів: це дає йому можливість вчасно помітити послаблення уваги.

Дієвим засобом установлення міцного контакту є перехід до діалогу, використання риторичних запитань. Позитивно сприймається використання в мовленні крилатих фраз, влучних афоризмів.

Контакт з аудиторією можна зміцнити застосуванням таких засобів, як уживання займенників І та II особи (напр.: Вам відомо, що... Я зроблю спробу пояснити... Ми переживаємо з приводу...), дієслів у формі І та II особи наказового способу (напр.: Міркуймо разом! Спробуймо розібратися! Зверніть увагу... Виправте, якщо я помиляюсь...), звертання до слухачів (напр.: шановне панство, любі друзі, колеги).

Якщо оратор відчув, що слухачі стомилися, він може вдатися до прийому емоційної розрядки — запропонувати вгадати, кому належить певний вислів, пожартувати, розповісти анекдот тощо. Після такої «передишки» досвідчений оратор якнайчастіше переходить до найважливішої частини виступу.

Мета всіх названих прийомів — викликати або зберегти інтерес аудиторії (За І. Томаном).

• Який із названих у тексті прийомів зацікавив вас найбільше? Чому?

• Чи доводилося вам спостерігати застосування котрогось із прийомів на практиці? Розкажіть про це.

113. Змоделюйте з погляду промовця, який готується до виступу, дві з поданого переліку аудиторій (на вибір):

— школярі-учасники Малої академії наук (до 100 осіб) — консультація щодо написання й оформлення роботи;

— медичні працівники районної поліклініки (до 200 осіб) — нарада з питань профілактики інфекційних захворювань;

— мешканці трьох сусідніх будинків (до 50 осіб) — нарада ОСББ із приводу створення й обладнання стоянки для автомобілів.

• У який спосіб ви встановлювали б контакт із кожною з обраних аудиторій? Яким прийомам надали б перевагу? Чому? Підготуйте про це трихвилинну розповідь.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити