Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - О. П. Глазова - Ранок 2018

ОРФОЕПІЧНА НОРМА

§15. Поняття милозвучності. Чергування у-в, і—й як засіб милозвучності

119. Попрацюйте в парах. Прочитайте. Поясніть, як ви розумієте вислів милозвучність мови.

Одна з характерних рис української літературної мови — її милозвучність.

Милозвучність мови потребує певної фонетичної організації висловлення, свідомого прагнення уникати незграбності в поєднанні звуків під час мовлення. Важливим засобом досягнення милозвучності є позиційне чергування голосних і приголосних у-в, і-й, фонетичні варіанти слів (під — піді, іржа — ржа) та ін.

Недотримання правил чергування звуків призводить до виникнення чужих українській мові, немилозвучних звукосполучень: нарада відбулась в Кривому Розі; поїхала у Одесу. У наведених прикладах поряд опиняються по кілька приголосних [с — в — к — р] або голосних [а — у — о]. Цього можна й треба уникати, використовуючи фонетичні варіанти: нарада відбулась у Кривому Розі; поїхала в Одесу (поїхала до Одеси) (За О. Пономаревим).

• За змістом прочитаного поставте одне одному по два уточнювальних запитання, відповідь на які з'ясувала б сутність цього мовного явища.

Українська мова милозвучна, мелодійна, співуча. Найпоширенішим засобом милозвучності є усвідомлений вибір прийменника в або у, сполучника й або і.

Якщо попереднє слово закінчується, а наступне починається на приголосний звук, між ними вживаємо:

• прийменник у: зустрінемось у школі [не зустрінемося в школі];

• сполучник і: Сергій і Надія [не Сергій й Надія].

Якщо попереднє слово закінчується на голосний, а наступне починається на голосний або приголосний, уживаємо прийменник в або сполучник й.

Напр.: учителі й учні [не учителі і учні], записано в зошиті [не записано у зошиті].

Правила чергування стосуються не лише прийменників у-в та сполучників і-й, а й початкових літер слів: глянув угору [не глянув вгору], дощ іде [не дощ йде].

На початку речення перевагу віддають сполучнику і та прийменнику у.

Позиційне чергування звуків [у] — [в], [і] — [й] відбувається на початку слів: перелік удосконалень; мудрий Іван.

120. Перепишіть прислів'я, вибираючи з дужок фонетичний варіант, який відповідає вимогам милозвучності мови. Вибір обґрунтуйте.

1. Справедливість, честь (і,й) совість — найкращі риси людини. 2. Від Богдана до (І,Й)вана не було гетьманів (у,в) (У,В)країні. 3. Розум (у,в) голові, а не (в,у) булаві. 4. Не заглядай (в,у) чужий дім, а піклуйся своїм. 5. Нащо (і,й) клад, коли (у,в) сім’ї лад. 6. Заздрощі цілять (у,в) інших, а ранять себе. 7. Щастя (і,й) доброту (у,в) матері знайду. 8. Не дай, Боже, з (І,Й)вана — пана, а з Марини — господині.

121. Я — редактор. Знайдіть порушення милозвучності. Перепишіть текст, редагуючи його відповідно до усталених вимог.

В листопаді 1917 року у Києві було сформовано Галицько-Буковинський курінь січових стрільців. Він був найбоєздатнішою частиною армії Української Народної Республіки.

Ця українська гвардія увійшла у світову історію як найінтелігентніша армія. Більшість старшин й чимало рядових стрільців здобули вищу і середню освіту, дехто мав учений ступінь.

У місцях постою стрілецьких частин велась культуро-освітня робота. Організовувались читальні, створювались курси української мови і українознавства, акторські гуртки давали вистави.

Стрілецький символ — червона калина. Стрілецькі пісні і традиції залишаються в народній пам’яті (За О. Козулею).

• Виразно прочитайте відредагований текст.

• Які пісні українських стрільців вам відомі? Поцікавтеся ними на сервісі YouTube. Розпочніть виконання проекту «Пісні січових стрільців».

УВАГА! У поетичному мовленні, де звуки виконують ще й римотворчу функцію, порушення правил чергування у-в, і-й цілком припустиме, якщо того потребує звучання рядка: Дай же руку мені і ходімо у даль (А. М'ястківський).

122. Прочитайте. Визначте порушення правил милозвучності мови, обґрунтуйте їхню допустимість.

1. Вслухаймось в Веделя псалми, вдивляймось в твори Пимоненка, Грушевського збагнемо ми і переосмислимо Шевченка (Б. Дегтярьов).

2. Щось від Сосюри є у всьому, від слів його і від жаги (С. Бурлаков).

3. Бавмось в об’єднання, бавмось в роз’єднання... Не переходимо тільки межі! (Олександр Олесь)

Милозвучності української мови р досягають доречним уживанням фонетичних варіантів слів, до яких належать:

позиційне вставляння і у прийменниках зі, піді, наді та в кінці співзвучних префіксів

зі сходів, піді мною, наді Львовом, підігнути, надіслати, зіставити

позиційне вживання дієслівного постфікса -ся/-сь; часток же/ж, б/би, лише/лиш, хоча/хоч

зійшлися люди, зійшлись учні; хоча він, хоч Іван

уживання дієслівних форм підем /підемо, ходити/ходить; прислівникових форм знов/знову, позад/позаду, поперед/попереду

Ділімось одне з одним! Дбаймо про слабших!

Нема гіршого, як просити й боятись.

Попереду — серйозні випробування.

Засобами милозвучності української мови також є:

• спрощення в групах приголосних: радість — радісний;

• чергування окремих голосних і приголосних звуків: ріг — на розі; козак — козацький.

123. Прочитайте. Випишіть словосполучення, що відповідають правилам милозвучності української мови.

Радість знайомства; ознайомитись із твором; гарний і розумний; учора і завжди; пересвідчитись у слушності; переконались самі; поспішають в бібліотеку; зустрілись з друзями; зачитатись книжкою; запропонувати допомогу; перейнятися думкою; будьмо здорові; пишемо охоче; троянди і орхідеї; знов спізнився; попереду всіх.

• Словосполучення, у яких правила милозвучності порушено, відредагуйте й запишіть. Унесені виправлення обґрунтуйте.

• Чи є подані й відредаговані вами словосполучення фонетичними варіантами? Поясніть.

124. Перепишіть, уписуючи пропущені літери та вибираючи з дужок фонетичний варіант, який відповідає вимогам милозвучності мови. Вибір обґрунтуйте.

Ч..тання (в,у) б..бл..отеці вим..гає не л..ше часу, а й уваги — це не пер..ривчасте ч..тання (в,у) вагоні метро, від станції до станції (і,й) не ч..тання (в,у) автобусах.

Працювати (в,у) ч..тальному залі означає (і,й)ти цілеспрямовано за автором книжки, не відволікаюч..сь (і,й) не пов..ртаючись до однієї (і,й) тієї ж сторінки. Проведений (в,у) б..бл..отеці час рахується не хв..лина- ми, а сторінками (і,й) знайденою інформацією.

Бібліотеки стали ро.жішшю, це місце не зберігання книжок, а знаходження спокою, місце, де можна залишитися на самоті із собою (і,й) своїми думками (За К. Яковленко).

• Чи працюєте ви в читальному залі шкільної або районної бібліотеки? У чому її перевага над Інтернетом? Чим Інтернет зручніший? У відповіді дотримуйте правил милозвучності мови.

• Чи доводилося вам працювати в медіатеці? Поясніть відмінність між медіатекою та бібліотекою. За потреби скористайтеся Тлумачним словничком.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити