ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§25. Чергування звуків

При зміні форми слів і творенні нових слів голосний або приголосний звук може замінюватися на інший, тобто відбувається чергування звуків.

Явище чергування звуків в українському літературному мовленні є нормативним.

Чергування може відбуватися:

• у коренях слів: село — сіл; друг — дружити;

• у суфіксах: мужність — мужності;

• у префіксах: прорвати — прірва;

• у закінченнях: у шкільному — у шкільнім.

Деякі чергування відносять до так званих історичних — знайти їм пояснення можна, лише звернувшись до історії мови (шести — шостий; женити — жонатий). Інші чергування є позиційними (залежать від місця звука) і пояснюються змінами в сучасній мові.

Чергування голосних звуків

187. Прочитайте пари слів. Вимовте голосні звуки, що чергуються.

Слово — слівце; гора — гірка; семеро — сім; корені — корінь.

• Поспостерігайте: у яких складах — відкритих чи закритих — уживають звуки [о], [е]? У відкритих чи закритих складах вимовляють звук [і]?

Голосні звуки [о], [е] (у відкритих складах) часто чергуються з [і] (у закритих складах): шко-ла — шкіл; дво-ри — двір; по-со-ли — сіль; у мо[йе]му — у мо[Щм.

Таке чергування характерне для української мови й вирізняє її серед інших східнослов'янських мов.

ОРФОГРАМА:

літери о-і, е-і, є-ї в коренях і суфіксах слів:

ягода — ягідка; колесо — колісний; Києва — Київ

188. До кожного слова — назви міста — доберіть його форму, у якій відбувається чергування голосних звуків.

Зразок. Ірпінь — Ірпеня.

Харків, Миколаїв, Чугуїв, Тернопіль, Обухів, Бориспіль.

• Виділені слова та їхні форми, у яких відбувається чергування, запишіть фонетичною транскрипцією. Назвіть голосні звуки, що в цих словах чергуються.

189. Перепишіть, ставлячи подані в дужках слова в потрібній формі.

1. Я з поезій зведу вам до (Київ) міст (Б. Олійник). 2. І мало що у (Ірпінь) нагадує минулі дні (М. Луків). 3. Гомонять під (Канів) селяни (М. Рильський). 4. Пливли тумани в (Лютіж), гули вітри сполохано ІД. Луценко). 5. Нема старому вороття ані у (Київ), ні в (Львів) (М. Рильський). 6. Тисячоріччя (Бориспіль) відзначалося 2015 року на державному рівні (3 Вікіпедїї).

• Позначте в словах вивчені орфограми.

190. Прочитайте, вимовте звуки, що чергуються.

Завмерти — завмирати, спертися — спиратися, дерти — здирати.

• До яких частин мови належать ці слова?

Випадний звук [е] чергується з [и] перед [л] та [р] і наголошеним суфіксом -а- (-я-): беру — брати — вибирати; деру — драти — видирати; вистелю — вислати — вистилати; завмер — замри — завмирати; стер — зітри — стирати.

ОРФОГРАМА:

літери є—и в коренях дієслів:

стелити — встилати; терти — витирати

191. Поясніть значення фразеологізмів. Прокоментуйте чергування голосних звуків у дієсловах.

Завмирати (завмерти) серцем. Вмирати (вмерти) зо сміху. Вносити (внести) у вуха. Туман застелив (застилає) очі.

• Із двома фразеологізмами (на вибір) складіть речення.

192. Перепишіть прислів'я, вибираючи з дужок потрібну літеру.

1. Час, терпіння і сумління приб(и,е)рають з дороги каміння. 2. Вогонь все спалить, а вода від одного б(и,е)ре, а другому дає. 3. Що з горшка вибіжить, те не позб(и,е)раєш. 4. Як зб(и,е)руться тучки в кучку — буде громовиця. 5. Гроза не вельми розб(и,е)рає, у чий дім вдарити. 6. Не виб(и,е)рай, батьку, багатого сина.

• Позначте в словах орфограми.

Звук [о] в коренях дієслів чергується з [а] перед наголошеним суфіксом -а-(-я-): скочити — скака́ти; допомога — допомага́ти.

ОРФОГРАМА:

літери о-a в коренях дієслів:

вигонити — виганяти; ломити — ламати

193. Перепишіть, уставляючи пропущені літери.

1. Гуде вітер вельми в полі, гуде, ліс л..має (В. Забіла). 2. Я не л..мивсь ні в які двері, неправді я не бив чолом (А Григоренко). 3. Дуб л..мається, а людина нахиляється (Нар. творч.). 4. Як я зл..млюсь, не плачте по мені! (Леся Українка) 5. Коли б я був вітром буйним, я б розг..нив чорні хмари (Олександр Олесь). 6. Я розг..няю тіні хмар (Є. Будницька). 7. Вітер в небі за хмарами г..ниться (В. Симоненко). 8. Відчуття вторинності, комплекс меншовартості треба нам із себе виг..няти (3 виступу).

• Позначте в словах орфограми.

• Що можна протиставити комплексу меншовартості? Розкажіть про це, уживаючи такі форми дієслів: перемогти — перемагати; зломити — зламати.

194. Прочитайте. Пригадайте: які з географічних назв України, зокрема вашої місцевості, закінчуються на -поль або -піль.

МАРІУПОЛЬ І ТЕРНОПІЛЬ

На перший погляд, відмінність в останньому складі назв двох українських міст може насторожувати. Але досить глянути на них очима лінгвіста, і все стає на свої місця.

Річ у тому, що у словах грець- < кого походження маємо усічену форму грецького іменника «поліс», що означає певну форму організації суспільства у Стародавніх Греції та Римі. Саме тому «Маріуполь», «Тирасполь» — грецьке слово в українській мові не змінилося. У назвах «Ямпіль», «Тернопіль», «Бориспіль» останній склад — це родовий відмінок множини іменника слов’янського походження «поле» — «піль» (у закритому складі голосний [о] за законами української мови перейшов в [і]).

Тому не можна сказати Ставропіль, Тираспіль, а тільки Ставрополь, Тирасполь, Овідіополь, Мелітополь (За Р. Зорівчак).

• Використавши подану в тексті інформацію, складіть план доповіді «Географічні назви нашої малої батьківщини: пояснення мовознавця».

• Доберіть до доповіді приклади назв населених пунктів вашої місцевості (або дібраних у мережі Інтернет), які закінчуються на -поль або -піль.

• Складіть текст доповіді, проілюструвавши її дібраними прикладами.