Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - О. П. Глазова - Ранок 2018

Іменник

§40. Іменник. Рід іменників. Паралельні родові форми іменників. Іменники чоловічого та жіночого роду, що означають назви людей за діяльністю

Іменник — самостійна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Іменники розрізняються за родами, змінюються за числами й відмінками. Іменники поділяють на:

• конкретні й абстрактні: мати —любов, книжка — знання;

• назви істот і неістот: школяр — словник, учитель — клас;

• власні й загальні назви: Дніпро — річка, Марія — однокласниця;

• збірні: козацтво, птаство, листя.

339. Витлумачте вислів мовознавця: Мова має два потужних крила, які дають їй повнокровне життя: океан слів і граматику (І. Вихованець).

340. Прочитайте уривки з текстів пісень. Визначте іменники, з'ясуйте граматичне значення кожного (рід, число, відмінок).

Круточола наша доля,

Не вода в ній — кров тече.

Козаку найперше — воля,

Козаку найперше — честь.

Обмочила землю рана

Із козацького чола,

Щоб неправда помирала,

Щоби правдонька жила.

(Б. Крищенко)

Струменіє зоря і за обрій упав

Місяць яблуком червонобокий.

Я козачка твоя, я дружина твоя,

Пане полковнику мій синьоокий.

Руку дам на коня, хай стріла обмина,

Полетімо удвох в степ широкий.

Я козачка твоя, я дружина твоя,

Пане полковнику мій синьоокий.

(Н. Галковська)

• На які три групи поділяють іменники за граматичною категорією роду?

Іменникові властивий граматичний рід: чоловічий, жіночий, середній.

У назвах людей і тварин за допомогою роду розрізняють чоловічу й жіночу стать: чоловік — жінка, батько — мати, брат — сестра, півень — курка.

Деякі іменники на означення статі мають словотворчі пари: українець — українка, козак — козачка, учень — учениця, орел — орлиця, вовк — вовчиця.

Назви молодих істот і малят позначають іменники середнього роду: дитя, орля, вовченя, кошеня, ягня.

У назвах деяких тварин розрізнення статі немає: білка, жайворонок, сом, щука, комар.

Деякі іменники мають паралельні родові форми: зал —зала, птах — птаха, плацкарт — плацкарта та ін.

У множині відмінкові форми іменників приналежності до певного роду не виражають. Рід іменників, ужитих у множині, визначають за початковою формою: кущі — кущ (чоловічий рід).

Іменники, що вживаються тільки в множині, за родами не розрізняють: двері, ворота, окуляри.

341. Прочитайте. Назвіть іменники в такій послідовності: чоловічого роду, жіночого, середнього.

У небесній високості ширяли сокіл і соколиця. Сокола вважали в народі недоторканним, оспівували в думах і піснях. Він був священним знаком вільної козацької душі.

Обозний вихопив із сагайдака стрілу, рвонув тятиву. Проспівала стріла, і один птах почав падати. Другий сокіл каменем падав за підбитою подругою, проводжав її в останньому смертному льоті.

Обозний видер у джури з рук рушницю й вистрілив у сокола. Але не влучив: хтось сильно двигонув обозного під лікоть.

Це був невеличкий чоловічок у небагатому, але чепурному жупані. На вухо був намотаний довжелезний оселедець. Усе було звичайнісіньке, як у всіх січовиків.

Незвичайними були тільки очі, що горіли гнівом і болем.

— Козак Мамай! — загомоніли навколо. І чулися в шелестінні людських голосів і радість, і любов, і подив (За О. Ільченком).

• Як ви визначили рід іменників, ужитих у формі множини?

• Роздивіться картину-ілюзію «Козак Мамай» Олега Шупляка. Чому образ Мамая не втрачає актуальності? Чим він приваблює наших сучасників? Відповідь побудуйте у формі роздуму.

342. Прочитайте прислів'я. Укажіть ужиті в них іменники, що мають паралельні родові форми. За якими ознаками ви це визначили — за змістом чи граматичною формою інших частин мови?

1. Всяка птаха свої пісні має. 2. Буває, що й новий птах старої пісні співає. 3. Близький сусід кращий від далекого брата. 4. Який сусіда, така й бесіда. 5. Простий, як свиня, а лукавий, як кусючий змій. 6. Кого бридка змія вкусить, той і черв’яка боїться. 7. Який харч, така й робота. 8. Вдома і вода — смачна харч (Нар. творч.).

• Витлумачте значення фразеологізму синій птах (синя птиця).

343. Прочитайте народні усмішки. Що спантеличило дітей і спричинило непорозуміння?

1. Бабуся проганяє осу:

— Лети до своїх осенят!

— А в осенят батько — осел? — уточнює чотирирічна Оленка.

2. Мала Наталя розповідає:

— Йдемо ми з мамою. Дивимося: сидять два голуби — голубка і голубець.

• У чому полягає мовна спостережливість? мовотворчість? Чому найбільш креативними мовотворцями є малі діти?

344. Перепишіть, після кожного іменника позначаючи в дужках його рід. Які іменники ознак граматичного роду не мають?

Зразок. Спасибі вам, люди (вжив, тільки в ми.), за ласку (ж. р.), за хліб (ч. р.) і за сіль (ж. р.) (І. Складаний).

1. Навіть від сміху болить серце, і кінцем радощів буває смуток (3 Біблії). 2. Тепле слово більше за ласощі варте (М. Старицький). 3. Найпрекрасніше почуття — то любов до людей, вдячність до матері й батька (Б. Сухомлинський). 4. Буде лис дружити з нашими курми, як весна до літа приїде саньми (О. Сенатович).

• Роздивіться кадр із 26-серійного анімаційного серіалу «Лис Микита», який називають українською відповіддю покемонам. Як ви думаєте чому?

345. Доберіть до поданих іменників спільнокореневі слова — назви осіб протилежної статі. Слова запишіть парами.

Киянин, харків’янин, полтавець, селянин, степовик, журналіст, співак, художник, поет, письменник, спортсмен, студент, дослідник, виконавець, актор, вершник, волонтер, програміст, стиліст, перукар, директор.

• Які з дібраних вами слів є назвами осіб за посадою, родом діяльності?

Поряд з іменниками чоловічого роду на означення професій уживають іменники жіночого роду: поет — поетеса; директор — директорка, лікар — лікарка.

Іменники авторка, аспірантка, дописувачка, журналістка, контролерка, лекторка, редакторка та інші зафіксовані в словниках, отже, нормативні. Такі іменники, як адвокатеса, директриса зазначені в словниках із позначкою «розмовне».

Питання нормативності таких іменників (фемінітивів) активно обговорюється науковцями та суспільством, їх уживають на своїх шпальтах популярні ЗМІ. До фемінітивів виявляють цікавість, використовуючи в розмовному, публіцистичному та художньому стилях.

Проте оскільки іменник-назва професії у формі чоловічого роду має більш загальний характер, то в текстах ділового й наукового стилів краще вживати саме таку граматичну форму.

Іменники чоловічого роду — назви осіб за посадою, званням, професією характеризують особу поза приналежністю до статі: професор Гаврилишина, нотаріус Денисова, професор Олена Коваленко.

346. Прочитайте. Визначте головну думку висловлення. Які аргументи наведено на підтвердження цієї думки?

Ми говоримо про директорів, радників, журналістів, маркетологів, будівельників, юристів, продавців, гравців, спортсменів, хоча в нашій реальності давно з’явилися директорки, радниці, журналістки, маркетологині, будівельниці, юристки, продавчині, гравчині, спортсменки.

Фемінітиви, тобто іменники жіночого роду, які позначають осіб жіночої статі за родом діяльності, активно вживають сучасні ЗМІ. Журналістка Людмила Смоляр речення типу «Водій наїхала на пішохода» вважає незграбним. Не кожен одразу зрозуміє, що в ньому йдеться про жінку.

«У ситуації, коли жінки сміливо ввійшли в публічне життя і нині мають однакові з чоловіками права, не слід, уникаючи фемінітивів, і далі робити жінок невидимими»,— вважає журналістка. У своїх текстах вона не вживає фемінітиви лише тоді, коли жінці це не подобається і вона сама просить не називати її «директоркою» (3 веб-сайта Loyely Life).

• Чому не слід уживати іменники продавщиця, касирша, ліфтерша?

347. Складіть і розіграйте діалоги між:

— бабусею, яка добре пам'ятає, що за часів її молодості фемінітиви були включені до словників і в мовленні їх активно вживали, та онукою, якій такі слова видаються незвичними й дещо дивними;

— акторкою, яка прагне зробити свою роль більш колоритною завдяки використанню популярних нині фемінітивів, і консультантом-мовознавцем, який застерігає її від уживання на сцені слів, які не є унормованими.

348. Попрацюйте в групах. Прочитайте. Використавши подані після речень словникові статті, підготуйте текст доповіді: «Паралельні форми роду іменників в українській мові».

1. Ми пам’ятаємо, як у парламентській залі було ратифіковано Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (З виступу у Верховній Раді України). 2. Написавши «Сповідь до Тараса Шевченка», я читала цей вірш на величезний зал театру «Березіль», який був повністю заповнений людьми (М. Савка). 3. Шановна зало! Наче на рентгені стою, відкритий з ніг до голови, перед тобою на долоні сцени (Б. Олійник). 4. Національна філармонія України (Малий зал). Сольний концерт заслуженого артиста України І. Чайченка (баритон) (3 афіші).

ЗАЛ — ЗАЛА. Збігаються в значенні, але розрізняються походженням і вживанням. Слово ч. р. зал запозичене з німецької мови (der saal), слово ж. р. зала — з французької (la salle). У сучасній українській мові частіше вживається варіант зал. Читальний зал. Актовий зал. Дзеркальний зал. У художніх творах XIX і поч. XX ст. трапляється лише варіант зала.

(Словник-довідник з культури української мови)

• Прочитайте доповіді в класі. Подані речення використайте як приклади.

• Обговоріть прослухані доповіді за такими критеріями: повнота розкриття питання; логічність викладу; дотримання доповідачем норм літературної мови. Визначте з доповідей найкращу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити