Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - О. П. Глазова - Ранок 2018

Вступ

§3. Поняття норми в сучасній українській літературній мові. Типи норм. Нормативне й ненормативне мовлення

17. Прочитайте. Сформулюйте за змістом прочитаного кілька уточнювальних запитань. Скористайтеся поданою на форзаці підручника таблицею «Види запитань».

В енциклопедії «Українська мова» літературну мову визначено як «унормовану мову суспільного спілкування, загальноприйняту в писемній та усній практиці».

Літературна мова протистоїть діалектам, просторіччю й суржику як вища, опрацьована форма існування мови.

Уживання літературної мови є обов’язковим у шкільній та вищій освіті, у державних закладах, на радіо, телебаченні, у пресі. Вона ж становить об’єкт наукового опрацювання.

Літературна мова є ідеальним зразком мови, що реалізується в мовленні та письмі освічених людей.

Центральним у визначенні літературної мови є поняття норми. Норми існують на всіх рівнях мови — фонетичному, фразеологічному, орфоепічному, морфологічному, синтаксичному, лексичному (За Л. Масенко).

• Вислухайте відповіді на уточнювальні запитання, за потреби зробіть доповнення.

• Що особисто ви вкладаєте в поняття освічена людина? Як ви гадаєте, чи змінюється зміст цього поняття з часом? Відповідь підтвердіть прикладами.

• Чи є синонімічними словосполучення освічена людина та культурна людина? Свою думку доведіть. Звіртеся зі Словничком термінів.

• Поясніть, чому дотримання мовних норм є обов'язковим для кожної культурної й освіченої людини незалежно від її фаху.

Літературна мова — унормована та відшліфована форма загальнонаціональної мови.

Загальнонародна мова — це сукупність слів, граматичних форм, особливостей вимови й наголошення, що їх використовують люди, для яких українська мова є рідною. Загальнонародна мова охоплює діалекти, просторіччя, професійну лексику, жаргони.

Літературна мова — вища форма загальнонародної мови.

18. Прочитайте. Сформулюйте за змістом прочитаного доповнювальні запитання. Скористайтеся поданою на форзаці підручника таблицею «Види запитань». Вислухайте відповіді на поставлені запитання, за потреби доповніть їх.

Основоположником нової української літературної мови є Тарас Шевченко.

Нова українська літературна мова почала формуватися в кінці XVIII — на початку XIX ст. Поштовхом до цього стало пробудження національної самосвідомості української інтелігенції, її потяг до вивчення історичних і фольклорних джерел, увага до народної мови.

Пошук шляхів розвитку української літературної мови завершився в творчості Т. Г. Шевченка. Твори Кобзаря характеризують такі дві найголовніші особливості:

— орієнтація на весь український народ, на весь обшир України;

— прагнення згуртувати народ навколо важливих суспільних ідеалів: антикріпосництва, демократичного ладу, національної самосвідомості.

Т. Г. Шевченко. Автопортрет, 1843 р.

Т. Г. Шевченко розкрив у своїй творчості багатство, гнучкість, красу й милозвучність українського слова (3 енциклопедії «Українська мова»).

• З'ясуйте лексичне значення виділених слів за Тлумачним словничком.

• Як ви розумієте значення вислову національна самосвідомість? Поясніть відмінність між національною самосвідомістю та національною гідністю. Звіртеся зі Словничком термінів.

• Розкажіть про роль літературної мови у формуванні почуття національної гідності.

• Хто є основоположником української літературної мови? Розкажіть, що вам відомо про це з уроків інших предметів.

19. Прочитайте. Визначте просторічні слова та суржикізми, за потреби скориставшись Словничком термінів. Поясніть, із якою метою використав ці слова письменник.

Комедію Михайла Старицького «За двома зайцями» справедливо називають національним хітом. Зі сцени українських театрів п’єса не сходить майже 130 років.

Хитрий цирульник Свирид Петрович Голохвастов (насправді Голохвостий) вирішив урятуватися від банкрутства вигідним шлюбом. Він натхненно залицяється до багатенької, як йому здається, Проні Прокопівни, та, прагнучи відірватися від простолюду, з усіх сил демонструє свої «благородні» манери.

Миттєво зорієнтувавшись, Голохвостий для освідчення в коханні вибирає відповідний стиль: «В груде моей Везувій так і клекотить!»

Проня і Свирид — примітивні, неосвічені, духовно вбогі люди, які соромляться свого роду, батьків, мови — всього рідного.

Тому й мова цієї пари — комедійний коктейль: це суржик упереміш із просторічною лексикою: «улюбльон, аж окроп кипить», «ваша папіроска так шкварчит! — Ето в груди моей шкварчит!».

Національне безпам’ятство, рабське наслідування чужого, на жаль, досі роз’їдає наше суспільство. Це головна причина того, що створена в 1883 році п’єса понині залишається гостроактуальною (3 учнівського твору).

• Наскільки поширений суржик серед людей, із якими вам часто доводиться спілкуватись? Чи можна стверджувати, що суржиком спілкуються сучасні молоді українці? Якщо так, то що, на вашу думку, є причиною суржикізації їхнього мовлення?

Кадр із фільму «За двома зайцями» кіностудії імені О. Довженка, 1961 р.

Мовна норма — мовний варіант у сфері вимови, слововживання, словозміни, який закріплений практикою і рекомендований до вживання як обов'язковий. Порушення мовних норм утруднює спілкування.

Існують такі різновиди мовних норм: лексико-фразеологічні, орфоепічні, орфографічні, морфологічні, синтаксичні, пунктуаційні, стилістичні.

Саме з поняттям мовної норми пов'язана літературна мова.

Мовне правило — це наукове осмислення, визначення, формулювання мовної норми. Саме норми літературної мови є підґрунтям правил, якими користуються в усному і писемному мовленні.

Нормативність — це дотримання правил усного і писемного мовлення: правильне наголошування, слововживання, правопис слів, словозміна самостійних частин мови, будова словосполучень і речень тощо.

Саме літературна мова, головна ознака якої — нормативність, є основою монолітної єдності народу.

20. Прочитайте словосполучення, вибираючи з дужок слова, що відповідають мовній нормі.

Навчатися (мові, мови). Дотепне (словце, слівце). Дошкульне (запи́тання, запита́ння). Цей словник (Ольгин, Ольжин). Як багато цікавого в цій ([кни́з'ц'і], [кни́жц'і])! (Користне, корисне) правило. Уважний (спостерігальник, спостерігач). (Соломонове, сізіфове) рішення. Думка (оточуючих, усіх навколо). Наші висновки (співпадають, збігаються). Учитель Олексій (Ігорович, Ігоревич). Замилювати (окуляри, очі). Відповідь була (правильна, вірна). У творах (трапляються, зустрічаються) помилки.

• Назвіть норму літературної мови, якій відповідає кожне вибране вами слово. Скористайтеся поданою на форзаці підручника таблицею «Норми літературної мови».

21. Запишіть речення, вибираючи з дужок доречні слова.

1. Щоб грамотно та вправно спілкуватися, необхідно (протягом, на протязі) усього життя (здобувати, набувати) все нові й нові мовні знання. 2. Корисно (брати, приймати) участь у мовних конкурсах, (стежити, слідкувати) за виданнями нових словників і посібників. 3. Для того, хто безперервно (збільшує, поповнює) знання, мова не буде таємницею за (десятьма, сімома) печатями.

22. Прочитайте прислів'я. Визначте діалектні слова, доберіть до них відповідники з літературної мови. Скористайтеся Тлумачним словничком.

1. Як будеш ґаздувати, так будеш і мати. 2. Та як би я, молоденький, гуцулом не звався — маю черес та й крисаню, у кептар убрався. 3. З чужого коня і серед калабухи злізай. 4. Своя ліплянка ліпша чужої світлиці.

• Чому в творах художньої літератури не замінюють діалектних слів нормативними, додаючи, крім того, словники діалектних слів?

• Як ви розумієте вислів місцевий колорит? З'ясуйте лексичне значення слова колорит за Тлумачним словничком.

• Яку норму літературної мови порушує недоречне вживання діалектних слів?

23. Попрацюйте в парах. Запишіть тільки нормативні фразеологізми. Розкрийте їхні значення, за потреби скориставшись словником фразеологізмів.

Узяти себе в руки — опанувати себе; пускати пил у вічі — замилювати очі; кидатися у вічі — впадати в око; затаїти подих — затамувати подих.

• Складіть і запишіть із нормативними фразеологізмами речення так, щоб вони утворювали міні-текст. Визначте тему та головну думку, доберіть до нього заголовок.

24. Я — редактор. Прочитайте речення. Визначте порушення норм літературної мови. Запишіть відредаговані речення.

У вересні-місяці до нашого класу прийшов новачок. Хоч знань із мови йому явно не хватало, займатися навчанням він не збирався. Вияснилось, що за словом у кишеню він не лізе. Від його дотепів усім часом ставало не по собі. Надія Миколаївна, яка являється вчителькою української мови, від деяких його висловів мало не втрачала свідомість.

• Які саме норми було порушено в кожному з речень? Звіртеся з поданою на форзаці підручника таблицею «Норми літературної мови».

• Дайте визначення понять літературно мова та норма літературної мови.

Практична риторика

Риторика як мистецтво, наука й навчальна дисципліна. Роль риторики в сучасному світі

25. Прочитайте. Поміркуйте і скажіть: чому людина не може прожити без спілкування? Чи залежить від уміння спілкуватися успішність людини? Поясніть.

З найдавніших часів до наших днів природа людини залишається незмінною, принаймні в головному своєму вияві: людина багато говорить.

Упродовж життя кожен із нас устигає «набалакати» близько 400 томів обсягом по 100 сторінок кожний. Отже, людина розумна (Homo sapiens) була й залишається людиною, яка говорить (Homo eloguens).

У більшості випадків людина говорить не тільки з метою поінформувати співрозмовника, а й з метою вплинути на нього: переконати, схилити на свій бік… Крім того, мовець прагне привернути до себе увагу, самому відчути радість від спілкування, дати радість співбесіднику… (За А. Михальською)

• Як нові технології впливають на кількість і якість спілкування? Відповідь проілюструйте прикладами.

• Як часто вам доводиться спілкуватися з гуртом людей? Виступати перед аудиторією? Наведіть приклади.

• Яке спілкування потребує, на вашу думку, серйозніших зусиль — з однією людиною, кількома чи цілою аудиторією? Поясніть чому.

Риторика — це наука про способи переконання та впливу на аудиторію з урахуванням її особливостей, це теорія і водночас мистецтво красномовства.

Крім того, риторика вивчає особливості творення тексту, найбільш придатного для викладення думки, її сприйняття й розуміння.

Риторика має 2500-річну історію, її батьківщиною є Давня Греція. На початках риторика була засобом захисту й звинувачення в судовому процесі. Ораторське мистецтво розвивалося й у Давньому Римі.

У середньовічній Європі риторика передовсім була мистецтвом християнської проповіді.

Предметом вивчення сучасної риторики є ефективне спілкування у всіх можливих життєвих ситуаціях.

Риторика є основою не лише освіти, а й громадянського суспільства. Чим розвиненіше суспільство, тим більше в ньому цінується вміння володіти словом.

26. Як ви розумієте значення терміна громадянське суспільство? Звіртеся зі Словничком термінів.

• Чому для зміцнення й розвитку громадянського суспільства багато важить правдиве та вправне слово? Відповідь аргументуйте та проілюструйте прикладами.

27. Прочитайте. Прокоментуйте кожен з афоризмів.

1. Красномовство є мистецтвом керувати умами (Платон). 2. Справа риторики — в кожному випадку знаходити способи переконання (Арістотель). 3. Риторика — цариця душ і княгиня мистецтв (Ф. Прокопович).

• Як ви розумієте твердження античних учених, що навчитися переконливо говорити можна, лише навчившись мислити?

• Що є предметом вивчення риторики? Чому риторику вважають водночас ремеслом і мистецтвом, майстерністю й наукою?

Віками риторику опановували люди, які хотіли досягти в житті успіху. Образ успішного оратора пов'язано з виявом особистості в думці та слові.

Риторика розвиває в людині:

• культуру мислення (самостійність, глибину, гнучкість, оперативність, відкритість), самокритичність, ерудицію;

• культуру мовлення (правильність, доцільність, ясність, виразність, точність, стислість, експресивність);

• культуру поведінки (ввічливість, тактовність, коректність, доброзичливість);

• культуру спілкування (повагу до співрозмовника, відповідальність за своє слово, управління аудиторією, толерантність).

Першочергове завдання риторики — виховання громадянина, компетентного в публічному мовленні.

28. Витлумачте лексичне значення виділених у теоретичному матеріалі слів. Звіртеся з Тлумачним словничком.

29. Попрацюйте в парах. Прочитайте. Складіть перелік професій, тісно пов'язаних із грамотним і вправним володінням мовленням. Створіть умовний рейтинг таких професій за важливістю риторичних здібностей.

Певні галузі людської діяльності називають сферами «підвищеної мовленнєвої відповідальності», бо відповідальність людини за свою мовленнєву поведінку, за вміння (або невміння) володіти словом тут надзвичайно велика.

Саме володіння мистецтвом переконувальної комунікації становить фундамент професіоналізму представників багатьох гуманітарних фахів: політика, учителя, журналіста, юриста, менеджера. Для представників цих професій слово — інструмент, володіти яким необхідно вміти так само, як хірургові — скальпелем, а живописцеві — пензлем (3 посібника).

• Чи входить до складеного вами списку професія, яку обрали ви? Як це визначило ваше ставлення до риторики?

30. Прочитайте текст. Визначте його тему.

Після Другої світової війни у Європі виникла потреба в ухваленні законодавчих актів, що забороняли б «мову ненависті» («hate speech»). Мета цих законів — мир і захист від ксенофобії на європейському континенті.

«Мову ненависті» визначають як «усі види висловлень, які поширюють… расову ненависть, ксенофобію, антисемітизм та інші форми ненависті, викликані нетерпимістю, у тому числі у формі агресивного націоналізму і етноцентризму, дискримінації меншин і ворожого ставлення до них, а також іммігрантів».

У цьому сенсі поняття «мова ненависті» поширюється на всі висловлення, спрямовані проти особи або групи осіб.

Водночас існує думка, що під категорію «hate speech» має потрапляти не лише агресивна лексика, що закликає до дискримінації чи принижує, а й створення негативних стереотипів щодо певних соціальних груп населення.

• З'ясуйте лексичне значення виділених слів за Словничком термінів.

• Визначте в тексті зачин. Домисліть і запишіть кінцівку — висновок, що випливає з усього сказаного.

• Виразно прочитайте текст. Завершіть його висловленням складеної вами кінцівки.

• Чи випадало вам спостерігати за вживанням «мови ненависті» молодими українцями? Стосовно яких груп осіб або окремих людей таку мову вживали?

• Чи варта порушена в тексті проблема обговорення на шкільних зборах? Чи можна зміст поданого тексту покласти в основу виступу? Відповідь обґрунтуйте.

• Роздивіться плакат, створений у межах скерованої проти «мови ненависті» інформаційної кампанії «Слова ранять». Передайте враження від плаката, дайте йому оцінку.

31. Перепишіть, розставляючи пропущені розділові знаки.

1. Інфляція слова панування безвідповідального слова як «обіцянки-цяцянки» морально-етична проблема молодого демократичного суспільства (За Г. Сагач). 2. Єдиного прошу одного благаю менше риторики менше феєрверка і блиску того дешевого глянцю! (Б. Харчук) 3. Як часто нас в риторику несе коли святими клянемось в любові! Бо часом любимо не стільки слово як у словах себе понад усе (Б. Олійник).

• Поясніть вислів інфляція слова. У чому це явище виявляється?

• Чому слово риторика часом уживають з іронічним забарвленням?

• Чи можна маніпулювати словом? Як часто вдаються до таких маніпуляцій сьогодні? Наведіть приклади зі шкільного життя.

Мовленнєва ситуація. Елементи мовленнєвої ситуації (мовець (адресант), слухач (аудиторія), предмет мовлення, умови успішного спілкування)

32. Прочитайте. Сформулюйте за змістом прочитаного три уточнювальних запитання. Скористайтеся поданою на форзаці підручника таблицею «Види запитань».

На думку науковців, людському спілкуванню з використанням мови кілька сотень тисяч, а може, й мільйонів років.

У житті людини чи не найважливіше місце належить міжособистісному спілкуванню.

Міжособистісне спілкування — комунікація між двома особами. Воно характеризується кількісною ознакою (наявністю 2-х осіб на противагу спілкуванню в малих мовних групах, а також публічному і масовому) та якісною (має місце лише в тому разі, коли співрозмовники сприймають одне одного як неповторних особистостей, що не залежить від кількості учасників спілкування).

Сутність людини полягає не лише в тому, що вона homo sapiens, тобто істота, яка мислить, а й у тому, що вона homo eloguens, тобто істота, яка розмовляє, спілкується (З підручника).

• Розгляньте схему. Що визначають насамперед — тему чи мету спілкування? Поясніть чому.

33. Складіть і розіграйте міжособистісні діалоги:

— між однокласниками, один з яких потрапив у складну життєву ситуацію (дізнався про тяжку хворобу одного з батьків, хтось із його рідних має проблеми із законом тощо);

— між сусідами, у родині одного з яких відбулася радісна подія (народилося дитя, дочка чи син вступили на навчання в заклад вищої освіти, знайшовся близький родич, про долю якого довгий час не було відомо, і под.).

• Розігруючи діалоги, 2-3 рази змініть мету спілкування і простежте, як трансформується у зв'язку з цим предмет мовлення (тема й головна думка розмови). Зробіть висновок: від чого передовсім залежить міжособистісне спілкування.

• Витлумачте лексичне значення слів доброзичливість, толерантність.

За кількістю співрозмовників спілкування буває:

• міжособистісне (спілкуються двоє);

• в межах малої мовної групи (3-5 осіб);

• публічне (20-30 і більше осіб);

• масова комунікація (1000 і більше осіб), пов'язана зі спілкуванням за допомогою газет, телебачення, радіо, Інтернету.

Для риторики, яка вивчає публічне спілкування, поняття мовленнєвої ситуації, тобто умов, за яких відбувається комунікація промовця з аудиторією, надзвичайно важливе.

Мовленнєву ситуацію публічного виступу можна увиразнити такою схемою:

Оратор має ясно уявляти, для чого, з якою метою виголошується промова, якої реакції слухачів він прагне: хоче щось пояснити, розповісти, переконати аудиторію змінити щодо чогось свою думку або до чогось спонукати. Лише чітко сформулювавши мету виступу, промовець може визначити його тему.

Оратор обов'язково має розуміти й ураховувати реакцію слухачів. Правильне розуміння мовленнєвої ситуації — запорука успішного спілкування.

34. Попрацюйте в групах. Прочитайте. Проаналізуйте мовленнєву ситуацію, у якій відбуваються:

— урочисте закриття Міжнародного конкурсу знавців української мови імені П. Яцика;

— екскурсія дітей до художнього музею;

— обговорення двома друзями побаченого в музеї (телефонна розмова);

— консультація перед складанням ЗНО;

— розмова класного керівника учня з його матір'ю.

ПІДКАЗКА. Охарактеризувати умови спілкування можна за такими показниками:

— місце і характер спілкування (в офіційній чи неофіційній обстановці воно відбувається);

— кількість учасників (мовець — один співрозмовник, група з кількох осіб, широка аудиторія, масова аудиторія);

— мета спілкування: повідомлення інформації, обмін думками, відстоювання власної позиції, вплив на спосіб мислення чи почуття адресата;

— зміст (тема) спілкування: якою мірою корисна/цікава вона співрозмовникам;

— суспільний статус учасників спілкування (керівник і підлеглі, старший — молодші, рівні партнери);

— форма спілкування: усна чи писемна, монологічна чи діалогічна;

— активність співрозмовників (аудиторії): пасивно слухають чи доповнюють або ставлять запитання.

• Яка з проаналізованих вами ситуацій найбільш близька до спілкування оратора з аудиторією?

35. Прочитайте. Поміркуйте: чи є слова комунікація та спілкування абсолютними синонімами. Звіртеся зі Словничком термінів.

З розвитком технологій масової комунікації змінюється техніка спілкування: масова інформація обмежує можливості діалогу зі слухачем або глядачем — диктор, радіо- чи тележурналіст повністю перебирає ініціативу на себе, чим порушує рівновагу, необхідну в діалозі. Слухачі або читачі можуть хіба що писати листи на радіо, телебачення або телефонувати до них.

Спілкування, у якому панує монолог, приречене на загибель. У нинішньому світі основою культурного життя став діалог. Тому сучасна риторика прагне не лише переконати, а й знайти максимально ефективний алгоритм спілкування з аудиторією (3 підручника).

• Пригадайте популярні телепередачі, зворотний зв'язок із глядачем у яких налагоджено і на кожне із запитань відразу надається відповідь. Чи багато таких передач? Як ви гадаєте чому?

• Напишіть стислий відгук про телепередачу, яка вам подобається.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити