Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ЛЕКСИЧНА НОРМА

§ 11. Омоніми й пароніми

Слова, однакові за звучанням, але зовсім різні за значенням, називаються омонімами.

Наприклад, слова: клуб “громадська організація, що об’єднує людей певного кола”, клуб “летюча маса диму, пари кулястої форми”, клуб “верхня частина ноги, стегно” — це зовсім різні за значенням і походженням омоніми. Значення омонімів нічим не пов’язані між собою: коса “заплетене волосся”, коса “знаряддя для косіння” і коса “вузька смуга суходолу в морі, річці”; стигнути “достигати” і стигнути “холонути”.

Омонімів не слід сплутувати з багатозначними словами. Багатозначні слова, на відміну від омонімів, мають щось спільне у значенні, якийсь спільний смисловий стрижень. Наприклад, до всіх значень багатозначного слова клубок — “кулястий моток” (клубок ниток), “маса чого-небудь, що набула кулястої форми” (клубок пари, клубок гадюк), “нагромадження якихось почуттів” (клубок болю) — входить спільний відтінок значення: “куляста форма”. Омоніми ж (як, наприклад, луг “угіддя для сінокосу” і луг “хімічна речовина певного складу”) — це зовсім різні слова, у їхніх значеннях нема нічого спільного.

Омоніми поділяються на повні й неповні.

Повні омоніми збігаються в усіх граматичних формах: кран “трубка із закривкою” і кран “механізм для піднімання вантажів” (обидва іменники в усіх відмінках однини й множини мають однакові форми); моторний “швидкий” і моторний “пов’язаний з мотором” (обидва прикметники однаково змінюються за родами, відмінками й числами).

Неповні омоніми збігаються лише в частині граматичних форм: баранці “молоді барани” (має всі форми однини й множини) і баранці “піна на гребенях хвиль” (має тільки форми множини); жати “тиснути” і жати “зрізувати” (у них усі інші форми, крім форм минулого й майбутнього часів та умовного способу, різні).

Омоніми використовують для створення каламбурів — жартівливої гри слів: Не всяк високих досяга кар’єр, хто зразу рветься з місця у кар’єр (Є. Бандуренко). Уміло використані омоніми допомагають загострити думку, надають мовленню гумористичного забарвлення.

Крім внутрішньомовних омонімів, існують і міжмовні омоніми — слова, що в різних мовах (особливо в близьких за походженням) звучать однаково або дуже подібно, але мають неоднакове лексичне значення, як, наприклад, українські неділя “сьомий день тижня”, луна “відбиття звуку” і російські неделя “тиждень”, луна “місяць”; українське правий і сербське прави “прямий” тощо.

Міжмовні омоніми можуть стати причиною непорозумінь і помилок при сприйманні чужомовного тексту та при перекладі.

Близькі до омонімів пароніми.

Пароніми — слова, дуже подібні за звучанням, нерідко — й за значенням, але не тотожні. Наприклад, небагатьма звуками різняться пароніми промінь “смужка світла” і пломінь “полум’я”; талан “доля” і талант “обдарування”; розпещений “зіпсований надмірною увагою” і розбещений “морально зіпсований”; виє (від вити) і віє (від віяти) тощо. Ці слова легко сплутати, як, буває, сплутують слова незгоди “відсутність взаємопорозуміння” і знегоди “нещастя”, уява “здатність уявляти” і уявлення “розуміння, поняття”.

Пароніми, як і омоніми, в художній літературі та в побуті використовують для створення каламбурів: — Сумніваюсь, чи ти козак чи кізяк, — засміявся задоволений своїм жартом Барчук (М. Стельмах). Страшніш від огненних геєн голодна хіть зажерливих гієн (Б. Олійник). Прийомний син барона був баран (Л. Костенко).

55. Прочитайте речення. Визначте, які з-посеред виділених слів омоніми, пароніми, а які — багатозначні слова. Поясніть їхнє значення.

1. Величезні кам’яні слони, а також леви і грифи оточують храм (В. Минко). 2. Гне майстер [скрипки] гриф, тонку шліфує деку, кілки виточує й сукає струни з жил (Л. Первомайський). 3. Хто може виточити кров мого серця, коли я ще живий (М. Коцюбинський). 4. Він надибав на кілька багатих жил воску (І. Франко). 5. Я глузду в сих твоїх словах не тямлю (Леся Українка). 6. Утік Башкиренко від своїх колись таких тихих та покірних одрадян, наслухавшись від них глузу та посміхів (Панас Мирний). 7. Скорий поспіх — людям посміх (Нар. творчість).

56. У поданих реченнях знайдіть омоніми і вкажіть, які з них повні, а які — неповні. Що дає нам змогу розрізнити значення цих слів?

1. Вона тут тільки і робила, що всім гадала, ворожила (І. Котляревський). 2. Ви не знаєте, що я гадаю, як сиджу я мовчазна, бліда (Леся Українка). 3. В природі є порядок і гармонія всіх речей, певні незмінні закони (І. Франко). 4. Муляренко, адвокат, грав добре на гармонії (С. Васильченко). 5. Чайки цілими зграями літали над водою, жалібно скиглячи (Леся Українка). 6. Благослови, отамане, чайки поспускати та за Тендер погуляти, турка пошукати (Т. Шевченко). 7. Лінь — се одур тіла; одур — лінь ума (П. Грабовський). 8. З буксира кинули тонкий лінь (Ю. Яновський). 9. Поезії ясне світило, з тобою жить, тебе любить! Понад сто років ти світило і будеш вічно з нами жить! (П. Тичина).

57. З’ясуйте значення омонімів, ужитих в поетичних одноримках (тавтологічних римах).

1. Не всі надії встигнуть позбуватися. Тих, що не збулись, треба позбуватися. 2. Журавлиний в небі ключ відімкнув весну, мов ключ. 3. Кінь був красивий в галопі, в рисі. Була жорстокість в очах у рисі. Печаль лежала в кожній рисі. 4. Повз хату, повз тин і повз клуб чорнющого диму повз клуб. 5. Грицю вже не до коси: виплив човен з-за коси, в нім русявих дві коси. Батько сердиться: “Коси! В човна очі не коси!” (О. Різниченко).

58. З’ясуйте значення поданих паронімів. Уведіть їх у словосполучення.

1. Земний — земляний — земельний — землистий. 2. Водний — водяний — водянистий — водневий. 3. Вітровий — вітряний — вітряний. 4. Духовий — духовний — душевний. 5. Лікарський — лікарський — лікарняний — лікувальний. 6. Дружний — дружній. 7. Поверхневий — поверховий. 8. Жорсткий — жорстокий. 9. Військовий — воєнний.

59. З поданих слів утворіть словосполучення, правильно добираючи слова до паронімів. Свій вибір обґрунтуйте.

Виборний, виборчий (орган, закон). Відносини, відношення (міждержавні, смислові). Військовий, воєнний (суд, час). Водний, водяний (розчин, млин). Ефектний, ефективний (метод, трюк). Змістовий, змістовний (багатство, розмова). Кампанія, компанія (веселий, посівний). Книжковий, книжний (шафа, стиль). Ознайомити, познайомити (зі станом справ, з людиною). Людний, людяний (вчинок, місце). Приводити, призводити (до перемоги, до втрат). Первинний, первісний (обробка, природа). Писемний, письмовий (екзамен, пам’ятка). Плутати, путати (коней, поняття). Психічний, психологічний (наука, переживання). Туристичний, туристський (бюро, табір). Уява, уявлення (туманний, розвинений).

60. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Брати́ жили, як то кажуть, душа в душу (М. Рильський). 2. Мені поперед усього треба людей розумних, енергійних, смілих, кованих на всі чотири ноги (І. Франко). 3. Та й чоловік мій як з клоччя батіг, сказати правду. 4. Схопився я, озираюсь по хаті. А надворі вже почало на світ благословлятися (3 тв. І. Нечуя-Левицького). 5. Андрій з якимсь чорнявим парубчаком товаришує. Прямо не розлий вода стали (М. Стельмах).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити