Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 17. Синтаксична єдність

Текст складається із синтаксичних єдностей. Кожна така єдність ніби мініатюрний твір. Вона будується майже за такою самою моделлю, що й твір: зачин — розгортання думки — кінцівка. Це стосується як письмового тексту, так і усного виступу.

У зачині висловлюється думка в її найзагальнішому вигляді. Це — найбільш самостійне речення. Хоч — не завжди: іноді воно без наступних речень може бути й незрозумілим. Часом суть зачину викладається лише в якійсь частині першого речення.

У наступній частині в одному або кількох реченнях розвивається чи пояснюється думка, висловлена в зачині.

Між повідомленнями, що містяться в цих реченнях, може бути сурядна або послідовна залежність. При сурядній залежності всі повідомлення однаково доповнюють думку, висловлену в зачині, тобто вони називають одночасні, рівнозначні явища. Такий порядок властивий для описів. При послідовній залежності кожне наступне повідомлення доповнює попереднє. Послідовна залежність характерна для роздумів.

У кінцівці робиться підсумок усього сказаного. Проте кінцівка не обов’язкова. Зокрема, її не буває тоді, коли дана синтаксична єдність входить у якусь більшу синтаксичну цілісність і нею починається наступна синтаксична єдність.

Послідовність розташування окремих речень у синтаксичній єдності зумовлюється насамперед часовою, причиново-наслідковою залежністю реальних чи уявних подій, послідовністю сприймання фактів, послідовністю суджень тощо.

Зв’язок між реченнями в синтаксичній єдності здійснюється за допомогою граматичних засобів. Серед найважливіших граматичних засобів такого зв’язку виступають:

1) порядок слів у реченні — спочатку, як правило, ставимо відоме з попереднього висловлювання або із життєвого досвіду, а потім даємо нову інформацію, як у реченнях з народної казки: Жили собі дід і баба. І була в них курочка ряба. Знесла вона яєчко, та не просте, а золоте — інший порядок слів у цих реченнях порушив би логічний зв’язок між ними;

2) займенники він, цей, той, весь, такий, кожний в усіх формах, прислівники тут, там, тоді і под., що вказують на предмети, ознаки, обставини, названі в попередніх реченнях;

3) синоніми й синонімічні вислови, які сприяють збереженню в уяві того самого образу: У селі багнюка наче сказилась: що ти з неї одну ногу витягнеш, то вона до другої присмокчете ся, випускати не хоче. Що ти калюжу обминеш, то попереду розлий море чекає; берегів не видно, і дна не вгадаєш. То Юрко догадався ліщину з ліси витягнути, міряв оті баюри, щоб по шию не шубовснути… (Є. Гуцало);

4) різні сполучні засоби, як, наприклад, слова й вислови і, та, та й, але, однак, проте, і все а/с, і тому, і ось, і водночас, і навіть, тоді, зрештою, крім того, наприклад, зокрема, ось чому, адже, до того ж, більше того, таким чином, отже, тобто, по-перше, по-друге, з одного боку, з другого боку, як уже говорилося, як було сказано, словом, коротше кажучи, справа в тому що, йдеться про те щоб, досить сказати що тощо;

5) неповні, усічені речення, пропущені члени яких встановлюються з попередніх речень (такі речення поза текстом незрозумілі): Пече мене сором на саму згадку. Одного разу… так, одного разу — і більш ніколи. Одного разу я озирнувся, бо чув на плечах слід чужих очей, слизький, холодний. Щось ішло за мною. Якесь пальто. Я завернув. Воно. Пішов тихіше. Так само. Став біля дерева. Здається, стало. Чи озирнутись? (М. Коцюбинський);

6) єдність місця й часу.

Правильна побудова, розташування й поєднання речень у синтаксичних єдностях увиразнює думку, робить її чіткішою, дохідливішою, зрозумілішою.

Готуючи текст для усного виступу, такі єдності треба позначити в плані й навіть пронумерувати, щоб зберегти логічну послідовність викладу думок.

88. Прочитайте уривок з І частини повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”, починаючи словами “Вийшовши з церкви, Кайдаш…” і закінчуючи “…випивши чарку горілки”. Зі скількох синтаксичних єдностей складається цей уривок? Визначте в них зачини й кінцівки. За допомогою яких засобів пов’язані між собою речення в синтаксичних єдностях? Чим зумовлена саме така послідовність розташування синтаксичних єдностей в уривку?

89*. З розрізнених речень і переставлених синтаксичних єдностей відновіть текст під назвою “Галушки”. Для цього спочатку уважно прочитайте всі речення. Текст запишіть.

І. 1. Потім у чайній ложці оцту гасить дрібку соди. 2. Гарно вимішує і формує галушки. 3. Бабуся Улянка робить галушки так. 4. Спочатку вона скочує тоненьку ковбаску з тіста, а потім ріже її на невеликі кружальця.

5. Наливає в миску склянку теплої води, додає дрібку солі. 6. І потім замішує на тій рідині тісто такої густини, як на вареники. 7. Якщо галушки готуються не в піст, то ще і яйце вибиває.

II. 1. Але то ще не є готова страва. 2. Головний секрет бабусі Улянки в тому, що спочатку вона галушки підсмажує в сковорідці з розігрітою олійкою. 3. У киплячу рідину кидає галушки, поварить п’ять хвилин і виймає. 4. Після цього їх можна й так їсти, як невеличкі коржики. 5. Бабуся варить окріп чи овочевий бульйон.

III. 1. Тільки готують її по-різному. 2. Колись у селі не було макаронів чи вермішелі. 3. Зокрема галушки. 4. Страва ця відома по всій Україні та за її межами. 5. Зате були інші смачні страви з борошна (В. Попелюшка).

90. Розпитайте в мами або бабусі, як вони варять смачну звичайну юшку. Що потрібно для неї заготовити? Скільки всього потрібно? У якому порядку і як це все додавати в страву? Скільки часу треба варити? Як подавати на стіл? Розповідь запишіть. За зразок візьміть текст попередньої вправи.

91. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Казав пан — кожух дам, та слово його тепле (Т. Шевченко). 2. Я тобі скажу, а ти — гляди мені — ані словечка нікому (М. Коцюбинський). 3. Душа свої потреби має й звички, так само, як і тіло. Я хотів би, щоб ви без зайвих слів се зрозуміли. 4. Не бійсь, я слів не кидаю на вітер (3 тв. Лесі Українки). 5. Антон Коза говіркий, насмішкуватий, бистрий на слово (О. Копиленко).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити