Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 20. Культура мовлення

Культура мовлення полягає в його нормативності, дохідливості й естетичності.

Культура мовлення передбачає насамперед дотримання літературної норми. Літературна норма — це загальноприйняті й закріплені в словниках та мовних кодексах (у правописі, підручниках, посібниках) тлумачення значень слів та правила вимови, написання й поєднання їх у речення. Наприклад, відповідно до літературної норми слід казати український, а не “український”, взагалі, а не “вопше”, дякую вам, а не “дякую вас” тощо.

Літературна норма ґрунтується на внутрішніх законах мови і на традиції. Літературну норму людина засвоює, вивчаючи мову в школі, читаючи відповідну літературу, особливо художню, слухаючи радіо і телепередачі українською мовою.

Будь-яке висловлювання повинно бути дохідливим, ясним, зрозумілим для слухачів. Дохідливість мовлення досягається точністю вираження думки, почуттів, волевиявлень за допомогою точно дібраних слів і конструкцій речень, правильним поділом висловлювання за допомогою більших і менших логічних пауз на смислові частини, відповідною розстановкою логічних наголосів. Нові, незвичні думки, положення, терміни потрібно аргументувати, розтлумачувати. Культура мовлення несумісна з багатослів’ям, неточністю у вживанні слів, фальшивою патетикою, образливими висловами, вульгарщиною.

Естетичність мовлення полягає в реалізації законів милозвучності мови, дотриманні оптимального темпу і звучності мовлення. Велике значення при цьому має використання лексичних і синтаксичних синонімічних засобів, що дає змогу уникнути нудної одноманітності, а також міміка, жести, поза.

Якщо з погляду граматики щось може бути сказане правильно або неправильно, то з погляду культури мови — не тільки правильно чи неправильно, а й точно чи неточно, доречно чи недоречно, виразно чи невиразно, ясно чи неясно, естетично чи неестетично.

101. Прочитайте уривок з п’єси М. Старицького “За двома зайцями” і, орієнтуючись на мову персонажів, визначте культурний рівень кожного з них. Свої висновки обґрунтуйте.

Проня.

Рикомендую вам мого хорошого знакомого.

Голохвостий (кланяється з пристуком).

Свирид Петрович Голохвастов з собственною персоною. Позвольте до ручки? (Цілує.)

Явдокія Пилипівна.

Дуже раді! Вас уже так хвалили дочка наша, Проня Прокоповна... Дуже раді, просимо!

Голохвостий.

Проня Прокоповна по ангельской доброте, так і понімаєм, мерсі! До Прокопа Свиридовича.) Честь імєю рикомендувать себя: Свирид Петрович Голохвастов!

Прокіп Свиридович.

Дуже, дуже радий, що бачу розумного чоловіка; розумного чоловіка послухать — велика втіха! Дуже раді! Просимо, сідайте!

Проня (томно).

От кресло: прошу, мусью!

Прокіп Свиридович.

Позвольте спитати: ви синок покійного Петра Голохвостого, що цилюрню держав за Канавою?

Проня.

Ви, папонько, не знать как говорите; їхня хвамілія Голохвастов, а ви какогось хвоста вплели!

Голохвостий.

Да, моя хвамілія натиральна — Галахвастов, а то необразованна мужва коверкаєть.

Проня.

Разумєється.

Явдокія Пилипівна (до старого).

Бач, я казала, що не той! А який розумний!

Прокіп Свиридович.

Вибачайте, добродію, ми люди прості, що чули... Так ви, значить, не його, не цилюрника синок?

Голохвостий (змішавшись).

То єсть по натуре, значить, по тєлу, как водиться; но по душе, по образованності, дак ми уже не та хворма...

Проня.

Авжеж, образованний человєк: хіба-развє можна його рівняти до простоти?

Явдокія Пилипівна.

Куди вже там?!

102. Прочитайте вислови видатних людей про культуру мовлення і висловіть свою думку.

1. Заговори, щоб я тебе побачив (Сократ). 2. Немає магії сильнішої, ніж магія слів (А. Франс). 3. Єдина відома мені розкіш — це розкіш людського спілкування (А. де Сент-Екзюпері). 4. Людина вища за тварину здатністю до мови, але нижча за неї, коли негідно поводиться з мовою (Сааді). 5. Хто ясно думає, той ясно і говорить (Буало). 6. Чудова думка втрачає свою цінність, коли вона погано висловлена (Вольтер). 7. Якщо мова не є правильна, то вона не означає того, що має означати; коли ж вона не означає того, що має означати, то не буде зроблене те, що має бути зроблене; а тоді моральність і всяке мистецтво почнуть занепадати, справедливість зійде на манівці — і всі впадуть у стан безладного хаосу (Конфуцій).

103. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. У всіх людей одна є спільна мова — братерськая любов (Леся Українка). 2. Тільки й мови було, що про ту кралю мальовану (М. Лукаш). 3. Не плутайся під ногами, держи, як то мовиться, нейтралітет (А. Головко). 4. Хлопець знітився, загорлав не своїм голосом (О. Довженко). 5. Дорогою Тур точив баляндраси (П. Куліш).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити