Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 21. Мовний етикет

Обов’язковою складовою частиною мовної культури є мовний етикет.

Мовний етикет — це постійні слова й вислови ввічливості, які прийнято вживати під час спілкування з людьми, та правила поведінки при цьому.

Мовний етикет українського народу вироблявся протягом багатьох століть. Він відображає доброзичливість, взаємоповагу, шанобливе ставлення одне до одного в стосунках між людьми. Мовний етикет дає змогу встановити потрібний контакт із співрозмовниками. Вживання тих чи інших мовних формул етикету, до яких належать звертання, привітання, прощання, вибачення, прохання, вдячність, знайомство, згода, відмова, співчуття тощо, залежить від конкретних ситуацій спілкування.

Звертання до співрозмовника — найчастіший знак мовного етикету. Тут слід звернути увагу на такі два моменти.

По-перше, серед українців прийнято звертатися на “ви” до старших (до батьків та інших членів сім’ї допускається також звертання на “ти”), до незнайомих та малознайомих людей, до співробітників, зокрема й нижчих за посадою, до чужих дітей старших від шістнадцяти років (до менших звертаються на “ти”). Звертання на “ти” виражає близькі чи товариські стосунки між людьми. Звертання на “ти” до старших або незнайомих людей свідчить про низький культурний рівень такого співрозмовника.

По-друге, потрібно називати того, до кого звертаємося. До товаришів та ровесників чи молодших від себе звертаємося на ім’я в кличному відмінку: Марійко, Віталію. До старших прийнято звертатися на ім’я й по батькові в кличному відмінку: Маріє Михайлівно, Миколо Андрійовичу. Можна й не називати по батькові, але тоді перед іменем слід ставити слова пане, пані: пані Маріє, пане Миколо. До незнайомих людей належить звертатися словами: пані, пане, добродійко, добродію. Ті ж слова ставляться і в офіційних звертаннях перед ім’ям і по батькові або лише перед прізвищем чи назвою посади: пані Ольго Михайлівно, добродію Ковальчук, пане Президенте, пане полковнику. Якщо є жінки й чоловіки, то слід спочатку звернутися до жінок, потім до чоловіків.

Крім того, у певних випадках прийнято вживати такі звертання:

1) шановні пані й панове, шановні учасники зібрання (конференції, наради тощо), шановні колеги, шановне товариство — на початку виступу перед аудиторією;

2) дорогі друзі — на початку виступу перед знайомими людьми, перед однодумцями;

3) превелебний отче, ваша святість — до духовної особи;

4) шановна пані (добродійко), шановний пане (добродію), вельмишановний пане, високоповажаний пане — в офіційних чи напівофіційних листах.

Для привітання при зустрічі на вулиці, на роботі, в офіційних і побутових умовах використовують такі слова й вислови:

1) добрий ранок, доброго ранку, добрий день, добри́день, добрий вечір, добри́вечір, доброго здоров’я — традиційні, найпоширеніші; скорочена відповідь “добрий” на ці привітання вважається неввічливою;

2) здоров, здоров був, здорові були — розмовні, між ровесниками;

3) здрастуй, здрастуйте — просторічні;

4) вітаю, привіт — невимушені;

5) моє шанування — жартівливе;

6) радий (рада) вас бачити, як ся маєте — вишукані; на ці привітання відповідають: дякую, мені дуже приємно; дякую, добре;

7) скільки літ, скільки зим — розмовне, між ровесниками, якщо давно не бачилися.

Першим вітається той, хто заходить у приміщення, молодший перший вітається зі старшою людиною, чоловік — із жінкою.

Прощання має теж різні варіанти:

1) до побачення — традиційне, найпоширеніше;

2) до зустрічі, бувай здоров, бувайте здорові, бувай, бувайте — розмовні, до ровесників;

3) щасливо, усього найкращого, на все добре, у добрий час, хай вам щастить, щасливої дороги, з Богом — доброзичливі побажання;

4) прощай, прощайте — кажуть, коли розстаються надовго або й назавжди;

5) на добраніч, доброї ночі — кажуть, розстаючись, увечері.

Прохання виявити поблажливість, простити провину виражають такими словами й висловами:

1) пробач, пробачте, вибач, вибачай, вибачте, вибачайте — традиційні, найпоширеніші; вислови “пробачаюсь”, “вибачаюсь” — нелітературні;

2) прости, простіть, прошу пробачення, прошу вибачення, прошу пробачити, прошу вибачити — емоційні;

3) даруйте, даруйте на слові, вибачте на слові, пробачте на цьому слові — під час розмови за слово, за думку;

4) перепрошую — застаріле.

Просто прохання виражають словами: будь ласка, будьте ласкаві, зробіть ласку, коли ваша ласка, про́шу, прошу́ вас, уклінно прошу́.

Знайомство відбувається за допомогою таких висловів: дозвольте познайомитися з вами, мені дуже приємно познайомитися з вами, мене звати …

Вдячність передають словами: дякую, дякую вам, дуже дякую, красно дякую, я вдячний (вдячна) вам, дуже вам вдячний (вдячна), спасибі.

При згоді кажуть: з задоволенням, з радістю, з дорогою душею, охоче. При відмові вживають вислови: на жаль, мені шкода, але…, пробачте, але …

У вживанні слів мовного етикету велике значення має інтонація, з якою їх промовляють, міміка, жести, поза.

Від культури мови залежить культура порозуміння між людьми. Висока культура мови забезпечує високу культуру мислення. Культура мови — одна з найістотніших ознак загальної культури людини.

104. Прочитайте подані речення й визначте в них вислови мовного етикету.

1. — Прощайте, дякую! — він [Соловей] до Осла озвався. — Прощай! — сказав Осел. — Навідайсь ще коли, бувай здоров, небоже! (Л. Глібов). 2. — Спасибі вам, серце, за добре слово. Хай вам Господь помагає, де тільки лицем обернетесь (М. Коцюбинський). 3. — Помагайбі вам! Поздоровляю вас з Великим понеділком, — промовила Палажка. 4. — Поможи нам, Боже, довести діло до кінця, а ти, дочко, будь щаслива й здорова. 5. — Щасти вам, Боже, на все добре, на ввесь ваш вік, на ввесь ваш рід, на ваших дітей, на ваших унуків і правнуків (З тв. І. Нечуя-Левицького). 6. Тимофій неголосно промовив до людей: — То почнемо добре діло? — 3 Богом, Тимофію, з Богом, — відповіло йому кілька голосів (М. Стельмах). 7. — Дай, Боже, вам, панночко, вечір добрий! (Г. Квітка-Основ’яненко).

105. Прочитайте уривок із п’єси І. Нечуя-Левицького “На Кожум’яках”. Знайдіть і випишіть вислови мовного етикету. Поясніть, яке значення вони тут мають.

В хату входять міщанки; деякі з кошиками, деякі убрані в празникову одежу.

Міщанки.

Добридень вам, Горпино Корніївно! З днем вашого янгола поздоровляємо вас! Дай вам, Боже, чого ви тільки забажаєте собі з неба! А вашій дочці пошли, Боже, гарного жениха.

Оленка й Гострохвостий осміхаються.

Горпина.

Сідайте ж, щоб старости сідали в мене.

Деякі сідають.

Гострохвостий (до гостей).

Ой кумки мої, голубки мої, цокотушки мої! От пиріжки так пиріжки у Горпини Корніївни! Недурно вас тут повнісінька хата! Знаєте й ви, де раки зимують!

Одна міщанка.

Та й чи не жартливий же з біса оцей язикатий панич, та ще й гарний! Не зачіпайте нас, бо як причепимось усі, то мусите нам ставити могорича!

Гострохвостий.

А зачіпайте мене! Я дуже люблю, як молодиці мене зачіпають… але тільки молоді, чорнобриві, такі, що тільки моргни, та й… гм…

Міщанки.

Хи-хи-хи! Оцей панич наговорить три мішки гречаної вовни! Хи-хи-хи! Весела мати родила вас, веселий і син вдався.

Горпина (до гостей, що стоять).

Але чого ж оце ви стоїте? Сідайте ж у мене, будьте ласкаві. Сідайте, кумо! Сідайте, свахо! Сідайте, кумасю! Прошу покірно, кумко!..

Ті самі і бублейниця Марта.

Марта (входить з кошиком на руці).

Добридень вам, Горпино Корніївно! Ой, вибачайте мені, кумцю-голубцю! Бігала з бубликами та трохи не пробігала ваших святих іменин. Насилу згадала!

Гострохвостий.

А таки не пробігала, згадала.

Бублейниця.

Авжеж! Чи то можна поминути хату моєї дорогої кумоньки. (Цілується тричі з Горпиною.) Поздоровляю вас, моє серце, з вашими іменинами. Дай вам, Боже, з неба, чого вам треба, чого тільки ви просите в Бога. Добридень вам, Оленко! (Цілується.) Добридень вам, сусідки! (Цілується з гістьми.)

106. Прочитайте подані міркування й підготуйте свій виступ на тему “Як нам досягти добробуту” або “Культура мовлення і культ праці”.

Ось уже багато років заздрісно поглядаємо в бік Західної Європи — “живуть же…” І прагнемо в себе запроваджувати “європейські стандарти”, щоб було, “як у них”. Кажемо: ось у них учні не так завантажені в школі, як у нас, вчаться без особливого напруження. Щось подібне хочемо зробити й у себе. Японський варіант, коли “трудоголіками” стають ще у школі, нас чомусь не приваблює.

Хочемо бути багатими, але не любимо навіть говорити про те, що благополучне життя можна побудувати лише завдяки масовому “трудоголізму”. Чи часто нагадуємо собі, що сьогоднішній європейський комфорт є результатом напруженої праці багатьох поколінь? У Західній Німеччині, коли треба було подолати глибоку кризу, відмовилися від більшості святкових днів. В Україні ж свята ніхто не відміняє, навпаки, вишукуються можливості їх примножити.

Хочемо бути культурним народом і водночас полегшуємо собі навчання — від шкільних творів, вважай, відмовилися, спокійно спостерігаємо за зниженням рівня грамотності й літературної освіченості. У нас немає культу праці. І ніхто навіть не прагне виховати його. А добра філологічна освіта дається важкою працею (Г. Клочек).

107. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Робота лежить, а дівчата своє справляють… Решти, співи (Панас Мирний). 2. Вся сім’я у нас при ділі (С. Олійник). 3. Вони б усюди брехні рознесли, зробили б бугая із мухи (Л. Глібов). 4. І досить балачок. Треба діло робити (А. Головко). 5. Мати в губернії таку руку — велике діло (М. Стельмах).

108. Запишіть стислі відповіді на поставлені запитання.

1. Яка мета риторики?

2. На чому ґрунтується мистецтво красномовства?

3. Якими ознаками повинен характеризуватися текст з погляду риторики?

4. Які основні компоненти містить текст?

5. Які етапи підготовки до складання тексту?

6. Які є етапи в побудові тексту? Як формується план тексту?

7. З яких частин складається текст?

8. Що таке синтаксична єдність і яка її структура?

9. Як об’єднуються речення між собою в синтаксичній єдності і в тексті?

10. Які вимоги ставляться до структури, змісту й мовного оформлення тексту?

11. Які стилі розрізняють у сучасній українській мові і які їхні характерні особливості?

12. У чому полягає культура мовлення і яка її роль у міжлюдському спілкуванні?

II. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ (§§ 14-21)

Підготуйте аркуш для відповідей:

001

006

011

002

007

012

003

008

013

004

009

014

005

010

015

Цифрові відповіді на поставлені запитання записуйте проти відповідних номерів. Наприкінці підручника вміщено таблиці з відповідями, за ними перевірте себе. Правильними слід вважати тільки ті відповіді, у яких всі цифри збігаються з контрольними (не більше й не менше їх, і всі вони такі самі). Помилки обов’язково з’ясуйте.

001. Ознаки красномовства — правильність, точність, багатство мови… Ще які?

1) зухвалість;

2) логічність;

3) безцеремонність;

4) доречність;

5) щирість.

002. За метою виступи бувають інформаційні…

1) перекопувальні;

2) стверджувальні;

3) заперечні;

4) закличні;

5) розважальні.

003. Основні компоненти тексту — думки, образи… Ще які?

1) паузи;

2) настрій;

3) мета;

4) зорієнтованість на слухача;

5) темп.

004. У творенні тексту є такі етапи: конкретизація теми, збір матеріалу, оформлення тексту. Що суттєве в цьому переліку пропущено?

1) читання літератури;

2) пошук слів;

3) обдумування композиції;

4) складання плану;

5) поділ на абзаци.

005. Чи обов’язково кінцівка тексту (виступу) повинна пов’язуватися з його зачином?

1) так;

2) ні.

006. Послідовність розташування речень у синтаксичній єдності зумовлена…

1) бажанням автора;

2) часовою послідовністю;

3) причиново-наслідковою залежністю;

4) будовою речень;

5) інтонацією.

007. Зв’язок між реченнями в синтаксичній єдності здійснюється за допомогою…

1) пауз;

2) порядку слів;

3) займенників;

4) сполучних засобів;

5) синонімів.

008. З погляду стилістики мовні засоби слід добирати залежно від …

1) обставин;

2) настрою;

3) мети;

4) сфери спілкування;

5) погоди.

009. Для наукового стилю характерні такі ознаки (виберіть):

1) каламбури;

2) терміни;

3) жаргонізми;

4) аргументація;

5) висновки.

010. Основна ознака художнього стилю — …

1) образність мови;

2) діалектизми;

3) складні речення;

4) питальні речення;

5) вживання фразеологізмів.

011. Основним засобом стилістики є…

1) синтаксис;

2) антоніми;

3) синоніми;

4) означення;

5) складні речення.

012. Під час редагування тексту особливу увагу слід звертати на…

1) означення;

2) складні присудки;

3) підрядні речення;

4) логічну послідовність у викладі;

5) однорідні члени;

6) узагальнювальні слова.

013. Що передбачає мовне оформлення тексту?

1) дотримання літературної норми;

2) багатослів’я;

3) точність у слововживанні;

4) правильне написання слів;

5) стильову різноманітність.

014. Чи під час редагування можуть вноситися зміни в план?

1) так;

2) ні.

015. Які слова слід вживати, звертаючись до незнайомих та малознайомих людей?

1) ей ти;

2) добродію (добродійко);

3) пане (пані);

4) чуєш (чуєте);

5) пробачте.

Тренувальні тести у форматі ЗНО.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити