Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОЕПІЧНА НОРМА

§ 25. Чергування у - в, і - й як засіб милозвучності мови

В українській мові в деяких словах може відбуватися чергування початкових голосних у, і з приголосними сонорними в, й: убік — вбік, уміти — вміти, упевнений — впевнений, упертий — впертий, прийменник у — в; іти — йти, імовірний — ймовірний, сполучник і — й.

Але чергування у — в, і — й не відбувається:

1) у словах іншомовного походження: університет, уран, утопія, Уругвай, указ, ударник, Урал, взвод, ідилія, ірис, Італія;

2) у деяких незапозичених словах, переважно книжного походження: увага, угода, установа, уява, вступ, вправа, враження, вказівка, інакше, іноді.

За допомогою чергування у — в, і — й мова усуває насамперед збіг голосних, потім — приголосних. Пауза сприймається як приголосний.

Розглянемо це на прикладах — прислів’ях.

1. Краще синиця в жмені, ніж журавель у небі. Щоб уникнути збігу голосних звуків, після слова синиця вжито форму прийменника в, а не у (хоч унаслідок цього й виник збіг трьох приголосних вжм, але ми передусім уникаємо збігу голосних); а щоб не допустити збігу приголосних, між словами журавель і небі вжито варіант прийменника у, а не в.

2. У гурті й смерть не страшна. Вжито прийменнику, бо він стоїть між паузою (на початку речення) і приголосним; інакше виникне немилозвучний збіг приголосних. І навпаки, щоб у середині речення не було збігу двох голосних, вжито не і, а й.

3. В один чобіт дві ноги не взуєш. Якщо на початку цього речення вжити прийменник у, то виникне збіг голосних. Тому тут можна вжити лише в. У слові взуєш вжито в, щоб так само уникнути збігу голосних.

4. Восени і горобець багатий. У цьому реченні після слова восени відповідно до змісту робиться невелика пауза, а пауза сприймається як приголосний, тому далі вжито голосний і, а не приголосний й.

Нерідко, змінюючи форму якогось слова, доводиться міняти й голосний у, і на приголосний в, й чи навпаки: глянув угору — глянула вгору, наш учитель — наші вчителі, ліс і поле — ліси й поля, дощ іде — дощ не йде.

Вживання форм сполучника і або й залежить також від змісту висловлювання. Наприклад, у виразах війна і мир, земля і небо вжито і, бо названі тут поняття протиставляються (після слів війна, земля робиться невелика пауза), а в реченні Батьки й діти зібрались у школі протиставлення нема (після слова батьки пауза не робиться); тому, щоб уникнути збігу двох голосних, тут використано й.

Перед словами, на початку яких є звуки в, ф — самі чи у звукосполученнях (св, зв, тв, дв, хв, гв, кв, сф і под.), незалежно від характеру кінцевого звука попереднього слова, щоб уникнути збігу вв, вф, пишемо переважно у: були у вас, події у світі, говориться у зверненні, тріщина у фундаменті, досягнення у сфері економіки. Якщо ж попереднє слово закінчується на в, то перед наступним голосним вживаємо прийменник в, а не у: був в Умані, острів в океані (прийменник зливається з наступним, а не з попереднім словом).

Перед й, я, ю, є, ї незалежно від характеру кінцевого звука попереднього слова, щоб уникнути збігу йй, вживаємо сполучник і: Петро і Йосип, сосни і ялини, злагода і єдність, ішли і їхали.

На початку речення перед приголосними рекомендується вживати у та і: У Києві… У1991 році… У наш час … Ідеться про … І знову …; але перед голосними: В Україні … В інституті …

Іноді прийменник у набирає формує, уві: ув імлі, уві сні.

Відхилення від цих правил допускається тільки в поезії та в ритмізованій прозі.

124. Прочитайте вголос. Виправте, де треба, порушення милозвучності й запишіть словосполучення у дві колонки: 1) ті, у яких виправлень нема; 2) ті, у які внесено виправлення.

Дякував всім, книжки й зошити, сказали би нам, знали же про це, день у день, під мною, зміг увійти, раніш і тепер, учора і сьогодні, довелось взяти, згадав відразу, з’єднались усі, угадав би, зі мною, погодились прийти, пригодилось усім, знову обізвався, ошатно вбраний, довго йшли, дерева і кущі, в’їхав у село, прийшов з школи, нога у ногу, умій же сказати, збираюся іти, сидять вдвох, думає вголос, скажу відверто, дивлюсь і думаю, в твоєму розпорядженні, дивлюсь в вікно.

З других букв перших слів словосполучень повинен скластися вислів О. Герцена.

125. І. Прочитайте вголос уривок. Випишіть з нього всі групи слів, у яких використано засоби милозвучності.

Пізніше, ніж завжди, прилетіли лелеки. Богдан виглядав їх уже цілий тиждень, по кілька разів на день питав у діда: “І коли вони вже прилетять?”, не догадуючись, що й старенькому теж не терпиться побачити їх. Обидва наївно вірили, що для того, хто побачить першого лелеку в польоті, весь рік буде щасливий. Ізранку пильно видивлялись у небо, а лелек усе не було. Та одного дня Богдан дочекався. Було це після обіду. Повернувшись зі школи, він узявся допомагати дідові закопувати нові стовпи для плоту (старі взимку повалила вітряниця). Стали прибивати штахетини, і саме в той час Богдан глянув на сонце, аби визначити, скільки часу йому залишилося для уроків, і не повірив своїм очам — із півдня до їхнього обійстя летів лелека.

— Діду! — радісно вигукнув він. — Лелека!

Дід відклав молоток, випростався, пильно придивляючись до білого ширококрилого птаха, що опускався все нижче і, зробивши півколо над обійстям, легко опустився на гніздо, відразу ж дрібно заклацав дзьобом. Оглянув гніздо, ще поклацав і, переконавшись, що домівка ціла, знову проплив у повітрі поза городом і сів на грядці недалеко від діда та Богдана (О. Лупій).

II. Розпитайте у своїх близьких про повір’я, пов’язані з птахами, й запишіть їх. Засоби милозвучності, використані вами, підкресліть.

126. І. Текст запишіть під диктовку, записане уважно звірте з надрукованим, помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.

Вогонь — про це ніхто й не здогадується — є близьким твоїм другом, з котри́м уже давненько товаришуєш, піклуєшся, думаєш про нього, як про живого.

У чому живе вогонь? Як народжується, з якої причини гасне? Звідки береться вогонь у блискавиці? Як з’являється іскра з каменя, коли вдарити шматок об шматок? І як викрешує іскри підкова кінського копита?

Чому вогонь до пори, до часу дрімає в соломі, дереві, торфі, вугіллі, сухому листі, яка саме таємниця спричиняється до того, що паливо спалахує, — і тоді вогонь виходить на волю, нуртує, живе якимось особливим життям, котре годі зрозуміти? Зрештою, чому він гарячий? Чому обпікає тіло?

Вогонь безстрашний, але боїться води. Куди зникає вогонь, коли в печі перестає горіти, коли згасає розкладене коло річки багаття? Адже не пропадає безслідно, бо не може він згодом появитися з нічого. Отже, просто зникає кудись.

Але куди? І чи здатен вогонь раптом зникнути по всьому білому світі? І що діяли б люди, якби неспогадано вогонь пропав повсюдно?

Дивишся на язики полум’я, що лижуть чорні челюсті печі, і відчуваєш, що сам вогонь — це і є жива загадка і розгадка власної таємниці, тільки тобі ніяк не вдається проникнути в неї (Є. Гуцало).

II. Дайте відповіді на питання.

Обґрунтуйте їх.

Вихідні в горах. Фото.

1. Для чого автор, характеризуючи вогонь, використовує майже всуціль лише питальні речення?

2. Якими людськими рисами автор наділяє вогонь?

3. Як автор переконує читача в необхідності вогню для людей?

127. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Нехай дурні собі пустують: у них, видно, жуки в голові (Л. Глібов). 2. У мене так мурашки й заходили поза спи́ною від отих Омелькових речей; аж дух у грудях сперло, в очах пожовтіло! (Панас Мирний). 3. А там люду — яблукові ніде впасти (А. Дімаров). 4. З усіх усюд галасувало радіо (І. Цюпа). 5. Шумейко в душі вже тішився з тієї перемоги (А. Шиян).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити