Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 27. Принципи правопису слів

Правопис унормовує вживання букв на письмі.

Букви — це лише знаки, якими позначають звуки мови (фонеми). При цьому прагнуть, з одного боку, наблизити написання слів до їхньої вимови, а з другого — не втратити їхнього етимологічного зв’язку з іншими їхніми формами та спорідненими словами. Тому вимова фонем і їхнє написання не завжди збігаються. Існує чотири принципи позначення звуків на письмі: фонетичний, морфологічний, історичний і розрізнювальний.

Фонетичний принцип полягає в точній передачі звучання слів: пишемо, як чуємо. За цим принципом ми пишемо більшість слів: багато, птаство, товариство, чеський, паризький, міський, чесний, тижневий, сказати, друг, дружба, бій, бойовий і под.

Морфологічний принцип вимагає однакового написання тієї самої морфеми в усіх випадках, незалежно від її звучання. За цим принципом пишемо: легко, бо легенько (вимовляємо [ле́хко]), туристський, бо турист (вимовляємо [тури́с'кий]), просьба, бо просити (вимовляємо [про́з'ба]), стеляться, бо стелять (вимовляємо [сте́л'ац:а]), безжурний, бо є лише префікс без- (вимовляємо [беижжу́рний]) і йод.

За історичним принципом (його ще називають традиційним) зберігаються давні написання, які не відповідають сучасному звучанню слів. В українській мові за цим принципом вживаються букви я, ю, є, ї, щ, ь, дж, дз: ящик (вимовляємо [йа́шчик]), люк (вимовляємо [л'ук]), єзуїт (вимовляємо [йезуйі́т]), джміль (вимовляємо [м’іл').

Розрізнювальний принцип застосовується для розрізнення на письмі однакових за звучанням, але різних за значенням слів (омонімів). В українській мові це виявляється в написанні слів з малої і великої букв: надія і Надія (ім’я), кривий ріг і Кривий Ріг (місто), чумацький шлях і Чумацький Шлях (скупчення зірок); у розрізненні прислівників і однозвучних поєднань прийменників з різними частинами мови: згори і з гори, назустріч і на зустріч, по-новому і по новому (мосту) і под.

133. Зробіть висновок про те, чим відрізняються між собою звуки, фонеми і букви. Який зв’язок між ними? Висновок запишіть.

134. Розгляньте приклади й сформулюйте правила про звукове значення: 1) букв щ, ї; 2) букв я, ю, є; 3) буквосполучень дж, дз; 4) букви ь. Правила запишіть.

1. Щит [шчит], кущ [кушч], їжа [йі́жа], руїна [руйі́на], з’їзд [зйізд], Танганьїка [танган'йі́ка]. 2. Ляк [л'ак], нюх [н'ух], третє [тре́т'е]; яр [йар], юний [йу́ний], єдваб [йедва́б], маяк [майа́к], маю [ма́йу], має [ма́йє], м’яч [мйач], в’юн [вйун], в’є [вйе], пасьянс [пас'йа́нс], ательє [ател'йе́]. 3. Джерело [ерело́], сиджу [сиу́], дзвоник [во́ник], кукурудза [кукуру́а]; піджива[п’іджи́ва], відзнака [в’ідзнака]. 4. День [ден'], донька [до́н'ка], льох [л'ох], каньйон [кан'йо́н], альянс [ал'йа́нс].

135. І. Прочитайте текст уголос. Випишіть усі слова, у яких є суттєва розбіжність:

1) між вимовою і позначенням голосних фонем;

2) між вимовою і позначенням приголосних фонем.

Чи багато є таких слів? Поясніть, у чому полягають ці розбіжності.

Надворі весна вповні. Куди не глянь — скрізь розвернулося, розпустилося, зацвіло пишним цвітом. Ясне сонце, тепле й приязне, ще не вспіло наложити палючих слідів на землю: як на Великдень дівчина, красується вона в своїм розкішнім убранні... Поле — що безкрає море — скільки зглянеш — розіслало зелений килим, аж сміється в очах. Над ним синім шатром розіп’ялось небо — ні плямочки, ні хмарочки, чисте, прозоре — погляд так і тоне... З неба, як розтоплене золото, ллється на землю блискучий світ сонця; на ланах грає сонячна хвиля; під хвилею спіє хліборобська доля... Легенький вітрець подихає з теплого краю, перебігає з нивки на нивку, живить, освіжає кожну билинку... І ведуть вони між собою тиху-таємну розмову: чутно тільки шелест жита, травиці... А згори лине жайворонкова пісня: доноситься голос, як срібний дзвіночок, — тремтить, переливається, застигає в повітрі... Перериває його перепелячий крик, зірвавшись угору; заглушає докучне сюрчання трав’яних коників, що як не розірвуться, — і все те зливається докупи в якийсь чудний гомін, вривається в душу, розбуркує в ній добрість, щирість, любов до всього... Гарно тобі, любо, весело! На серці стихають негоди; на думку не лізуть клопоти: добра надія обгортає тебе добрими думками, бажаннями... Хочеться самому жити й любити; бажаєш кожному щастя. Недаром в таку годину — аби неділя або яке свято — хлібороби виходять на поле хліба обдивлятись! (Панас Мирний).

В. Жуган. Весна.

II. Дайте відповіді на питання й обґрунтуйте їх:

1. Яку пору року описано в уривкові?

2. Чи припікає сонце?

3. Про яку місцевість ідеться — гористу чи рівнинну?

4. Що видно в небі над полем?

5. Що звичайно роблять хлібороби в неділю або свято?

136. Прочитайте слова вголос. Випишіть їх у дві колонки: 1) повністю записані зафонетичним принципом; 2) з частинами, записаними за морфологічним принципом.

Останній, ближчий, світський, товариство, заводський, флотський, звичка, зненацька, тижневий, аферистичним (від аферистка), Парасчин, (у) звістці, шістнадцять, скатерка, оцупок, студентський, (у) книжці, розсада, зморишся, чеський, туристський, звучний, справдяться, боротьба, Острозький, переїзний, просьба, аякже, вдасться, усний, звісно, якби, піщаний, птаство, (у) хустці.

З других букв виписаних слів прочитаєте вислів Вольтера.

137. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Думка була виїхати разом із сонцем, бо не близька дорога (О. Гончар).2.Світ не близький мені додому йти (Леся Українка). 3. Щебетання ластівок над вікном її невеличкої кімнати будило її, ще тільки благословляло на світ (Д. Бедзик). 4. Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Г. Квітка-Основ’яненко). 5. Вона на сьомому небі. Вчора тато й мама благословили їх на шлюб (В. Кучер).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити