Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 34. Зміни приголосних при додаванні суфіксів -ськ-, -ств-

При додаванні суфіксів -ськ-, -ств- зливаються в один звук такі приголосні (і це позначається на письмі):

1) г, з, ж + с = з: Буг + ський = бузький, Кавказ + ський = кавказький, Париж + ський = паризький; убог + ство = убозтво, боягуз + ство = боягузтво;

2) к, ц, ч + с = ц: козак + ський = козацький, Кролевець + ський = кролевецький, Гадяч + ський = гадяцький; калік + ство = каліцтво, молодець + ство = молодецтво;

3) х, с, ш + с = с: чех + ський = чеський, Одеса + ський = одеський, Сиваш + ський = сиваський; птах + ство = птаство, товариш + ство = товариство;

4) ґ — дз — дж + с = дз: Лодзь + ський — лодзький, Добруджа + ський = добрудзький.

Винятки становлять деякі прикметники, утворені від іншомовних власних назв: басксъкий, мекксъкий, тюркський, казахський, ла-маншський, кандалакшський.

Перед суфіксом -ськ(ий) м’який знак не ставиться: кінь — кінський, Прип’ять — прип’ятський, Бершадь — бершадський. Але після л м’який знак пишеться завжди: генерал — генеральський, Хорол — хорольський.

Якщо в кінці твірної основи є к після приголосного, то при творенні прикметника на -ський цей звук випадає: Лисянка — лисянський, Знам’янка — знам’янський, Камчатка — камчатський.

В інших випадках на письмі суфікси -ськ-, -ств-, як і кінцеві приголосні твірних основ, залишаються без змін.

Якщо твірна основа закінчується на т або д, то у вимові відбуваються зміни, які, проте, на письмі не позначаються, а саме:

1) на стику твірної основи і суфікса чується ц або дз: братський [брац'кий], солдатський [солда́ц'кий], людський [лу́'кий], багатство [багацтво], людство [л'утво];

2) кінцевий твірної основи т в твірних основах слів іншомовного походження не вимовляється (але пишеться): президентський [президен'с'кий], студентський [студен'с'кий], туристський [турис'кий].

164. І. Прочитайте уривок. Зверніть увагу на написання прикметників із суфіксом -ськ-.

Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе — само прийде. На другий же таки день прийшла загадка: зносити Омелькову й Стецькову хату, що прилягали городами до панського двору: нігде було саду заводити! Знесли хату Омелькову й Стецькову, насадили садок, ставок викопали і риби напустили. Трохи згодом — улиця узька. Треба розширити,— треба урізати людських городів! Урізали й городів, — розчистили не вулицю, а майдан ... Уп’ять велено: позносити насупроти палацу усі хатки, бо за тими кривобокими хатками немає ніякого виду з панських вікон! Позносили й супротивні хатки, насадили перед двором високих та тонких тополь ...

Отак що день — усе новий та й новий приказ, нова та й нова вигадка! Щодня камінець до камінчика вибивали з людської ролі. Кожен час вкорочувався уривок, на котрім були піщани прив’язані до генеральші, — поки не вкоротили так, що вже можна було безпечно за чуби брати ...

Піщани довго не подавалися, а все-таки генеральської сили не подужали. Тоді вони кинулись до того, до чого кидається немічний. Вони налягли на ноги, — давай тікати! Зніметься оце чоловік, майне на вільні степи Катеринославські або Херсонські, або й на Дін, оселиться, де знає, а через рік жінку з дітьми викраде — переведе туди. Багато тоді накивало п’ятами і одиноких, і цілими сім’ями ... Тоді й поговірку зложили: мандрівочка — наша тіточка!

Такі щоденні безперестанні мандри дуже ображали генеральшине серце. Вона усім й усюди жалілася на невдячність “хахлацкава мужичья”, на його грубу, звірячу натуру. Де ж пак? Прокляті “хахли”, гречкосії не хотіли пахати ланів милостивої, великородної панії Польської, по батюшці — Дирюгіної. У неї в Бородаєві усе народ “руський” — і той слухав, а ці “мазепи” — тікали!!! (Панас Мирний).

II. Дайте відповіді на питання. Обґрунтуйте їх.

1. З чого видно, що поміщики послуговуються тільки російською мовою?

2. Скільки хат було знесено за першим разом?

3. Як могло називатися село, про яке йдеться в уривку?

4. Чи противилися селяни панським забаганкам?

165. Від поданих іменників утворіть відносні прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий) і запишіть їх у три колонки: 1) ті, у яких внаслідок злиття двох приголосних виникло звукосполучення -зьк(ий); 2) ті, у яких виникло звукосполучення -цьк(ий); 3) ті, у яких звукосполучення -ськ(ий) стоїть безпосередньо після голосного. Прикметників, у яких -ськ(ий) стоїть після приголосного, не записуйте.

Стужиця, Здвиж, Звенигород, печеніг, Бахмач, Свеса, Калуш, Карпати, Смига, Омельник, Скалат, Агадес, Волноваха, Запоріжжя, Клуж, Овруч, П’ятихатки, Авас, Сиваш, Токмак, Вороніж, Устилуг, Камчатка, Атюша, Ялпуг, Гнилиця, Підбуж, Світязь, Вільнюс, дивак.

З других букв записаних слів повинен скластися вислів В. Шекспіра.

166. Від поданих іменників іншомовного походження утворіть відносні прикметники за допомогою суфікса -ськ(ий). Випишіть тільки ті прикметники, у яких перед -ськ(ий) нема букви т.

Президент, комендант, гурман, омбудсмен, студент, ветеран, аспірант, інтриган, турист, гігант, чемпіон, модерніст, протестант, В’єтнам.

3 других букв виписаних слів прочитаєте закінчення вислову М. Вінграновського: “Народе мій, як добре те, що ти...”.

167. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. В Січі довкола великого майдану розташувалися курені, побудовані всі на один копил (Петро Панн). 2. — Всі зібрані? — Тут. — Кроком руш! (Григорій Тютюнник). 3. Він і роботи не боїться. І взагалі... смілива, хвацька душа. 4. Холодне циганське сонце світило тепер уже їм десь із-за потилиці (З тв. О. Гончара). 5. — Чи гаразд у них у господі? — Де там! Такі стали голі, як турецькі святі (Марко Вовчок).

С. Васильківський. Козаки в степу. 1890р.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити