Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 35. Уподібнення приголосних при їхньому збігові

Якщо стикаються свистячі с, ц, з, дз (“сце їздзу”) і шиплячі ш, ч, ж, дж (“ще їжджу”) між собою або із зубними д, т, то відбувається уподібнення приголосних.

Свистячі перед шиплячими переходять у парні шиплячі: з — ж, ц — ч, с — ш. Це відбивається й на письмі: брязк — бряжчати, в’їзд — в’їзжджений, пісок — піщинка [п'ішчинка], пуск — пущений, Київський — Київщина, Васько — Ващенко, козацький — козаччина.

Виняток на письмі становлять:

1) присвійні прикметники, у яких перед шиплячими незалежно від вимови пишеться та сама буква, що й у твірній основі: Параска — Парасчин [парашчин] (але прізвище: Паращук), Ониська — Онисьчин (але прізвище: Онищенко), Мотузка — Мотузчин, кицька — кицьчин;

2) префікси роз-, без-, з-, у яких пишеться буква з: розжитися [рожжи́тис'а], розшукати, розчин, безжурний, безшумний, зчовгати;

3) дієприслівники: принісши [прин’і́ики], привізши.

І навпаки, шиплячі перед свистячими переходять у парні свистячі, але на письмі це не позначається: книжка —у книжці [кни́з'ц'і], дошка — на дошці [до́с'ц'і], річка — на річці [р'і́ц':і], зваж — зважся [зва́з'с'а], робиш — робишся [ро́бис':а].

Зубні т, д перед свистячими й шиплячими у вимові зазнають змін (змінюються т відповідно на ц, ч; д відповідно на , ), але на письмі це не позначається: тітка — тітці [т'і́ц':і], тітчин [т'і́ч:ин], літати — льотчик [л'о́ч:ик], робить — робиться [робиц':а], короткий — коротший [коро́чший], сусідка — сусідці [сус'і́'ц'і] — сусідчин [сус'і́чин], погодитися — погодься [пого́'с'а], солодкий — солодший [соло́ший].

168. І. Прочитайте вголос, правильно вимовляючи слова, у яких відбулося уподібнення приголосних.

А я тікав усе далі й далі ...

По стежці, яка блищала росою, я рушив до лісу... Над яром, вище Попівської гори, недалеко від обгорілої Прісьчиної хати, стояло кілька товстих старих верб. Кора на них вилущилася, і верби зробилися аж лисі. У деяких такі дупла, що хоч залазь туди — сховаєшся, мов у хатці ...

Довго ходив поміж вербами, шукаючи найтовщу. Нарешті знайшов таку, як треба: з великим дуплом і, на щастя, на дні — сіно (М. Шаповал).

II. Використовуючи поданий уривок, спробуйте скласти власну розповідь: від кого і куди тікав неназваний герой, що з ним сталося далі.

169. Слова після тире запишіть повністю буквами в дві колонки: 1) ті, у яких транскрибовані звуки позначаються за принципом “пиши, як чуєш”; 2) ті, у яких ці звуки позначаються за морфологічним принципом.

Турецький — Туре[ч]чина, доріжка — (на) дорі[з']ці, очевидець — очеви[']ця, літає — льо[ч]чик, юшка — (в) ю[с']ці, дудка — ду[дж]частий, оснастити — осна[шч]ений, ляск — ля[шч]ати, юнак + ський — юна[ц']кий, електричка — (в) електри[ц']ці, брязк — бря[ж]чати, об’їзд — об’ї[ж]джати, йдуть — йде[ц']ся, вереск — вере[шч]ати.

3 перших букв прочитаєте до кінця вислів В. Сухомлинського: “Найпрекрасніше почуття — ...”

170*. Перепишіть, замінюючи транскрибовані звуки відповідними буквами.

1. Вечірнє небо закві[ч]чалось весняними хмарками (С. Васильченко). 2. Серцю ввижаю[ц']ся ті вечори, де я по сте[з']ці збігав із гори, босий, по першім моро[з']цю і глині (Т. Масенко). 3. Я бачив на рі[ц']ці в прозорім льоду зернину пшениці (Д. Павличко). 4. В клі[ц']ці є пити, їсти і хороше сісти, та немає волі (Нар. творчість). 5. На помості набито, мов оселе[']ців у бо[ц']ці, якихось лю[']ських істот. 6. Червона калино, чого в лузі гне[с']ся? (З тв. І. Франка). 7. Він народився в соро[ц']ці, він досяг усього... (Ю. Шовкопляс).

171. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Комірник навіть не підозрював, що його план лопне, як обруч на діжці (В. Логвиненко). 2. А мені розжуйте і в рот положіть, то я й тоді не догадаюсь (М. Кропивницький). 3. Опинишся вночі між яром і посадкою і крутишся, як миша в пастці (А. Хорунжий). 4. Він б’ється, наче птах у клітці (З. Тулуб). 5. Цей невеличкий дідок у свитці — латка на латці, з такою ж латаною торбою за плечима і з довгою чабанською ґирлиґою — був жвавий і непосидючий (Я. Баш).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити