Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 37. Подвоєння букв

Подовження приголосних і відповідно подвоєння букв в основах слів відбувається з різних причин.

1. Приголосні подовжуються внаслідок збігу однакових звуків на межі частин слова (одна частина слова закінчується, а друга починається на той самий приголосний):

1) префікс + твірна основа (основа, від якої твориться слово): наддніпрянський, беззмінний, роззиратися, оббігти, ввечері, ззаду, возз’єднаний;

2) твірна основа з кінцевим н + суфікс н: законний, осінній, щоденний, вершинний, законність, щоденник, віконниця; але: буквений (букв+е+ний), казармений (казарм + е + ний), пореформений, юний, юність, скляний, олов’яний, дерев’яний, качиний (такого збігу двох н тут нема);

3) дієслівна форма з кінцевим с + частка ся: піднісся, пасся, трясся, розрісся;

4) у складних словах: трьохсоттисячний, піввікна, юннат (юний натураліст), страйкком (страйковий комітет), військкомат (військовий комісаріат).

2. Збіги приголосних сталися також внаслідок різних змін звуків.

У словах типу козаччина, Донеччина, Вінниччина, що походять від слів козацький, донецький, вінницький (у яких є суфікс -цьк-), внаслідок фонетичнх змін подовжується приголосний ч. Подовжуються приголосні також у словах ссати, бовваніти, лляний (або льняний), овва; останній, старанний, притаманний, захланний і похідних.

3. Подовжується приголосний н у наголошених суфіксах -енн-, -анн- прикметників і прислівників, що означають велику міру якості: нескінче́нний, непримире́нний, недоторка́нний, нездола́нний, несказа́нний, страше́нний, здорове́нний, числе́нний, нескінче́нно, несказа́нно, страше́нно.

Подовжується приголосний н і в наголошених суфіксах прикметників -ста- рослов’янізмів: свяще́нний, благослове́нний, блаже́нний, огне́нний, мерзе́нний, а також: боже́ственний.

Але ніколи не подовжується приголосний н у суфіксах дієприкметників: недото́рканий, неска́заний, нескі́чений, вихований, намальований, приречений, зібраний, захоплений, даний, написаний. Не подовжується приголосний н, зокрема, й у прикметниках юний, шалений, скажений, жаданий, нежданий.

В іменниках на -ість, утворених від прикметників, написання -нн- або -н- зберігається: нескінче́нність, непримире́нність, нездола́нність, мерзе́нність; старанність, але: приреченість, вихованість, зібраність, захопленість, юність.

4. Подовжуються м’які зубні (“де ти з’їси ці лини”) та пом’якшені шиплячі (“ще їжджу”), якщо вони стоять між двома голосними:

1) в іменниках середнього роду (крім тих, що означають назви малих істот): життя [жит':а], знання, знаряддя, колосся, мотуззя, гілля, збіжжя [зб‘іж‘:а], клоччя, піддашшя (але: теля, кошеня — назви малих істот);

2) в орудному відмінку однини іменників жіночого роду перед закінченням -ю: сіллю, міццю, міддю, тінню, віссю, ніччю, подорожжю, тушшю (але: радістю, жовчю — не між двома голосними);

3) у словах Ілля, суддя, рілля, породілля, стаття, баддя, зрання, спросоння, навмання, попідтинню, попідвіконню.

Якщо м’який чи пом’якшений приголосний стоїть не між двома голосними, то подовження не відбувається: бажань (хоч бажання), облич (хоч обличчя), подільський (хоч Поділля), щастя (хоч життя), Поволжя (хоч Запоріжжя), Керчю (хоч річчю), нехворощю [нехворошч‘у] (хоч піччю).

Виняток становить дієслово ллю, ллєш і т.д., в якому звук [л’] подовжився на початку слова (не між двома голосними).

В іменнику стаття нема подовження в родовому відмінку множини: статей, але в усіх інших відмінках подовження зберігається: статті, статтею і т.д.

176. І. Прочитайте уривок. Випишіть слова з подвоєними буквами й поясніть причину подвоєння їх.

Дніпро, ця священна ріка українського народу, так поетично оспівана Гоголем і Тарасом Шевченком, ріка, з якою для нас пов’язана епохальна подія вітчизняної історії — хрещення Русі, — ця ріка в наші дні почетвертована, пошматована, поділена на так звані “штучні моря” і, втративши динаміку течії, щоліта гниє на величезних площах ядучими синьо-зеленими водоростями.

В аспекті екологічному Україна сьогодні якоюсь мірою може правити людству за образ недалекого майбутнього, постає моделлю самої планети, що швидко виснажується, де Червоні книги уже не вміщують усіх видів, колись незліченних, флори і фауни, що нині гинуть так бездумно, з такою пожадливістю винищувані людиною (О. Гончар).

Річка Дніпро. Фото.

II. Поміркуйте про долю своєї річки або Дніпра і свої міркування запишіть.

177*. Перепишіть, де треба, подвоюючи букву н.

1. Багато слів написа(н)о пером. Неска́за(н)е лишилось несказа́(н)им. 2. Світ незбагне́(н)ий здалеку і зблизька. 3. Я хочу в степ. Я хочу в непоміче(н)ість. 4. Щасливиця, я маю трохи неба і дві сосни в тума(н)ому вікні. 5. Моя любове! Я перед тобою, бери мене в свої блаже(н)і сни. 6. О, як натхне́(н)о вміє він не грати! 7. А я іду. Іду, як завороже(н)а, над прірвою в блакитному саду. 8. Що сьогодні? Який веселий фрагмент із моєї шале(н)ої долі? 9. Поети, не катуйте читача! То непроще́(н)о — гріх багатослів’я (3 тв. Л. Костенко). 10. Нема речей непізна́(н)их, є лише досі не пі́з(н)ані (М. Рильський).

178. Випишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв.

I. Ю(н)ий, дерев’я(н)ий, зв’яза(н)ий, (с)авець, глиби(н)ий, розрі(с)я, піща(н)ий, (в)ечері, удава(н)ий, гайдама(ч)ина, твари(н)ий, удови(н)ий, пі(в)відра, о(д)ати, вівся(н)ий, олов’я(н)ий, одното(н)ий, рядня(н)ий, зйо- моч(н)ий, Вінни(ч)ина, (л)яний, змії(н)ий, голуби(н)ий, зако(н)ий.

II. Тума(н)ість, бджоли(н)ий, букве(н)ий, здорове(н)ий, росли(н)ицтво, умотивова(н)ість, скаже(н)ий, обмі(н)ий, притама(н)ий, вихова(н)ість, рва- (н)ий, видума(н)ий, віко(н)иця, свяще(н)ий, ознайомле(н)ий, очище(н)я, широче(н)ий, орли(н)ий, післяреформе(н)ий, знаме(н)ий, людя(н)ий, стурбова(н)ість, окая(н)ий, числе(н)ий, тьмя(н)о.

3 других букв повинні скластися: 1) вислів М. Коцюбинського; 2) закінчення вислову Л. Толстого “Думай добре,

179. Випишіть слова у дві колонки: 1) без подвоєння букв; 2) з подвоєнням букв. Слова, позначені зірочкою, вжито в орудному відмінку однини.

Змужні(н)я, снас(т)ю*, радіс(т)ю*, осер(д)я, зати(ш)я, (л)ється, свіжіс(т)ю*, жи(т)євий, входже(н)я, зна(н)я, пам’я(т) ю*, віс(т)ю*, старіс(т)ю*, білче(н)я, приві(л)я, попідти(н)ю, зненавис(т)ю*, перехрес(т)я, здоби(ч)ю*, підні(ж)я, сміливіс(т)ю*, зап’яс(т)я, свідче(н)я.

З других букв повинен скластися вислів В. Гюґо.

180. І. Текст запишіть під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим, помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте.

Ми так мало віддаємо себе природі, мало задумуємось над всесиллям її, що кожне наше спілкування з нею, зустрічі з людьми, які постійно її відчувають, здаються святом.

Одного літа я мандрував Волинським Поліссям, ходив і їздив його стежками, й дорогами, і бездоріжжям, ловив рибу в петлявих, зарослих очеретами і лепехою річках, пробував воду в криницях і джерелах і, звісно, слухав, слухав …

Його не можна не слухати, наше Полісся. Це — немов казка, чута в дитинстві, яка завжди з тобою, яку проносиш крізь усе життя. У шепоті листя, шумі гаїв, у жебонінні струмочка й співі пташок, — у всьому вчувається тут незбагненна легенда віків (М. Олійник).

II. Запишіть своє враження від місцевості, у якій ви живете чи побували.

181. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Я честь віддам титану Прометею, що не творив своїх людей рабами (Леся Українка). 2. Жити з чистою совістю, як мама ото казала (О. Гончар). 3. Бонковський, мов скажений, повернув коня назад (І. Нечуй-Левицький). 4. Але ж там було небезпечно. Я не міг важити вашим життям (Ю. Яновський). 5. Теодосій переминався з ноги на ногу, затаїв дихання, тихо ковтав повітря (А. Хижняк).

182. Запишіть стислі відповіді на поставлені запитання.

1. Які приголосні можуть бути м’якими в будь-якій позиції?

2. Як позначається м’якість приголосних усередині слова перед приголосними?

3. Коли після губних перед я, ю, є апостроф не ставиться?

4. Як переноситься місце перепони на шляху видихуваного повітря під час чергування приголосних?

5. Які зміни приголосних відбуваються під час додавання суфіксів -ськ-, -ств-?

6. Як взаємодіють свистячі й шиплячі між собою в мовленнєвому потоці і як це позначається на письмі?

7. У яких групах і чому відбувається випадіння приголосних? Коли це випадіння на письмі не відбивається?

8. Які є чотири основні причини подовження приголосних?

9. Яка істотна різниця у вимові сонорних, дзвінких і глухих?

IV. ПЕРЕВІРТЕ СЕБЕ (§§ 27-37)

Підготуйте аркуш для відповідей:

001

007

013

002

008

014

003

009

015

004

010

016

005

011

017

006

012

018

Цифрові відповіді на поставлені нижче запитання записуйте проти відповідних номерів. Наприкінці підручника вміщено таблиці з відповідями, за ними перевірте себе. Правильними слід вважати тільки ті відповіді, у яких всі цифри збігаються з контрольними (не більше й не менше їх, і всі вони такі самі). Помилки обов’язково з’ясуйте.

001. Який правописний принцип застосовано при написанні слів шістдесят, просьба, агентство?

1) фонетичний;

2) морфологічний;

3) історичний;

4) розрізнювольний.

002. Запишіть номери слів, у коренях яких відбувається чергування голосних.

1) селитися;

2) замерзати;

3) зберегти;

4) вертіти;

5) чекати.

003. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву е.

1) зб..ру;

2) зб..рати;

3) ст..лити;

4) заст..лати;

5) розд..рати.

004. Зробіть те саме, що й у завданні 003.

1) ш..рокий;

2) справ..дливий;

3) з..мовий;

4) леб..диний;

5) джм..левий.

005. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву с (не з).

1) не..проста;

2) ро..сада;

3) бе..пека;

4) ро..клад;

5) ви..хідний.

006. Запишіть номери слів, у які треба вставити апостроф.

1) духм..яний;

2) арф..яр;

3) стерв..ятник;

4) брукв..янищ;

5) мавп..ячий.

007. Зробіть те саме, що й у завданні 006.

1) без..ядерний;

2) без..іменний;

3) дит..ясла;

4) Мін..юст;

5) під..опічний.

008. Зробіть те саме, що й у завданні 006.

1) грав..юра;

2) б.лоро;]

3) кон..юнктура;

4) Григор.хв;

5) комп..ютер.

009. Запишіть номери слів, у які треба вставити м’який знак.

1) різ..бяр;

2) куз..ня;

3) Уман..щина;

4) пал..чик;

5) промін..чик.

010. Зробіть те саме, що й у завданні 009.

1) прип’ят..ський;

2) чорнобил..ський;

3) хорол..ський;

4) коростен..ський;

5) березан..ський.

011. Зробіть те саме, що й у завданні 009.

1) на сторін..ці;

2) у хатин..ці;

3) у скрин..ці;

4) у землян..ці;

5) у брун..ці.

012. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву ш.

1) соня..ник;

2) соня..ний;

3) моло..ний;

4) ру..ник;

5) яє..ня.

013. Утворіть прикметники за допомогою суфікса -ський. Запишіть номери тих прикметників, у яких суфікс -ський стоїть після приголосного.

1) Гадяч;

2) Калуш;

3) Скалат;

4) Чукотка;

5) Сиваш.

014. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву ж (не з).

1) брязк — бря..чати;

2) в’їзд — в’ї..джати;

3) Мотузка — Моту..мин;

4) боягузка — боягу..чин;

5) низько — ни..чати.

015. Запишіть номери слів, у які треба вставити букву т.

1) двоміс..ний;

2) шіс..надцять;

3) контрас..ний;

4) захис..тик;

5) скатер..ка.

016. Запишіть номери слів, у яких треба подвоїти букви.

1) скаже(н)ий;

2) навіже(н)ий;

3) недоторка́(н)ий;

4) нежда(н)ий;

5) знаме́(н)ий.

017. Зробіть те саме, що й у завданні 016.

1) лома(ч)я;

2) Підзам(ч)я;

3) кло(ч)я;

4) жов(ч)ю;

5) пі(ч)ю.

018. Зробіть те саме, що й у завданні 016.

1) Гали(ч)ина;

2) Вінни(ч)ина;

3) Туре(ч)ина;

4) бо(в)аніти;

5) багато ста(т)ей.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити