Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 38. Правопис префіксів

1. Префікси роз-, без-, як би вони не вимовлялися, завжди пишемо з буквою з: розклад, розсада, розсіл, розширити, безпека, безжурний.

Префікс з- перед к, ф, п, т, х (“кафе “Птах”) переходить у с-: скликати, сформувати, спростити, стулити, схвалити, перед іншими залишається з: зсунути, зшити, зцідити, зчистити.

2. Після префіксів, які закінчуються на приголосний, перед збігом приголосних може з’являтися голосний і: розігріти, розіслати, зібгати, відігнати, підібрати, обійти, увімкнути.

3. Ненаголошені префікси пре- і при- звучать майже однаково.

Префікс пре- пишемо, коли його можна замінити словом дуже: предобрий — дуже добрий, прекрасний — дуже красний (“гарний”), престарий — дуже старий.

Префікс пре- пишемо в старослов’янізмах: преподобний, престол, преосвященний, презирство.

На початку слів іншомовного походження пре- має переважно значення “попереду”: президент, преамбула, прелюдія, препарат, префікс.

В інших випадках у незапозичених словах пишемо префікс при-: придобрюватися, прикраса, пристаркуватий, прилеглий.

4. У префіксі прі- відбулося чергування о з і: прозивати — прізвище, прізвисько; прорвати — прірва.

183. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою з; 2) зі вставленою буквою с.

Ро..кат, ..пуск, ..чеплено, ро..тяг, по..плутувано, ..палах, ро..судливо, ..шиток, бе..печно, ..хованка, ро..біг, бе..тямно, ..кріплює, ..паш.

3 останніх букв прочитаєте закінчення вислову Льва Толстого: “Кохати означає жити життям...”

184. Випишіть слова, в які слід вставити букву и.

Пр..чудовий, пр..плескати, пр..людний, пр..довгий, пр..дивний, пр..збирати, пр..веселий, пр..мудрий, пр..коротити, пр..звичаєний.

3 п’ятих букв виписаних слів прочитаєте пропущене слово у вислові Г. Сковороди: “Все минає, але... після всього зостається”.

185. І. Прочитайте текст. Знайдіть у ньому слова з префіксами й поясніть їхній правопис.

Сотник відкинув свою чуприну назад і замислився; якийсь сум охопив його душу, викликавши тим часом в голові елегійні думи:

“І коли минеться ця братерська різня, грабіжка та розбій на Україні?! От хоч би одним оком зазирнути в золоту книгу і прочитати там долю нашого рідного краю, нашої любої неньки України! Гей ти, рідна, дорога країно! Широко ти, неосяжно розкинулася, мальовниче обгорнулася гаями, причепурилася рясними ланами, оперезалася річками блакитними, прикрасилася селами біленькими ... всім наділив тебе Бог, красуне наша, тільки от чомусь щастя-долі не дає поки, чи за гріхи твої, чи за достатки!! Жити б нам на тобі приязно, багатіти та радіти, так ні ж, — кожне заздрить на твої розкоші і з мечем та вогнем геть жене твої діти, віднімаючи у них все — і добро, і родину, і життя, і навіть кохання до тебе, до нашої неньки! Скільки ти того горя зазнала — не злічити, не зміряти! Палили, рабували тебе усякі варвари, топтали різні пройдисвіти, шматували свої, хатні, “удільні” чвари, плюндрувала тебе, зі сходу насунувшись, татарва, а тепер обливають кров’ю степи і лани твої свої ж брати в спілці з невірою... А все ж таки не доконають дітей твоїх кревних — стоять вони непохибно і стоятимуть до загину за свою змучену неньку і, доки світ сонця, ні за які скарби, нізащо в світі не продадуть своєї любові до тебе, наша люба прекрасна вітчизно!..”

На сході вже починав ясніти край неба, коли сотник, обійшовши пригород, запримітив на самому ближчому майданчику, сажнів за триста, не більше, якийсь вал, на середині котрого видно було ясніші крапки; не встиг сотник гарненько розглядіти ці будови, як усі ці крапки разом сяйнули блискавками і за хвилю розляглись страшенним грюкотом, що приніс у табір спустошення (М. Старицький).

Л. Ґедлик. Козаки. Приступ.

II. Дайте відповіді на питання. Обґрунтуйте їх.

1. Чи довго спав сотник?

2. Якого кольору хати в Україні?

3. Кого сотник називає ненькою?

4. Чи тільки чужинці винні в спустошенні України?

186. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Мамо! ти розпекла мою душу, запалила помстою моє серце. Я ненавиджу ворогів, що зруйнували наш рідний край (І. Нечуй-Левицъкий). 2. Всі вони зв’язані міцною дружбою; їх і водою не розіллєш (В. Кучер). 3. Свирид на превелику силу витяг з води Луку (М. Коцюбинський). 4. Простому чоловікові треба розумом розкинути, щоб дочці скриню придбати (Панас Мирний). 5. Мати всю важку роботу скидає на Мотрю, а сама тільки походеньки та посиденьки справляє (І. Нечуй-Левицъкий).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити