Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018
ОРФОГРАФІЧНА НОРМА
§ 40. Вживання великої букви
В оформленні тексту велика буква вживається на початку певних його частин.
З великої букви пишемо перше слово в реченні, а також (не обов’язково) перше слово кожного рядка у віршах: Одного разу на моє запитання, якого автора мені слід читати, щоб швидше навчитися української мови, Шевченко жваво відповів: «Марка Вовчка! Він один знає нашу мову!» (І. Тургенев).
Недавно я поза Уралом
Блукав і Господа благав,
Щоб наша правда не пропала,
Щоб наше слово не вмирало;
І виблагав (Т. Шевченко).
Після трьох крапок, які не закінчують речення, а лише вказують на переривчатість чи схвильованість мови, перше слово пишемо з малої букви: Ніч… а човен — як срібний птах!.. (Є. Плужник).
Малу букву пишемо також після знака питання й знака оклику, якщо вони не закінчують речення: О люди! люди небораки! Нащо здалися вам царі? (Т. Шевченко). В щирім серці, в чесних грудях — вірю, знаю! — квіти є! (В. Симоненко). Годинник бив — що з ним ? — зовсім не ту годину (І. Жиленко).
Якщо звертання закінчується знаком оклику, то перше слово після нього пишемо з великої букви: Вельмиповажана пані Ольго Федорівно! Вибачайте, що відповідаю на лист, не до мене писаний (Леся Українка).
У власних назвах з великої букви можуть писатися всі слова або тільки перше слово.
З великої букви пишемо всі слова (крім загальних назв типу громадянин, добродій, пан, письменник, депутат, країна, область, місто, село, вулиця, море, планета, зірка і под.):
1) в іменах, прізвищах, прізвиськах, псевдонімах людей: громадянин Григорій Петрович Куценко, письменник Іван Семенович Нечуй-Левицький, Леся Українка, Каменяр (про І. Франка), князь Ярослав Мудрий; з великої букви пишемо також присвійні прикметники, утворені від власних назв людей: Шевченків «Заповіт», Франкові «Каменярі», Михайлова книжка, Ольжин брат;
2) у власних назвах міфологічних істот, персонажів творів: бог Перун, Дажбог, Зевс, Юпітер, Антей, Дід Мороз, Баба Яга Костяна Нога, Червона Шапочка, Вовк, Мальований Стовп, Мавка, Лісовик, Перелесник, Доля;
3) у кличках тварин: кінь Орлик, корова Ряба, собака Буян, собака Білий Бім Чорне Вухо, кіт Жовте Око;
4) у власних астрономічних, географічних і топонімічних назвах: сузір’я Велика Ведмедиця (народна назва: Великий Віз), галактика Молочний Шлях (народна назва: Чумацький Шлях), галактика Велика Магелланова Хмара, Полярна зірка, Море Спокою (на поверхні Місяця), Європа, Волино-Подільська височина, гори Карпати, Лиса гора, Чорне море, Причорномор’я, острів Зміїний, озеро Світязь, місцевість Пуща-Водиця, заповідник Біловезька Пуща, Голосіївський ліс;
5) у назвах держав, територій, населених пунктів, вулиць, будівель тощо: Україна, Українська Народна Республіка, Сполучені Штати Америки, Республіка Польща, Російська Федерація, Далекий Схід, Зелений Клин, Київська область, Ставищенський район, місто Біла Церква, село Гостра Могила, село Нове Село, майдан Незалежності, Софійська площа, вулиця Ярославів Вал, вулиця Добрий Шлях, бульвар Академіка Вернадського, Кловський узвіз, житловий масив Микільська Слобідка, Золоті ворота, Андріївська церква, Марийський палац; у словах Батьківщина, Вітчизна, якщо ці назви рівнозначні слову Україна;
6) у назвах найвищих державних установ України та міжнародних організацій: Верховна Рада України, Кабінет Міністрів України, Конституційний Суд України, Верховний Суд України, Центральна Рада, Організація Об’єднаних Націй, Рада Безпеки;
7) у назвах релігійних понять та богослужбових книг: Бог, Божа Мати, Син Божий, Святий Дух, Страшний Суд, Біблія, Євангелія, Коран.
З великої букви пишемо тільки перше слово:
1) у назвах різних установ, закладів, громадських і політичних організацій:
Міністерство освіти і науки, Національний банк України, Національна академія наук України, Міністерство зовнішніх економічних зв’язків України, Державна телерадіомовна компанія України, Київська міська державна адміністрація, Національна спілка письменників України, Національна опера України, Київська середня школа № 189, Українська республіканська партія, Всеукраїнське товариство «Просвіта» ім. Тараса Шевченка;
2) у назвах найвищих державних посад України та міжнародних посад: Президент України, Голова Верховної Ради України, Генеральний прокурор України, Генеральний секретар ООН) з великої букви для підкреслення поваги можуть писатися й назви інших посад: Міністр освіти і науки України, Посол Франції, Директор Інституту української мови;
3) у назвах історичних подій, свят, знаменних дат, постів тощо: Велика французька революція, епоха Відродження, Хмельниччина, Руїна, Семирічна війна, Друга світова війна, День незалежності України, День злуки, Великдень, Різдво, Покрова, Зелені свята, Великий піст, Спасівка, Масниця тощо;
4) у назвах конгресів, конференцій, договорів, найважливіших документів тощо: Акт проголошення незалежності України, Конституція України, Декларація прав людини, Версальський мир, Ялтинська конференція;
5) у назвах, що беруться в лапки: повість «Тіні забутих предків», кінофільм «Камінний хрест», газета «Українська газета», літопис «Повість врем’яних літ», збірник законів «Руська правда», медаль «За бойові заслуги», станція метро «Контрактова площа», готель «Золотий колос», вино «Перлина степу», цукерки «Пташине молоко», компанія «Дженерал моторе», торговий дім «Зимовий сад») у подвійних назвах з великої букви пишеться також перше слово другої назви: повість «Андрій Соловейко, або Вченіє світ, а невченіє — тьма», газета «Дейлі телеграф енд Морнінг пост».
Але з малої букви пишемо:
1) частки в прізвищах, іменах, географічних назвах іншомовного походження: Шарль де Голль, Ульріх фон Гуттен, Нур ен Дін, Па-де-Кале, Фон-дю-Лак, Сен-е-Уаз, Франкфурт-на-Майні;
2) імена, прізвища людей, географічні назви, що вживаються як загальні назви: меценат, дизель, макінтош, галіфе, донжуан, йоркшир, бостон, свалява)
3) присвійні прикметники у фразеологізмах та наукових термінах: аріаднина нитка, ахіллесова п’ята, дамоклів меч, прокрустове ложе, архімедова спіраль, базедова хвороба, бертолетова сіль)
4) прикметники на -ський, утворені від власних назв, якщо вони не входять до якоїсь іншої власної назви: шевченківські традиції (але: Шевченківська премія), шекспірівський стиль, езопівська мова, київські вулиці (але: Київська область), петриківський розпис, опішнянська декоративна кераміка.
191. Запишіть слова у дві колонки: 1) ті, що звичайно пишуться з малої букви; 2) ті, що пишуться з великої букви.
(С,с)трашний (Суд), (Г,г)носеологія (наука), (Ф,ф)ранкова (поема), (К,к)итай, (Г,г)алактика, (О,о)бласть, (А,а)нтей, (К,к)иївські (вулиці), (Б,б)іблія, (О,о)с- віта.
З других букв перших слів має скластися початок вислову Д. Павличка: «… нелегко плавать».
192. З розділу IV Конституції України випишіть назви посад та установ, які пишуться з великої букви.
193. І. Прочитайте текст. Зробіть висновок, коли власні назви пишуться з малої букви.
Московсько-більшовицька імперія, яку я колись в одному своєму інтерв’ю назвав стодолою, остаточно розвалилася 8 грудня 1991 року, коли в Мінську був прийнятий кравчуківський варіант Співдружності Незалежних Держав. Колос, який здавався незмірно могутнім і таки насправді десятки років потрясав світом, стояв на глиняних ногах, і ахіллесовою п’ятою була в нього Україна: недарма виморював її голодом Сталін, а команда Брежнєва нагально русифікувала …
Та ось нація пробудилася. Власне, не прокинулася, бо й не спала — підвела голову. Ми ніколи не будемо знати, за що Бог так довго карав Україну, — мені здається, що Він на одну Божу мить забув про неї, і тривала ця мить кілька віків; проте мав-таки Господь у полі зору наш край, коли розділив його на частини і не залишив український народ гуртом в одній неволі.
Якби вся Україна опинилася під Росією, вона б давно уже загинула, зденаціоналізована валуєвими, столипіними, сталіними, брежнєвими і, зрештою, горбачовими: її задушила б русифікацією і фізичним мором Московія. Бог залишив частину України — Галичину — в легшій, австрійській і польській неволі, де панувала скупа, а все ж таки елементарна демократія, і в ній мали можливість вирости духовні й політичні провідці … (Р. Іваничук).
А. Орлъонов. Україна славетна (Хрещення України-Русі).
II. Напишіть короткий твір-роздум про те, як і навіщо Україна повернула свою незалежність. Власні назви підкресліть.
194. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.
1. І Геркулес не зміг би очистити ваші авгієві стайні! (Вас. Шевчук). 2. Ти, може, хотів улучить горобця, а дав Господь, що влучив Голіафа (Леся Українка). 3. Побіг (Крайнюк) дзвонити до Горпищенка. Ледве знайшов його і езопівською мовою, натяками домігся згоди (В. Кучер). 4. Я став з якогось часу невірним Хомою, що поки не вкладу руку в рани — не можу бути цілком певним (М. Коцюбинський). 5. А що їй робити? Все товчеться між хатою і клунею, наче Марко Проклятий у пеклі (М. Стельмах).