Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 41. Правила переносу частин слова

Слова з рядка в рядок переносимо так, як у вимові вони діляться на склади:

до-ро-га, стеж-ка, чай-ка, гіл-ка, по-льо-вий. Отже, переносити можна тільки такі слова, які мають два чи більше складів.

До цього основного правила є ряд застережень.

1. Одна буква не залишається і не переноситься: сі-м’я (а не “сім’-я”), яг-ня (а не “я-гня”), їж-джу (а не “ї-жджу”). Через те не можна ділити для переносу такі слова, як алея, олія, шия, яма, мрія і т. д.

2. Не можна розривати дж, дз, якщо вони позначають один звук: хо-джу (а не “ход-жу”), пі-джак (а не “під-жак”), кукуру-дза (а не “кукуруд-за”).

Якщо дж, дз позначаються два звуки (д належить до префікса, а ж чи з — до кореня), то їх слід розривати: над-звичайний (а не “надз-вичайний”), від-жилий (а не “ві-джилий”).

3. При переносі складних слів не можна залишати в попередньому рядку букв другої основи, якщо вони не становлять складу: біло-сніжний (а не “білос-ніжний”), земле-трус (а не “землет-рус”).

4. Не можна відривати скорочень від слів, яких вони стосуються: О. Т. Гончар (а не “О. Т./Гончар”), п. Івченко (а не “п. /Івченко”), 1984р. (а не “1984/р.”), 100 кв. м (а не “100 / кв. м” і не “100 кв. / м”). Також не можна розривати самих скорочень: ЧАЕС, ЛАЗ-105, вид-во, і т. д., та ін.

5. Не переносяться в наступний рядок розділові знаки (крім тире). Отже, рядок не можна починати крапкою, комою, двокрапкою, крапкою з комою, знаком оклику, знаком питання, дефісом.

6. У решті випадків можна довільно переносити слова за складами: братство, брат-ство, братс-тво і братст-во; юна-цький і юнаць-кий; одеський і одесь-кий.

Але при цьому треба стежити, щоб не спотворювався зміст слова. Тому краще переносити ви-йшов, ніж вий-шов, брат-ство, ніж бра-тство; на-гляд, ніж наг-ляд; про-мчати, ніж пром-чати — тобто знак переносу слід ставити на межі префікса й кореня чи кореня й суфікса.

195. Випишіть підряд тільки ті слова, у яких є префікс.

Навідруб, новина, найдужче, напереріз, родина, розсіл, смуга, скраю, виріб, безгучно, бізнесмен, розлив, дорога, польовий, поволі, взамін, прізвище,

побратим, праця, прірва, подорож, тьмяно, залюбки, громада, розквіт, киянин, привіт, довір’я.

З останніх букв прочитаєте вислів Конфуція.

196. У словах вишня, вікно, міський і т.д. можливий двоякий перенос: ви-шня і вишня, ві-кно і вік-но, мі-ський і місь-кий. А чому в наведених нижче словах допустимий лише один перенос? Обґрунтуйте.

1. Яч-мінь, юш-ка, їс-ти, ек-ран, опо-ра, ко-лія, ра-дію, ра-діо, на-двоє. 2. Буджу, ра-джу, во-джу, си-джу, су-джу, го-джусь, їж-джу. 3. Від-зив, від-звук, віджив.

197. Випишіть слова в три колонки: 1) ті, яких не можна розривати для переносу (юнак); 2) ті, при переносі яких можна залишити в попередньому рядку дві перші букви (юн-ка); 3) ті, при переносі яких можна залишити три перші букви (юна-ки).

Армія, орел, умію, одуд, ґудзик, приступ, іти, село, обмию, оазис, крісло, згин, яма, раджусь, ящик, об’єм, збуджене, око, саджанці, околот, вздовж, отвір, ясно, дзвін, оса, зумію.

З останніх букв повинен скластися вислів М. Рильського.

198. Перепишіть, покажіть усі можливі переноси.

Броджу, саджу, кукурудза, гайок, пайок, війна, байка, голка, юрба, ювіляр, ясний, ялина, аптека, щоденний, туманний, годинник, подзвонити, підзеленити, надзвичайний, відзнака, подвір’я.

199. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Всяке діло треба робити з розумом, думаючи про завтрашній день (І. Цюпа). 2. На мою журбу й зітхання я відповіді не маю, чим я маю привернути серце милої, — не знаю! (Леся Українка). 3. Настя якось одразу припала йому до серця (М. Коцюбинський). 4. Оленько, кохана моя, та я радий для тебе сонце прихилити (М. Зарудний). 5. Ясно-синій колір дуже приставав їй до лиця (І. Нечуй-Левицький).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити