ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 44. Написання и та і в іншомовних словах

1. В усіх словах (у загальних і власних назвах) іншомовного походження пишемо і:

1) на початку слова: ідея, ізольований, імпонувати, інтелект, інтерес, ірраціональний, Італія, Ікар;

2) перед голосними та й: радіо, радіація, ажіотаж, тріумф, асоціація, стаціонар, стронцій, Ріо-де-Жанейро, Трієст, Греція, Гельвецій, Діана;

3) в абсолютному кінці невідмінюваних слів: колібрі, таксі, жалюзі, хаджі, попурі, журі, конфеті, Капрі, Сочі, Леонардо да Вінчі, Аліг’єрі Данте.

2. В інших випадках в основах загальних іншомовних назв після дев’яти букв д, т, з, с, ц, ч, ш, ж, р (“де ти з’їси цю чашу жиру”) пишемо и: директор, стиль, коридор, синус, азимут, цирк, шифер, режим.

Після букв, які не входять до “дев’ятки”, пишемо і: адміністратор, бісквіт, нігілізм, ліміт, вітамін, кіно, гігієна, гідравліка, хірург.

Але, як виняток, відповідно до вимови пишемо и після букв, які не входять до “дев’ятки”:

1) у деяких давно засвоєних словах: бинт, вимпел, графин, єпископ, єхидна, імбир, кипарис, лимон, литаври, миля, митрополит, митра, мирт, спирт, химера; а також перед й: християнство, диякон;

2) у словах, запозичених із східних мов: башкир, киргиз, калмик, кишлак, кинджал, кисет, гиря, кишмиш, кизил.

3. Щодо власних назв, то в них відповідно до чинного правопису діють трохи інші правила написання и та і.

В основах власних назв та похідних від них слів и пишемо після шиплячих та ц (перед наступним приголосним, крім й): Вашингтон, Шиллер, Чингісхан, Цицерон, Чилі, чилійський, Чикаго, Жиронда, Джибуті, Лейпциг.

Крім того, тільки в географічних назвах (не в особових) пишемо и:

1) після р, д, т: Мадрид, Великобританія, Рига, Рим, Крит, Скандинавія, Кордильєри, Аргентина, Ватикан, Тибет, тибетський, Тирасполь;

2) у кінцевих сполученнях -ида, -ика: Антарктида, Колхида, Флорида, Мексика, Корсика, Америка;

3) як виняток, у назвах: Єгипет, Єрусалим, Вифлеем, Вавилон, Сирія, Сицилія, Сиракузи, Бразилія, Пакистан, Китай, Киргизія, Узбекистан.

В інших випадках в основах власних назв пишемо і:

1) в іменах та прізвищах не після шиплячих та ц: Діккенс, Дідро, Тімур, Ріхтер, Фрідріх, Сісмонді, Хіросіге, Зільберт;

2) у географічних назвах не після шиплячих, ц та р, д, т: Сідней, Свазіленд, Гімалаї, Хібіни, Вільнюс, Міссісіпі.

208. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і. Значення незнайомих слів з’ясуйте за словником.

Ір..с, нарц..с, зеф..р, ет..кет, бат..ст, ех..нокок, окс..ген, мар..онетка, неод..м, ларинг..т, експер..мент, бр..нза, еп..граф, уайт-спір..т, юстиція, лімуз..н, об’єкт..в.

3 перших букв повинно скластися закінчення вислову М. Сома: “Земля ніколи небом не була, але ж ...”

209. Вставте у власних особових іншомовних назвах пропущені букви и або і. Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і.

Гойт..соло, Пучч..ні, Б..зе, С..нх, П..фагор, Ц..ркель, Д..нкар, Тіц..ан, Ч..мароза, Ж..гмонді, Дікш..тар, Кваз..модо, Мур..льйо, Д..дро, Дж..нс, Гр..г, Ар..стотель, Ш..нкель, М..страль, Абаш..дзе, Б..дструп, Кунік..да.

3 виділених букв повинно скластися закінчення вислову Ралфа Емерсона: “Здатність бачити чудесне в звичайному— ...”

210. Вставте у власних географічних іншомовних назвах пропущені букви и або і.

Слова запишіть у дві колонки: 1) зі вставленою буквою и; 2) зі вставленою буквою і.

Янг..базар, Ваш..нгтон, С..рія, Яр..лгач, Зар..а, В..нбург, Уок..ган, Куку-ш..лі, Ель-Дж..з, Г..бралтар, Акх..сар, Зугд..ді, Лейпц..г, Нючоп..нг, Ель- Кеб..рі, Очамч..ра, Баш.. .

З перших букв повинен скластися вислів Сократа, який закінчується складом “...ним".

211. Запишіть текст під диктовку. Написане уважно звірте з надрукованим, звертаючи особливу увагу на слова іншомовного походження. Помилки, якщо вони трапляться, виправте і з’ясуйте їх.

Америку Колумб відкрив, шукаючи Індію. Доля аборигенів відома.

Ми ж Україну відкриваємо в Україні, і це нікому не загрожує ні втратою територій, ні втратою духовних цінностей ...

Українці — це нація, що її віками витісняли з життя шляхом фізичного знищення, духовної експропріації, генетичних мутацій, цілеспрямованого перемішування народів на її території, внаслідок чого відбулася амнезія історичної пам’яті і якісні втрати самого національного генотипу.

Образ її спотворювався віками, їй приписувалася мало не генетична тупість, не відмовлялося в мужності, але інкримінувався то націоналізм, то антисемітизм. Велике диво, що ця нація на сьогодні ще є, вона давно вже могла б знівелюватися й зникнути.

Фактично це раритетна нація, самотня на власній землі у своєму великому соціумі, а ще самотніша в універсумі людства. Фантом Європи, що лише під кінець століття почав набувати для світу реальних рис. Вона чекає своїх філософів, істориків, соціологів, генетиків, письменників, митців. Неврастеніків просять не турбуватися (Л. Костенко).