Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 47. Відмінювання особових назв

1. За характером відмінкових закінчень імена і прізвища людей, як і загальні назви, розподіляються за відмінами. Прізвища, що мають форму прикметників, і ті, що не змінюються, до жодної відміни не належать (Світличний, Півторадні).

Зокрема, не відмінюються жіночі прізвища на -о (Костенко, Шумило, Бойко, Стрілько) та на приголосний (Драч, Братунь, Гайдай, Корунець), а також:

1) неслов’янські прізвища з кінцевим голосним (крім -а після приголосного та -я): Делакруа (але Лорка — Лорки, Захарія — Захарії), Гюго, Лонгфелло, Руссо, Данте, Ґете, Гейне, Лавуазье; Гальвані, Голсуорсі, Віньї, Мушкудіані, Шоу, Помпіду, а також Дюма, Золя (з -а після приголосного);

2) російські прізвища на -их, -аго, -ово: Гладких, Долгих, Живаго, Дурново;

3) українські прізвища типу Півторадні, Леле, псевдоніми Ле, Трублаїні.

Усі інші імена та прізвища із закінченням -а належать до І відміни (Софія, Петрівна, Микита, Кияниця, Гайдученя); чоловічі імена і прізвища без закінчення -а: — до II відміни (Андрій, Павло, Петрович, Шевчук, Полковенко, Молод, Розкіш); жіночі імена без закінчення -а — до III відміни (Любов, Руф).

Ці особові назви так само розподіляються й за групами: з основою на твердий нешиплячий — тверда група (Степан, Петро, Віра, Вікторівна, Манжура); з основою на твердий шиплячий — мішана група Дорош, Саша, Вікторович, Кайдаш); з основою на будь-який м’який — м’яка група (Василь, Сергій, Надія, Неля, Круть, Сивокінь). Імена й прізвища з кінцевим -ар належать до твердої або м’якої груп (Назар — Назара, Лазар — Лазаря, Пушкар — Пушкаря), з кінцевим -яр — до твердої або мішаної (Муляр — Муляра, Муляром; Дігтяр — Дігтяра, Дігтярем).

2. Імена, імена по батькові та прізвища відмінюються відповідно до своєї відміни і групи.

Н. Любов Іванівна Мажуга

Р. Любові Іванівни Мажуги

Д. Любові Іванівні Мажузі

Зн. Любов Іванівну Мажугу

Ор. Любов’ю Іванівною Мажугою

М. (при) Любові Іванівні Мажузі

Кл. Любове Іванівно Мажуго

Н. Ігор Васильович Ковалів

Р. Ігоря Васильовича Ковалева

Д. Ігореві (-ю) Васильовичу (-еві) Ковалеву

Зн. Ігоря Васильовича Ковалева

Ор. Ігорем Васильовичем Ковалевим

М. (при) Ігореві (-ю) Васильовичу (-еві) Ковалеву

Кл. Ігорю Васильовичу Ковалеве (Ковалів)

Збереження і у відмінкових формах прізвищ на -ів з погляду фонетичних законів української мови є ненормативним. Проте на практиці звук і переважно зберігають за аналогією до називного відмінка: Луків — Луківа, Луківу; Дяків — Дяківа, Дяківу і т.д. (як і Куліш — Куліша, Кулішу; Кисіль — Кисіля, Кисілю; Чіп — Чіпа, Чіпу).

3. Чоловічі прізвища, що мають форму присвійних прикметників (суфікси -ів, -ин і под.), в орудному відмінку дістають закінчення -им: Глібов — Глібовим, Щепкін — Щепкіним. Але прізвища з кінцевим -ин, які походять від назв національностей, відмінюються як відповідні іменники: Волошин — Волошином, Сербин — Сербином, Турчин — Турчином, Литвин — Литвином. Жіночі прізвища цього типу не відмінюються: Ольга Волошин, Ольги Волошин, Ользі Волошин і т.д.

4. У складних прізвищах, що становлять поєднання двох слів як рівноправних, відмінюються обидві частини: Нечуй-Левицький — Нечуя-Левицького, Нечуєві-Левицькому і т. д.; Антоненко-Давидович — Антоненка-Давидовича, Антоненку-Давидовичеві і т.д.

Але коли перша частина — односкладове слово, то, як правило, відмінюється лише друга частина прізвища: Драй-Хмара — Драй-Хмари, Драй-Хмарі і т.д.; Кос-Анатольський — Кос-Анатольського, Кос-Анатольському і т.д.

5. При відмінюванні прізвищ відповідно до фонетичних правил української мови відбуваються:

1) чергування г, к, х, ґ із з, ц, с, дз перед закінченням і: Нудьга — Нудьзі, Здоровега — Здоровезі, Заволока — Заволоці, Дробаха — Дробасі, Мамалига — Мамалидзі;

2) чергування о, е з і: Кривоніс — Кривоноса, Сивокінь — Сивоконя, Кремінь — Кременя, Лебідь — Лебедя; але в деяких прізвищах і зберігається й у відкритому складі: Куліш — Куліша, Кисіль — Кисіля, Чміль — Чміля, Чіп — Чіпа;

3) чергування о, е з нульовим звуком (випадання о, е): Жайворонок — Жайворонка, Лоповок — Лоповка, Корунець — Корунця, Крекотень — Крекотня; але в прізвищах Жнець, Швець голосний е не переставляється: Жнеця, Швеця; не випадає е в прізвищах Чернець — Чернеця, Мудрець — Мудреця, Перець — Переця, Шершень — Шершеня; не випадає е в чеських і польських прізвищах: Гашек — Гашека, Гавлічек — Гавлічека, Вільчек — Вільчека.

218. Поясніть написання відмінкових форм імен та прізвищ у поданих уривках.

1. Тарас Шевченко відвідав Київ у червні 1843 року, коли навчався в Петербурзі в Академії мистецтв. У Києві поет познайомився з Михайлом Олександровичем Максимовичем, Панталеймоном Кулішем, Василем Білозерським, художником Капітоном Павловим. 2. Найдовше поет жив у Києві в 1845-1847 роках. В цей період він познайомився з Миколою Костомаровим, Іваном Посядою, Опанасом Марковичем, Георгієм Андрузьким, Дмитром Пильчиковим, Миколою Іванишевим та ін. Більшість з них була членами Кирило-Мефодіївського товариства. 3. Востаннє Тарас Шевченко був у Києві 1859 року. Жив під наглядом поліції в Юхима Ботвиновського. Поет з Іваном Сошенком та Михайлом Чалим ходив у гості до Івана Юскевича-Красковського (За Шевченківським словником).

219. Прізвища поставте в орудному відмінку й запишіть утри колонки: 1) із закінченням -ом; 2) із закінченням -ем; 3) із закінченням -им.

Залізняк, Даль, Савин, Рубець, Тихонов, Аркас, Олдрідж, Загул, Іванишин.

3 перших букв прочитаєте закінчення вислову Франсуа Ларошфуко: “Справжня дружба не знає…”.

220. Чи багато у вашому класі учнів? Запишіть імена й прізвища хоч би частини їх, зазначаючи, хто з ким сидить, кого частіше викликають до дошки, кому вчителі часом роблять зауваження.

221. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Розумний, здібний з нього хлопець. От тільки витримки завжди було малувато. А тепер і зовсім розгубив її — наче ні керма в нього, ні вітрил (Ю. Шовкопляс). 2. Хлопчик крутився, як в’юн на сковороді, вигадуючи, що збрехати (Ю. Мокрієв). 3. Панас Юхимович на всі руки майстер. Як кажуть, і швець, і жнець, і на дуду грець (Ю. Збанацький). 4. На всі сторони мотається; де не посій, там і уродиться (І. Котляревський). 5. Ні, вона мене не проведе, наскрізь я її бачу, що воно за цяця (Панас Мирний).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити