Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018
ОРФОГРАФІЧНА НОРМА
§ 49. Розрізнення прислівників і однозвучних сполук
Прислівники за допомогою префіксів творяться від повнозначних частин мови: іменників, прикметників, числівників, займенників, прислівників. На письмі їх доводиться розрізняти від одвозвучних поєднань прийменників з повнозначними частинами мови.
1. Прислівники від однозвучних поєднань прийменника з іменником відрізняються тим, що:
1) іменники називають конкретні предмети, явища, а прислівники вказують на узагальнені обставини: До мене в день народження прийшли друзі. — Вдень світить сонце. Альпіністи піднялися на гору. — Він біг сходами нагору.
2) між прийменником та іменником можна вставити означення, а між частинами прислівника цього зробити не можна: На (свою) пам’ять не завжди надійся. — Вивчи вірш напам’ять;
3) прислівники на-гора і по-латині пишемо через дефіс.
Частина прислівників, утворених поєднанням прийменника з іменником, пишеться окремо: без відома, без ладу, без угаву, без упину, в гості, в далечі, в обріз, до відома, до вподоби, до ладу, до останку, до пуття, до рання, до речі, до решти, з дому, на бігу, на весну, на виплат, на гамуз, на диво, на жаль, на зло, на мить, на світанку, на скаку, на ходу, над силу, по змозі, по правді, по праву, по черзі, у височінь, уві сні, у вічі. У них іменники ще не зовсім втратили своє предметне значення: без відома — без мого відома, на весну — на майбутню весну.
225*. Запишіть прислів’я, розкриваючи дужки. Прислівники підкресліть.
1. (3) гори вскач, а під гору хоч плач. 2. Хоч дивиться на людей (з) гори, та мало бачить. 3. Говори (до) гори, а гора горою. 4. Не дери ніс (до) гори, бо перечепишся і впадеш. 5. Велике дерево (по) волі росте. 6. Ходить (по) волі, як пес на приколі.
226. Поясніть, який різний зміст вкладається в наведені парами речення і як цей зміст залежить від написання слів.
1. Ми піднялися нагору. — Ми піднялися на гору. 2. Слон ходить поволі, — Слон ходить по волі. 3. Він подався надвір. — Він подався на двір. 4. Згори бігти набагато легше, ніж нагору. — 3 гори бігти набагато легше, ніж на гору.
2. Прислівники, утворені поєднанням:
1) прийменника з короткою формою прикметника, пишемо разом: допізна (до пізнього часу), завидна (за видного дня), нарізно (на різні боки);
2) прийменника по- до прикметника або займенника на -ому (-єму), рідко на -и, пишемо через дефіс: по-новому, по-давньому, по-моєму, по-козацькому і по-козацьки.
У словосполученнях на зразок по новому мосту прийменник по стосується не прикметника, а іменника: по мосту (якому?) новому.
Три прислівники на -ому (в основному, в цілому, в середньому) пишуться двома словами.
227. Словосполучення запишіть у три колонки залежно від того, як пишуться прислівники: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс.
Уявляю (в)основному, плив (по)тиху, люди (з)далека, усе (по)простому, (по)вечірньому тихо, (з)близька роздивився, знітився (по)дитячому, окреслено (в)цілому, (до)пізна засидівся, оцінять (по)справжньому, (з)висока зиркнув, перепочив (по)солдатськи.
3 других букв перших слів повинен скластися початок вислову В. Симоненка: "… світу відкриває безмежну велич людської краси».
228. Словосполучення запишіть у дві колонки: 1) з прийменником по (пишеться окремо); 2) з префіксом по- (пишеться через дефіс).
Спішили (по) курному шляху, переїхав (по) новому мосту, спитав (по) англійському, пишу (по) українському, брів (по) росяному лузі, зшив (по) старому, переробив (по) новому, (по) українському звичаю.
3 других букв перших слів повинні скластися два слова, пропущені в прислів’ї: «Не … , а розум».
2. Прислівники, утворені поєднанням числівників з прийменниками, звичайно пишуться разом: удвічі, потричі, вчетверо, удесятеро, уперше, вдруге, утрьох, уп’ятьох, водно, заодно, надвоє, начетверо.
Лише окремо пишуться прислівники в одно, на одно, по одному, по двоє, по троє і под. та через дефіс — по-перше, по-друге, по-третє і под.
Щоб розрізнити прислівник від однозвучного поєднання прийменника з числівником, треба мати на увазі, що прислівник у реченні пояснює дієслово (працювали утрьох, склав удвоє, розірвав начетверо), а поєднання прийменника з числівником стосується іменника (у трьох кімнатах, у двоє дверей, на четверо коней).
229. Словосполучення запишіть у дві колонки: 1) з прислівниками (пишуться одним словом); 2) з поєднанням прийменника з числівником (пишуться двома словами).
Прибігли (в) трьох, розірвав (на) двоє, узяв (у) п’ятьох людей, збільшили (в) двоє, вліз (у) перше вікно, виріс (у) двічі, ступив (у) перше, (на) четверо днів, виходили (по)одинці.
З других букв перших слів прочитаєте два останні слова з вислову російського історика В. Ключевського: «Добра людина не та, що вміє робити добро, а та, що не вміє …».
230. Прочитайте речення і поясніть написання виділених прислівників та однозвучних сполучень прийменника з іменником.
1. Навкруги чорніло зоране поле, а згори, від повного місяця, лилось блакитне холодне сяйво (М. Коцюбинський). 2. З гори і сани біжать, а на гору і віз не їде (Нар. творчість). 3. Тарас зайшов у ворота й подався до себе нагору (О. Ільченко). 4. Чижики звили собі гніздо на найвищій гілці… їм здавалося, що там, нагорі, їм буде і безпечніше, і веселіше (О. Іваненко). 5. Ой на горі та й женці жнуть, а попід горою, яром-долиною, козаки йдуть (Нар. творчість). 6. Вночі всі сплять, а вдень спішать робити (В. Симоненко). 7. В день такий розцвітає весна на землі і земля убирається зрання (В. Сосюра). 8. Допізна чути було гомін на селі (А. Свидницький). 9. З далекого краю лелеки летіли (Д. Павличко). 10. В ранковій імлі зблизька і здалека вимальовувались громаддя будинків-велетнів. 11. Цвіте липа могутньо й задушливо над розпеченим каменем вулиць, сонце гріє по-південному, по-липневому (3 тв. Ю. Яновського). 12. Тільки твердо так трималось місто гордеє, уперте, раз одбилось, потім вдруге, потім втретє, ще й вчетверте (Леся Українка). 13. Заїхали спочатку в перше, а потім у друге село, у третє не встигли заїхати. 14. Вони вдвох хутенько піднялися на гору (О. Десняк). 15. Людина жартує у двох випадках: коли їй весело і коли їй сумно (Л. Костенко).
231. До поданих прислівників доберіть дієслова. Словосполучення запишіть (наприклад: спідлоба — глянув спідлоба).
Спідлоба, спіднизу, знадвору, зсередини, безвісти, насилу, спросоння, спересердя, навшпиньках, нанівець, ущент, вголос.
232*. Перепишіть прислів’я, розкриваючи дужки.
1. Бережи честь (з)молоду, а здоров’я під старість. 2. До злого не ходи, (з) далеку його обійди. 3. Квапся, але (по)малу. 4. Дивиться (з)висока, а нічого не бачить. 5. Дерево (за)молоду нагинай — будеш мати в саду рай. 6. Кожний вітер(по)своєму дме. 7. Без правди жити — то як (по)вовчому вити. 8. Кожен шукає товариша (по) своєму пір’ю.
233. Словосполучення запишіть у три колонки залежно від того, як пишуться прислівники: 1) одним словом; 2) двома словами; 3) через дефіс.
Схвалили (в) цілому, ставляться (по) різному, узгодили (в) чотирьох, знати (на) пам’ять, трохи (по) старому, (по) всякому буває, (на) двоє розламав, охороняти (по) справжньому, (до) останку триматися, ступати (на) вшпиньках, учні йшли (по) двоє, вимести (до) чиста, видали (на) гора.
3 других букв має скластися закінчення вислову французького філософа XVIII ст. Шарля Монтеск’є: «Треба багато вчитися, щоб …».
234. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.
1. Одно другому дивиться у вічі, як би вгодити, як би розвеселити (Г. Квітка-Основ’яненко). 2. Голову завжди несла якось високо, немов дивилась на всякого згори вниз. 3. Не знають, як до мене прямо підступити, то збоку заходять (З тв. Панаса Мирного). 4. Чи іде, чи ходить — на одно виходить (Нар. творчість). 5. За милих виплакали очі дружини, матері; скрізь ллються слізоньки жіночі від зорі до зорі (П. Грабовський).