Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

МОРФОЛОГІЧНА НОРМА

§ 54.Особливості закінчень іменників І відміни

1. В орудному відмінку однини іменники І відміни твердої групи мають закінчення -ою (весною, лелекою), м’якої і мішаної груп — -ею (землею, межею).

2. У кличному відмінку однини іменники І відміни мають:

1) для твердої групи закінчення -о: Галино Петрівно, Ольго, сестро, Микито;

2) для м’якої і мішаної груп закінчення -е: Маріє, Насте, Kampe, доле, земле, зоре, теще, душе;

3) для пестливих форм закінчення -ю: Галю, Олю, Ганнусю, матусю.

3. У родовому відмінку множини іменники І відміни мають звичайно нульове закінчення: трава — трав, груша — груш, хата — хат, земля — земель. М’якість кінцевого приголосного основи зберігається: крапля — крапель, постеля — постель, пісня — пісень, сотня — сотень, гривня — гривень,їдальня — їдалень, вишня — вишень, черешня — черешень, лазня — лазень, бойня — боєнь, робітниця — робітниць, але: буря — бур, зоря — зір.

Якщо голосні о, е при цьому опиняються в закритому складі, то вони нерідко чергуються з і: нога — ніг, корова — корів, підкова — підків, череда — черід, береза — беріз, але: розмова — розмов, загорода — загород, ворона — ворон, оселя — осель, лелека — лелек, мережа — мереж.

Якщо в кінці основи збігаються два приголосні, то між ними може з’являтися вставний о або е: церква — церков, іскра — іскор, сосна — сосон, миска — мисок, сестра — сестер, весна — весен, сім’я — сімей, війна — воєн (але не завжди: вільха — вільх, буква — букв, шахта — шахт, ковдра — ковдр).

Кілька іменників у родовому відмінку множини мають:

1) закінчення -ів: суддів, гайдамаків, теслів, ніздрів, мамів (і мам), бабів (і баб), губів (і губ), легенів (і легень), старостів (у весільному обряді) і старост (керівників); закінчення -ів приймають також прізвища: Журба — Журбів, Чупринка — Чупринків, Нудьга — Нудьгів, Чайка — Чайків, Майборода — Майбородів (і Майбород), Сорока — Сороків (і Сорок);

2) закінчення -ей: мишей, вошей (ці два іменники перейшли з III відміни, у якій таке закінчення закономірне).

У словоформах попадей (від попадя), свиней, статей (без подвоєння т, хоч: стаття, статтею і т.ін.), породілей (без подвоєння л, хоч: породілля, породіллею і т.ін.), бадей (без подвоєння д, хоч: баддя, баддею і т. ін.), як і в словоформах сімей (сім’я), ескадрилей (ескадрилья), мантилей (мантилья), дуеней (дуенья), виступає нульове закінчення з кінцевим приголосним основи й та вставним голосним е (у давнину ці іменники мали звукову форму відповідно: [попад'йа́], [свин'йа́], [стат'йа́], [породі́л'йа], [бад'йа́]).

Іменник вівця в родовому відмінку множини має форму овець, іменники дошка, зморшка мають форму дощок, зморщок.

248. Іменники поставте в орудному відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) із закінченням -ею; 2) із закінченням -ою.

Однина, зброя, лівша, мурава, смола, площа, льодовня, кава, пшениця, айва, вежа.

3 других букв прочитаєте початок вислову Григорія Сковороди: “... і тоді вирішуй”.

249. Речення перепишіть. Іменники, що в дужках, поставте в кличному відмінку однини.

1. (Зоря) моя вечірняя, зійди над горою, поговорим тихесенько в неволі з тобою. 2. А ти, моя (Україна), безталанна (вдова), я до тебе літатиму з хмари на розмову (3 тв. Т. Шевченка). 3. (Мрія), не зрадь!.. Я так довго до тебе тужила. 4. Весняного ранку співаймо, (сестриця), веснянку (3 тв. Лесі Українки).5.(Весна), ох, як довго на тебе чекати! (І. Франко). 6. Вічна слава красі вашій, (мама Марія) (О. Довженко). 7. Хай щастить тобі, (доня) (Є. Гуцало).

250. Іменники поставте в родовому відмінку множини й запишіть у дві колонки: 1) із закінченням -ів; 2) із нульовим закінченням.

Юнак, ознака, крихта, ніздря, океан, ворона, яблуня, ворон, омонім, шишка, суддя, вівця, оздоба, пляма, знак, тесля, хата.

З других букв прочитаєте закінчення вислову Василя Стуса: “Чуюся добре, бо...”

251. Перепишіть прислів’я, ставлячи іменники, що в дужках, у потрібному числі й відмінку.

1. Для людської (думка) немає віддалі. 2. Не все теє зробиться, що у (думка) зродиться. 3. Стільки гадок, як у решеті (дірка). 4. (Птиця) пізнати по пір’ю, а людину по (мова). 5. Від солодких слів (кислиця) не посолодшають. 6. Мудрий змінить свою (думка), а дурний ніколи. 7. Не ходи у воду за (птиця), а в ліс за рибою. 8. Гарячою (каша) легко обпектися. 9. Молодець проти (вівця), а проти молодця сам вівця. 10. Нема (бджола) без жала, а (троянда) без (колючка).

252. І. Прочитайте текст. Випишіть іменники І відміни в їхніх відмінкових формах.

На південь від Могильова, за двоє гін від Дністра, на високій скелі лівого побережжя притулилось містечко Буша з тверджею-замком, що панував над околицею. На вузькім стрімчаку, немов орлине гніздо, повис отой замок і на синьому небові далеко білів своїми зубчатими мурами, своїми бійницями-баштами. Край п’яти тієї скелі розсипались, мов курчата круг квочки, манесенькі селянські й міщанські хатки, окутані вітами зелених садочків; між критими соломою стріхами здіймались де-не-де й високі черепичні дахи, що червоніли між яриною здалеку. Саме місто Буша, — цебто торговий майдан, — з одного боку тулилось до стрімчастої скелі, а зокола було обмежоване високим земляним валом і добрим дубовим гостроколом.

Буша. Загальний вигляд заповідника. Фото

За містом уже посувавсь пригород аж до узбіччя; з двох боків його огортало провалля, з третього — вали, а з четвертого — великий ставок, який набравсь з річки Бушки і тримавсь кам’яною загатою. Отой замок “Орлине гніздо” з містечком Бушею, з цілим ключем окружних сіл і маєтків належав до роду Чарнецьких; відтіля вони налітали на ратаїв українських, на сусідніх панків і шарпали в своїх пазурах неслухняних схизматів. Від самого початку пожежі, що на Запорожжі з залетілої з Суботова іскри спалахнула і покотилася широкими вогняними хвилями аж до старої Польщі, Чарнецькі зняли крила і до Варшави полинули, а гніздо своє лишили на безбаш; його незабаром, після січі під Корсунем та Жовтими Водами, захопили левенці, батави з Дністровського полку, з сотником Завістним на чолі, і озброїли добре як вартову наддністрянську стражницю (М. Старицъкий).

II. З’ясуйте значення слів левенці, батави.

III. Дайте відповіді на запитання. Обґрунтуйте їх.

1. Недалеко від якої великої річки розташоване місто Буша?

2. Чи в місті Буші був замок?

3. Чи саме місто було якось захищене?

4. Чи місто було забезпечене водою?

5. Чому тут згадуються Суботів і Жовті Води?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити