Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

МОРФОЛОГІЧНА НОРМА

§ 55. Закінчення іменників II відміни в родовому відмінку однини

Найбільше особливостей у відмінюванні мають іменники II відміни, передусім чоловічого роду.

Для закінчень родового відмінка однини іменників II відміни чоловічого роду властива така закономірність.

Назви чітко окреслених предметів і понять (назви істот, конкретні назви, чітко визначені терміни тощо), а також назви населених пунктів (в давнину вони були огороджені) мають закінчення -а: учня, студента, орла, лоба, дуба, стола, портфеля, кілограма, атома, четверга, синуса, Житомира, Нью-Йорка. Іменник овес має форму вівса.

Назви річок під наголосом мають закінчення -а (Дніпра́, Збруча́, Ірпеня́, а також Те́терева), не під наголосом — -у (Бу́гу, Се́йму, Дуна́ю).

Назви нечітко окреслених предметів і понять (зокрема й назви територій), як правило, мають закінчення -у: інституту, футболу, рису, болю, вітру, гуманізму, Криму, Синевиру.

Іноді за допомогою цих закінчень розрізняємо значення іменника: каменя (окремий камінь) і каменю (матеріал), листопада (місяць) і листопаду (опадання листя), Алжира (місто) і Алжиру (країна).

253. Іменники поставте в родовому відмінку однини й запишіть у дві колонки: 1) із закінченням -а; 2) із закінченням -у.

1. Мудрець, щебінь, оркестр, вогонь, індик, щупак, рогіз, атом, ніс, серпень, опір, сюрприз, таксист, лад, оскал, вугор, орел, схід, нуклон, ялівець, вуглець, ампер, дім, шприц, укол, шум, інтерес, екскаватор. 2. Невід, Ірпінь, бензин, етилен, четвер, Осте́р(річка), зеніт, грудень, олівець, Пакистан, Рейн, Новгород (місто), електрон, Алжир (країна), Цейлон (острів), дециметр, Алжир (місто), Інд (річка), Єрусалим.

З перших букв прочитаєте: 1) початок вислову Олександра Олеся: “..., останні людські пориви в нас заглушить2) закінчення вислову Горація: “Життя...”.

254. І. Текст прочитайте, визначте відмінки іменників II відміни. Поясніть вживання закінчень -а та -у в родовому відмінку однини іменників II відміни чоловічого роду.

Ніч була гаряча, жнив’яна. Духота стояла сливе як удень. Свіжість півночі не встигла здмухнуть вогню з гарячого лиця степу. Павло пішов по алеї, і йому здавалось, ніби гілля в гущавині пригнічує його зверху до землі. Він перебіг садок, перескочив через тин і вийшов через вигін у степ. Од заходу потягло тихесеньким, свіжішим вітерцем. Він пішов у степ назустріч тій прохолоді. Зорі пишно сяяли в чистому небі, миготіли й бризкали світом в сухому прозорому повітрі. Метеори раз у раз спадали з неба на степ, то ніби хто кропив небо огняною водою, то ніби огняний палець велетня розпорював все небо од верху до самого низу. Зорі так ясно сяяли, що весь степ, навіть не освічений місяцем, мрів од краю до краю. Садок і церква, верби й вітряки мали якийсь фантастичний вигляд палаців, зубчастих стін. Чорнобиль, бузина коло тину здавались цілим лісом; а нарізно стоячі будяки серед степу здавались гіллястими дубами. Павло пішов у степ, і степ почав перед його очима наче оживать під впливом недавньої науки в школі, недавньої розмови й гарячих дум (І. Нечуй-Левицький).

II. Підготуйтеся до усного вибіркового переказу тексту — опису погідної літньої ночі: складіть план, вивчіть напам’ять найважливіші вислови.

255. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. По обидва боки шляху без кінця і краю колосилися пшениці (Петро Панч). 2. Щонеділі пекла пиріжки з сиром та збирала вершки, а від Сави ні слуху ні духу (С. Чорнобривець). 3. Куди тобі пішки: од вітру валишся (О. Гончар). 4. Став Чіпка розуму доходити (Панас Мирний). 5. Все переплуталось, та заборсалось, як волосінь у повсті: ні ладу ні складу (М. Кропивницький).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити