Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

МОРФОЛОГІЧНА НОРМА

§ 58. Відмінкові закінчення іменників II відміни в множині

1. У називному відмінку множини іменники II відміни чоловічого роду твердої групи мають закінчення -и, м’якої і мішаної -і: стіл — столи, тато — тати (не “тата”), день — дні, кущ — кущі, касир — касири, косар — косарі, школяр — школярі.

Іменники із суфіксом -ин на позначення одиничності в більшості випадків втрачають цей суфікс: киянин — кияни, болгарин — болгари, але: грузин — грузини.

Кілька іменників твердої групи мають невластиві для своєї групи закінчення -і: комарі, хабарі, звірі, снігурі, друзі, пазурі́ (але: па́зури).

Іменники середнього роду в називному відмінку множини мають закінчення -а: вікно — ві́кна, коліно — коліна, поле — поля, дно — дена. Число іменників середнього роду з кінцевим -я визначаємо в контексті: нове відкриття — нові відкриття. Два іменники мають закінчення -і: очі, плечі.

2. У родовому відмінку множини іменники чоловічого роду мають закінчення -ів: днів, гаїв, батьків, татів (не “тат”), солдатів (не “солдат”), грамів (не “грам”), хазяїв, омів. Нульове закінчення мають лише ті іменники, які в множині втрачають суфікс -ин (киянин — киян, татарин — татар), а також іменники циган, чобіт, чоловік (у значенні “осіб”).

Іменники середнього роду в цьому відмінку мають звичайно нульове закінчення: вікон, озер, боліт, сонць, слів, знань, бажань, облич, ден (від дно). Закінчення -ів вживається в небагатьох іменниках середнього роду: полів (і рідко піль), морів, іклів, життів, відкриттів, почуттів, платтів, сприйняттів, укриттів, подвір’їв, повір’їв, верхів’їв, міжгір’їв, сузір’їв, прислів’їв, вим’їв, тім’їв.

Чотири іменники мають закінчення -ей: гостей, коней, очей (і віч), плечей (і пліч).

3. В орудному відмінку множини іменники II відміни звичайно мають закінчення -ами: столами, вікнами, хлопцями. Винятки: кіньми, гістьми (і гостями), чобітьми (і чоботями), крильми (і крилами), очима, плечима.

263. Іменники поставте в родовому відмінку множини й запишіть у дві колонки:

1) із закінченням -ів;

2) із нульовим закінченням.

Уміння, степ, татарин, квіт, солдат, слово, п’єдестал, ожеред, чобіт, ускладнення, селянин, життя, сторож, знаряддя, штир, острів’янин, дядько.

3 других букв прочитаєте закінчення вислову Альберта Ейнштейна: “Прагни недо того, щоб досягти успіху, а до того, щоб…”.

264*. Перепишіть, розкриваючи дужки.

1. В сухій (сопілка) (сонях) зітхає вітер. 2. До мене грім у хату залетів. Веселий грім з веселими (очі), з веселими (крила) поза (плечі) і з синюватим мерехтінням (брови). 3. Дніпро мимо (круча — в однині) і лине — і наче не лине …4.Весна зіткала вчора гобелен у (луг) — з (трави), із (квіти), з (верболози). 5. Візантійською (синь) (волошки) дзвеніли жита. 6. Липневі (дощ) — наче джунглі. 7. По блакитному (небо), що впало в (калюжа) осінні, знову діти біжать, наче листя, що вітер мете!.. 8. Мій (вересень), оружний світлий (князь), береш оце багатство — й не журись. Слов’янською клинописною (в’язь) на (пергамент) в тому розпишись. 9. (Яблуко) на голому гіллі світяться спокійно серед (сад) в сумовитій надвечірній млі в сумовиту пору (листопад) (3 тв. Є. Гуцала).

265. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Грицько тепер іншими очима дивився на людей (Панас Мирний). 2. Од фундаментів до дахів добротно все. Без зайвих слів по всьому видно (О. Гончар). 3. Стоять з позасвічуваними свічками, хто слуха, а хто й окунів ловить, слухаючи. 4. Коли Наум приходив до церкви, то вже справді молився, а не ловив вітрів (З тв. Г. Квітки-Основ’яненка). 5. Навік минуло врем’я люте, з плечей упав тягар століть (М. Рильський).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити