Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - І. П. Ющук - Богдан 2018

ЛЕКСИЧНА НОРМА

§ 7. Слово і контекст

Одне значення мають переважно назви людей за різними ознаками (українець, киянин, слюсар, лікар, директор, родич, удівець), назви тварин (олень, леопард, нутрія, дельфін, окунь, краб, стриж, горобець, комар), назви рослин (сосна, тополя, морква, буряк, жоржина, ромашка, чистотіл), назви конкретних предметів (шафа, стілець, долото, лопата, торба, піджак, паркан), назви місяців і днів (січень, березень, понеділок, вівторок), більшість відносних прикметників (міський, латунний, кленовий, морський, тутешній, вчорашній, перелітний, подвійний, дев’ятиповерховий), числівники (два, три, десять) тощо. Однозначними є терміни (банкнот, вексель, інструкція, катет, аорта, меридіан, тонна, метр).

Їхнє значення постійне й не залежить від контексту.

Більшість загальновживаних слів української мови — багатозначні. Такі слова набувають свого конкретного значення в сполученні з іншими словами (в контексті). Наприклад, у “Слові про похід Ігорів” (ритмічний переклад) іменник земля вжито в кількох значеннях: 1. Земля гуде. Ріки мутно течуть. (Земля — суходіл). 2. Чорна земля під копитьми кістьми була засіяна, а кров’ю полита… (Земля — ґрунт). 3. Інгвар, і Всеволод, і всі три Мстиславичі, не злого гнізда шестикрильці! Ви не правом побідників собі землі розхватали! (Земля — земельне володіння). 4. О Руськая земле, уже ти за горами сси! (Земля — країна).

Слово може бути багатозначним тому, що в його назві враховується лише одна якась ознака предмета. А таку саму ознаку можуть мати й інші, відмінні предмети. Наприклад, у слові стіна основне значення — “вертикальна міцна частина будівлі” (на матеріал, з якого вона виготовлена, у ньому не вказується), тому цим словом ще називають і “прямовисну бічну поверхню чого-небудь” (стіна урвища), і “муровану огорожу” (стіна замку), і переносно “щільний ряд людей” (людська стіна), і так само “моральну перепону між людьми” (стіна непорозуміння) тощо.

Багатозначність дає змогу при відносно обмеженій кількості слів називати ними практично необмежену кількість предметів і явищ.

33. Поясніть, якого конкретного значення набуває слово зелений в різних контекстах.

1. Над самою водою верба похилилась; аж до землі розіслала зеленії віти (Т. Шевченко). 2. На зеленому горбочку, у вишневому садочку, притулилася хатинка (Леся Українка). 3. Так прийшла і Зелена неділя, уквітчала землю квітом, дерево — листом (Панас Мирний). 4. Дивіться: вересень, а овес ще майже зелений (О. Гончар). 5. — Ви ж іще молодиця хоч куди! — Та вже ж! Молода та зелена! (Дніпрова Чайка).

34. Прочитайте гумористичні афоризми і з’ясуйте, якого значення набуває слово залежно від того, з яким словом його поєднати.

1. Краватка, шнурки і язик завжди розв’язуються в найбільш непідхожий момент. 2. Книжка так захопила його, що він захопив її. 3. Усі гриби їстівні, але деякі тільки раз у житті. 4. Гроші не пахнуть, тому що їх відмивають. 5. Усі люди влаштовані однаково, а влаштовуються по-різному. 6. Якщо ви не думаєте про майбутнє, його у вас не буде. 7. У джунглях законів процвітає закон джунглів. 8. Всяка влада виходить від народу. І може до нього не повернутися. 9. Влада одним б’є в голову, інших б’є по голові.

35. Прочитайте уривок з повісті І. Нечуя-Левицького “Кайдашева сім’я”. Які слова тут вжито в їхньому непрямому значенні й на підставі яких ознак, закладених в їхньому значенні?

Лаврін не зводив з дівчини очей. її краса так засліпила йому очі, так разом заманила серце, що вона йому здавалась не дівчиною, а русалкою.

Мелашка заспівала пісні. Пішов гук по лісі і розлився по долині срібного луною.

“Нема в Семигорах ні однієї такої гарної дівчини”, — подумав Лаврін. Він скочив з воза, кинув воли й пішов стежкою поруч з Мелашкою. Дівчина липнула на нього своїми очима, мов блискавкою, почервоніла й спустила очі вниз.

Густа тінь під зеленим гіллям розлила якісь чари. Мелашка здалась йому тепер вдвоє кращою. Червоний мак на голові зблід перед її красою.

— Скажи мені, Мелашко, де ти живеш? Покажи мені хату твого батька.

В Мелашки так закидалось серце, як птиця тріпається крилами в густому гіллі.

— Наша хата край села в яру, на Западинцях, — сказала вона дуже тихо й зовсім спустила вії на щоки.

Воли помалу плентались дорогою. Лаврін мовчав, і Мелашка мовчала.

В лісі було тихо, як у хаті. Здавалось, ліс уже дрімав, засипав і тільки через сон дивився з гори освіченими верхами на заходяче над Богуславом сонце. На високому дубі, над самими головами парубка й дівчини, затріпала крилами якась птиця. Вона злякала їх обох так, що вони аж кинулись.

— Мелашко! — промовив Лаврін тихим голосом. — Як побачив я тебе над водою, то неначе з криниці погожої води напився.

Мелашка засоромилась і дивилась в землю. Вона мовчала. Птиця на дереві затихла, і знов у лісі стало тихо, як у хаті.

— Твоя краса, твої чорні брови неначе моє здоров’я. Як глянув я на тебе, то наче набрався здоров’я, — знов почав Лаврін.

36. За словниками з’ясуйте всі можливі значення слів: а) багатий, багно, базар, баран; б) бгати, безодня, берег. Кожне значення проілюструйте словосполученням.

37. Прочитайте речення вголос. З’ясуйте значення фразеологізмів.

1. Пасіка стояла якраз під горою, коло самого лісу, із куреня видно було долину, як на долоні (Панас Мирний). 2. А парубки тії — сказано, вітер в голові (Марко Вовчок). 3. Над головою Василини збиралися чорні хмари. 5. Нимидора кинулась на жито з серпом, як огонь на суху солому. 4. В нього і тепер не всі вдома, а замолоду зовсім-таки не було одної клепки в голові (3 тв. І. Нечуя-Левицького).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити