Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Орфографічна (ортографічна) норма

§12. Чергування голосних звуків

Повторення вивченого

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Чергування — це закономірна зміна звуків у складі тієї самої морфеми.

Таблиця № 29

Запам’ятайте!

1. У деяких випадках чергування [о], [е] з [і] не відбувається:

• у звукосполученнях [оро], [оло], [ере], [еле]: мороз, берег, шелест;

• у звукосполученнях [ор], [ов], [ер]: горб, вовк, жертва;

• у словах, у яких [о], [е] чергуються з нулем звука: палець (пальця), ставок (ставка);

• у словотвірних наголошених частинах слова воз, вод, нос, роб, ход: водовоз, медоносний, хлібороб;

• у префіксі воз- та суфіксі -тель: возвеличити, мислитель;

• у суфіксах -еньк-, -есеньк-, -оньк-, -ечк-: маленький, голубонька, річечка;

• у родовому відмінку множини іменників жіночого роду першої від­міни: підлог, будов, стель (але борід, доріг);

• в особових формах дієслів дійсного та наказового способів: пишеш, читаєш, виходь;

• у словах іншомовного походження: чек, пілот, організатор.

2. Після шиплячих та [й] в окремих словах може виступати [о] перед м’яким приголосним, а [е] — перед твердим приголосним: пекучості, на щоці, жену, чекаю, щем, черга;

3. Слова, що їх постійно вживаємо з [е]: честь, челядь, щетина, щед­рий, шелест, джерело, ліжечко, Марієчка.

4. Слова, що їх постійно вживаємо з [о]: чоловік, човгати, шолудивий, шовковиця, жовтий, бджола, його, гайок.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

107. У поданих прислів’ях і загадках до вирізнених слів доберіть такі споріднені, щоб у них відбувалися найдавніші чергування голосних звуків. Назвіть, які звуки чергуються, яка роль цих чергувань у вира­женні відтінків лексичного значення (використайте матеріал теоре­тичного блоку).

1. Тиха вода береги ломить. 2. Осінь підганяє, зима не жде. 3. Не кажи гоп, поки не перескочиш. 4. Хто два зайці гонить, той жодного не зловить. 5. Колос повний до землі гнеться, а пустий угору дереться. 6. Дівка запле­тена, а хата не метена. 7. Кинь ячмінь у болото — убере тебе в золото. 8. Гей, звідкіль ти прилетіла, ластівочка мила. 9. Хто знання має, той і мур зламає. 10. Зробив справу — віднеси, п’ять нових захопи. 11. Від народного гніву зрадник не втече. 12. Хто батьківщину любить, того і батьківщина береже. 13. Тільки припече, воно зразу ожива. 14. Текло, текло і лягло під скло. 15. Руками впирається, ногами лізе. 16. Прийшла дівка з гір, несла на собі сім шкір, як їх розбирали, всі над ними ридали. 17. Зимою грію, весною прію, літом умираю, восени оживаю. 18. Я росла в темній темниці, як зросла — взяли в світлицю. З мене шкуру всі деруть, мене варять, мене труть, пироги з мене печуть, відгадайте, хто ж я.

Відгадки: 13. Бджола. 14. Вода і лід. 15. Рак. 16. Цибуля. 17. Сніг. 18. Кар­топля.

108. Замініть подані слова так, щоб у них відбулося чергування [о], [е] з нулем звука, визначте, в якій морфемі воно наявне. Три-п’ять слів уведіть у контекст (словосполучення, речення).

Свекор, жайворонок, козел, хустка, кашель, будинок, випадок, внучок, синок, дідок, кінець, окраєць, боєць, стрілець, митець, велетень, півень, тиждень, квітень, певен, славен, кожен, жоден, подарунок.

109. Назвіть і запишіть слова, які позначають: а) часові поняття;

б) птахів; за зміни яких відбувається чергування звуків [о], [е] з нулем звука.

110. Прочитайте текст, доберіть заголовок. Випишіть слова: а) в яких можливе чергування [о], [е] з [і]; б) які ілюструють випадки відхилень від закономірності чергування. До слів першої групи доберіть такі, які виявляли б це чергування, схарактеризуйте його; у словах другої гру­пи визначте, з чим пов’язане відхилення.

У просторій майстерні багато світла, сонця. Під стінами — мольберти з неза­вершеними роботами учнів Брюлова і його власних. Він має ще одну майстерню, де працює сам. Останнім часом він зачиняється в ній і не виходить звідти з ранку до самого вечора.

З майстерні, де працюють учні, можна піднятися сходами до помешкання Брюлова, в чудову червону кімнату, де і стіни, і меблі, і гардини — червоні, де три дні тому Тарас одержав із рук своїх покровителів право на вільне життя — «віль­ну». Він уже звикає до всього нового, але ніяк не може примусити себе заглиби­тись у роботу. Як не може приборкати своє хвилювання, коли почує по сходах, що ведуть до помешкання Брюллова, його кроки або коли вчитель починає обходити учнів, розглядаючи їхні роботи і часом нещадно критикуючи.

(Л. Смілянський)

Хто Швидше?

111. Прочитайте, відгадайте загадки. З’ясуйте вживання [е], [о] після шиплячих та [й] у словах загадок і відгадок.

1. Звечора одна ходить краля чарівна. 2. Летіла тетеря не вчора — те­пера, упала в лободу, шукаю —не знайду. 3. Чотири баби одно рядно тяг­нуть, крайчик хліба і горошок посмалений. 4. Лисий віл через болото брів. 5. Вдень у небі гуляє, а ввечері на землю сідає. 6. Чернець-молодець у землю пішов, червону шапочку знайшов і наверх вийшов. 7. Сам червоний, а чуб зелений. 8. Чепуруха біла чорну сорочку наділа. 9. Висока гора, шовкова трава, під золотим дахом хатка моя. 10. Без вікон, без дверей живе шестеро дітей. 11. Ноги на полі, середина на дворі, голова на столі. 12. Хто на собі хату носить? 13. Стоїть піп над водою та шелестить головою. 14. Стоїть пані у куточку в чорнім чобіточку.

Довідка: Місяць. Сонце. Вечірня зоря. Палаюча зоря. Небо, місяць, зорі. Мак. Яблуко з насінням. Цибуля. Редька. Черепаха. Очерет. Кочерга. Пшениця. Буряк.

112.1 . Вставляючи пропущені літери е чи о, переділіть подані слова на три групи: слова, у яких після шиплячих та [й] закономірно вживаємо 1) звук [е], 2) звук [о], 3) слова, у яких вживання звуків [е], [о] у назва­ній позиції не відповідає фонетичній закономірності. Обґрунтуйте свій поділ.

Ч…столюбивий, ш…міти, ч…реш…к, ч…сати, ч…ловіцтво, ч…рно­вий, ввеч…рі, ж…ток, ж…рдина, ш…вкун, ж…рна, ч…рнетка, ж…ртовний, ч…рнецтво, ш…лестіння, ш…стиденний, ш…вковиця, ч…ломкатися, ч…мусь, ш…лудивий, щ…лепа, дж…нджик, ж…ребкування, ч…к, щ…бетання, верш…к, ж…реб’ятко, пш…ничний, й…му, звеч…ра, ч…рга, дж…рельце, ч…рниця, вч…тирьох, ч…твірка, безш…вний, гай…к, ч…ремшина, виш…нька.

2. Вставте пропущені літери, з’ясуйте вживання звуків, які позначає­мо ними.

Щ…ка, щ…кою, нащ…ці; ч…ло, ч…ла, нач…лі, ч…лу; веч…ри, веч… рами, у веч…рі, у веч…рах; бдж…ли, бдж…лами, з бдж…лою, у бдж…лі, на бдж…лах.

113. Доберіть до поданих слів синоніми (1), антоніми (2), у корені яких вживалися б [е] чи [о] після шиплячих та [й], з’ясуйте вживання їх. З кількома синонімічними рядами та антонімічними парами складіть речення.

1. Ланіти, елегантний, золотистий, сімейний, наречений, лоб, безжа­лісний, зникати, твердий (хліб), правдивий, тліти, вихований, порядність, кар’єризм, квартет, шушукання.

2. Грубий, неохайний, крик, скупий, добрий, ганьба, рано, зранку, з’явитись, ввічливий, дорогий, начисто, гладкий, підлий.

Самооцінювання знань

Запишіть текст під диктування.

Берег дитинства

У кожного, як стверджує одна романтична сага, є два береги — од якого людина одпливає і до якого має неодмінно причалити. На цій довгій дорозі зустрічається чимало інших, не менш значних. Серед яких — берег надії, берег юності, берег лю­бові…

І все ж, хоч би де зупинялася людина на цих почасти нетривких і мінливих берегах-пристанищах, чи, як їх іще назвав поет, «білих островах», їй неодмінно сві­титиме далеким вогником, оповитим щемним і невситливим спогадом отой най­перший— Берег Дитинства. Хай то буде сповнена романтичних поривань молода людина, освітлений життєвою вдачею статечний митець чи припорошений сиви­ною дідусь, кожний по-своєму пектиме спогадами сей берег. І що далі людина від­пливатиме роками, то більшатиме тяга до нього.

Земля дитинства, стежки ранньої юності… Кому не снилися вони в далеких ман­дрівках, хто не відчував їхнього поклику, чия чутлива душа не прагла повернутися на схилі літ у чарівну казку дитинства. Усе, як казав один із філософів, скороминуще на цьому світі. Але чи так і все — пам’ять, якщо вона не полишає людини, не робить її забудькуватою, неодмінно житиме отим далеким спогадом дитинства. У нашому стрімкому повсякденні можемо чимало чого призабути, навіть номер службового телефона, випустити з пам’яті вчорашню обіцянку, згадати вже на пів- дорозі, що не примкнено помешкання, але чіпко триматиметься спогад, коли впер­ше відчув доторк дівочих губ, як спалахує духмяним рожевим цвітом біля вікна крислата яблуня, де сходить і заходить сонце…

За В. Скуратівським





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити