Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Орфографічна (ортографічна) норма

§25. Правила перенесення слів із рядка в рядок

Повторення вивченого

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

У писемному мовленні часто виникає потреба перенесення частин слова на інший рядок. Тож треба дотримуватися орфографічних (ортографічних) і тех­нічних правил.

Таблиця № 65

Запам’ятайте! В усіх інших випадках, що їх не можна підпорядкувати викладеним вище правилам, можна переносити слова довільно: сес-тра, сест-ра, се-стра, ці-нний, цін-ний

Таблиця № 66

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

177. У поданих словах і реченнях позначте (письмово) можливі переноси слів, словосполучень, речень.

Дисциплінованість, непокора, непокірний, неушкодженість, кримі­ногенний, ізольованість, ув’язнення, санкціонування, професіонал, ажі­отаж, пред’явницький, землевпорядкування, короткохвильовий, винаго­родження, віддзеркалювати, втягнення, роз’яснювати, наклепницький, легковір’я, військовослужбовець, агентурно-оперативний, коефіцієнт, батальйон, антигромадський, кмітливість, дискредитація, паливно-енергетичний, агітаторський, неуважність, нагляд, співпідпорядкування, зне­притомніти, співучасник;

розмовляв із генералом О. П. Орлюком, навчався у проф. Медушевського A. П, зустріч із генерал-лейтенантом О. І. Кривинюком. Мій брат — студент 2-го курсу Київського національного університету імені Тараса Шевченка. Курсанти під час навчань подолали відстань 450 км. Мої одно­курсники — члени Товариства книголюбів. Відвідую спортсекцію з баскет­болу.

Самооцінювання знань

1. Назвіть терміни, пов’язані з розділом «Орфографія (ортографія)», розкрийте суть кожного з них.

2. Визначте, які ортограми наявні у словах п’ят­надцять, шістсот, спросоння, знадвору, пришкіль­ний, традиція, Мекка.

3. Розкажіть про знак м’якшення як ортограму, назвавши правила вжи­вання і невживання його, наведіть відповідні приклади.

4. Розкажіть про ортограму префікс, зокрема про правопис префіксів пре-, при-, прі-, пере-, пред-, перед-; з-, с-, (зі); префіксів, що закінчуються літерою на позначення твердого приголосного звука.

5. Чи завжди слова невесело, неприязнь, невеликий треба писати разом? Чому?

6. Схарактеризуйте ортограму суфікс. Назвіть суфікси, написання яких відповідає певним ортографічним правилам, сформулюйте ці правила і про­ілюструйте їх.

7. Наведіть приклади вживання подвоєння літер на межі префікса і коре­ня, кореня і суфікса, кореня і постфікса -ся.

8. Назвіть три умови подовження, наведіть приклади.

9. Чому слова безсмертю, жовчю, підняття, ніччю пишемо по-різному щодо вживання подвоєних літер?

10. Назвіть групи слів, у яких вживання великої літери зумовлене лек­сичним значенням їх, проілюструйте свою розповідь.

11. З’ясуйте, чому в різних складних власних назвах одне й те саме слово (напр., національний) пишемо по-різному — з великої чи малої літери.

12. Розкажіть про вживання великої літери в абревіатурах, наведіть від­повідні правила.

13. Назвіть правила правопису, за якими разом, через дефіс пишемо: а) іменники; б) прикметники; в) займенники; г) прийменники; ґ) частки.

14. Наведіть приклади речень, в яких по-різному пишемо слова: (на) пам’ять, на(швидку), по(іншому), в(двоє); що(б), (як)би, (про)те; обґрун­туйте їх правопис.

15. Розкажіть про правопис складених прийменників і сполучників, на­ведіть зразки вживання їх.

16. Назвіть частки, що їх треба писати окремо, проілюструйте свою від­повідь.

17. Чому частки би, таки пишемо по-різному в таких прикладах: ходив би, здійснив би і немовби, мовби; пішов-таки, все-таки і все ж таки, пішов же таки?

18. Сформулюйте правило «дев’ятки»; проілюструйте його.

19. З’ясуйте, чому після ер, що входить до «дев’ятки», пишемо и у словах брифінг, ендокринний та і — пріоритет, ріелтор. Наведіть інші приклади таких слів.

20. Розкажіть про вживання подвоєння літер у власних і загальних на­звах іншомовного походження.

21. Наведіть приклади вживання апострофа у словах іншомовного похо­дження: а) відповідно до вживання його в українських словах; б) як вияв специфіки правопису іншомовних слів.

22. Розкажіть про особливості передання окремих літер, зокрема е, є, и, і в іншомовних прізвищах та географічних назвах.

23. Наведіть приклади складних географічних назв, які треба писати: а) разом; б)окремо; в) через дефіс.

24. Чи однаково треба писати слова: Ново/Петрівці, Ново/град/Волинський, Ново/Черкаськ? Чому?

25. Сформулюйте основні правила переносу частин слів із рядка на ін­ший рядок, проілюструйте їх.

Ваша творчість

178. Напишіть есе на одну з тем, записуючи сло­ва, словосполучення відповідно до ортографічних норм.

1. Життя в гармонії з природою.

2. Моє бачення сучасної школи.

3. Чого варто уникати у спілкуванні?

4. Ціна недбалості.

179. Напишіть заяву і службовий лист, в яких висловіть прохання зі стислим його обґрунтуванням.

180. Прочитайте текст, доберіть заголовок, продовжіть розповідь. По­ясніть ортограми.

Від наших думок і вчинків залежить, чи бути Землі й людству взагалі. Адже в сумі вони можуть нести величезний заряд руйнівної енергії. А можуть, навпаки, — нести і могутній заряд доброї, творчої енергії. Хай же кожен відчує внутрішню по­требу в тому, щоби пробудити від сплячки свою свідомість.

Маємо відмовитися від оманливого уявлення, начебто людина — цар приро­ди. Нас послано на землю на короткий час для самовдосконалення.

Як же треба самовдосконалюватися? Поради такі:

1) припинити дратуватися з будь-якого приводу;

2) не нарікати на життя, на інших людей;

3) радіти всьому тому, що довколо нас;

4) не відповідати злом на зло, навчитися пробачати ближньому (це дуже важливо!);

5) …;

6) …;

12) ….

(Мирослав Дочинець)

181.1. Уважно прочитайте текст. Допишіть свої причини, чому ви хо­чете стати заможними.

Я вважала себе ще надто юною, щоб вивчати складну фінансову науку, та й на прикладі батьків бачила, що гроші нічого приємного з собою не несуть.

— Твоїм батькам ведеться несолодко, — почула я голос, — бо вони, коли були в твоєму віці, не навчилися ними користуватися. З грошима не все так просто, з ними пов’язані свої таємниці й закономірності. Тож неодмінно знайди десять при­чин, чому ти хочеш стати заможною.

Я все ще не мала певності, що мені вже слід серйозно замислюватися над проблемою грошей, але потім я згадала сентенцію мудрого китайця: «Роби великі справи, коли вони є ще малими, бо все велике починається з малого». Що би це мало означати?

Отож, треба було знайти десять причин. За три години я склала такий список.

1. Улітку я могла би за навчальною програмою обміну поїхати до США. Це поліпшило б мої знання з англійської.

2. Я могла би потішити своїх батьків, подарувати їм гроші й допомогти роз­квитатися з їхніми боргами.

3. Купити смартфон.

4….

5.

6.

7.

8.

9.

10.

Упоравшись зі списком, я подумала, що таки варто прагнути до «заможності». II. Виконайте завдання за текстом.

1. Чи замислювалися ви над тим, як можна заробити гроші?

2. Як ви розумієте вислів: «Не навчилися користуватися грошима?»

3. Що означає китайська сентенція?

4. Назвіть свої причини, чому ви хотіли би стати заможним.

5. Для чого треба записувати ці причини?

6. То чи ж варто прагнути до заможності?

Свої відповіді обґрунтуйте.

182. Прокоментуйте вислови про різні види спорту. Чи вабить вас спорт, якому виду надаєте перевагу? Чому? (Скористайтесь ілюстраці­ями на с. 135).

1. Бокс — це наука, що досліджує людину на міцність (В. Жемчужни­ков). 2. Деякі вважають, що футбол — справа життя і смерті. Вони помиля­ються: футбол — набагато важливіше (Білл Шанклі). 3. У фігурному катан­ні головне — не фігура, а катання (К. Кушнер). 4. У бігу на місці переможців не буває (М. Драйштіц).

Тексти контрольних диктантів

Славні сини України

І. У кожного народу, багатомільйонного чи кількасоттисячного, є сини і дочки, які натхненною творчою працею та геніальністю уславили його у віках.

Україна справіку була також багата на талановитих людей. Вони роз­носили по всьому світові славу про рідний край. Так, Юрій Дрогобич (XV століття) був ректором Болонського університету в Італії, професором ме­дицини й астрономії в Болонському і Краківському університетах, писав вірші. Станіслав Оріховський з Перемишля (XVI століття), відомий публі­цист, історик і філософ, навчався у Віденському, Краківському, Болонсько­му, Падуанському університетах, став предтечею письменників-полемістів. У своїх творах розповідав про рідний народ та його звичаї й підписувався: Оріховський-Русин або Оріховський-Роксолан, підкреслюючи цим національну належність. Феофан Прокопович (XVII—XVIII століття) — історик, філософ, математик, поет, публіцист, політик — був відомий у Римі, Ви­тикані, в Росії, в Україні. «Ця чудова людина за знаннями своїми не має собі майже нікого рівного, особливо між російськими духовними», — писав датський учений фон Гавен.

Артем Ведель, Максим Березовський, Дмитро Бортнянський були знані своїми хоровими концертами та операми в Італії, Україні, Росії. Іван Пулюй — фізик світової слави. Одночасно з Конрадом Рентгеном досліджував і відкривав х-промені, згодом названі рентгенівськими. Разом із Панте­леймоном Кулішем та Іваном Нечуєм-Левицьким перекладав Біблію укра­їнською мовою.

Минув час, імена названих талановитих українців різних епох були за­буті їхніми земляками (але не світом), викреслені з української історії. Але правда перемогла, тому що є народ, з якого вийшли славнозвісні митці та вчені. І тепер їхні твори та імена, вже у світовій шані, повертаються в нашу культуру.

За посібником

З цього зерна

II. Безліч обрядів, пісень, повір’їв пов’язано із зерном. Ходячи разом з іншими хлопчиками на Новий рік по хатах, Гриць Сковорода посипав зер­ном, приспівуючи: «Роди, Боже, жито, пшеницю, усяку пашницю. З коло­ска — жменька, а зі снопа — мірка». В середу на четвертому тижні посту мати пекла хрести і клала їх у засік із пшеницею, де вони лежали до сівби. Навесні батьки виїжджали в поле, розкладали печені хрести на ниві, вкло­нялися тричі до землі. «Роди, Боже, пшеницю, — промовляла мати, — на всякого долю».

Линуть роки, і у світогляді Сковороди образ зерна відіграє велику роль. Говорячи про силу слова, про зміст поезії, про ритм музичного твору і ритм життя, він порівнюватиме його з силою, яка немовбито закладена в жит­ньому колосі. Пояснення сенсу своїх байок починатиме словами: «З цього зерна…». Наївне здивування хлібороба перед таємницею життєвої сили зер­на переростає у свідомості Сковороди у філософське питання про значення і сутність матеріального світу.

Не богословські теорії про символи були джерелом його натхнення — це джерело все ж таки можна знайти у світосприйманні селянина, який замис­люється над звичайним природним явищем: яка сила захована у, здавалося б, мертвому зернятку?

Комусь такі речі здавалися дивними. Сковорода ж мав своєрідний розум: його бентежило те, що тисячам було буденним і звичайним. Фантастичні пояснення зникли, а питання поширилось на цілий світ. Йому хотілося прочитати книгу буття, розгадати сенс людських вчинків, заглянути-таки в людську душу, як заглядали цікаві глядачі за завісу вертепу різдвяних вистав.

Сьогодні ж ми можемо ствердити: прагнення розшукати прихований сенс за речовинною оболонкою предметів — з цього зерна починається Гри­горій Сковорода.

За І. Драчем





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити