Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Морфологічна норма

§29. Складні випадки відмінювання іменників

Повторення вивченого

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Відмінок — граматична категорія іменника, що вира­жає його синтаксичні зв’язки з іншими словами в ре­ченні. Відмінок іменника є морфологічною самостій­ною категорією.

Відмінювання іменників — це їхня словозміна.

Таблиця № 71

Таблиця № 72

Таблиця № 73

Запам’ятайте! Іменники Кубок, Суперкубок зі значенням «приз» у фор­мі родового відмінка однини потрібно вживати із закінченням -а: фут­болісти України не вибороли Кубка (Суперкубка), а зі значенням «зма­гання, ігри» — із закінченням -у: чвертьфінальні матчі Кубку України зібрали неймовірно потужну глядацьку аудиторію.

Запам’ятайте! Є іменники, де закінчення -а (-я), -у (-ю) родового відмін­ка розрізняє значення або передає відтінки значень.

-а (-я)

-у (-ю)

-а (-я)

-у (-ю)

акта (докумен­та)

акту (процес)

Каменя (одиничне)

каменю (збірне)

апарата (при­лад)

апарату (уста­нова)

Листопада (місяць)

листопаду (опа­дання листу)

блока (частина споруди)

блоку (об’єднан­ня держав)

малюнка (твір малярстава, кар­тина)

малюнку (зобра­ження дійсності)

буряка (оди­ничне)

буряку (збірне)

папера (доку­мент)

паперу (мате­ріал)

вала (деталь машини)

валу (насип)

потяга (поїзд)

потягу (почуття)

дзвона (інстру­мент)

дзвону (звук)

пояса (предмет)

поясу (просторо­ве поняття)

елемента (кон­кретне)

елементу (збір­не)

рахунка (доку­мент)

рахунку (дія)

знака(позначен­ня, літера)

знаку (відбиток чогось)

терміна (слово)

терміну (строк)


індикатора (при­лад, показник)

індикатору (ре­човина)

фактора (по­середник під час укладання угод)

фактору (чин­ник)


інструмента (одиничне)

інструменту (збірне)




Таблиця № 74

Таблиця № 75

Примітка. Закінчення родового відмінка множини залежить від того, до якої відміни належить іменник.

Таблиця № 76

Примітка. Закінчення -ові, -еві (-єві) у давальному відмінку — це найдавніша і визначальна відмінково-граматична ознака української мови.

Таблиця № 77

Примітка. Низка іменників чоловічого роду, що є назвами неістот (не виража­ють мети, тимчасовості користування) набувають, крім форми називного, також форму родового відмінка: підписати рапорт — підписати рапорта, прочитати універсал — прочитати універсала.

Орудний відмінок

Закінчення іменників в орудному відмінку залежить від їхньої відміни та групи.

Таблиця № 78

Місцевий відмінок

Іменники, залежно від будови, наголосу та позначення істот чи неістот, набувають паралельних або різних закінчень: -ові, -еві (-єві), -у (-ю), -і (ї).

Таблиця № 79

Кличний відмінок

Закінчення кличного відмінка залежить від відміни, групи, будови імен­ника.

Таблиця № 80

Запам’ятайте! У звертаннях, що складаються:

а) з двох загальних назв, форму кличного відмінка мають обидва слова: пане генерале, добродію секретарю, пане голово;

б) із загальної назви та імені, форму кличного відмінка набувають як загальна назва, так і власне ім’я: друже Іване, школяре Степане.

в) із загальної назви та чоловічого прізвища, форму кличного відмінка може мати не тільки загальна назва, а й прізвище: пане Михайленко і пане Михайленку.

Таблиця № 81

Запам’ятайте! Українською мовою правильно писати і казати так: Домовитися із завбази. Зайти до завкадрів. Проконсультуватися у завкафедри.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

199.І. Випишіть із поданого тексту іменники разом зі словами, з яки­ми вони пов’язані, поставте питання до іменника, визначте його від­мінок, засіб вираження відмінкової форми.

Премудра приповість

Оповістив раз премудрий Соломон, що буде казати мирові своє казання-навчання. Людей посунуло — сила! Подумайте лишень: сам премудрий Соломон навчатиме! Певне ж, мовляв, там дуже мудре слово можна почути. Зійшовся мало не весь мир, вийшов премудрий Соломон.

І Господи! Кожен хоче ближче доступитися, щоб не впустити жодного слова з того премудрого казання. Така штовханина та сварка!.. Аж ось вти­хомирились. Почав премудрий Соломон казати:

— Слухайте, люди добрі, що я вам казатиму: як маєте що-небудь шити, то перше вузлика зав’яжіте!

Повернувсь і пішов — кінець науці!

Ви, певне думаєте: «Отже! Що ж це таке? Оце тільки й всього сказав премудрий Соломон? Та що ж тут такого мудрого?»

II. 1. Допишіть текст і поясніть суть Соломонової науки.

2. Поясніть правопис виокремлених слів.

200. Запишіть, вживаючи іменники, подані у дужках, у потрібному відмінку; визначте відмінок, виокремте закінчення, з’ясуйте вживан­ня його.

1. Візьміть і (шолом) спасіння, і (меч) духовного, яким є Слово Боже, а найбільш над усе візьміть (щит) віри, яким зможете погасити всі огненні стріли лукавого (Послання св. апостола Павла). 2. Тоді дали (хліб), як зубів не стало (Народна творчість). 3. Глухого і німого (справа) не допитаєшся (Народна творчість). 4. Ой не хочу (хатка), Ані (сіножатна), Ні (ставок), ні (млинок), Ні вишневого (садок) (Народна творчість). 5. Якщо (документ) підписують кілька осіб, що обіймають однакові посади, то їхні підписи роз­ташовують на одному рівні (3 посібника). 6. Ми не можемо зламати (закон), ми можемо тільки зламатись об нього (Сесіль де Мілль). 7. Врешті-решт офі­цер поступається і дає (дозвіл) (Ліон Кові). 8. Я раджу вам придбати (книга) Шона Кові «Сім звичок високоефективних підлітків». 9. Уже сьогодні ви­яви (повага) до чиєїсь позиції (Шон Кові). 10. Підпорюймо не (вершина), а самих себе (Е. Гіллам).

201. Визначте відмінок вирізнених іменників, якими засобами вира­жено відмінкові форми. Чому ці форми називають омонімічними?

1. Не Дніпра рокочуть хвилі — сплески океанові: то співають на мо­гилі «Заповіт» у Каневі. То не грім хмарину вразив зблисками грозо­вими — «Заповіт» гримить Тарасів всього світу мовами (Д. Білоус). 2. Тиша в морі… Ледве-ледве колихає море хвилі. 3. Ні долі, ні волі у мене нема, зосталася тільки надія одна. 4. Час, моя пісне, по волі буя­ти. 5. Всі наші сльози тугою палкою опадуть на серце — серце запалає… (Леся Українка). 6. Із поля дівчина утомлена прийшла… (М. Рильський). 7. Тільки вийду на поля: «Шу-шу-шу» шумить здаля (Т. Коломиєць). 8. Я ті зерна буду берегти — щедре поле з них заколосує… (Ю. Петренко). 9. У нас нема зерна неправди за собою (Т. Шевченко), 10. А байбак спинивсь в яру­зі, стиснув лапки у журбі: «Отакі бувають друзії» — сумно мовив сам собі. 11. Чого це в долині простягнена стрічка? І зовсім не стрічка це, друзі, а річ­ка. 12. Жовтодзьобий горобець впав серед подвір’я (В. Дрозд). 13. Моїй сім’ї довелось розширяти подвір’я за рахунок саду (В. Перепелюк). 14. Білі мухи налетіли — все подвір’я стало біле (М. Рильський).

Вчимося з дитинства

202. 1. Прочитайте текст. Напишіть переказ, вживаючи в ньому яко­мога більше іменників, наявних у тексті. Підкресліть закінчення, по­ясніть вживання їх.

Підприємницька діяльність

Підприємницька діяльність, підприємництво — це не дитяча праця, а захо­плива, сповнена несподіванок гра, яка спонукає до фантазії та винахідництва. На­вчатися в умовах ринку означає навчатися в непевних умовах. Будь-яке, навіть най­менше, бізнесове рішення пов’язане з ризиком. Якщо воно виявиться помилковим, економічні санкції не забаряться.

А ось правильні рішення приведуть урешті-решт до високих прибутків. «Біз­несові» ігри та забави в зароблянні грошей — дуже серйозна справа. Ринок, хоч не звичайна, та все ж школа, і схожа вона то на доріжку для бігу з перешкодами, то на розгалужений лабіринт, де рішення доводиться приймати блискавично, то на май­стерно прискіпливого ремісника, то на вправи для зміцнення розумових навичок, то на бюро з проведення надзвичайних заходів чи на біржу ідей.

Підприємницька поведінка передбачає наявність таких рис, як самовизначеність, незалежність, власна ініціатива, солідарність. Метою виховання почуття со­лідарності є доведення, що ми не єдині в світі, а живемо серед інших людей; що ми покликані захищати слабших; не принижувати тих, хто не схожий на нас; не пере­ступати через недолугих; не топтати тих, хто стоїть на нашому шляху. І йдеться тут не лише про людей, а й про природу, її творіння та ресурси, які на цій сплюндрова­ній людським визиском планеті потребують надзвичайного милосердя. За таке ді­яння чекає винагорода: підприємці, які усвідомлюють свою соціальну та екологічну відповідальність, — а цього треба навчати ще з дитинства, — не будуть плестися у хвості ринку, а крокуватимуть попереду.

У зароблянні грошей немає нічого осудного. Цим можна принести користь і собі, й іншим. У тих, хто рано починає заробляти, розвивається імунітет до спо­живацького мислення — вони нізащо не хочуть перебувати на утриманні інших. Підприємницька діяльність таїть у собі шанс навчитися ощадливому поводженню зі збіднілими ресурсами.

Інтелігентна скромність і відповідне виховання означає:… (Бодо Шефер).

2. Продовжіть текст, розкрийте своє розуміння інтелігентної скромності.

203. Подані іменники II відміни переділіть на групи, запишіть у родо­вому, давальному, орудному відмінках однини, з’ясуйте вживання від­мінкових закінчень, визначте спільні для певних груп. Закінчення якого відмінка не пов’язане з належністю до групи?

Параметр, лектор, орендатор, автор, інвентар, аптекар, лицар, архі­тектор, вихор, косар, ліхтар, ювелір, ретушер, кресляр, зубр, санітар, тре­нажер, лавр, шедевр, чоботар, жнивар, бунтар, зір, яр, плугатар, тесляр, капіляр, скляр, гусляр, дояр, календар.

Сила волі

204. І. Визначте відмінок виокремлених слів, якими засобами вираже­но відмінкові форми.

1. Діяти всупереч страху — завше нелегко, зате по­тім радісно, що наважився і зробив. 2. Ніколи не да­вай страхові вирішувати за себе. 3. Для подолання страхів потрібна дисципліна. 4. З’ясуй, які страхи не дають тобі досягти поставлених цілей: страх перед якоюсь людиною, страх перед емоціями, страх перед болем? Просто зараз постанови собі зробити ривок за межі зони комфорту і більше не давати страху брати гору. 5. Страх, що не дає мені рухатися вперед:…

II. 1. Допишіть останнє речення: перерахуйте свої страхи.

2. З’ясуйте страх і страхи — це однина і множина? Обґрунтуйте свою думку.

3. Прочитайте вислів В. Шекспіра й назвіть іменники, визначте їхню групу за вживанням у граматичному числі.

Сумніви — це часто вороги,

Бо серед них не вдаємось до спроби,

Втрачаючи сподіванку на успіх.

205. І. Подані іменники запишіть у родовому та орудному відмінках однини, вирізніть закінчення, поясніть вживання їх, правопис відмін­кових форм.

Родич, ніж, параліч, хвощ, вмикач, подовжувач, рогач, копач, опові­дач, м’яч, латиш, плащ, гуляш, виграш; нехворощ, річ, харч, поміч, роз­кіш, велич, фальш, жовч, подорож.

II. 1. З’ясуйте, іменники яких різновидів відмінювання, крім наведе­них, матимуть таке саме закінчення. Наведіть приклади.

2. Із двома утвореними формами кожного відмінка складіть речення.

206. І. Подані іменники запишіть групами у формі родового відмінка однини: закінчення зумовлене: а) зміною наголосу; б) значенням імен­ника. Розкрийте значення іменників. Поряд із кожним іменником за­пишіть форму називного відмінка множини, позначаючи наголос.

Буряк, соняшник, гурт, міст, двір, борт, лист, стид, центр, звук, полк, апарат, сектор, бал, термін, елемент.

II. Складіть речення з двома іменниками кожної групи, вживаючи той самий іменник із різним закінченням.

207.І. Подані іменники запишіть у давальному й місцевому відмінках однини та множини, вживаючи відповідно до норм словозміни пара­лельні закінчення, з’ясуйте вживання їх.

Сопілкар, гай, край, друг, читач, тиждень, рай, виконавець, член, гурт, світ, міст, вболівальник, парк, мешканець, поверх, випадок, орга­нізм, селянин, розпродаж.

II. 1. Складіть п’ять-шість речень, вживаючи іменники в усіх відмін­кових формах.

2. Як називають різні закінчення, що виражають одну відмінкову форму?

208. Запишіть, вживаючи іменники, подані в дужках, у потрібному відмінку; визначте відмінок, вирізніть закінчення, з’ясуйте вживання його.

Стою на (поріг, стежка, стежина, дорога, доріжка, тротуар, город, га­лявина, сходинка, узбіччя); купити в (аптека, магазин, універмаг, кіоск, рундук, книгарня, буфет); відпочивати на/в (берег моря, річка, санаторій, туристична поїздка); звертаюсь до вас із (приязнь, прохання); перебувати у (рух, політ, відрядження, гості); розмовляти із (друг, товариш, дитина, дитя, брат, мати, школяр); не бачити (поет, аптекар, поїзд, ураган, завірю­ха, метелиця, площа, гурт); навчатись на четвертому (поверх, курс).

209. І. Розподіліть абревіатури на відмінювані й невідмінювані; своє виконання підтвердіть уведенням трьох-чотирьох абревіатур кожної групи в контекст.

Облпрофрада, міськвиконком, медперсонал, НАН України, ЖЕК, МА- ГАТЕ, СТО, ДОК-3, ФРН, АС, спортлото, зоопарк, педфак, СНІД, Центрви-борчком, ОБСЄ, СОТ, МОЗ, ВООЗ.

II. Назвіть, в якому відмінку вжито відмінювані абревіатури, значення якого відмінка виражають невідмінювані (у складених реченнях).

210. З’ясуйте, значення яких відмінків мають невідмінювані іменники у словосполученнях, обґрунтуйте відповідь.

Музика Россіні, приїхав із Тбілісі, перебували в Токіо, виконував соло, має голос сопрано, захоплювались дотепністю конферансьє, познайомились у турне, поласували драже, зустріли прекрасну леді, приготувала рагу, звер­нувся до пані Софії, поставили підпис під комюніке, приємні звуки фортепі­ано, діти фотографувались із шимпанзе, ласували ескімо, катались на поні.

211. Подані іменники введіть у словосполучення (речення) так, щоб кожен виражав значення різних відмінків.

Зразок: підійшли до таксі (до чого? — знач. род. відм.); їхали в таксі (у чому? — знач. місц. відм.); діставались таксі (чим ? — знач, орудн. відм.).

Суфле, ательє, Перу, Баку, журі, тріо, поні, Шамрай Ірина, Дмитрук Ганна, Олексієнко Любов.

212. Визначте відмінкову форму кожного з поданих іменників, його рід, число. Обґрунтуйте, які з поданих форм вживаються в кількох від­мінках.

Немовляти, школо, величчю, узгір’ї, колосочки, світу, волошці, учи­телеві, оченята, дощику, нене, стежках, радощами, професорові.

213. Утворіть шанобливі форми звертання, послуговуючись етикетни­ми словами: шановний, вельмишановний, високоповажний, високопо­важаний.

Зразок: вельмишановний Петре Петровичу.

1. Ілля Ігорович, Надія Вікторівна, Олег Семенович, Любов Іванівна, Зоя Сергіївна, Віталій Петрович, Микола Тимофійович, Валентин Олексан­дрович, Антін Андрійович.

2. Пан директор, міністр, суддя, пані Катерина, професор, пан проку­рор, пан Петренко.

Ваша творчість

214. І. Напишіть привітання з нагоди 1) ювілею мами; 2) свята — другові, послуговуючись звер­таннями.

II. Напишіть 1) подяку незнайомим людям за допомогу; 2) прохання про допомогу.

Гра «Велику відбиття» або «Пізнай себе»

Згадайте людину, яка мала позитивний вплив на вас. Які її риси тобі хотілося б розвинути в собі? Розкажіть про це.

215. Перепишіть, відкриваючи дужки, іменники поставте в потрібній формі, поясніть закінчення.

1. Все у (спочинок), тільки дихають повно легені (небо) та височить над (селище) собор, чатує зачіплянські (сон) й сновидіння. 2. Скільки (кров) та (сльоза) ввібрала ця багатостраждальна дорога земна, що (зоря) та (сузір’я) відбилася в темному (дзеркало) (небо) нічного (О. Гончар). 3. Життя моє пе­реплелось навік із (радощі) й (болі) (народ) (Д. Луценко). 4. Ну, й кепсько, коли серце (цвіль) почне гнилою обростать!.. 5. Такий я був у (Корсунь) над (Рось) (М. Рильський). 6. Вчуся (оптимізм) у (зерня) — впав на камінь, то і там зроди (Б. Чіп). 7. Ненависть не розлучиться з (любов), і не (вода) буде кров, а (кров), і (чоловік) буде чоловік (Д. Павличко). 8. Народжена в (Київ), пісня розливалась по всій (Україна), звучала з голубих (екран) і хви­лювала, зворушувала людські (серце) своєю (сердечність) й (задушевність) (І. Цюпа). 9. (Доля) моя, (доленька), (мрія) не згуби. 10. Ні, (надія), не зви, бо та тінь не озвучиться (слово) (В. Крищенко). 11. Між (поле) під (вербиця) ми схилились над (криниця) (М. Сом). 12. Ну, діждешся (днинка), підеш на (обжинки)! (Олександр Олесь).

Ваша творчість

216. Напишіть есе про явище природи, що викли­кає найбільше захоплення й здивування, скорис­тавшись ілюстраціями на с. 141.

Самооцінювання знань

1. Визначте відмінки іменників, вирізніть закінчен­ня. Назвіть інші відмінки, в яких вирізнені іменники вживають з таким самим закінченням.

1. Буду хустки прати, зеленого жита жати на Вкраїні далекій. 2. Годі, годі, козаченьку, скоса поглядати. 3. Через моє подвір’ячко сивим конем грає, на зеленім барвіночку коня попасає. 4. Ой ви, тучі громо­вії, розійдіться різно. Коню мій, коню, коню вороненький! Чи я тобі тяж­кий, чи моя зброя, чи моє здоров’я? (Народна творчість).

2. Подані іменники запишіть у формі родового відмінка, з цією формою складіть словосполучення. З’ясуйте умови вживання закінчень.

Гурт, двір, стид, плід, стіл, бал.

3. Подані іменники в місцевому відмінку однини вживаються із закін­ченням -і, -у. З’ясуйте умови вживання закінчень, складіть словосполучен­ня з формою місцевого відмінка. Обґрунтуйте умови вживання різних за­кінчень.

Глек, гай, клей, край, рай, гурт.

4. З’ясуйте, чи до одного типу словозміни належать іменники. Якщо до різних — запишіть відповідними групами, обґрунтуйте вирізнення їх.

Велич, велетень, кущ, чоловік, туман, кінь, повінь, вантаж, тюль, олень, галузь, суміш, сумнів, колодязь, мороз, зав’язь, перець, Сибір, міць.

5. Допишіть закінчення прикметників, з’ясуйте вживання їх. Іменники переділіть на групи за ознакою визначення граматичного роду в них.

Сильн… біль, пекуч… мозоль, справедлив… суддя, безмежн… степ, да­лек… путь, нов… рояль, затяжн… нежить.

6. Подані іменники запишіть групами за належністю до граматичного роду, поясніть виконання. Кожну групу доповніть 2—3 самостійно дібрани­ми прикладами.

Маестро, леді, метро, таксі, мадам, поні, кашне, пенсне, цунамі, попурі, авізо, декольте.

7. Дописуючи закінчення родового відмінка однини, переділіть іменни­ки на групи за умовою вживання закінчення.

З’їсти — хліб…, борщ…, суп…, салат…; не було — вітр…, дощ…, дощик…, град…; підійшли до — міс…, ліск…, га…, гайк…, парк…; звертатися до — учител…, батьк…, сусід….

8. Які іменники формою одного роду називають істоту (особу) чоловічої та жіночої статі? Наведіть приклади, поясніть цей вияв.

9. Чи мають граматичний рід іменники на манір: сани, граблі, діти? Чому?

10. Чи завжди збігається поняття мало/багато з формами граматичного числа однини/множини?

11. Який відмінок іменників не відповідає на жодне питання?

12. Виконайте повний морфологічний розбір іменників.

Схема морфологічного розбору іменника:

— визначте іменник і слово, з яким він пов’язаний у реченні, поставте від цього слова до іменника питання — відмінкове і значеннєве, якщо вони різні;

— назвіть початкову форму іменника, лексичне значення його;

— зазначте: називає іменник істоту чи неістоту, є власною чи загальною назвою, назвою конкретного, абстрактного чи збірного поняття або назвою речовини;

— визначте граматичні форми іменника: до якого роду він належить, яка ознака граматичного роду; у формі якого числа вжитий, чи має співвіднос­ну форму іншого числа; у якому відмінку вжитий, як виражається відмін­кова форма; назвіть тип відмінювання іменника;

— охарактеризуйте синтаксичні функції іменника: є він словом пояс­нюваним чи пояснює інше (а, може, і тим, і тим — стосовно різних слів), функцію якого члена речення виконує;

— визначте морфемну будову іменника.

Зразок повного морфологічного розбору іменника:

Певно, знає з вас усяк, хто бував у полі, що червоний гарний мак там росте на волі (К. 17.).

(У) полі (бував — у чому? де?); початкова форма — поле: назва неістоти (назва просторового поняття), загальна назва, назва конкретного поняття; іменник належить до середнього роду (рід визначається морфологічною ознакою — закінченням), вжитий в однині (має співвідносну форму множи­ни поля, яка виражається закінченням і зміною місця наголосу); вжитий у місцевому відмінку — відмінкова форма виражається закінченням -і та прийменником у і виражає обставинні відношення; іменник належить до другої відміни м’якої групи; пояснює член речення, виражений дієсловом бував; виконує функцію обставини місця; (у) пол-і.

Не дозволяй гордощам чи браку відваги завадити тобі попросити виба­чення, коли, бува, образиш когось (3 посібника).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити