Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Шевчук С. В. - Перун 2018

Практична риторика

§31. Мовленнєва ситуація

ТЕОРЕТИЧНИЙ БЛОК

Будь-яке передання думок за допомоги слів є мовленнєвою подією. Це може бути монолог, діалог, диспут, окрема фраза або навіть вигук.

Таблиця № 84

Мовленнєва ситуація — це сукупність різних чинників, що впливають на особливості мовної поведінки комунікантів, тобто конкретні обставини спілкування.

Таблиця № 85

«Людина може стати рабом ситуації, а вся ідея риторики полягає в тому, щоб зробити людину господарем ситуації…»

Таблиця № 86

Мовленнєва поведінка у процесі спілкування переслідує певну мету. Комунікативна мета (ціль) — це результат, якого хоче досягти адресант (мовець).

Таблиця № 87

Кожен учасник мовленнєвої події повинен чітко уявляти свою мовленнє­ву роль і мовленнєві ролі своїх співрозмовників.

Таблиця № 88

Для досягнення мети суб’єкти спілкування користуються певними спо­собами, що їх називають стратегією і тактикою мовленнєвої поведінки.

Комунікативна стратегія — це комплекс мовленнєвих дій, спрямованих на досягнення мети.

Комунікативна тактика — це підпорядкований комунікативній страте­гії конкретний спосіб досягнення мети: відбір мовних ресурсів і адаптація їх до конкретної ситуації спілкування. Основою комунікативної тактики є обґрунтування будь-якого положення, судження. Вона співвідноситься з комунікативним наміром.

Комунікативний намір — це тактичний хід, що є практичним засобом руху до відповідної комунікативної мети.

Таблиця № 89

Запам’ятайте! Справедливість, чемність, коректність, толерантність, повага до співрозмовника — предикати вихованої людини. Подбайте про те, щоб ці моральні настанови набули певних приписів, дотримання яких втілюється у відповідних учинках.

ПРАКТИЧНИЙ БЛОК

218. І. Прочитайте уважно поданий текст, визначте основні елементи мовленнєвої ситуації (скористайтесь теоретичним матеріалом на с. 170).

Комунікативна ситуація

Параметри ситуації в основному визначають такими її складовими: ХТО-КОМУ-ЩО-ПРО ЩО-ДЛЯ ЧОГО-ДЕ-КОЛИ.

ХТО і КОМУ — це учасники спілкувального акту, тобто спілкувальники.

Хто — той, хто говорить (пише, вживає невербальні знаки). Його нази­вають по-різному: адресант, перша особа, надавач інформації, відправник.

Кому — той, до кого говорять (пишуть, сигналізують невербальними знаками). Він теж має низку назв: адресат, друга особа, сприймай, отриму­вач, реципієнт.

Для комунікативної ситуації суттєвою є наявність чи відсутність тре­тьої особи (осіб, аудиторії), яка(-і) не бере(-уть) участі у діалозі, але від при­сутності якої(-их) залежить спілкувальна поведінка першої (адресанта) та другої (адресата) осіб.

Що — це те, що сказано (написано, виражено невербальними знаками), тобто повідомлення, текст.

Про що — це змістова сторона тексту.

Чому — це спричиненість мовлення, його мотивація.

Для чого — це цільова обумовленість мовлення. Залежно від мети, яку ставить перед собою адресант: поінформувати, переконати, створити на­стрій, вивести із рівноваги, згаяти час тощо — він організовує своє мовлен­ня, добирає відповідні виражальні засоби, способи побудови тексту, дотри­мується певної стратегії й тактики у своїй комунікативній поведінці.

Де — це місце спілкування. Воно так само виявляє вплив на спілкувальну поведінку комунікантів.

Коли — це час спілкування. Наприклад, телефонувати до когось без виняткової потреби чи попередньої домовленості рано-вранці чи пізно вве­чері, а, тим паче, вночі не прийнято.

Спілкувальники вирізняються своїми постійними і змінними ознака­ми. До постійних ознак належать: стать, вік, національність, віросповіда­ння, соціальне становище, рівень і характер освіти, місце роботи (навчання) тощо. Постійні ознаки визначають комунікативний статус мовця.

Змінні, або ситуативні, ознаки мовця — це ті ролі, що їх людині дово­диться «грати» в різних спілкувальних ситуаціях упродовж дня: «пішохід», «пасажир», «гість», «господар», «сусід у черзі», «черговий», «клієнт», «па­цієнт», «учень» тощо.

Від того, який у людини статус і яку вона грає роль, залежить її кому­нікативна поведінка (Я. Радевич-Винницький).

Взірець виконання. Хто — кому —учасники спілкувального акту та їх кількість.

II. 1. Перекажіть текст.

2. Дайте відповідь на запитання:

✵ Що таке комунікативний статус мовця?

✵ Які ще назви мають адресант і адресат?

3. Опишіть комунікативний статус своїх батьків, дідуся і бабусі чи ін­ших родичів.

4. Розкажіть, які комунікативні ролі ви вже «грали» сьогодні або «гра­тимете» до кінця дня.

5. Побудуйте діалог з: а) однокласником; б) учителем; в) водієм авто­буса.

219. Обґрунтуйте справедливість тверджень.

1. Вміння спілкуватися, товариськість, комунікабельність — це риси людини, що їх цінують найбільше.

2. Уміння бути співрозмовником високо поціновувалося в минулому, цінується воно і нині.

3. Ніяке інше вміння, яким може володіти людина, не дасть їй можли­вості з такою швидкістю зробити кар’єру і домогтися визнання, як уміння добре говорити (Чонсі М. Деп’ю).

Кроки до успішного спілкування

220. І. Прочитайте уважно текст. Доберіть до нього заголовок. Запи­шіть текст, перебудовуючи питальні речення на спонукальні так, щоби вийшли поради спілкувальникам, скориставшись теоретичним мате­ріалом на с. 172—173.

Чи легко ви знаходите спільну мову з іншими людьми? Чи вмієте пово­дити себе люб'язно з людьми, які не викликають у вас симпатії? Чи можете пройнятися чужими турботами, вислухати людей? Чи вмієте приховувати роздратування або кепський настрій? Чи вмієте переконати людей у своїй безпомилковості?

Всі ці якості необхідні працівникам тих професій, які потребують по­стійного спілкування з людьми (юристу, лікарю, медсестрі, вчителю, жур­налісту, психологу, соціологу, економісту, службовцю, менеджеру, праців­никові торгівлі та ін.).

Чи вмієте ви зосередитися на одній справі? Чи можете самі знайти основну лінію, читаючи книжку чи статтю? Чи вмієте написати логічний план до певного твору? Чи вмієте робити вмотивовані висновки? Чи можете просидіти декілька годин за столом?

Ці якості необхідні кожному, хто мріє про наукову роботу.

Чи швидкий у вас рефлекс? Чи вмієте блискавично ухвалити рішення? Чи є у вас такі якості, як точність, терпеливість, витривалість, стриманість? Чи вправні у вас руки? Чи ви цілком здорові?

Без цих якостей не обійтися людині, яка планує пов’язати своє життя з технікою (шоферу, диспетчеру, кранівникові, пекарю тощо) (За М.Даньковською).

II. 1. Допишіть поради шоферу, диспечерові… .

2. Доберіть прислів’я, що відображають ці поради, наприклад:

Ласкаве слово — як день ясний.

221. І. Прочитайте уважно тексти. Доберіть до них заголовки, випишіть із кожного чільні слова і фрази.

1. Люди, які говорять надто легко, дуже часто говорять надміру багато, а часом і необачно. Балакуни нерідко не викликають довіри у слухачів. Тим часом мовчун, який озивається тільки в тих випадках, коли справді є щось сказати, непогано почуває себе в колі знайомих, дарма що небагато додає до веселощів дружньої вечірки. У спілкуванні, яків більшості інших випад­ків, найкращою є золота середина. Не будьте ні надто мовчазними, ні над­міру балакучими. Знайте, коли треба вислухати інших, але знайте також, коли слід самому підтримати розмову (Е. Поуст).

2. Якщо ви поставили собі мету навчитися гарно говорити, то муси­те дбати про упорядкування своєї мови незалежно від того, чи йдеться про дискусію, чи про обговорення важливих справ, чи про товариську бесіду. Навряд чи зможе захопити слухача той, хто викладає свої думки безладно, хто не розмежовує першорядних і другорядних понять, хто часто переска­кує з однієї теми на іншу, в кого кінець розповіді не має нічого спільного з її початком (І. Томан).

II. Виконайте завдання за текстом.

1. На основі кожного з текстів складіть 2—3 правила для адресанта й адресата.

2. Доберіть 2—3 прислів’я до першого речення першого тексту.

222. Прочитайте рубрику «Запам’ятайте!» на с. 170 і поясніть, як ви розумієте це твердження.

223. Прочитайте рубрику «Запам’ятайте!» на с. 173. Розкажіть, чи дотримуєтеся ви цих настанов; якщо так, то в яких учинках ви їх втілю­єте?

Позбуваймося мовник «динозаврів»

1. Зредагуйте, правильні варіанти запишіть, а) Виступаючи з докладом, приступаєм до об­говорення, на цьому питанні зупинюсь більш конкретніше, саме основне питання, скажу ще пару слів, дискусія була плодотворною, розро­бити слідуючі міроприємства, справляти вплив, обобщити питання, підні­мати питання, в заключения скажу.

б) Це являється прикладом, розкажу другим разом, вискажи свою дум­ку, треба воплотити це в життя, багаточисленні випадки, зрозуміли по ін­тонації, це лишній раз доказує, не дивлячись на обставини, маса цікавих питань, все якраз наоборот, це визиває заперечення, написано слідуюче, ви­звати реакцію, вирішувати проблему, включити питання.

2. З’ясуйте, яких неточностей припустилися спілкувальники. Запи­шіть правильні варіанти.

а) — Пане професор! Чи не могли б Ви дати добро на виступ перед учня­ми? — спитав організатор конференції.

— Вибачаюсь, ні! — відповідає посміхаючись професор. — Свого добра я не віддам.

б) Доповідаючий:

— Ми постійно співставляємо результати успішності і бачимо: резуль­тати погіршилися.

Із зали:

— Дозвольте Вам задати питання: «Чи приймали Ви участь в обговорю­ванні «Концепції мовної освіти в Україні?»».

— Я не знайомий з концепцією.

Мовний проект

224. 1. Підготуйте презентацію «Невербальні засоби спілкування», скориставшись поданою схемою та епіграфом «Звук голосу, очі та весь вигляд промовця містить не менше красномов­ності, аніж його слова» (Франсуа де Ларош-фуко).

Таблиця № 90

Частина і елементи обличчя

Емоційні стани

гнів

презирство страждання

страх подив

радість

Положен­ня рота

Рот

розкритий

Рот закритий

Рот закритий

Рот зви­чайно закритий

Губи

Кутики губ опущені

Кутики губ трохи підняті

Форма

очей

Очі від­тулені або звужені

Очі звужені

Очі широко розтулені

Очі прим­ружені або розтулені

Яскра­вість очей

Очі

блищать

Очі тьмяні

Блиск очей не виражений

Очі бли­щать

Положен­ня брів

Брови зсунуті до перенісся

Брови підняті вверх

Кутики

брів

Зовнішні кутики брів підняті вверх

Брови підняті вверх

Чоло

Вертикальні зморшки на чолі та переніссі

Горизонтальні зморшки на чолі

Рухомість обличчя і його час­тин

Обличчя динамічне

Обличчя нерухоме

Обличчя динамічне









Невербальна комунікація

225. Згадайте всі вірші, що їх ви вчили напам’ять, продекламуйте їх без слів, передаючи всю експресію жестами, мімікою, рухами, поглядом. Спершу потренуйтеся вдома, далі перед класом.

Практикум словесної кмітливості

Вправи на вміння словесно імпровізувати

226. Об’єднайтеся в пари; один учень починає фразу, а інший продовжує, римуючи її. Швидко добирайте слова, схожі за звучанням. На­приклад. Стоїть у полі млин веселий — Щодня пшеницю й жито меле.

Класифікація об’єктів

227. Зрозумійте навколишні предмети у деталях. Поставте запитання своєму однокласни­кові, а він має відповісти. Наприклад. Які бувають дошки? Відповідь: різного кольору, різного розмі­ру, за чистотою, а ще вони можуть класифікуватися за країною-виробником, за кількістю користувачів, за розташуванням від підлоги, за швидкіс­тю стирання крейди, за наявністю магнітиків, за кількістю подряпин, за ринковою ціною тощо.

Норматив школярів — 21 класифікація за 2 хвилини.

Розшифрування абревіатур

228. Придумайте, як розшифрувати абревіа­тури: ММД, ПРУНТ, ВХРС, КПЦНР. Вигадай­те свої. Не шукайте справжніх значень, приду­майте свої (попрацюйте в парах).

50 відповідей на банальні питання

229 Дайте відповіді у 50 способів на запитан­ня, що їх ми чуємо щодня:

— Як справи?

— Що робиш?

— Як настрій?

Можете записати свої відповіді — й ви здивуєтеся: є вельми багато ори­гінальних відповідей, якими ми нехтуємо.

Вправа з цифрами

230. Назвіть цифру, а решта учнів почережно описують, що з цією цифрою пов’язане (розви­ває нестандартне мислення).

Наприклад: «16».

— Нещодавно мені виповнилось 16 років.

— Мені холодно за температури 16 °С.

— У мене на холодильнику 16 магнітиків з різних країн світу.

— Я їжджу до школи 16-м тролейбусом.

—16 жовтня я йду на концерт групи…

— Якщо переділити наш клас навпіл, то буде 16 учнів.

Анастасія Андріївна

231. Двоє учнів почережно називають жіноче ім’я і по батькові, не повторюючись ані в одно­му, ані в другому параметрі. Інші учні фіксують, щоби не було повторень. Перемагає той, хто більше

назве імен і по батькові.

Продовжіть історію

232. Хтось із учнів починає історію, напри­клад, про книжку, яка лежить на столі вчите­ля. Каже декілька речень, а потім несподівано пере­дає продовження іншому учневі, кого називає. Той після своєї частини передає далі. Це простий спосіб вибудовування склад­них сюжетів.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити