Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

§9 СКЛАД І НАГОЛОС

Які особливості має наголос в українській мові?

Склад— це найменша вимовна одиниця, компоненти якої тісно пов’язані між собою в артикуляційному й акустичному плані.

Голосні звуки виступають у ролі складотворних (складових). Кількість складів у слові відповідає кількості голосних у ньому. Приголосні не є складотворними.

Залежно від кількості складів слова поділяють на односкладові (сік, день), двоскладові (го-pa, лі-то, книж-ка), трискладові (то-по-ля, не-ді-ля, при-свя-та) й багатоскладові (ма-те-рин-ка, за-без-пе-чи-ти, ви-со-ко-тем-пе-ра-тур-ний).

Склади у слові бувають відкриті й закриті, прикриті й неприкриті.

Відкритий — це склад, який завершується голосним звуком: пе-ре-ко- на-ти, мо-ва. Закритий — це склад, що закінчується на приголосний: зайчик, пер-стень. В українській мові переважають відкриті склади.

Прикритий — це склад, який починається на приголосний звук: при-до- рож-ній, де-ре-во. Неприкритий — це склад, який починається на голосний звук: о-а-за, аб-ри-кос.

Зауважте!

Поділ слів на склади залежить від декількох умов:

1. Якщо один приголосний стоїть між голосними, то він належить до наступного складу: ди-ти-на, кри-ни-ця.

2. Якщо поряд стоять два дзвінкі або два глухі, то обидва належать до наступного складу: чи-сто-та, ді-жда-ти-ся.

3. Якщо з двох сусідніх приголосних перший сонорний або дзвінкий, а другий глухий, то вони належать до різних складів: донь-ка, біл-ка, вез-ти.

4. Якщо з двох сусідніх приголосних перший глухий або дзвінкий, а другий сонорний, то обидва належать до наступного складу: ви-шня, ні-жний, за-три-ма-ти.

5. Якщо поряд стоять два сонорні звуки, то вони належать до різних складів: пе-кар-ня, да-рем-но.

Ваш коментар

58. Запишіть слова, скісною рискою показуючи складоподіл. Усно схарактеризуйте склади (прикритий — неприкритий, відкритий — закритий).

Мандрівка, боротьба, підростати, прийдешній, відв’язати, співавтор, щасливчик, чудесний, чудернацький, олійний, відсвяткувати, дріжджі, чіткість, морквина, узгір’я.

59. Назвіть по кілька слів, які б складалися: із двох відкритих складів; із закритого й відкритого складів; із двох закритих складів;

• одного закритого, але неприкритого складу;

• з одного прикритого, але відкритого складу; з одного прикритого закритого складу.

60. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність».

Спишіть текст, розкриваючи дужки. Виділені слова поділіть на склади.

Ви пови(н,нн)і навчитися розуміти інформаційний простір, який одні порівнюють з морем, інші — із швидкісною магістра(л,лл)ю, треті — з бібліотекою. Насправді в інформаційному просторі, як у бібліотеці, за допомогою посила(н,нн)ь можна знайти дорогу до необхідної інформації. Можна, як на світському прийомі, переходячи із залу в зал, обговорити різні пита(н,нн)я, що цікавлять вас, з іншими гостями. Його, як телефон, можна використати для зв’язку з потрібною людиною. За його допомогою можна поширювати новини або рекламу, що в наше інформаційне столі(т,тт)я може виявитися прибутковою справою.

Проте подорожувати цим інформаційним простором неодмі(н,нн)о треба самому. Лише за допомогою особистого досвіду можна навчитися плавати в морі, вести машину по швидкісній магістралі або отримати необхідну інформацію у світовій бібліотеці (З журналу).

«Я хочу сказати своє слово». Доповніть текст трьома реченнями про необхідність дотримання безпеки в мережі Інтернет.

Наголос — це виділення одного зі складів слова або цілого слова в реченні за допомогою посилення їхньої вимови.

61. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити».

Розгляньте таблицю «Види наголосів», наведіть власні приклади.

ВИДИ НАГОЛОСІВ

Словесний

виділення голосом одного зі складів слова

Ли́стя, переда́ча

Логічний

виділення у висловленні важливого за значенням слова, яке на письмі може позначатися додатковими засобами (великими літерами, знаком оклику, тире, дужками)

Лишилася у нас, і зовсім це не хиба, глибока шана повсякчас — так! — до святого хліба! (М. Рильський)

Фразовий

виділення звичайно останнього слова фрази (частини висловлення чи висловлення в цілому), завдяки чому вона набуває внутрішньої цілісності й завершеності

Вперта праця все переможе (І. Франко)

Емфатичний

виділення слова за рахунок надання йому емоційного забарвлення, що виявляється в подовженій вимові голосних або приголосних звуків, розірваному вимовлянні слів, а на письмі звичайно подається у вигляді написання слів чи букв на позначення відповідних звуків через дефіс

«А-а-а, дити-и-н-но», — голосила Горпина (Марко Вовчок)

Словесний наголос в українській мові характеризується такими ознаками:

• динамічний (наголошений склад вимовляється з більшою силою голосу та триваліше, порівняно з ненаголошеними);

• вільний (наголошеними в різних словах можуть бути різні склади, на відміну, наприклад, від мов, які мають сталий наголошений склад (чеська — перший, польська — передостанній, французька — останній): пра́ця, горо­́дина, катало́г,

наголошеними можуть бути різні склади у формах того самого слова: користува́ч — користувачі́.

Деякі слова можуть мати два наголоси — головний і побічний. Побічний наголос, як правило, мають складні слова: п’яти́поверхо́вий, перекоти́по́ле.

Інколи слова, зберігаючи смислову самостійність, втрачають наголос і примикають до інших слів, об’єднуючись із ними спільним наголосом. Такі слова називають клітиками. Слова, які, втративши наголос, приєднуються до наступних слів, називають проклітиками: наді мно́ю, біля нас. Ненаголошені слова, що стоять після наголошених, утворюючи з ними одне фонетичне ціле, називають енклітиками: скажі́ть же, зроби́в-таки.

Ваш коментар

62. Прочитайте слова на другому форзаці підручника, правильно наголошуючи їх.

Випишіть 12 слів, наголошування яких вам здалося незвичним. Зіставте слова, виписані кожною групою. Які висновки можна зробити?

63. «Вчити себе самого — благородна справа». Прочитайте текст. Проаналізуйте своє мовлення щодо дотримання норм наголошування слів.

В українській мові є чимало слів, у яких мовці дуже часто припускаються помилок у наголошуванні. Щоб краще запам’ятати такі складні випадки, можна згрупувати їх у кілька блоків.

За аналогією наголошуються слова в рядах: метр — міліме́тр, кіломе́тр; двана́дцять — одина́дцять, чотирна́дцять; порта́л — кварта́л, моноло́г — діало́г, катало́г, хло́пець — мо́вець (хло́пці — мо́вці), розві́дник — дові́дник, село́ — русло́, снігопа́д — листопа́д, засла́ння — вида́ння, визна́ння, стільни́к — цінни́к, квасоли́на — гороши́на, чи́стий — урочи́стий.

Легше слово допомагає запам’ятати важче слово: агроно́м — агроно́мія, гастроно́м — гастроно́мія, вче́ний — вче́ння, інжене́р — інжене́рія, ба́тько — ба́тьківський, боя́тися — боя́знь, ва́жити — ва́ги, ви́тратив — ви́трати, знак — озна́ка, вірш — ві́рші, гурто́м — гурто́житок, гу́сінь — гу́сениця, добу́ти — добу́ток, мно́жити — мно́жник, зру́чно — зручни́й, су́хо — засу́ха, пі́зно — допі́зна.

Однотипними щодо наголошування є слова: одноразо́вий — багаторазо́вий, кількаразо́вий; калігра́фія — кінематогра́фія, флюорогра́фія (але: поліграфі́я); газопрові́д — водопрові́д, трубопрові́д (але: електропро́від); правопи́сний — літопи́сний, машинопи́сний.

Дієслівний наголос залишається в похідному іменнику: завда́ти — завда́ння, запита́ти — запита́ння, зібра́ти — зібра́ння, навча́ти — навча́ння, обра́ти — обра́ння, поєдна́ти — поєдна́ння.

У багатьох словах наголошеними є склад -ко-, префікс за-, другий склад у префіксі пере-: абетко́вий, зірко́вий, книжко́вий, сороко́вий, шовко́вий, ярмарко́вий; за́гадка, за́кладка (у книзі), за́клепка, за́мазка, за́чіпка, за́куток; пере́біг, пере́кис, пере́пис, пере́пустка, пере́пічка.

Запам’ятаймо прикметники, що мають наголошене закінчення: нови́й, стари́й, мілки́й, липки́й, метки́й, тонки́й, вузьки́й, низьки́й, терпки́й, їдки́й, чітки́й, жарки́й, жорстки́й, товсти́й, черстви́й, фахови́й, цехови́й, чергови́й, маршови́й, житлови́й, торф’яни́й, листяни́й, перехідни́й, чарівни́й (За О. Коваленко).

64. Хто швидше? Запишіть подані слова у три колонки:

• з наголосом на першому складі;

• з наголосом на другому складі;

• з наголосом на третьому складі.

Разом, дочка, торф’яний, подруга, осока, документ, квартал, верба, статуя, кропива, звірятко, колесо, ліворуч, кілометр, олень, ясний, горошина, лікарський, звичайний, запитання, зручний, вимога, одинадцять.

Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв слів, записаних у першій і другій колонках, складеться початок прислів’я: «… усе здається».

65. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність».

Користуючись орфоепічним словником, поставте наголос у поданих словах. Зі словами, які змінюють значення залежно від місця наголосу, складіть речення.

Запал, бадьористий, весняний, адресний, квасолина, русло, течія, доглядач, докір, заслання, ненавидіти, обіцянка, байдуже, назавжди, котрий, внести, дрова, фартух, циган, цемент, іграшковий, зобразити, каталог, ласкавий, косий, жадоба, курятина, яловичина, недопалок, докір, горошок, приєднання, черствий, іржавіти, затишний, виносити.

66. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Виділені слова поділіть скісними рисками на склади.

1. Усе у плині русі осіянні дерева й квіти води і лани (О. Довгий). 2. На вершечку стрілецької гори і в долинах скрізь уже панувала тиша (І. Нечуй-Левицький). 3. У гущавині молодого гілля ціла орда усякої пташні завелася чижі кропив’янки горлиці (Панас Мирний). 4. У пісні все вернути можна і юність і дитинства дальні дні (В. Сосюра). 5. Мине все на світі і злочин і лють. Лиш праця для людства одна не минає (П. Тичина). 6. І заспівало все у цім краю Карпатські гори ріки і смереки… (Л. Забашта).

Запишіть 25 слів, які вживаєте у своєму мовленні і які викликають сумніви щодо наголошення. Наголос звірте за орфоепічним словником.

Ваш конспект

Наголос, за висловом римського вченого Діамеда, — душа слова. Це спосіб фонетичного оформлення слова. Наголос в українській мові динамічний (вимова одного із складів слова такту більшою силою, тобто сильнішим видихом струменя повітря), вільний (не закріплений за певним складом слова). Вільний наголос виконує смислорозрізнювальну (му́ка — мука́, замо́к — за́мок) і форморозрізнювальну (вікна́ — ві́кна, ви́ходити — вихо́дити) функції.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити