Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

§10 ФОНЕТИЧНА ТРАНСКРИПЦІЯ. ЗМІНИ ГОЛОСНИХ І ПРИГОЛОСНИХ У МОВНОМУ ПОТОЦІ

Яких змін зазнають голосні й приголосні звуки в мовному потоці?

Фонети́чна транскри́пція — спосіб точної передачі на письмі усної мови з усіма її звуковими особливостями.

67. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити».

Ознайомтеся з правилами фонетичної транскрипції.

ПРАВИЛА ФОНЕТИЧНОЇ ТРАНСКРИПЦІЇ

Ваш коментар

68. Зробіть звуковий запис слів.

М’який, в’ється, борщ, насіння, омиває, дзиґа, Наддніпрянщина, джерельце, Підзамче, віддзеркалює, приїжджають.

69. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Запишіть у фонетичній транскрипції подані речення.

1. Якщо будеш сам творити добро, воно тобі й вернеться. 2. І чим більше зробиш людям добра, тим багатшим станеш. 3. Тільки доброта й милосердя роблять нас справжніми людьми (Нар. творчість).

У потоці мовлення звуки зазнають різноманітних впливів, що призводить до змін в артикуляції і звучанні.

Такі зміни поділяються на позиці́йні і комбінато́рні.

Позиційні зміни звуків залежать від наголосу, від позиції звука на початку чи в кінці слова або складу. Наприклад, вимова [е] у ненаголошених складах: [веисна], [сеило]. Внаслідок таких фонетичних змін виявляються позиційні варіанти певної фонеми. Отже, позиційним варіантом фонеми /е/ є звук, що вимовляється замість головного вияву фонеми в певній слабкій позиції.

Комбінаторні зміни виникають унаслідок взаємодії звуків у мовному потоці. Кінцева фаза артикуляції попереднього звука своєрідно накладається на початкову фазу артикуляції наступного. Внаслідок таких змін виникають комбінаторні варіанти певної фонеми.

Комбінаторні варіанти голосних і приголосних фонем можуть виникати внаслідок таких фонетичних явищ, як акомода́ція й асиміля́ція.

Акомодація (лат. accomodatio — пристосування) — це фонетичні зміни, що відбуваються внаслідок взаємодії голосних і приголосних звуків. Це добре відчутно, коли порівняти вимову голосних у такій парі слів, як дар і добрий. У слові добрий відбувається огублення звука [д].

Асиміляція (лат. assimilatio — уподібнення) — артикуляційне уподібнення одного звука до іншого в мовленнєвому потоці в межах слова або словосполучення.

В українській мові звуки можуть уподібнюватися одні до одних: дзвінкі — до глухих, глухі — до дзвінких, тверді — до м’яких. Наприклад, у слові боротьба дзвінкий [б] впливає на попередній глухий [т'] й уподібнює його собі, тобто робить дзвінким: [бород'ба].

Ваш коментар

70. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції, визначте характер асиміляції.

1. Щоб самота не ізсушила, щоб не збучавіти корі, ця осінь яблуні л..шила одне лиш яблучко вгорі (В. Малишко). 2. Можна просити заміну в футболі. Руки підняв, і дванадцятий номер вийде у свіжій футболці на поле (Б. Олійник). 3. Міцкевич, затихши, стояв серед залу. Тоді, ро..суваючи натовп гостей, Корсар підійшов до поета помалу, вклонився і руку простяг… (М. Бажан). 4. І колишеться м’ята, і тр..мтить далина, і доріг тих багато, а Вітчизна — одна (А. Малишко). 5. Дзвінка дівоча пісня, с..рдечна та тужлива, лунає десь у з..лених горах (М. Коцюбинський). 6. За чайкою я лину л..гкокрилою, морські вітри беруть в обійми нас («Л. Забашта). 7. Чоловік іноді, на якусь мить, забува..ться: дійсність здається тяжким сном (М. Стельмах).

71. Прочитайте текст. Випишіть у зошити всі приклади історичної дисиміляції.

Мабуть, вам не раз доводилося чути неправильну вимову деяких слів: «Одну зупинку під’їхала на транваі» або «Увімкни світло в колідорі». Такі ненормативні зміни у вимові слів трамвай, коридор зумовлені процесом дисиміляції — заміною одного з двох однакових щодо способу творення приголосних звуків на інший звук, відмінний за способом творення.

В українській мові дисиміляція є виявом історичних змін. Наприклад, у займеннику хто приголосний [х] виник на місці [к] унаслідок розподібнення двох проривних [кт]: у слові къто занепав [ъ], після чого утворилася незручна для вимови група [кт], для спрощення вимови й відбулося розподібнення двох проривних звуків: звук [т] замінився щілинним [х]. За таким же принципом відбулася зміна [д], [т] на [с] у словах плести, мести, прясти, вести (зі спільнослов’янських плетти, метти, ведти, прядти).

Зміна звукосполучення [чн] на [шн] у словах мірошник, соняшник, рушник, рушниця, торішній, дворушний, сердешний є наслідком дисимілятивних процесів (За С. Єрмоленко).

Проведіть дослідження, наскільки чистою є вимова звукосполучень і слів вашими рідними, знайомими. Зробіть висновки, які фонетичні явища можна помітити в живому мовленні.

72. Спишіть речення, ставлячи розділові знаки. Виділені слова запишіть у фонетичній транскрипції. Схарактеризуйте явища асиміляції і дисиміляції приголосних звуків.

1. Бути прикладом вести за собою це справа не з легких (О. Гончар). 2. Усі посхоплювалися з місць галасували немов граки у яких із рушниці пальнули (В. Канівець). 3. Гомонів натовп що вивалився з поїзда і сірою лавиною плив до привокзальної площі (М. Олійник). 4. Поезія це завжди неповторність якийсь безсмертний дотик до душі (Л. Костенко). 5. Звелася Полтава велична натхненна шумує над морем ланів (М. Нагнибіда). 6. Вищі від усіх дерев стояли тут сосни, часом густо, часом поодинці (С. Скляренко).

Ваш конспект

Явища асиміляції (уподібнення) й дисиміляції (розподібнення) приголосних звуків сприяють зручності у вимові, роблять її природною та милозвучною. Крім того, вони допомагають краще зрозуміти ті позиційні й історичні зміни, які становлять фонетичну особливість української мови.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити