Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

§12 ПОДВОЄННЯ ТА ПОДОВЖЕННЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

У чому полягає різниця між подвоєнням і подовженням приголосних звуків?

80. Прочитайте прислів’я і приказки. Скажіть, на межі яких значущих частин

слова відбувається подвоєння приголосних звуків.

1. І найглибша криниця не бездонна. 2. Та людина цінна, в якої любов до праці незмінна. 3. Якою міркою міряєш, такою й тобі віддадуть. 4. Мріями над хмари піднісся (Нар. творчість).

Подвоєння літер відбувається:

• на межі префікса і кореня, наприклад: наддніпрянський, беззвучний, оббити;

• на межі кореня або основи на -н- і суфікса -н-, наприклад: туманний, осінній, годинник;

• коли після основи минулого часу на -с наявний постфікс -ся, наприклад: розрісся, трясся, пасся;

• у наголошених прикметникових суфіксах -енни(ий), -анн(ий), -янн(ий), що вказують на збільшену міру ознаки, наприклад: страшенний, невблаганний, незрівнянний;

• у прикметниках, запозичених зі старослов’янської мови: священний, блаженний, вогненний, окаянний;

• у словах бовван, ввесь, ввічливий, Ганна, овва, ссати та похідних від них.

Подвоєння літер не відбувається:

• у прикметниках, утворених від іменників за допомогою суфіксів -ан-, -ян-, -ин-, -їн-, -н-, наприклад: водяний, орлиний, солов’їний; у дієприкметникових суфіксах -ан-, -ян-, -єн-, наприклад: сказаний, зв’язаний, припорошений.

Орфограма. Подвоєння букв, що позначають приголосні звуки.

Ваш коментар

81. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Прочитайте речення. Прокоментуйте орфограму «Подвоєння букв, що позначають приголосні звуки».

1. Мла раннього осіннього вечора спускалася над містом (В. Собко). 2. Серед розливу зелені бовваніють острови сіл у садах (О. Гончар). 3. Не відділяймо слова від діла (М. Коцюбинський). 4. Тоді лише пізнається цінність часу, коли він утрачений (Г. Сковорода). 5. Блаженний муж, що йде на суд неправих і там за правду голос свій підносить (І. Франко). 6. Порвалася нескінчена розмова, тремтить вона, мов порвана струна, в моєму серці (Леся Українка).

82. Хто швидше? Запишіть подані слова, розкриваючи дужки, у дві колонки:

з подвоєними приголосними;

без подвоєних приголосних.

О(б, бб)ити, завороже(н, нн)ий, безтала(н, нн)ий, працевлаштова- (н, нн)ий, істи(н, нн)ий, форме(н, нн)ий, дзві(н, нн)иця, пі(д, дд)убник, букве(н, нн)ий, здорове(н, нн)ий, зміне(н, нн)ий, височе(н, нн)ий, о(б, бб)ризкати, зако(н, нн)ий, суше(н, нн)ий, згі(н, нн)ий, зменше(н, нн)ий, затря(с, сс)я, забезпече(н, нн)ий, страше(н, нн)ий, олов’я(н, нн)ий, довгожда(н, нн)ий, бо(в, вв)аніти.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться прислів’я.

83. Розв’яжіть мовну задачу.

Ярина, виконуючи завдання, записала у зошиті речення: Настав довгожданий день приїзду бубусі. Її сусідка по парті Леся зауважила, що в слові довгожда(н)ий треба писати дві букви н, тому що наголос падає на суфікс і частина слова довго- вказує на збільшену міру ознаки. Хто з дівчат має рацію?

Подовжуються м’які зубні приголосні [д'], [т'], [з'], [с'], [ц'], [л'], [н'] та пом’якшені шиплячі [ж’], [ч’], [ш’], якщо вони стоять між двома голосними:

• в іменниках середнього роду II відміни і в похідних від них словах, наприклад: знаряддя, обличчя, ЖИТТЯ, життєдайний;

• в орудному відмінку однини іменників III відміни (перед закінченням -ю), наприклад: тінню, сіллю, відповіддю;

• у словах Ілля, суддя, стаття, рілля, спросоння, зрання, навмання, попідтинню, попідвіконню, ллю.

Не подовжуються м’які зубні та пом’якшені шиплячі:

• якщо вони не стоять між двома голосними, наприклад: сторіч, радістю, знань;

• в іменниках IV відміни, наприклад: теля, порося, щеня;

• у формі родового відмінка множина іменника статей та похідних словах типу статейний.

Орфограма. Подовження м’яких зубних та пом’якшених шиплячих приголосних.

Ваш коментар

84. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Прочитайте речення. Прокоментуйте орфограму «Подовження м’яких зубних та пом’якшених шиплячих приголосних».

1. Яке насіння, таке й коріння. 2. Батьком-матір’ю не клянись, а клянись честю. 3. Сталь сталлю гострять. 4. Ранні пташки росу п’ють, а пізні слізки ллють. 5. Суддя розсудить, аби вовк був ситий і кози цілі. 6. Віник задля сміття виник. 7. Старання — запорука щастя. 8. Роботу роблять старанням і вмінням, ладом і терпінням. 9. Не мала баба клопоту — купила порося (Нар. творчість).

85. Розв’яжіть мовну задачу. Поясніть різницю у вимові й лексичному значенні поданих парами слів. Складіть із ними словосполучення і запишіть.

Стіна — стінна, хвилина — хвилинна, рослина — рослинна, журавлиний — журавлинний, горобиний — горобинний.

86. ХТО швидше? Запишіть подані слова у дві колонки: з подовженням приголосних; без подовження приголосних.

Свавіл..я, стат..ей, качен..я, відповід..ю, здобич..ю, взу..я, скорочен..ь, Іл..іч, перетворен..ь, попідтин..ю, ойкан..ь, сновидін..ь, угамуван..я, попідвикон..ю, радіст..ю, скликан..я, оскаржен..я, пол..єш, зран..я, віст..ю, ріл..я, зніяковіліст..ю, знаряд..я, знан..ям, інтелігентніст..ю, бяз..ю, ликливіст..ю.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів складеться прислів’я.

87. Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки: без подвоєних букв; із подвоєнням букв.

Знервова(н, нн)ість, знаря(д, дд)я, передміс(т, тт)я, навма(н, нн)я, свяще(н, нн)ий, свяще(н, нн)ик, смер(т, тт)ю, очище(н, нн)я, від- даленіс(т, тт)ю, ми(т, тт)євий, осі(н, нн)ю, в’я(з, зз)ю, з’єдна(н, нн)ий, осо(н, нн)я, (л, лл)ються, вшанова(н, нн)ий, огородже(н, нн)ий, корис(т, тт)ю, су(д, дд)івство, звітніс(т, тт)ю, охоро(н, нн)ий, довго- жда(н, нн)ий, продума(н, нн)ий, насі(н, нн)євий, вихова(н, нн)ість, ста(т, тт)я, стурбова(н, нн)ий, тисячолі(т, тт)я, вибра(н, нн)ий.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться продовження прислів’я: «Якщо…».

88. Спишіть речення, уставляючи пропущенні букви. Назвіть орфограми у виділених словах.

1. Ой л..ються сльози материнські, л..ються! Свята печаль, печаль без гіркоти (Л. Костенко). 2. Як тепло пахне хліб! Любов’ю трударів, і радіст..ю земною, і сонцем, що всміхалося весною, і щаст..ям наших неповторних діб духмяно пахне хліб (Л. Воронько). 3. Коли ми йшли удвох з тобою вузькою стежкою по полю, я гладив золоте колос..я, як гладить милому волос..я щаслива, ніжна наречена… (Д. Павличко). 4. І здавалось, жит..я задрімало, завмерло, заблукало в безмеж..і неміряних нив (В. Симоненко). 5. «Сину, сину», — слухали дороги тих ридан..ь метелицю густу (І. Драч). 6. Заквітують, як весна, бажан..я, я в тій пісні словом озовусь. Матерям з найглибшим поважай..ям я від серця, щиро поклонюсь (М. Сингаївський).

Ваш конспект

Дві однакові літери на письмі можуть позначати подовжений м’який приголосний або збіг однакових приголосних. Подовження приголосних звуків — це притаманний українській мові фонетичний процес, коли м’які зубні або пом’якшені шиплячі приголосні, опинившись у позиції між голосними, вимовляються довше, ніж зазвичай. Подвоєння приголосних — це випадковий збіг приголосних на межі різних морфем (частин слова).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити