Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

§15 СТИЛІСТИЧНІ ЗАСОБИ ФОНЕТИКИ

Яка роль стилістичних засобів фонетики?

110. Прочитайте уривок із поезії Миколи Вінграновського.

ГРІМ

Була гроза, і грім гримів,

Він так любив гриміти,

Що аж тремтів, що аж горів

На трави і на квіти.

Грім жив у хмарі, і з гори

Він бачив, хто що хоче:

Налив грозою грім яри,

Умив озерам очі.

1. Яка тема поезії М. Вінграновського?

2. За допомогою повторення яких звуків автор створює ефект гуркотіння грому?

Кожен стиль мовлення має свої фонетичні особливості, але найбільше вони проявляються в те кетах художнього стилю. Найчастіше тут виступають звукоповтори. На їхній основі побудовані такі стилістичні фігури: анафора, епіфора, анепіфора, алітерація, асонанс.

Анафора — це повторення однакових звуків, звукосполучень, слів або висловів на початку окремих частин речення чи твору. Наприклад:

Лежать наморені солдати,

а не проживши й півжиття.

Хтось, може, винен перед ними,

Хтось, може, щось колись забув.

Хтось, може, зорями сумними

У снах юнацьких не побув.

Л. Костенко

Епіфора — це повторення однакових звуків, звукосполучень, слів або висловів у кінці речень, строф, розділів. Наприклад:

Очима ти сказав мені: «Люблю».

Душа складала свій важкий екзамен.

Мов тихий дзвін гірського кришталю,

Несказане лишилось несказанним.

Життя ішло, минуло той перон.

Гукала тиша рупором вокзальним.

Багато слів написано пером.

Несказане лишилось несказанним.

Світали ночі, вечоріли дні.

Не раз хитнула доля терезами.

Слова, як сонце, сходили в мені.

Несказане лишилось несказанним.

Л. Костенко

Різновидом звукових епіфор є рими у закінченнях слів віршованого рядка. Наприклад:

Дзвенить у зорях небо чисте,

Палає синім льодом шлях.

Неначе дерево безлисте,

Стоїть моя душа в полях.

Д. Павличко

Можуть повторюватися ті самі звуки, слова, словосполучення на початку і в кінці якогось висловлювання. Така фігура називається анепіфорою, або кільцем. Наприклад:

Спалахнула далека зірниця.

Ох, яка мене туга взяла!

Серце гострим ножем пройняла...

Спалахнула далека зірниця.

Леся Українка

Алітерація — повтор одного або кількох приголосних звуків у суміжних або близько розташованих у тексті словах. Наприклад, у рядках Т. Шевченка алітерація на м’який звук л створює картину, сповнену ніжності, трепетнос- ті: «Неначе ляля в льолі білій, святеє сонечко зійшло».

Асонанс — повтор одного або кількох голосних звуків у суміжних або близько розташованих у тексті словах. Наприклад:

«Роби добро, — мені казала мати, —

І чисту совість не віддай за шмати!»

Благословенний мамин заповіт

Ніхто в мені не зможе поламати.

Д. Павличко

Повторення голосних а, о надає процитованому уривку урочистості, яскравої образності.

У віршованих текстах асонанс і алітерація здебільшого виступають разом: О панно Інно, панно Інно... (П. Тичина).

Ваш коментар

111. «Вчити себе самого — благородна справа». Прочитайте уривок із поезії Володимира Кобилянського. Визначте функцію багаторазового повторення звука [с] у тексті. Чи сприяє такий повтор увиразненню змісту поезії?

Стихли струни, стихли співи,

Срібні співи серенад, —

Срібно стеляться сніжинки —

Спить самотній сад.

112. Спишіть речення, уставляючи пропущені букви. Підкресліть анафори й епіфори. Визначте їхню стилістичну роль.

1. Здаєт..ся, часу і не гаю, а не вст..гаю, не вст..гаю. Щодня себе пер..м..гаю, від суєти заст..р..гаю, і знов до стрічки добігаю, і знов себе пер..м..гаю, і вст..гати не вст..гаю, і ні хвилиночки ж не гаю! (Л. Костенко). 2. Думає сонце житом-пш..ницею. Думає туга рясними дощами. Думає скеля ж..вою кр..ницею, що жебонить ручаєм під кущами (М. Руденко). 3. Світ який — м..реж..во казкове! Світ який — ні краю, ні кінця! (В. Симоненко). 4. На ланах, на травах, на срібно-з..лених, у житах злотистих, стрункоколоскових — гей, там, там шуміли шуми! Там шуміли шуми (П. Тичина). 5. У нас із вами одні дороги. У нас із вами одні тр..воги. Та будьте громом, а не відлун..ям. Дорогу юним! Дорогу юним! (О. Підсуха).

За принципом алітерації побудовані скоромовки, призначені для тренування мовного апарату, вироблення в дітей навичок правильної вимови.

113. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Прочитайте кожну зі скоромовок тричі: спочатку повільно, потім у середньому темпі і, нарешті, швидко. Поміркуйте, які труднощі вам траплялися, які вправи для удосконалення мовлення вам потрібні.

1. Наш перепел підпадьомкає: підпадьом, підпадьом! Та ще не випідпадьомкався. 2. Шито ковпак, та не по-ковпаківському. 3. Пішов Прокіп, кипів окріп; як при Прокопі кипів окріп, так і без Прокопа кипів окріп. 4. Вередували вереднички, що не зварили вареничків; не вередуйте, вередниченьки, — ось поваряться варенички {Нар. творчість). 5. Скоро, скоро мовить Ганка скоромовки-спотиканки. Слово в слово Слава ловко, скоро мовить скоромовки (Г. Бойко).

114. Прочитайте речення, знайдіть у них алітерації й асонанси. Поясніть їхню стилістичну роль.

1. Тільки-тільки-но озветься дзвін церковний, будить щем солодкий в серці невимовний (Д. Білоус). 2. Шелестять шовкові хмари безчисленним шовком, вечір хмарами гітарить — марить без умовку (В. Кобилянський). 3. Вітер віє, віє, мліє, навіває срібні сни, навіває злотні мрії, чеше кучері весни (Олександр Олесь). 4. Осінній день, осінній день, осінній! О синій день, о синій день, о синій! Осанна осені, о сум! Осанна. Невже це осінь, осінь, о! — та сама (Л. Костенко).

115. Прочитайте твір десятикласника зі слів, що починаються тією самою буквою. Який стилістичний засіб фонетики використано у творі? Яка його роль?

БІЛЬ БАНДУРИСТА

Біля білої берези, біля барвистого берега блакитної Бистриці-річечки блукав білий бородань. Борода, брови були білосніжні.

Брав білобородий бандуру, бормотів, бубнів, брови бурмосив. Бандура болісно бриніла. Багато бачив бандурист бід батьків, братів босих, багато брехні, безчестя, безкультур’я, братовбивства...

Боротися! Безстрашно, безперервно боротися! Благати благословення Божого... Боже! Бачиш: Батьківщина безправна! Бо брат бив брата, батько — батька. Боже, біль безжалісний...

Боже, буде багата будучина Батьківщини? Буде!

«Уява охоплює весь світ». Спробуйте скласти текст зі слів, що починаються будь-якою тією самою буквою.

Ваш конспект

За допомогою добору відповідних звуків можна створити яскравий художній образ. Тому письменники нерідко вдаються до стилістичних фігур, як-от: алітерації, асонансу, анафори, епіфори, анепіфори.

Контрольні запитання і завдання

1. Назвіть найменшу мовну одиницю.

2. У чому особливість творення голосних звуків? Назвіть голосні звуки. Як вони класифікуються?

3. Як класифікуються приголосні звуки?

4. Запишіть подані слова у фонетичній транскрипції.

Кожух, звеселити, дігтяр, розповідають, беззвучний, піджак, підживити, сміються, змагаєшся.

5. Запишіть подані слова у дві колонки: а) із вставленою буквою е; б) із вставленою буквою и.

Експеримент, звеличувати, пел..хатий, кол..вання, кл.жотіти, шиб..ниця, ск..рувати, тр..вога, накр..шити, пор..формений, обв..вати, см..ркання, бл..щати, чудернацький, людиноненависн..цький.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв складеться початок прислів’я: «... — велике плавання».

6. Які зміни приголосних відбуваються в мовному потоці? Наведіть приклади асиміляції та дисиміляції.

7. Які засоби милозвучності української мови вам відомі?

8. Запишіть подані слова у дві колонки: а) без вставлених букв т, д, к; б) із вставленими буквами т, д, к.

Антифашис..ський, знавіс..нілий, піс..ний, велосипедне..ці, очис..ний, зменшено-пес..ливий, балас..ний, корис..ливий, згус..нути, доблес..ний, (у) хус..ці, осві..читися, облас..ний, під’їз..ний, хвас...ливий, зліс..ний, шіс..надцять, льоноочис..ник, студен..ство, ошукан..ство, кіс..лявий.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів складеться початок вислову Олександра Довженка: «... приємного і прекрасного, ніж праця людська».

9. Сформулюйте орфограму «Подвоєння приголосних звуків». Пригадайте випадки, коли подвоєння не відбувається.

10. Які звуки подовжуються при вимові і позначаються на письмі двома буквами? Назвіть випадки, коли приголосні не подовжуються.

11. Запишіть подані слова у дві колонки: а) з подвоєними приголосними; б) з подовженими м’якими і пом’якшеними приголосними.

Наввипередки, навмання, ірраціональний, колонний, Ілля, беззбройний, колосся, огудиння, міддю, бовваніє, незліченний, узбіччя, піднісся.

Якщо ви правильно виконали завдання, із перших букв слів другої колонки складеться закінчення вислову Василя Симоненка: «Не докорю ніколи і...».

12. Назвіть найпоширеніші чергування голосних звуків. За якої умови [о], [е] чергуються з [і]?

13. За якої спільної умови чергуються [о] з [а], [е] з [і], [е] з [и] у коренях дієслів? Наведіть приклади.

14. Коли після шиплячих та [й] вживаємо [о], а коли — [е]?

15. Які стилістичні засоби фонетики вам відомі?

16. Прочитайте уривки з поетичних художніх текстів. Скажіть, які стилістичні засоби фонетики в них використано.

1. Гармидер, гамір, гам у гаї (Т. Шевченко). 2. Зорі — очі весняної ночі! Зорі — темряви погляди ясні! То лагідні, як очі дівочі, то палкії, мов світла прекрасні. 3. Вітер сумно зітхав у саду. Ти співав, я мовчазна сиділа. Пісня в мене у серці бриніла. Вітер сумно зітхав у саду (З тв. Лесі Українки). 4. Сонце з небокраю встало рано-рано. Знову розмовляю з вами, рідна мамо (М. Сингаївський). 5. Джмелі спросоння — буц! — лобами! Попадали, ревуть в траві. І задзвонили над джмелями дзвінки-дзвіночки лісові (М. Вінграновський).

«Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове»





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити