Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

УКРАЇНСЬКА ГРАФІКА. УКРАЇНСЬКА ОРФОГРАФІЯ ЯК УЧЕННЯ ПРО СИСТЕМУ ЗАГАЛЬНОПРИЙНЯТИХ ПРАВИЛ НАПИСАННЯ СЛІВ

§21 СКЛАДНІ ВИПАДКИ ПРАВОПИСУ М'ЯКОГО ЗНАКА ТА АПОСТРОФА

Яких помилок найчастіше припускаються у словах з апострофом і м'яким знаком?

141. Прочитайте поезію Дмитра Луценка «Карпатський ноктюрн», визначте тему й основну думку. Зробіть звуковий запис виділених слів.

Зразок.

Краса Карпат привабливо і юно навколо в сяйві сонця заяскріла. Дзвенять, немов ноктюрни, срібнострунно густих смерек і Чорногори крила.

І навіть вічність цю красу не стерла, у блискавках висвічують потоки. Підводиться бабусею Говерла над царством скель і полонин високих. День котить сонця золоту коляску, стоять стрункі ялиці, мов дівчата… Таку чудову незабутню казку Побачиш, друже, тільки у Карпатах.

М’якість приголосних на письмі позначається буквами і (сірий— [сірий]), я (злякати — [зл'акати]), ю (люк [л'ук]), є (синє — [син'е]), а також м’яким знаком (сіль — [с'і л'], батько — [бат'ко]).

М’який знак пишеться:

1. Після букв д, т, з, с, ц, л, н, що позначають м’які приголосні, у кінці слова та складу перед наступним твердим нешиплячим звуком: осінь, пісень, скринька.

2. У прикметникових суфіксах -ськ-, -цьк-, -зьк- та у суфіксах із пестливим значенням -оньк-, -еньк-, -есеньк-, -ісіньк-, -юсіньк-. київський, козацький, малесенький.

3. Після літер, що передають на письмі м’які приголосні, у середині складу перед о: льон, сьогодні, чотирьох.

4. Після букви л перед літерами, що передають на письмі м’які й шиплячі приголосні: сільський, ковальський, більше.

5. У сполученнях -льц-, -ньц-, -льч-, -ньч-, які походять із сполук літер -льк-, -ньк-: неньчин {бо ненька), у рученьці (бо рученька), Гальці (бо Галька).

6. У дієсловах на -ть, -ться. розмовляють, сподіваються.

М’який знак не пишеться:

1. Після губних (м, в, п, б, ф) та шиплячих (ж, ч, ш, дж) звуків: степ, любов, верф, вчиш, відріж.

2. Після літери р, що позначає кінцевий звук слова і складу: буквар, перевір, чотирма, Харків.

3. Після приголосних, окрім л, перед наступним шиплячим або м’яким приголосним: менше, камінчик, кузня, радість. Але: женьшень, Маньчжурія, няньчити, бриньчати.

Орфограма. Правопис м’якого знака.

Ваш коментар

ті, в яких пишеться м'який знак;

без м якого знака.

142. Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки:

Громадс..кий, ощадливіс..ть, мен..ший, різ..бяр, ідеал..ний, змириш..ся, Чигирин..щина, знайдут..ся, плинніс..ть, калинон..ка, (у) жмен..ці, щонайбіл..ше, кін..ський, хвал..куватий, зшиєш.., (на) парасол..ці, колодяз..ний, (у) тюр..мі, знавец.., лар..ок, успішніс..ть, сторіч.., вчат..ся, камін, .чик, Гуцул..щина, вживают..ся, дивуєт..ся, в’єш..ся, універсал..ний, кіл..кість.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться вислів Павла Грабовського.

143. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність».

Спишіть текст, ставляючи, де треба, м’який знак.

На сув’язі звивистих степових доріг стоїт.. чабан..ський колодяз.., здалеку червоніє на ньому цебро дивної коніч..ної форми. Яскраво-червона цятка, жарина якас.. серед безбарвнос..ті, серед величавої одоманітнос..ті степових просторів.

Щороку цей колодяз.. чистят… Збирают..ся чабани, по черзі обв’язуют..ся вір..овками, стаючи схожими на затягнутих у лямки парашутне..тів, і спускают..ся у вогку колодяз..ну глибину, щоб вибрати звідти різну нечис..ть, мул, залізяч..чя.

Ніхто достеменно не знає, хто цей колодяз.. копав; у спадок від дідів дістався він теперіш..нім чабанам. Тіл..ки з переказів глухий гомін доходит.., що копали цей колодяз.. колис.. чумаки, чиї дороги пролягали в цих сивих степах (За О. Гончаром).

Підготуйте стислий усний переказ тексту.

144. Розв’яжіть мовну задачу.

Складаючи речення, Сергій написав слово неньці з м’яким знаком, а Ярослав записав речення зі словом без м’якого знака — ненці. Чому вчитель нікому з них не виправив помилки?

Апостроф ставиться у словах перед я, ю, є, ї, що позначають два звуки [йа], [йу], [йе], [йі]:

1. Після губних звуків [б,] [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними немає іншого приголосного, який належав би до кореня (крім р): п’ять, в’язка, підв’язати, торф’яний.

2. Після р у кінці складу: бур’ян, пір’їна.

3. Після к у слові Лук’ян та похідних від нього: Лук’янівка, Лук’янчук.

4. Після букв б, п, в, м, ф, г, к, х, ж, ч, ш, р в іншомовних словах, якщо у вимові чується звук [й]: комп’ютер, миш’як, кар’єра.

5. Після префіксів власне українських та іншомовних слів і першої частини складних слів, що закінчуються на твердий приголосний: під’їзд, без’ядерний, пів’яблука, двох’ярусний.

6. Після зубних приголосних у таких іншомовних словах: ад’ютант, кон’юнктура, кон’юнктивіт, ін’єкція.

Апостроф не ставиться:

1. Після губних [б,] [п], [в], [м], [ф], якщо перед ними стоїть ще один приголосний, що належить до кореня (крім р): цвях, мавпячий, морквяний.

2. Після р, коли букви я, ю, є позначають м’якість звука: борються, ряска.

3. Після приголосних в іншомовних словах, якщо я, ю, є позначають пом’якшення попереднього приголосного: бюджет, пюре.

Орфограма. Правопис апострофа.

Ваш коментар

145. Хто швидше? Запишіть подані слова у дві колонки:

із вставленим апострофом;

ез апострофа.

Острів..янин, б..юджет, різьб..яр, сурм..яний, різдв..яний, присв..ятити, дзв..якнути, зм..яклий, слов..яни, духм..яний, під..йом, під..їзд, знічев..я, ін..єкція, стьм..яніти, медв..яний, з..ясувати, підгір..я, п..юпітр, цв..ях, вп..яте, моркв..яний, арф..яр, мавп..ячий, бар..єр, рутв..яний, зв..язок, здоров..я, пам..ятний, к..ювет.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів, записаних у першій колонці, складеться початок вислову Василя Сухомлинського: «… — то єдиний шлях до щастя людини».

146. Прочитайте уривок із поезії Василя Симоненка, визначте її основну думку. Спишіть, ставлячи, де треба, м’який знак та апостроф.

…У кожного «Я» є своє ім..я,

На всіх не нагримаєш.. грізно,

Ми — це не безліч.. стандартних «я»,

а безліч.. всесвітів різних.

Ми — це народу одвіч..не лоно,

Ми — океанна вселюд..с..ка сім..я.

І тіл..ки тих поважают.. міл..йони,

Хто поважає міл..йони «Я».

«Я хочу сказати своє слово». Усно висловіть свої міркування щодо останнього речення поезії.

Ваш конспект

Найскладніші випадки правопису м’якого знака пов’язані із тим, у яких випадках потрібно писати м’який знак перед наступним м’яким або шиплячим приголосним, а в яких — ні. М’який знак після л здебільшого зберігається (пальці, СІЛЬСЬКИЙ), немає його в сполученнях -лц-, -лч-, які походять з -лк- (сопілці, сопілчин, бо сопілка). Після інших зубних перед наступним м’яким або шиплячим звуком м’якого знака немає (ірпінський, хоч Ірпінь).

Виняток становлять сполучення -ньц-, -ньч-, які походять із -ньк- (матіноньці, матіноньчин, бо матінонька).

У правописі апострофа найскладнішими можна назвати випадки, коли є збіг приголосних. Зазвичай у такому випадку апостроф не ставиться (тьмяний., мавпячий). Не береться до уваги збіг приголосних і ставиться апостроф у двох випадках: по-перше, коли приголосні належать до різних частин слова — префікса і кореня (розм’якнути, підв’язати), по-друге, коли є збіг губного приголосного з р (торф’яний, арф’яр).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити