Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Словникове багатство української мови характеризується не тільки кількістю слів) а й здатністю їх передавати найтонилі відтінки думки й почуттів.

Олесь Гончар

§26 СЛОВО ЯК ОСНОВНА ОДИНИЦЯ МОВИ

Які ознаки має слово як основна одиниця мови?

Лексикологія (від гр. lexikos — словесний, словниковий і logos — учення) — розділ мовознавства, що вивчає лексику (словниковий склад мови)

175. Прочитайте текст, доберіть до нього заголовок. Визначте тему й основну думку висловлювання.

Із чим порівняти невичерпну кількість слів у мові? Одні з них помирають, але народжується безліч інших. Краще не скажеш, як сказано в мудрому східному афоризмі: «Якби море було чорнилом, то швидше висохло б море, ніж слова».

Яка ж приблизна кількість слів? У словнику української мови, виданому фахівцями академії наук України у 80-х роках минулого століття, нараховується близько 135 тисяч слів. Великий тлумачний словник української мови, що побачив світ 2001 року, містить близько 170 тисяч слів. Це дуже велика кількість. Більшість дорослих людей розуміють значення біля 35 тисяч слів, але використовують у 10 разів менше. Обсяг словника конкретної особи залежить від роду її занять, освіченості та здібностей. Наприклад, словник мови прозових творів Т. Г. Шевченка охоплює 20 тисяч слів, а поетичних — понад 10 тисяч. І пригадаймо собі Еллочку-людоїдку з роману І. Ільфа та Є. Петрова «Дванадцять стільців», якій вистачало для мовлення всього-на-всього 30 слів. Сучасна українська літературна мова продовжує невпинно розвиватися. Збагачується її лексичний склад. Нові слова народжуються для того, щоб назвати нові предмети, дії, явища дійсності, щоб зафіксувати високі злети сучасної наукової думки, технічних досягнень і мистецьких відкриттів. Головним інженером слова, його будівничим, мовотворцем виступає народ. Це він створив такі звичні, «первинні» для нас слова і продовжує творити нові слова в нашу епоху (За І. Вихованцем).

Мова складається зі слів. Вони в сукупності становлять її словниковий склад, або лексику.

Слова виконують у мові номінативну функцію (функцію називання), бо являють собою назви предметів і явищ, їх ознак, дій, станів, кількостей. Те, що позначає кожне самостійне слово (тобто закладений у слові зміст), є його лексичним значенням. Наприклад, слово бульвар позначає обсаджену деревами алею посередині вулиці або вулицю з такою алеєю; слово багряний називає густо-червоний, пурпуровій колір; значення слова імітувати — наслідувати когось або щось; віч-на-віч — наодинці з ким-небудь.

Ваш коментар

176. Прочитайте висловлювання. Спишіть, вставляючи пропущені букви, розкриваючи дужки.

Слово — найтон..ше доторкан..я до серця; воно може стати і ніжною запашною квіткою, і живою водою, що повертає віру в добро, і гострим ножем, і розжарен..им залізом, і брудом… Мудре і добре слово дає радість. (Не)розумне і зле, (не)обдуман..е і (не)тактовне — пр..носить біду. Словом можна вбити й ож..вити, поранити й вилікувати, посіяти тр..вогу й безнадію і одухотворити, ро..сіяти сумнів і засмутити, викликати посмішку й сльози, породити віру в людину і заронити (не)віру, над..хнути на працю і ..кувати сили душі… Зле, (не)вдале, (не)тактовне, просто кажучи, (не)розумне слово може образити, пр..голомшити людину (В. Сухомлинський).

«Я хочу сказами своє слово». Використовуючи зміст висловлювання, розкажіть про значення слова як основної одиниці лексики.

Семасіологія (від гр. semasia — значення, смисл і logos — слово, учення) — розділ мовознавчої науки, яка вивчає не лише семантику (значення) окремих лексичних елементів — морфем і слів, а й семантику граматичних елементів — форм слів, граматичних морфем.

177. Прочитайте речення. З’ясуйте значення виділених слів за допомогою довідки.

1. «І знов земля кипить у боротьбі, і знову я належу не собі», — сказав Іван, дивився, як востаннє торкнув мене прощальними вустами (Л. Костенко). 2. Моя невідступна і славна далека Путивльська земля! Я чую твій плач, Ярославно, він хмарою криє поля (П. Воронько). 3. Ледве із землі зникає сніг, як до сонця тягнуться ніжні паростки сон-трави (М. Стельмах). 4. На стежині сонце я зустрів, привітав його і запитав: «Всі народи бачиш ти з висот, всі долини і гірські шпилі. Де ж найбільший на землі народ? Де найкраще місце на землі?» (Д. Павличко). 5. Століття — зморшка на чолі Землі (І. Драч). 6. Ні у воді, ні на землі краси такої більше не знайти! (К. Тищенко).

Довідка: планета, ґрунт, суходіл, країна, край, світ.

Зауважте!

Крім об’єктивного значення, слову властиве також і певне суб’єктивне значення, яке до складу поняття не входить, але виступає додатковим елементом лексичного значення слова. Суб’єктивне значення слова — це те психологічне, емоційне враження, з яким сприймається слово і яке в різних осіб не зовсім однакове. Це значення виявляється у відповідній — негативній чи позитивній — оцінці предмета, явища, у відповідному забарвленні слова. Наприклад, слово собака в одних осіб може асоціюватися з відданістю, ніжністю тварини, а в інших — викликати протилежні відчуття. Слова собака, собачка, собацюра виражають те саме загальне поняття (свійська тварина родини собачих), яку використовують для охорони, на полюванні тощо). Водночас названі слова відрізняються суб’єктивною оцінкою і різним експресивним забарвленням: собачка (зменшено-пестливе), собацюра (збільшене і згрубіле).

Ваш коментар

178. Хто швидше? Подані слова запишіть у дві колонки: ті, що позитивно характеризують людину;

• ті, що містять негативну оцінку.

Наполегливість, хвастливий, білоручка, свідомий, інтелігентний, грубіянити, забіяка, відданість, кмітливість, інтриган, нахаба, старанний, працювати, ідолопоклонство, миролюбний, підлещуватися, обов’язок, лякливий, допомагати, улесливий, людиноненависницький, обдурити, активний, користолюбство, щирий, дворушний.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться початок вислову Б.-І. Антонича: «Щастя — це трикутник, …».

179. До слів ліс, сад доберіть і запишіть спільнокореневі. Визначте, яке їм властиве емоційне забарвлення.

Зразок. Став (слово нейтральне в емоційному плані), ставок (нейтральне; те саме, що став, але часто менших розмірів), ставочок (зменшено-пестливе до ставок); ставище (збільшено-згрубіле до став).

180. «Вчити себе самого — благородна справа». З поданими словами складіть і запишіть словосполучення, добираючи слова з дужок.

1. (Суспільне, громадське) становище. 2. (Суспільний, громадський) транспорт. 3. (Закривати, зачиняти) вікно. 4. (Зачиняти, закривати) збори. 5. (Підписка, передплата) на газети. 6. (Робочий, робітничий) гуртожиток. 7. (Робочий, робітничий) одяг. 8. (Об’єм, обсяг) робіт. 9. (Об’єм, обсяг) куба. 10. Скористатися (нагодою, пригодою). 11. (Вірна, правильна) відповідь. 12. (Рахувати, вважати) за доцільне. 13. (Приводити, призводити) до кризи. 14. (Стверджувати, утверджувати) державність. 15. Протягом (тижня, неділі) дощило. 16. Переговори (продовжувалися, тривали) близько години.

181. Відредагуйте речення і запишіть. Скажіть, чому в реченнях допущено помилки.

1. Невірні рішення приносять велику шкоду. 2. Передові поети і письменники світу піднімають у своїх творах жагучу проблему духовності. 3. Тільки духовно убога людина буде розповсюджувати чутки, пліткувати. 4. Потрібно добре вести себе в суспільних місцях. 5. Григорій Сковорода був широко знаний і в колі високоосвідченої інтелігенції, і серед неписемних селян. 6. Юнак доклав багато зусиль, щоб попередити лихо. 7. Юнак лежав, закривши очі, і мріяв. 8. Я поставив перед собою задачу — належним чином підготуватися до вступу в університет (З учнівських творів).

Складіть і запишіть речення зі словами писемний — письменний, освічений —досвідчений.

Ваш конспект

182. Слово — основна одиниця мови. Воно виконує номінативну функцію, тобто дає найменування всім предметам, явищам, слугує для вираження почуттів, емоцій тощо.

Ознаки слова: 1) фонетична оформленість (складається зі звуків, які впорядковані); 2) наголошеність (має наголошений склад); 3) може поділятися на морфеми; 3) семантика (має лексичне значення); 4) граматична і змістова сполучуваність (у словосполученні та реченні пов’язане граматично, і за змістом з іншими словами); 5) виконує синтаксичні функції; 6) має граматичні форми.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ТЕМАТИЧНІ ВИПИСКИ ЯК ЗАСІБ ЗАСВОЄННЯ І ЗАПАМ’ЯТОВУВАННЯ ПРОЧИТАНОГО Й ПОЧУТОГО

1. Які комунікативні завдання можна розв’язати в процесі читання?

2. Які види читання вам відомі?

Під час підготовки до написання твору чи до виступу перед аудиторією необхідно опрацювати велику кількість інформації, скористатися різноманітними джерелами. Читаючи будь-який текст, книжку, намагайтеся завжди працювати з олівцем у руці для того, щоб позначити ті місця, на які потрібно звернути увагу, запам’ятати. У бібліотечних книжках не слід робити ніяких поміток. Найважливіші частини тексту необхідно занотовувати в спеціально заведеному зошиті або на окремих аркушах — картках.

Видатний чеський учений і педагог Ян Амос Коменський ще в середині XVII століття радив: «Недостатньо читати книжки, їх треба читати уважно: з тією метою, щоб найбільше виносилося й помічалося. Покладатися лише на пам’ять — все одно, що кидати на вітер, бо пам’ять наша надзвичайно нетривка, багато чого вбирає в себе, але незабаром втрачає, якщо воно не закріплене за допомогою письма. Отож допомагаймо їй вловлювати корисне, наскільки це можливо; а це можливо найліпше, якщо все гідне запам’ятовування виписуватиметься і занотовуватиметься у наші нотатники, звідки воно в найліпший спосіб добуватиметься на всякі випадки життя…»

Одним із способів запису змісту почутого чи прочитаного матеріалу є тематичні виписки. Вони мають різні форми: дослівний запис найважливіших думок, передача прочитаного чи почутого своїми словами, повний чи скорочений запис цитати.

Необхідно вказати паспортні дані джерела, з якого зроблено тематичні виписки. Бібліографічний опис книги має чітку послідовність: спочатку пишуться прізвище та ініціали автора, потім — назва книги, після цього вказуються вихідні дані: місто, видавництво, рік видання; необхідно зазначити сторінку, на якій розміщено текст, із якого робилися тематичні виписки.

183. Прочитайте уривок із книги Бориса Антоненка-Давидовича «Як ми говоримо». За поданим зразком оформіть виписку.

Зразок.

Будівельник, будівник, будівничий.

Будівельник — людина, яка має будівельну спеціальність.

Будівник — поняття ширше, ніж будівник, бо охоплює людей різних професій, які беруть участь у будівництві, спорудженні якогось підприємства.

Будівник вживається як синонім слова творець і в переносному значенні («будівники нового життя»).

Будівничий виступає синонімом обох слів — будівельник і будівник. Воно може означати робітника-будівельника; зодчого, архітектора, керівника будівельних робіт; творця, засновника.

Типова помилка полягає в тому, що на означення представників будівельних спеціальностей замість слова будівельник вживають будівник (інженер-будівник), треба інженер-будівельник.

Чак Є. Д. Чи правильно ми говоримо? — К.: Сім кольорів, 2009. — с. 19-20.

ГРОМАДСЬКИЙ, ГРОМАДЯНСЬКИЙ, ЦИВІЛЬНИЙ

Прикметник громадський, що походить від іменника громада, означає «належний до певного колективу людей»: «Громадських людей кликали цінувати» (Марко Вовчок); « Тут кінчалося місто і далі лежав уже громадський вигін, на якому стояли гамазеї з хлібом» (П. Панч). Прикметник громадянський вказує на суспільство або людність цілої країни, на все громадянство, що підлягає законам країни і виконує пов’язані з цим обов’язки. Від цього маємо вислови: громадянські права, громадянська війна, цебто війна різних класів одного суспільства тощо.

Властиве українській мові слово цивільний, що є синонімом до прикметника громадянський: «Він не знаходив принципової різниці між своєю роботою в армії й своїми цивільними перспективами» (Л. Смілянський); «Це був кремезний хлопець у цивільному костюмі» (Ю. Смолич); «Художник розбудив ще якогось цивільного в кепі, в благенькому демісезонному пальті…» (О. Гончар). Із цих прикладів бачимо, що прикметник цивільний — протилежний слову військовий тощо. Кажемо: цивільне будівництво, а не громадянське, хоч може бути громадське будівництво, коли щось будується на громадських засадах; цивільне законодавство, цивільний кодекс — протилежно до карного кодексу, цивільний шлюб, а не громадянський шлюб, — на відміну від церковного шлюбу (Б. Антоненко-Давидович).

184. Прочитайте текст і тематичні виписки, зроблені учнем.

Нація — це найвища форма організації суспільства, яку дотепер виробило людство на шляху поступу. Саме в нації, передусім державній, створюються умови для повного розкриття життєвих сил і можливостей окремої людини. Чи можна уявити собі, наприклад, Данте, Леонардо да Вінчі, Гарібальді, Верді без італійської нації чи італійську націю без них.

Нація — це найвища форма організації суспільства (…)

Саме в нації, передусім державній, створюються умови для повного розкриття життєвих сил і можливостей окремої людини (…)

Нація, як і будь-яка інша спільнота людей, не може ні сформуватись, ні існувати без спілкування її членів, без збереження ними історичної пам’яті, надбань духовності, самоусвідомлення, без ідентифікації — відчуття приналежності до цієї спільноти. Універсальним засобом здійснення всього цього є мова. Вона забезпечує єдність, функціонування і розвиток національного організму в просторовому і часовому вимірах (Я. Радевич- Винницький, В. Іванишин).

Універсальним засобом ідентифікації спільноти людей як нації є мова. Саме вона є запорукою єдності, функціонування і розвитку нації.

Радевич-Винницький Я. К, Іванишин В. М. Мова і нація: Тези про місце і роль мови в національному відродженні України. — 6-е видання, доповнене. — Львів: Апріорі, 2012. — с. 55.

Підготуйте тематичні виписки до виступу за однією з тем:

• «Українська мова серед інших слов’янських мов»;

• «Роль Івана Нечуя-Левицького в розвитку української мови».





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити