Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

§27 ОДНОЗНАЧНІ ТА БАГАТОЗНАЧНІ СЛОВА. ПРЯМЕ Й ПЕРЕНОСНЕ ЗНАЧЕННЯ СЛОВА. ВИДИ ТРОПІВ

185. Як творяться тропи? Яка їхня роль у тексті?

«Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Прочитайте уривок із поезії Андрія Малишка «Правда». Визначте тему й основну думку висловлювання. Скажіть, яке лексичне значення мають виділені слова.

Мене навчала мати ще колись:

— Як виростеш, моя мала дитино,

То мудрим будь і мужнім будь в житті, —

Скупі два слова. Нелегкі два слова.

У мудрості свої закони є:

І цвіт, і злет, і несходимі пущі.

Пізнай краплину і течіння зір,

Зерно, і камінь, і могутній всесвіт.

А правда лиш одна — вона колюча,

Гірка й жорстока. І завжди в біді.

Тож мужнім будь — оборони її.

Доберіть однозначні слова за ілюстрацією.

Олег Чучупа. Козак

У кожній мові є слова, що мають тільки одне лексичне значення, тобто називають тільки одну якусь істоту, предмет, ознаку, дію. Це слова однозначні. До них здебільшого належать терміни (епітет, префікс, синус) та побутові слова (ліжко, кишеня, стілець). Крім однозначних, у мові є слова багатозначні, що мають кілька лексичних значень. Наприклад: слово легкий може означати незначну вагу (легкий пух), міру завантаженості (легкий день) та характер складності (легка задача).

Ваш коментар

186. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення у дві колонки:

з однозначними словами;

з багатозначними словами.

Осіннє пальто, спокійне слово, грубий голос, активний дієприкметник, прямокутний трикутник, чиста вода, постійний епітет, зменшено-пестливі суфікси, антонімічні іменники, активні дії, прямий шлях, лісостепова зона, багате оздоблення, вшанування трудівників, історичний роман, стилістична помилка, важка робота, п’єдестал пошани, льняний костюм.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших слів складеться початок прислів’я: «… людину».

187. З поданих слів виберіть багатозначні, запишіть їх за алфавітом і розтлумачте їхнє значення.

Зразок. Вечір. 1. Частина доби від кінця дня до початку ночі. 2. Присвячені якій-небудь даті чи події, вшануванню особи громадські вечірні збори.

Катет, густий, заповнювати, перо, лицар, хвиля, щирий, підмет, епітет, телевежа, свідок

188. Розв’яжіть мовну задачу. За потреби скористайтеся тлумачним словником.

Чи може слово батьківщина в художніх творах уживатися у значенні «спадщина»?

Значення, з яким слово поширене в мові, визначається в конкретному словосполученні чи реченні. Це значення може бути прямим і переносним.

Прямим вважається таке значення слова, яке безпосередньо пов’язане з відображенням предметів і явищ дійсності і сприймається як нейтральне, вільне, незалежне від зв’язку з іншими словами. Наприклад: Плачуть малюки, витирають сльози (С. Васильченко). Слово плачуть у поданому реченні й поза контекстом має те саме значення.

Переносне значення виникає в тому випадку, коли мовець свідомо переносить назву одного явища дійсності на інше на основі спільних ознак. Переносне значення виражає здебільшого образне, фігуральне уявлення про предмет, ознаку, стан, дію. Наприклад: Листя жовто-яре сиплеться в саду, і губаті хмари плачуть на ходу (К. Журба). Слова плачуть хмари вжито для образного змалювання дощу.

Ваш коментар

189. ХТО швидше? Запишіть подані словосполучення у дві колонки:

• зі словами у прямому значенні; • зі словами в переносному значенні.

Дерев’яний віз, тремтливий кущ, золота прикраса, золоте серце, сліз океан, африканський слон, камінна душа, висока стіна, дерев’яний шалаш, народне віче, золотистий абрикос, джерельні ключі, кольоровий вітраж, лляний чуб, сонячні кларнети, їстівні гриби, думки політ, овочевий салат, рятівне коло, подвійне коло.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх слів складеться прислів’я.

190. «Єдиний шлях, ш,о веде до знання, — це діяльність». Прочитайте речення. Визначте, у прямому чи переносному значенні вжиті виділені слова. Спишіть, вставляючи пропущені букви. Складіть речення, щоб виділене слово вживалося в іншому значенні.

Зразок. Сонце грається (перен.), горить срібно-золотавим сяйвом. — Кошеня грається (прям.) кинутим на підлогу папірцем: то схопить у лапки й підкине, то штовхне й наздоганяє.

1. А з берега, немов вінок купал..с..кий, пл…ве водою піс..ня (М. Рильський). 2. Мчить крізь теплі ночі і світанки на кур..єрс..кій швидкос..ті життя (Д. Луценко). 3. Найкрасивіше враження мого дитинства — гори золотої пшениці на залитому сонцем току, відчуття в..личезнос..ті світу. 4. В поля виходжу і, здаєт..ся, бачу і цвіт очей, і посмішку г..рячу (А. Малишко). 5. Та боро..ьба ще довго буде йти віками з потворами труйними й павуками, допоки з павутиння зла й брехні не вийде людство на шляхи сяйні (Д. Павличко). 6. Прадід Данило розповідав рибалкам різну бувальщину і співав старовинних пісень (Ю. Яновський). 7. Кінь, запряжений у нового воза, стоїть уже давно біля воріт (Г. Косинка).

Троп — це слово, вжите в переносному значенні для створення образності. Тропи найчастіше вживаються в художньому стилі мовлення. До тропів митці слова вдаються, щоб унаочнити зображувані предмети чи явища.

191. «Найращий спосіб пояснити — це самому зробити».

Розгляньте таблицю «Види тропів», підготуйте зв’язну розповідь.

Види тропів

Троп

Визначення

Приклад

Епітет

Художнє означення; слово, що образно означає предмет, його ознаку, підкреслює характерну властивість певного явища чи поняття

Хоч ніч облягає, — та в пітьмі глибокій вже грають-палають досвітні огні (В. Еллан-Блакатний).

Порівняння

Троп, побудований на зіставленні двох явищ, предметів, фактів для пояснення одного з них за допомогою іншого

Сосни, як хмура сторожа, тихо стоять у ряду (Б. Свідзинський).

Метафора

Перенесення назви предмета (дії, якості) на інший на основі подібності

О, скільки доль навіки розрубали мечі прадавніх схрещених доріг (Б. Симоненко).

Метонімія

Перенесення назви одного предмета на інших за суміжністю

Спить натомлене місто тихим лагідним сном (Д. Луценко) — замість люди у місті — місто.

Синекдоха

Заміна однини множиною, вживання назви частини замість цілого

І на оновленій землі врага не буде, супостата, а буде син, і буде мати, і будуть люди на землі (Т. Шевченко).

Персоніфікація

(уособлення)

Наділення предметів, явищ природи, абстрактних понять рисами людини

Серпень з вереснем стискають один одному правиці (М. Рильський).

Гіпербола

Художнє перебільшення розмірів, рис, ознак предмета чи явища

Так ніхто не кохав, через тисячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра).

Літота

Художнє применшення розмірів, рис, ознак предмета чи явища

Безборонна планета — у тебе на долоні (К. Тищенко).

192. Прочитайте поезію Євгена Плужника. Скажіть, які тропи використані у творі, як вони впливають на образність тексту.

Надходить дощ. Шумлять бліді берези…

Рвуть блискавиці сірих хмар рядно…

А дужий грім зустрів такі дієзи,

Що злякано дзвенить вікно!

Тікає день. Скриплять вози на греблі…

Під чередою стогне оболонь…

І раптом шріт — дрібні перлові краплі…

І знову вітер, гуркіт і огонь.

І вже туман пливе, бреде над полем,

Щоб за хвилину сонцем розцвісти,

Щоб навіть я з надією і болем

Твої старі перечитав листи.

«Уява охоплює весь світ». Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть невеликий письмовий опис «Мінорна музика дощу», використовуючи тропи. Проаналізуйте використання тропів у роботі одне одного під час взаємоперевірки.

Спишіть речення, вставляючи пропущені букви. Скажіть, які тропи використано в кожному висловлюванні.

1. Хтось вночі заломить у смертельній тузі руки… Наче хвиля, защ..мить печаль, жалібні Шопена звуки розіллє, ридаючи, рояль (В. Еллан-Блакитний). 2. Кр..шталь вітрів, і слова, і пісні, і серця жар, і цвіт життя з..много потрібні завжди на з..млі мені, а більш нічого, більш нічого (Д. Луценко). 3. За всіх скажу, за всіх пер. .болію, я кожен час на звіт іду, на суд. Глибинами не втану, не змілію, верхів’ями розкрил..но росту (П. Тичина). 4. Над лугом хмари куч..ряві, як вівці, що пасе їх місяць (Б.-І. Антонин). 5. Сірий, припорошений в..сняною пилюкою степ збігає на південь і стигне там голубим мар..вом (Григір Тютюнник). 6. Місто, розташоване на сопках і в долинах, хукало, тупотіло, хлопало рукавицями, припорошене інеєм (Іван Багряний). 7. Обабіч дороги бр..дуть із клуночками малі і літні, хустки і бороди, мовчазні, заклопотані, зн..силені (К. Гордієнко). 8. Я дуже люблю, як

співає вода: весною вона з р..вінням нуртує по всій долині і, аж запінившись од люті, влітку ледь-ледь награє у сопілку, а взимку тільки іноді спросоння писне, як в’юн, і знову спить (М. Стельмах).

194. Спишіть речення, вводячи в них тропи

1. Сонце поволі скочувалося за горизонт. Сутінки густішали. На небі почали з’являтися перші зірочки. Надходила ніч. 2. Небо заволокло хмарами. Здійнявся вітер. На землю впали перші краплі дощу.

Ваш конспект

На основі переносного значення слова будуються образні звороти — тропи. В основі тропа лежить перенесення ознак одного предмета, явища, дії на інші. За допомогою такого перенесення мова художнього твору набуває особливого забарвлення і яскравості. Це відбувається тому, що троп дає не те означення предмета чи явища, яке стало звичним, а підносить ознаки, які зазвичай не виступають на перший план.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

КОНСПЕКТ ЯК РІЗНОВИД СТИСЛОГО ПЕРЕКАЗУ ВИСЛОВЛЮВАНЬ, ЩО СПРИЙМАЮТЬСЯ НА СЛУХ

195. Прочитайте текст, укладіть пам’ятку «Як працювати над конспектом висловлювань, що сприймаються на слух».

Протягом навчання у школі на уроках української мови вам доводилося багато працювати над переказами різних текстів — художніх, публіцистичних, науково-популярних. Ви знаєте про особливості будови текстів-розповідей, описів, роздумів. Ну що, здавалося б, за труднощі в тому, щоб переказати текст прочитаного художнього твору, газетної або журнальної статті, одного з параграфів підручника. Пам’ятаймо, що переказ — це виклад своїми словами прочитаного (побаченого, почутого), коли необхідно іноді висловити свою оцінку чи зробити аналіз змісту або структури переказуваного тексту. Таким чином, виявляється, знати, про що розповідати, ще не досить. Адже хіба не буває так: ви переказуєте на уроці зміст якогось із параграфів підручника або щойно переглянутого фільму і раптом можете почути: «Твій виклад довгий», «Твоя розповідь не послідовна», «Ти не сказав про головне». Виходить, треба чітко уявляти не тільки те, про що, а й з якою метою переказуєте той чи інший зміст, а це зумовлює добір мовних засобів.

Іноді в процесі підготовки до відповіді на уроці вам необхідно переказати зміст прослуханої радіопередачі, використати матеріали навчального фільму чи розповідей очевидців певних подій. Щоб упорядкувати цей матеріал, використати його влучно і доречно, необхідно зробити конспект. Це буде своєрідний стислий переказ висловлювань, що сприймаються на слух. Як працювати над таким конспектом? Порад тут може бути декілька. Спочатку складіть план майбутнього висловлювання, враховуючи те, перед якою аудиторією будете виступати. Підпорядкуйте виклад фактів меті виступу і подбайте, щоб уникнути багатослів’я, добирайте відповідні граматичні конструкції. Обов’язково в чернетці конспекту позначте місця, які необхідно звірити з відповідною довідковою літературою, адже при сприйнятті на слух ви можете неправильно запам’ятати деякий фактичний матеріал (дати, прізвища, назви подій). На завершальному етапі ще раз перечитайте конспект, відредагуйте написане.

Добре підготовлений конспект стане надійною запорукою вдалого виступу перед аудиторією (За книгою «Учіться висловлюватися»).

196. Прослухайте текст у читанні вчителя. Зробіть конспект на чернетці, звірте з надрукованим дати і власні назви. Здійсніть самооцінку роботи.

АРХІСТРАТИГ МИХАЇЛ

У період феодального роздроблення Київської Русі, коли кожен удільний князь намагався бути незалежним від великокиївського престолу, масово розвивалася і регіональна символіка. Тоді ж, як засвідчують джерела, кожен князь прагнув самостійно вести в міжнародні стосунки з сусідніми — близькими й далекими — землями. А відтак він мусив використовувати власну печатку (тобто перенесене на неї зображення іменного герба). І вже сини Володимира Мономаха замість тризуба використовують на печатках образи святих, зокрема архангела Михаїла. Ще й до князювання Володимира Мономаха архістратиг Михаїл відомий у Києві. Саме з іменем цього святого пов’язане будівництво тут 1108 року київським князем Святополком-Михаїлом Михайлівського Золотоверхого собору.

Архангел Михаїл — один із семи небесних ангелів, головний воєначальник у православному церковному житті — стає з XII століття покровителем Києва. Згодом його зображення з’являється і на гербі міста, коли печаті окремих князів уже виконують роль регіональних символів. Треба зазначити, що за традицією зображення святого Михаїла було саме на печатях тих князів, котрі носили це ім’я. Тому є всі підстави вважати, що воно було дуже поширене на Русі, в тому числі й у київських князів, оскільки зображення саме цього святого досить часто можна побачити на тогочасних печатках.

Як покровитель воїнства, архангел Михаїл у пізніші часи стає на українських землях патроном запорозького козацтва і набуває загальнонаціонального значення. Історичні факти засвідчують: при переході в православ’я з іншої віри козаки, обираючи собі нове, православне ім’я, нарікалися здебільшого саме цим іменем. Наведемо хоча б такий приклад. Після перших перемог народної армії Богдана Хмельницького до козацького полону потрапляє полковник Чигиринського полку, окатоличений український шляхтич Станіслав Кричевський (той, котрий урятував від смерті Богдана Хмельницького, відпустивши його з-під варти). Вступаючи на шлях боротьби проти польської влади, він 1649 року переходить у православну віру і приймає ім’я Михайла. Так із цим іменем і ввійшов у історію героїчний син українського народу, київський полковник Михайло Кричевський.

Образ святого архістратига Михаїла постійно використовується на козацьких знаменах. Скажімо, на запорозьких прапорах, які ще перед війною зберігалися в Ермітажі, він зображений кілька разів. В одному випадку архістратиг Михаїл убраний у золоту кирею, срібний панцир і зелену сорочку до колін; штани голубі, взуття золоте.

На голові — шолом із перами: з боків — зеленими, посередині — червоними. Крила в архістратига — білі. У правій руці — меч, у лівій — сфера. У другому випадку на корогві святий Михаїл зображений на червоному тлі.

Восьмого листопада 1648 року, в день святого Михаїла, Богдану Хмельницькому під Замостям було піднесено бердиш — бойову холодну зброю, з одного боку якого зображення архістратига Михаїла.

Коли з тридцятих років XVII століття українське козацтво починає освоювати землі на схід від Полтавщини, заселяючи й формуючи територію Слобідської України, туди переноситься й традиція пошанування покровителя дніпровської вольниці. Скажімо, на прапорі Сумського слобідського козацького полку бачимо архангела Михаїла з мечем у правій і щитом у лівій руках. На знамені Миропільської другої сотні — святий Михаїл стоїть на хмарах із мечем. Подібне зображення є на прапорі Межиріцької сотні (тут, щоправда, в лівій руці Михаїл тримає корону Російської імперії). На деяких стягах, зокрема Лиманської сотні, Ізюмського полку, намальовано архістратига Михаїла, котрий перемагає змія.

Після ліквідації 1782 року полкового устрою на Лівобережній Україні організовуються три намісництва: Київське, Чернігівське, Новгород-Сіверське. І тоді ж повітовим містам намісництв затверджуються нові герби. З 1782 року на гербі Києва зображається архістратиг Михаїл — на голубому тлі у короткому срібному одязі та із золотим німбом навколо голови. А коли 1853 року затверджувалися герби таких міст Київської губернії, як Звенигородка, Васильків, Канів, Тараща, Черкаси і Чигирин, то обов’язковою атрибутикою верхньої частини щита було зображення архістратига Михаїла.

Статуя патрона міста — архістратига Михаїла — прикрасила купол нового приміщення міської Думи, яке за проектом архітектора О. Шілле було збудовано 1878 року в Києві. Проте постать святого Михаїла була відмінна від гербового зображення. Архангел постав тут у динаміці: він стоїть на земній кулі, у правиці — піднятий меч, під ногами — змій. На гербі його постать виконана зі срібла, на будинку Думи — із золота. Він зображений на гербі без шолома, в панцирі римського легіонера, з трикутним щитом княжої доби XI—XII ст. та полум’яним мечем у руці, який опущений донизу. Зауважимо, що змій не належить до іконографії архістратига Михаїла.

Необхідно зазначити, що архістратиг Михаїл був традиційним символом не лише Києва. Знаємо його зображення на гербах інших міст України, зокрема Гадяча. А 1911 року його як національний символ прийняли на західноукраїнських землях. У Тернополі, скажімо, на окружних зборах «Соколів» і «Січей» було освячено прапор, на одному боці якого було зображено на синьому полі золотого лева, а на другому — святого архістратига Михаїла на червоному тлі й слова Тараса Шевченка: «Борітеся — поборете!»

Тож не випадково, коли 29 квітня 1917 року в Києві був створений перший український полк імені Богдана Хмельницького, він одержав прапор Українського військового генерального комітету — малиновий із зображенням святого архістратига Михаїла.

Цілком природно те, що цей знак був у числі символів, навколо яких до січня 1918 року точилися дебати на предмет затвердження гербом Української Народної Республіки. Не ставши ним, архістратиг Михаїл залишився національним символом українського народу, оскільки був гербом серця України — її столиці Києва (В. Сергійчук).

«Я хочу сказати своє слово». Розгляньте фотоілюстрацію. Складіть невеликий усний опис пам’ятника, висловивши своє ставлення до описуваного. Розмістіть допис на сайті вашого навчального закладу (за можливості, у соціальних мережах).

За складеним конспектом підготуйте доповідь про архістратига Михаїла.

Пам’ятник архістратигові Михаїлу в Києві





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити