Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ЛЕКСИКОЛОГІЯ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

§30 ЛЕКСИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЗА ПОХОДЖЕННЯМ

Чи потрібні лексичні запозичення в сучасній мові?

223. Прочитайте текст. Визначте тему й основну думку висловлювання.

Як же народжується слово? Хто його автор, творець? Яка таємнича сила поєднує між собою кілька звуків і за їх допомогою називає щось, зрозуміле всім?

Головний творець слова — народ. Звичайно, не можна уявити собі справу так, що люди спеціально сходилися на раду й більшістю голосів ухвалювали, яке слово та яким способом утворити. Все відбувається інакше. Завжди є хтось перший, відомий або невідомий, творець нового слова на позначення нового поняття. Назване вперше словотворцем, підхоплене іншою людиною, повторене десятками, сотнями й тисячами людей, слово закріплюється у мові, стає потрібним у спілкуванні. Воно входить у мову як слово, що виявилося найкращим, найзрозумілішім і найзручнішим для всього народу.

Так від покоління і до покоління передається слово і, нарешті, приходить до нас (І. Вихованець).

Лексичний склад української мови формувався протягом багатьох століть. Слова, якими тепер ми користуємося, спілкуючись українською мовою, не однакові за часом виникнення і за походженням. Тому лексику сучасної української мови поділяють на дві групи — споконвічні слова і запозичені слова.

Споконвічних слів у мові переважна більшість, вони визначають національну самобутність мови.

Серед споконвічних слів виділяють такі:

1) спільнослов’янські слова — це слова дуже давні в нашій мові, вони побутують у всіх (чи більшості) слов’янських мов, наприклад: в українській мові — серце, чотири; у російській — сердце, четыре; у польській — serce, czetery; чеській — srolce, ctyr'r, у болгарській — сърцето, четири; сербохорватській — серце, четири;

2) спільносхіднослов’янські слова виникли в період, коли зі слов’янської мовної єдності виділилася група східних слов’ян. Спільносхіднослов’янських слів в українській мові дуже багато: щока, кулак, кочерга, зозуля, сіножать;

3) власне українські слова виникли на українському ґрунті після розпаду давньоруської єдності слов’ян: вареники, сніданок, паляниця, смуга, кремезний, чарівний.

Зауважте!

Власне українські слова можна розпізнати за фонетичними і граматичними ознаками:

1) чергування [о], [е], з [і]: село — сіл, гори — гір;

2) чергування [е] з [о] після шиплячих та й: женити —жонатий;

3) суфікс -нн (-я) у віддієслівних іменниках: вагання, одруження;

4) суфікси -ник, -ач, -ій для позначення назв людей за їх діяльністю: волочильник, оповідач, водій;

5) суфікс -ість для творення відприкметникових іменників: більшість, спадковість;

6) дієслівний суфікс -ува-: випромінювати;

7) дієслівні префікси перед-, попід-, зне-: передбачити, попідгортати, знеболити.

Ваш коментар

224. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Назвіть споконвічні українські слова. Скажіть, за якими ознаками ви їх розпізнали.

ОБОЛОНЬ

Оболонь! Найстародавніша частина древнього Києва де жили колись човнярі рибалки і бортничі де в сиву давнину тулились землянки і мазанки смердів і княжих людей.

Древні будівлі засипані пісками занесені мулом знову побачили світло сонця. І своєрідна Київська Помпея глянула на нас почорнілими мурами дубовими зрубами тисячолітнім посудом і зернами жита яке пролежало в землі віки.

Колись тут протікала ясна і повновода Почайна на плесах якої гойдались човни що прибули сюди з Херсонеса і Цареграда. Про це засвідчують літописи і знайдені в пісках та мулі рештки човнів залізні ланцюги і якорі...

Оболонь! Чудове слов’янське слово що проситься в пісню. Сьогодні воно знову звучить над воскреслими берегами Почайни, над берегами Дніпра. На місці древнього поселення народжується нове місто. Тут зводяться високі будинки пролягають вулиці проспекти і площі (За І. Цюпою).

Складіть і розіграйте діалог «Київ — древнє і завжди юне місто».

225. «Єдиний шлях, що веде до знання} — це діяльність». Запишіть спільнослов’янські слова за такими групами: назви родинних зв’язків;

назви частин тіла; назви тварин; назви рослин; назви предметів побуту; назви явищ природи.

Мати, ніч, вовк, ясна, береза, шуба, вогонь, сестра, брат, олень, бобер, брова, ніс, язик, ясен, ялина, двері, колесо, день, дим, оса, журавель, їжак, рука, язик, лікоть, жорна, бук, верба, зима, небо.

Збагачення словникового складу української мови відбувається і за допомогою засвоєння слів з інших мов. Такі слова поділяють на дві групи — запозичені зі слов’янських мов і запозичені з неслов’янських мов.

У першій групі виділяють старослов’янські, російські, польські, чеські запозичення. Найдавнішими є запозичення зі старослов’янської мови. Ця мова (з походження староболгарська) через релігійну літературу дістала великого поширення в Київській Русі. До старослов’янізмів в українській мові належать, наприклад, такі слова: храм, вождь, ЄДИНИЙ, зело, буква, учитель.

Зі слов’янських мов найбільше запозичень українська мова має з російської (болт, завод, паровоз), польської (брама, башта, келих), білоруської (дьоготь, бадьорий) мов. Є запозичення з чеської мови (власний, ганьба, гасло).

Неслов’янські лексичні запозичення потрапляли до словникового складу української мови різними шляхами і в різний час. Найбільше запозичень із латинської (школа, лекція, екзамен, нотаріус), грецької (левада, монастир, філософія), німецької (штаб, орден, офіцер), французької (жакет, пальто, партнер), англійської (клуб, футбол, спортсмен), італійської (фантазія, квартет, арія) мов.

Деякі слова запозичені з тюркських мов: бусурман, базар, кизил, сарай.

Значна частина запозичень функціонує в багатьох мовах світу. Такі слова називають інтернаціоналізмами.

Екзотизми — слова і вирази, які засвоєні з інших мов на позначення реалій життя іншого народу чи країни. Це назви житла, страв, напоїв, явищ культури тощо. Наприклад, в українській мові вживаються такі екзотизми: корида, тореро (з життя іспанців), кімоно, сакура (з життя японців). І навпаки, у багатьох мовах світу існують українські екзотизми: бандура, борщ, галушки, гопак, кобзар.

Варваризми — іншомовні слова або вислови, які не стали загальновживаними і є не повністю засвоєними мовою: авеню, місіс. Варваризми часом зберігають на письмі чужомовну графічну передачу: тет-а-тет (від французького tete-a-tete).

Ваш коментар

226. «Вчити себе самого — благородна справа». Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть старослов’янізми. Поміркуйте, якого відтінку надають старослов’янізми висловлюванням.

1. Возвеличу малих отих рабів німих, я (на)сторожі коло них поставлю слово (Т. Шевченко). 2. Так запиши і (за)раз мудре слово: «Раніш закон, а потім благодать!» (І. Кочерга). 3. Хоч у горе закована, все (ж) я дочка Прометея і милосердя для себе не буду я в тебе благати (Леся Українка). 4. В Путивлі-граді в(ранці)рано співає, плаче Ярославна (Т. Шевченко). 5. Воскреснемо! Бо світить нам на (віки)віків пророцтво Тараса: «Не вмирає душа наша, не вмирає воля!» (Я. Гоян). 6. Перечитаймо знов божественні скрижалі, читання пильне нас до правди доведе (П. Куліш).

Запишіть 5 слів, що походять від власних імен і прізвищ людей, але стали загальними назвами. Із двома словами складіть і запишіть речення.

227. Хто швидше? До українських слів доберіть із довідки іншомовні відповідники і запишіть парами.

Початок, ознака, оголошення, поручитель, наслідування, тотожність, піднесеність, милозвучність, обмеження, повага, двомовність, першість, людяність, життєпис, помічник, розпорядження, освітлення, наклад.

Довідка: симптом, гарант, старт, імітація, анонс, евфонія, ідентичність, пафос, білінгвізм, ліміт, авторитет, біографія, пріоритет, гуманність, асистент, тираж, директива, ілюмінація.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв іншомовних слів складеться початок вислову Володимира Сосюри: «... , краю наш багрянокрилий».

228. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Прочитайте поезію Ліни Костенко. Випишіть із тексту слова іншомовного походження, усно поясніть їхнє значення. Поміркуйте, які стилістичні функції виконують іншомовні слова в художньому стилі.

Я виросла у Київській Венеції.

Цвіли у нас під вікнами акації.

А повінь прибувала по інерції

І заливала всі комунікації.

Гойдалися причали і привози.

Світилися кіоски, мов кіотики.

А повінь заливала верболози

По саме небо і по самі котики.

О, як було нам весело, як весело!

Жили ми на горищах і терасах.

Усе махало крилами і веслами,

І кози скубли сіно на баркасах.

І на човнах, залитими кварталами,

Коли ми поверталися зі ніколи,

Дзвеніли сонцем, сміхом і гітарами

Балкончиків причалені гондоли.

Опишіть цікавий спогад із минулого.

Роберт Гонсалвес. Спогад дитинства

Ваш конспект

За підрахунками вчених, лексичні запозичення в сучасних мовах сягають 10-15%. Ставлення до запозичень з інших мов у різні часи було неоднаковим. Пуризм — це крайній вияв турботи про чистоту літературної мови, оберігання мови від впливу іншомовних запозичень. Пуристичні тенденції були поширені у 20-х роках XX століття. При формуванні термінології деякі вчені-мовознавці пропонували загалом відмовитися від іншомовних визначень, замінити їх українськими, наприклад: конус — на стіжок, екватор — на рівник, маятник — на хитун, фільтр — на цідило.

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

ПРАВИЛЬНЕ Й ДОРЕЧНЕ ВЖИВАННЯ ІНШОМОВНИХ СЛІВ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ

229. Прочитайте текст. Сформулюйте правила використання іншомовних слів у мовленні.

Запозичення іншомовних слів є наслідком географічних, економічних, наукових, культурних та інших зв’язків між народами.

Слова іншомовного походження є одним із шляхів збагачення лексичного складу кожної мови. В українській мові, за підрахунками лінгвістів, чужомовні слова становлять приблизно 10 відсотків. Наша мова підпорядковує запозичення своїм фонетичним та граматичним законам, часто виробляє до них синоніми з власного лексичного матеріалу (порівняймо: алфавіт — абетка, пейзаж — краєвид, фон — тло) і не боїться втратити оригінальність та неповторність від уживання певної кількості чужих слів.

Проте запозичати треба лише тоді, коли мова не має власного лексичного позначення для якогось поняття. Часто-густо в усному й писемному спілкуванні мовці вдаються до надуживання чужомовною лексикою через недостатнє знання словесного багатства української мови. Чужі слова не загрожуватимуть лише тоді, коли, як писав В. Самійленко, дотримуватимемося такого принципу — «не цуратися чужих слів, але й не пхати їх у нашу мову без міри».

Саме з випадками надмірного вживання іншомовних слів дедалі частіше маємо справу на сторінках преси, в теле- й радіопередачах.

Використовуючи в мовленні запозиченні слова, пам’ятаймо про такі вимоги:

а) уживати запозичення слід лише в тому значенні, що закріплене за ним у словнику:

б) не використовувати іншомовні слова, коли є відповідники в українській мові;

в) не послуговуватися в тому самому тексті то іншомовним словом, то українським його відповідником (За О. Пономаревым).

230. Відредагуйте й запишіть речення.

1. Після закінчення університету мій брат стане фахівцем з паблік рилейшнз. 2. Через банкрутство підприємство припинило свою діяльність, іншої альтернативи не було. 3. На прощання ми подарували своїм німецьким одноліткам пам’ятні сувеніри. 4. Кожний літературний персонаж має свої індивідуальні риси. 5. До заяви додаю свою автобіографію. 6. Розгублена дівчина про щось розпитувала в сек’юриті, що стояв біля входу в банк. 7. Під час подорожі з нами трапився екстраординарний прикрий казус. 8. Напередодні нового навчального року ми завжди розмірковуємо про перспективи на майбутнє. 9. На завершальному етапі змагань футбольна команда нашої школи зазнала фіаско. 10. Дівчина конфіденційно розповіла подругам про свої переживання. 11. Ліки виявилися не дуже ефектними (З учнівських творів).

Складіть і запишіть речення зі словами ефектний, ефективний. Скористайтеся рубрикою «Як парость виноградної лози, плекайте мову».

«ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ, ПЛЕКАЙТЕ МОВУ»

ЕФЕКТНИЙ • ЕФЕКТИВНИЙ

Слова ефектний і ефективний зовні різняться морфологічною будовою: мають різні суфікси. Але суфікси надають словам різних значень. Слово ефектний слід вживати в реченні зі значенням «такий, що справляє враження». Ефективний — який має ефект або результат від застосування.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити