Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ФРАЗЕОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА

Народ скаже — як зав’яже.

Прислів’я

§33 ФРАЗЕОЛОГІЗМИ. ДЖЕРЕЛА УКРАЇНСЬКОЇ ФРАЗЕОЛОГІЇ

Чим відрізняються фразеологізми від вільних словосполучень?

244. Прочитайте поезію Дмитра Білоуса. Скажіть, яке значення мають виділені фразеологізми.

Хто б не був ти — носа не дери, Не шкодуй для мандрів підошов. Де б не був, учися, говори Мовою людей, куди прийшов.

Фразеологія (від грецьк. phrasis — вираження, logos — вчення) — розділ мовознавства, в якому вивчаються лексично неподільні поєднання слів.

Фразеологізм — це стійке сполучення слів, що характеризується цілісністю значення і відтворюється у мовленні як готова словесна формула. Наприклад: накивати п’ятами (втекти), кіт наплакав (дуже мало), тримати язик за зубами (мовчати).

Фразеологізми можуть бути багатозначними, вступати в синонімічні відношення з іншими фразеологізмами і словами. Наприклад, фразеологізм очі витріщити може означати: щось роздивлятися, здивуватися, розсердитися.

Синонімія у фразеологізмів — явище досить поширене. Наприклад: ні пава ні ґава, ні те ні се, ні риба ні м’ясо. У реченні для підкреслення, виділення певної риси чи ознаки може вживатися цілий синонімічний ряд: А той сидить собі та й гадає, як обібрати нас до нитки, останню сорочку зняти, обдерти як липку (Марко Вовчок).

«Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть фразеологізми як члени речення, поясніть їхнє значення.

1. Усе в мене поки (що) є: і хліб і до хліба (О. Гончар). 2. І нам у роботі, щоб далі зростати, прийдеться ще й (де)кому перцю давати (С. Олійник). 3. Отак і дізнаєшся, що сміх і гріх живуть (по)сусідству (М. Стельмах). 4. Як Пилип із конопель, вискочив я на галявину та й став ні в сих ні в тих, (казна)що й подумавши (Остап Вишня). 5. «Я вас виведу на сухе, — подумав дід, а (в)голос сказав: — Так-то воно, так...» (О. Стороженко). 6. Ми не маемо зараз підстав дерти носа (до)гори (А. Подолинний). 7. Такого друга й ворогу не зичу: (у)вічі — до болячки хоч клади, а одвернувся — жди собі біди — в багно тебе із головою тиче (Д. Білоус). 8. «Чистої води вигадка!» — повторювала (без)упину дівчина (В. Під могильний).

Фразеологізми за особливостями будови поділяють на фразеологічні зрощення, фразеологічні єдності, фразеологічні сполучення та фразеологічні вирази.

Фразеологічні зрощення — семантично неподільні фразеологічні одиниці, значення яких не випливає зі значень їхніх компонентів. Наприклад: ТОЧИТИ ляси (вести пусті розмови), пекти раків (червоніти від сорому), збити з пантелику (викликати розгубленість у кого-небудь, дезорієнтувати).

Фразеологічні єдності — семантично неподільні фразеологічні одиниці, цілісне значення яких умотивоване значенням їхніх компонентів. Наприклад: зробити з мухи слона (перебільшити щось), пальцем не ворухнути (нічого не зробити), мілко плавати (не мати достатніх здібностей, сил, знань для певної справи; погано розумітися на чомусь).

Фразеологічні сполучення — звороти, в яких самостійне значення кожного слова є абсолютно чітким, але один із компонентів має зв’язане значення. Наприклад: брати участь, досада бере, розквасити ніс.

Фразеологічні вирази — це стійкі за своїм складом синтаксичні конструкції, що складаються зі слів із вільним лексичним значенням і відтворюються в мові. Це прислів’я, приказки, крилаті вислови. Наприклад: Біда біду перебуде: одна мине — десять буде (Нар. творчість). Лиш боротись — значить жить (І. Франко).

Ваш коментар

246. Хто швидше? Запишіть подані висловлювання у такій послідовності:

• фразеологічні зрощення; • фразеологічні єдності; • фразеологічні сполучення; фразеологічні вирази.

Крапля камінь точить. Дати відсіч. Покласти зуби на полицю. Накивати п’ятами. Клепку втратити. Горшки побити. Тримати камінь за пазухою. Перша ластівка. Гроші не пахнуть. Надати відповідь. Пальцем у небо. Нюні розпускати. Гнівити Бога. Теревені правити.

247. Складіть речення з поданими фразеологізмами (у всіх значеннях).

Гнути спину. 1. Тяжко працювати. 2. Принижуватися, запобігаючи ласки. Гострити зуби. 1. Прагнути заволодіти чимось. 2. Готувати відплату, помсту. Роззявити рота. 1. Здивуватися. 2. Загаятися, задивитися на щось. Поставити на ноги. 1. Примусити піднятися, встати, почати діяти. 2. Виростити, виховати, допомогти стати самостійним. 3. Вилікувати.

248. Хто швидше? До поданих фразеологізмів доберіть із довідки синонімічні слова.

Утратити свідомість; як риба у воді; співати дифірамби; за царя Гороха; у шкіру не потовпиться; альфа і омега; і рибу зловить, і ніг не замочить; хоч із лиця воду пий; з голови викинути; пристати на слово; мов мильна булька; вільний птах; обминати десятою дорогою; сльозами вмиватися; заяча душа; давати прочухана; хоч греблю гати.

Довідка: знепритомніти, хвалити, огрядний, добре, спритний, колись давно, початок і кінець, згодитися, забути, красивий, зникнути безслідно, плакати, незалежний, остерігатися, полохливий, сварити, багато.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв слів, дібраних із довідки, складеться продовження вислову М. Рильського: «Нова доба ...».

249. Доберіть і запишіть до поданих фразеологізмів слова-антоніми.

1. Пасти задніх. 2. Без клепки в голові. 3. Як у жаби пір’я. 4. Зарубати на носі. 5. Зуби продавати. 5. Прикусити язика. 6. Курити фіміам. 7. Тягнути лямку. 8. Ходити на задніх лапках.

250. «Вчити самого себе — благородна справа». Спишіть, добираючи з довідки народні фразеологічні порівняння, із трьома з них складіть речення.

Пишається, ... . Надувся, ... . Меле язиком, ... . Гарний, ... . Носиться, ... . Говорить, ... . Вискочив, ... . Співає, ... . Помічник, ... . Схожі, ... . Користі, ... .

Довідка: як з цапа молока, як дві краплі води, як коневі заєць, як муха в глечику (порося в тину), як індик переяславський, як пес хвостом, як Кузьма з маку (як Пилип із конопель), наче клоччя жує, як курка з яйцем, наче свиня в дощ, наче кошеня в попелі.

251. Складіть і запишіть невелику розповідь «Мій ранок», у кожному реченні вживаючи фразеологізми.

Джерела української фразеології:

• Спостереження людьми навколишньої дійсності. Наприклад:розмотати клубок (з мови пряль), спіймати на гачок (із мови рибалок), під один гребінець (з мови перукарів), як по нотах (із театрально- музичної сфери), ставити знак рівності (з математики), піднести на щит (із мови військових).

• Іншомовні запозичення, інтернаціональні сталі звороти. Наприклад: буря у склянці води, перпетуум мобіле (вічний двигун), тут собака зарита.

• Античні міфи і література. Наприклад: прокрустове ложе, нитка Аріадни, сади Семіраміди.

• Висловлювання з Біблії. Наприклад: Содом і Гоморра, друге пришестя, вавилонське стовпотворіння.

• Висловлювання видатних людей (філософів, письменників, учених, політиків). Наприклад: 1. Борітеся — поборете (Т. Шевченко). 2. Вогонь в одежі слова (І. Франко). 3. А судді хто? (О. Грибоедов).

Ваш коментар

252. «Вчити самого себе — благородна справа». Визначте джерела походження фразеологізмів.

1. Між молотом і наковадлом, стріляний птах, не святі горшки ліплять, зміна декорації, скринька Пандори, на два фронти, натискати на всі педалі, яблуко незгоди, іудині срібники, вмивати руки, бурхлива реакція, грати першу скрипку, на живу нитку, закидати вудку, покласти першу цеглину, центр ваги.

2. Бути чи не бути? Пропаща сила. Прийшов, побачив, переміг. В сім’ї вольній, новій. Якби ви вчились так, як треба, то й мудрість би була своя. Людська комедія. Іду на Ви.

253. «Єдиний шлях, ш,о веде до знання, — це діяльність».

Прочитайте фразеологізми, що вживаються в білоруській, російській та польській мовах, розтлумачте їх та доберіть українські відповідники. Зробіть висновок, чи можна фразеологізми перекладати дослівно.

Білоруська мова: голы, як стары венік (голий, як старий віник), дзвюх сарок за хвост трымаць (двох сорок за хвіст тримати), кулакамі пачаставаць (кулаками пригостити), бараду задверці (бороду задерти), з камара каня рабіць (з комара коня робити).

Російська мова: без царя в голове (без царя в голові), выеденного яйца не стоит (виїденого яйця не варте), нести ахинею (нести ахінею), ни к селу ни к городу (ні до села, ні до міста), после дождичка в четверг (після дощику в четвер).

Польська мова: co ma piernik do wiatraka (що спільного між пряником і вітряком?), być nie w sosie (бути не в соусі), wiercić komuś dziurę w brzuchu (просвердлити комусь дірку в животі), ma muchy w nosie (має мухи в носі).

«Допитливість створює вчених і поетів»

Радимо прочитати книгу Віктора Дмитровича Ужченка «Народження і життя фразеологізму». Книжка в цікавій та популярній формі розповідає про походження та значення багатьох фразеологізмів, про їхнє життя в мові народу, художніх текстах.

Довідка: голий як бубон, за двома зайцями погнатися, дати березової каші, дуба врізати, робити з мухи слона, без клепки в голові, не вартий дірки від бублика, забивати баки, плести нісенітниці, ні в тин ні в ворота, на турецьку паску, подібний як свиня на коня, встати з лівої ноги, діставати до живих печінок, аж пара з носа йде.

Випишіть із підручника з української літератури вислови Івана Франка і Лесі Українки, що стали крилатими.

Дослідіть, чи завжди доречним є використання фразеологізмів у спілкуванні ваших однолітків у соціальних мережах. Прокоментуйте можливі неточності й помилки.

Ваш конспект

Фразеологізми мають такі ознаки: 1) відтворюваність у мовленні; 2) постійний лексичний склад; 3) стійкі граматичні категорії; 4) у реченні всі компоненти фразеологізму виконують одну синтаксичну функцію; 5) наявність синонімічних та антонімічних зв’язків з іншими фразеологізмами і словами (фразеологізми та їхні тлумачення).

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

УЖИВАННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗМІВ

255. Прочитайте текст. Підготуйте розповідь про вживання фразеологізмів у різних стилях мовлення.

Фразеологізми збагачують наше мовлення, але використовувати їх потрібно правильно й доречно.

Фразеологізми активно використовуються в усіх стилях мовлення, виконують різноманітні функції. Фразеологічні звороти мають певне стилістичне забарвлення. Визначення стилістичного потенціалу фразеологізмів передбачає також поділ їх за джерелами виникнення на книжні, фольклорні (народнопоетичні) та розмовно-побутові.

Книжним фразеологізмам, що вживаються в науковому стилі, не властиві образність та емоційне забарвлення. Більшість із них є стійкими термінологізованими сполуками: складне синтаксичне ціле, сила тертя, система координат.

Точність, лаконічність, однозначність офіційно-ділового стилю зумовлюють функціонування в ньому нейтральних фразеологізмів. У цьому стилі вживається велика кількість кліше: взяти до відома, порядок денний, відповідно до вищезазначеного рішення.

У публіцистичному стилі активно використовуються фразеологізми термінологічні, народнорозмовні, фольклорні, афоризми, прислів’я, приказки. Це залежить від конкретної мети висловлювання.

Арсенал фразеологічних засобів художнього стилю подібний до публіцистичного, але завдання мовних засобів у них різні. У мові художньої літератури з метою надання їй емоційності, образності використовуються всі групи фразеологізмів.

Склад фразеології розмовно-побутового стилю також досить розмаїтий, але спільними ознаками більшості цих мовних засобів є іронічно-знижене стилістичне забарвлення: без кебети в голові, ридма ридати. Фразеологізми цього стилю активно використовуються у творах художньої літератури.

256. Відредагуйте речення, виправляючи помилки у вживанні фразеологізмів.

1. Улас Забрьоха хотів свататися до Олени, але вона відмовила йому гарбузом. 2. Регіна і Стальський живуть, як кішка з собакою. 3. У нього від радості очі рогом лізуть. 4. Закопав Тарас свій талант у землю і пішов служити козачком до пана. 5. Катря похнюпила голову і мовчала, як рибонька об лід. 7. Ми зберігали олімпійське заспокоєння (3 учнівських творів).

Контрольні запитання і завдання

1. Який розділ науки про мову називається фразеологією?

2. Що таке фразеологізм? Чим фразеологізм відрізняється від вільного словосполучення?

3. Які бувають фразеологізми за будовою? Наведіть приклади.

4. Наведіть приклади фразеологізмів-синонімів, що означають «нічого не робити, ледарювати».

5. Наведіть приклади фразеологізмів-антонімів.

6. Запишіть речення, замінюючи виділені слова фразеологізмами.

1. Стояла, дивилася й почувалася щасливою (Є. Гуцало). 2. А надворі так місячно, ясно дуже (М. Коцюбинський). 3. Людей — повно: зібралися і літні, й школярі (С. Зінчук). 4. Ні, таки наші перемогли, таки ми попереду (В. Нестайко). 5. Подивлюся — й робиться страшно: як той час летить (Марко Вовчок).

Довідка: на сьомому небі, кров холоне в жилах, хоч голки збирай, ніде яблуку впасти, взяли гору.

7. Розкажіть про джерела української фразеології.

8. Чому фразеологізми не можна дослівно перекладати іншими мовами?

9. Дізнайтеся, що означають запозичені фразеологізми собаку З’ЇСТИ, скелет у шафі, доберіть до них українські відповідники.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити