Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

§3 РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Як заборони й утиски української мови позначилися на сучасному її становищі?

14. Прочитайте поезію Оксани Пахльовської, визначте тему й основну думку висловлювання.

Страшний мисливець вийде знов на лови,

Усіх пташок згребе в єдину сіть.

Раби — це нація, яка не має мови,

Тому себе й не може захистить.

«Я хочу сказами своє слово». Поміркуйте, як мова може врятувати народ від асиміляції, фізичного винищення.

Зауважте!

Українська мова походить від праслов’янської— спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснувала до VII століття.

У розвитку української мови виділяють такі періоди: протоукраїнський (VII—XI ст.);

• староукраїнський (ХІ-ХІV ст.);

• середньоукраїнський (кінець XIV — початок XIX ст.);

• новий (початок XIX ст. — до нашого часу).

Нам не відомо, якою була протоукраїнська мова, оскільки не залишилося писемних пам’яток того часу, хоч маємо незаперечні свідчення, що писемність тоді вже існувала.

У княжу добу паралельно функціонували дві мови, що суттєво між собою різнилися, — жива розмовна староукраїнська мова та створена на основі болгарського солунського діалекту літературна мова, яку ще називають старослов’янською, або церковнослов’янською, мовою. Живою розмовною мовою, що була представлена кількома діалектами, послуговувалася переважна більшість населення Київської Русі, а літературну використовували освічені верстви тогочасного суспільства.

Прийняття християнства справило позитивний вплив на розвиток культури загалом: засновано школи, створено бібліотеки, здійснено переклад як церковної, так і світської літератури, започатковано й оригінальне красне письменство. При цьому літературна мова зазнала значного впливу живої розмовної мови. Особливо відчутний цей вплив у «Слові о полку Ігоревім».

Навала татаро-монгольських орд на певний час затримала культурний розвиток України-Русі, але не перервала його.

За часів Великого Литовського князівства починається новий етап розвитку української мови, яка стає державною. До нас дійшло понад 500 томів документів, написаних літературною мовою того часу, у якій наявні елементи розмовної мови.

За козацької доби (XVI — початок ХVІІІ ст.) бурхливого розвитку набувають наука, література, шкільництво, книгодрукування. Це підносить на найвищий щабель літературну мову, продовжує свій розвиток і жива розмовна мова, якою творяться перлини українського фольклору.

У XVII—XVIІІ ст. Україна втрачає політичну незалежність, перетворюється на одну з російських провінцій. Унаслідок цього українська культура зазнає утисків як від уряду, так і від церкви. Російське самодержавство видає низку наказів про заборону українського друкованого слова, намагається науково обґрунтувати твердження про те, що української мови не існує.

У часи найбільшого культурного занепаду виходить «Енеїда» Івана Котляревського, написана живою розмовною мовою. З 1798 року, коли вийшли у світ перші три частини цієї поеми, розпочинається новий етап розвитку української мови, літератури і культури. Іван Котляревський увійшов в історію як зачинатель нової української літератури та сучасної літературної мови. Принцип народності, що полягає у зверненні до тем із життя простого народу, використання живої народної мови, найглибше реалізував Тарас Шевченко, якого називаємо основоположником нової української літератури та сучасної літературної мови.

Зухвале переслідування української культури, тотальна русифікація України в XIX— на початку XX от. завдають великої шкоди, проте не зупиняють національного відродження. Українська мовознавча наука набуває небувалого розвитку.

У часи визвольних змагань (у 1917-1920 рр.) українська мова на певний час стає державною, відбувається процес українізації. У 30-х роках XX от. розпочинається новий наступ на українство. Влада фізично знищує не тільки діячів науки і культури, а й селянство — основного носія української мови. Для цього застосовується політика розкуркулення селянства, організований штучний голодомор, проводяться репресії щодо інтелігенції.

Наприкінці 80-х років XX от. знову починається національне піднесення. 1989 року Верховна Рада Української РСР ухвалила «Закон про мови...», у якому українську мову визнано державною. Цей статус закріплено й у статті 10 Конституції України, ухваленій Верховною Радою України 28 червня 1996 року.

Ваш коментар

15. Пригадайте з уроків історії, яких утисків зазнавала українська мова в минулому.

Прочитайте поезію Дмитра Білоуса, визначте її тему й основну думку.

ВІЧНО ЖИВА

А мова не корилася царю, —

Ані царю, ані його сатрапам,

З орлом двоглавим стаючи на прю,

Що брав її у пазуристі лапи.

Несла устами відданих синів

Мужицьку правду, ту, що є колюча,

Сміялася з ненависних панів,

Що їхня правда на всі боки гнуча.

Плюндрованій, не надавали прав,

Немов на звіра, об’являли лови.

На прю — на бій.

Плюндрований — нищений.

Недоріка — нікчема, людина з дефектами мовлення.

«Мужицька правда є колюча, а панська — на всі боки гнуча» — вислів І. Котляревського.

Орел впивався в душу, тіло рвав —

Він був безмозкий, хоч і двоголовий.

Заборонити дереву рости,

Ширяти вольній птиці у блакиті,

Живій ріці між берегів плисти,

Ходити сонцю по своїй орбіті?

Заборонить дощеві поливать

Гінке стебло, щоб не зросло колосся,

Поетові — писать і малювать,

Щоб приректи народ на безголосся?

О, як хотіла, прагла воля зла,

Щоб ти була лиш суржик, мішанина,

Щоб вічно недорікою була

На втіху скалозуба-міщанина!

Хай давню жуйку міщанин жує, —

Воскресли, піднеслися духом люди,

Бо є на світі совість, правда є,

І рідна мова є і вічно буде!

До Дня української писемності та мови Радіо «Свобода» підготувало тест, який допоможе визначити, чи розпізнаєте ви мовний суржик (за шкалою від Олексія Савченка до професора Олександра Пономарева). Радимо перевірити свої знання української за посиланням: http://www.radiosvoboda.org/a/28104263.html

16. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність».

Прочитайте текст. Підготуйте стислий переказ за самостійно складеним планом.

ВИТОКИ СЛОВ’ЯНСЬКОЇ ПИСЕМНОСТІ

Початок писемності — особливий етап в історії кожного народу. Зазвичай імена творців національних алфавітів залишаються невідомими, але про початки слов’янської писемності та її творців ми знаємо багато.

Писемність у слов’янських народів виникла в епоху боротьби Візантії та Риму за вплив на слов’янські землі. У церквах західного обряду богослужіння проводилося латиною. Східна (візантійська) церква підтримувала розвиток національних культур, мов і писемності в народів, що прийняли християнство.

Мукачево. Пам’ятник святим Кирилу та Мефодію

У 863 році до столиці Візантії Константинополя прибули посланці із Великоморавського князівства (територія сучасних Чехії та Словаччини). Моравський князь Ростислав звернувся до візантійського імператора із проханням прислати місіонерів, які могли б проповідувати християнство мовою, зрозумілою для місцевого населення. Візантійський імператор Михайло III спорядив у слов’янські землі з просвітницькою місією вчених монахів Костянтина (чернече ім’я Кирило) і Мефодія. Брати народилися в грецькому місті Солуні (Салоніки), де здавна жили слов’яни. Костянтин, прозваний філософом, був одним із найосвіченіших людей свого часу, мав великий досвід місіонерської діяльності. Разом із братом він склав загальнослов’янський алфавіт і переклав слов’янською мовою основні церковні книги.

В основу перекладу було покладено македонсько-болгарський діалект, яким вільно володіли «солунські брати».

Найдавніші слов’янські пам’ятки, які дійшли до нас, написані двома різновидами алфавіту — глаголицею та кирилицею. Абетки майже цілком збігаються за складом, але значно відрізняються формою букв. Букви кирилиці прості, зручні для письма, літери глаголиці — складні для написання, занадто декоративні. Назва цієї абетки походить від слова «глаголати» — говорити. В основі глаголичних літер лежать найважливіші символи християнства — хрест, трикутник і коло. Саме цю азбуку і склав Кирило, а абетка, яка носить ім’я просвітителя, була розроблена його учнями. Кирилиця створена на основі грецького алфавіту, пристосованого до особливостей слов’янських мов.

У наш час кириличну абетку використовують слов’янські народи, які сповідують православ’я (українці, білоруси, росіяни, серби, болгари, македонці). Західні слов’яни, хорвати і словенці застосовують латинську графіку.

Щорічно 24 травня в день пам’яті «учителів слов’янських», святих Кирила і Мефодія, відзначається День слов’янської писемності і культури. Виникнення азбуки не тільки сприяло розвитку самобутніх слов’янських культур, а й було важливим чинником самовизначення слов’янських націй (Із довідника).

Поміркуйте, чому братів Кирила і Мефодія віднесено до лику святих.

З’ясуйте, у яких містах України і світу споруджено пам’ятники святим Кирилові й Мефодію. Що це засвідчує?

Кирилиця

17. Спишіть текст, передаючи цифри словами.

Здобутки рівноапостольних Кирила і Мефодія стали тим культурним підґрунтям, з якого поширилося християнство. Вшанування пам’яті засновників слов’янської писемності й літератури має давню традицію: у Чехії свято на честь Кирила й Мефодія почали відзначати в 1349 році, у Болгарії — в 1851-му. В Україні ім’я Кирила і Мефодія мала перша українська політична організація в Києві — Кирило-Мефодіївське братство, засноване 1845 року, а відзначають свято на державному рівні з 2004 року.

У 1980 році Папа Іван Павло II оголосив святих Кирила та Мефодія покровителями Європи. Святі Кирило та Мефодій показали і сучасникам, і прийдешнім поколінням, що лише невтомна просвітницька праця, освячена християнською любов’ю, дає щедрі плоди, які здатні служити людям тисячоліття (С. Кривенко).

Сформулюйте особливості відмінювання кількісних числівників 100, 200-900, числівників 50-80. Яка особливість відмінювання порядкових числівників?

18. Прочитайте текст мовчки. Розіграйте діалог за змістом тексту.

ПЕРШИЙ БУКВАР СХІДНИХ СЛОВ’ЯН

Учені припускають, що «Буквар» Івана Федорова — перша досі відома друкована книга в Україні (не виключено, що його видання 1574 року не було першим), перша друкована східнослов’янською книжка світського призначення.

Цей посібник — не звичайний буквар.

У ньому вміщено й важливі елементи для засвоєння особливостей граматики церковнослов’янської мови у східнослов’янській редакції або, як її тоді називали, словено-руської мови.

На першій сторінці «Букваря» подано тодішню азбуку. Очевидно, послідовність розташування літер у ній відображала більш- менш усталену традицію, особливо щодо місця суто кириличних букв. Але завдяки І. Федорову вона міцно закріпилась і через наступні букварі й граматики дійшла до нашого часу. Із відповідними змінами, зумовленими вилученням з ужитку окремих літер чи введенням нових, такий порядок літер зберігається в абетках усіх писемностей, які користуються кирилицею.

Львів. Пам’ятник І. Федорову

Азбука наводиться й у зворотному порядку, а наступні дво- і трибуквові сполуки подано як вправи для читання складів.

Суто букварним матеріалом Іван Федоров не обмежився. Як подальший етап в опануванні письма тут подано три спеціально виділені невеликі розділи, складені так, щоб готувати дітей до вивчення систематичної граматики.

Із видрукованих Іваном Федоровим 2 тис. примірників «Букваря» до нашого часу збереглися два (За В. Німчуком).

«Буквар» І. Федорова

«Я хочу сказати своє слово». Чи пам’ятаєте ви, яким був ваш буквар? Якою, на вашу думку, повинна бути перша навчальна книжка дитини? Сформулюйте вашу думку п’ятьма реченнями, починаючи з найважливішої характеристики.

Зауважте!

Українське мовознавство коріниться у перших лексикографічних посібниках, що збереглися ще від часів Київської Русі. Це були глоси — одно- й багатослівні тлумачення значень малозрозумілих і незрозумілих слів, здебільшого запозичених з грецької, старослов’янської, давньоєврейської мов. Так тлумачилися тексти в давньоруських книгах уже в XI—XIIІ століттях. На основі цих тлумачень складалися перші словнички.

У XVI—XVII століттях в Україні з’явився ряд праць з граматики і лексикографії. У друкарні Івана Федорова були видані його «Буквар» (1574), праці «Кграматыка словеньска азыка» (1586), «Адельфотес. Грамматіка доброглаголиваго еллинословенскаго азыка...» (1591), «Грамматіка словенска» та «Лексис...» (останні дві — Лаврентія Зизанія, 1596). У цих працях було покладено початок української граматичної термінології.

Найвищим досягненням українського мовознавства цього періоду є «Грамматіки словенски правилноє синтаґма» Мелетія Смотрицького (1619). Учений увів в українську графіку букву ґ на позначення дзвінкого проривного задньоязикового приголосного; встановив правила вживання букв на позначення голосних і приголосних звуків, уживання великої літери, подав правила вживання знака переносу, розділових знаків, титл. Багато з його правил чинні донині. У «Граматиці...» виділено 8 частин мови: ім’я, містоименіє, глагол, причастіє, нарічіє, предлог, союз, междометіє. Мелетій Смотрицький звернув увагу на дієприслівник (дієпричастіє), відкрив у слов’янській системі місцевий відмінок («сказательний падеж»), здійснив поділ іменників на 5 відмін, які в основних рисах зберігаються й понині; зробив поділ дієслів на 2 дієвідміни, що визнається й тепер; докладно описав незмінні частини мови, церковнослов’янський синтаксис. Граматист суттєво збагатив слов’янську мовознавчу термінологію. У галузі теорії слов’янської мовної системи «Граматика...» не мала собі рівних до другої половини XVIII століття.

Винятковою працею в історії староукраїнської філології є «Граматыка словенская, написана пре(з) Іоанна Ужевича слованина славной Академій пари(з)скои в(ъ) теологіи студента в(ъ) Парижу». Такий заголовок має рукопис пам’ятки, датований 1643 роком, який зберігається в Національній бібліотеці в Парижі. Другий варіант твору озаглавлений «Граматыка словенская. Зложена и написана трудомъ и прилежаніє(м) Іоанна Ужевича словянина», датований 1645 роком, зберігається в бібліотеці міста Арраса на півночі Франції. Обидва манускрипти написані латинською мовою. Вони опубліковані фотомеханічним способом із перекладом українською мовою паризького варіанта книги Івана Ужевича, здійсненим Є. М. Кудрицьким.

Своєрідність «Граматыки» Івана Ужевича полягає не тільки в тому, що вона створена міжнародною мовою Європи старої доби, а й у тім, що заголовок її обіцяє читачеві опис «словенської» — церковнослов’янської мови, однак насправді автор викладає в книзі головним чином систему української мови XVII століття.

Граматист знайомить західноєвропейських філологів і з деякими особливостями міжслов’янської церковнослов’янської мови, яку називає «священною» («святою»). Словенороська (церковнослов’янська) й українська мови в контексті «Граматыки» Івана Ужевича розглядаються як два різновиди однієї мови. Церковнослов’янські елементи автор здебільшого підкреслює, але часом їх не виділяє жодним чином.

У творі Івана Ужевича досить помітний порівняльний аспект: іноді вчений показує морфологічні особливості польської, чеської й хорватської мов. Лінгвіст часто підкреслено виділяє подібність слов’янської граматичної системи до латинської або її відмінності від неї. Принагідно Іван Ужевич для зіставлення залучає факти грецької й гебрайської (давньоєврейської) мов. Усе це свідчить про те, що свою книгу вчений пропонував увазі освічених філологів. Лінгвіст прагнув на основі української мови створити вступ до вивчення граматичних систем інших слов’янських мов. Іван Ужевич відбив у «Граматьїці» тенденцію європейського мовознавства до створення універсальних граматичних схем. Мабуть, свою граматику автор навмисно іменує неконкретно «словенською», тоді як термін «словенський (славенській) язык» в XVII столітті, безумовно, означав «церковнослов’янська мова».

Ваш коментар

19. Підготуйте презентацію-повідомлення на одну з тем.

• Олександр Потебня — філософ мови.

• Лінгвістична спадщина Леоніда Булаховського.

• Розвиток українського мовознавства у XX столітті.

20. Прочитайте роздуми мовознавця. Поміркуйте, чому потрібно дотримуватися культури мовлення.

Мови, як і все у природі, мають свої характерні риси, свій образ. Має такий образ і українська мова. Який він, цей образ?

Українська мова сьогодні — це арена боротьби між уявою і штампом, між пошуком і зашореністю, між летом і повзанням. Це — сьогодні, а до сьогодні?

Зроджена в боротьбі та праці народу, українська мова зазнала чимало сторонніх впливів. Ці впливи були, з одного боку, корисні, а з іншого — шкідливі. І образ мови, її тональність — змінилися.

Та мова, якою ми спілкуємося одне з одним, зазнала багато змін. Якби до рук Котляревського або Шевченка потрапив примірник сучасної газети, дуже важко було б переконати наших класиків, що це писане їхньою мовою.

Дуже вже багато в сучасній мові мулу, непотрібного мавпування і плазування перед іншими мовами.

Ми знаємо, що в нашому світі має вартість усе самобутнє, оригінальне, первородне. Коли геолог розглядає пробу гірської породи, він будь-що хоче очистити її від домішок і дістати «чисту породу». Збирач золота відмиває породу і дошукується щирого золота (За С. Караванським).

Зверніть увагу на виділене словосполучення. Поміркуйте, у яких ситуаціях потрібно вживати вислів один одного, у яких — одна одну, а в яких — одне одного. Звірте свої висновки з матеріалами, поданими в рубриці «Як парость виноградної лози, плекайте мову».

«ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ, ПЛЕКАЙТЕ МОВУ»

ОДИН ОДНОГО • ОДНА ОДНУ • ОДНЕ ОДНОГО

Чи правильно побудоване речення:«Минуло багато років, і вони могли не впізнати один одного»? Стверджувальною буде відповідь, якщо мова йде про чоловіків. Якщо довго не бачилися жінки, то другу частину речення треба закінчити так: «...І вони могли не впізнати одна одну». А як же правильно сказати, коли мова йде про людей різних статей — чоловіка і жінку? У цьому випадку потрібно вжити слова в середньому роді й побудувати речення так: «Минуло багато років, і вони могли не впізнати одне одного».

Ваш конспект

Українська мова походить від праслов’янської — спільної мови всіх слов’янських племен, що проіснувала до VII століття.

Попри всі заборони й переслідування, українська мова сформувалася як одна з найбагатших мов світу.

РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ

Періоди розвитку української мови

Протоукраїнський

VII-XI століття

Писемні пам’ятки відсутні

Староукраїнський

XI-XIV століття

Функціонують два варіанти мови — розмовний (послуговуються прості люди) і книжний (уживають освічені верстви населення)

Середньо-український

Кінець XIV — початок XIX століття

У Великому Литовському князівстві українська мова стає державною. У добу Козаччини найвищого розвитку сягає книжна мова, розмовною мовою твориться фольклор. Втрата державності призвела до утисків української мови. Уперше народну українську мову, таку, якою розмовляв простий народ, починають уживати в інтермедіях (невеликих п’єсах комедійного характеру) з початку XVII ст. Нею наприкінці XVIII — на початку XIX ст. пише свої славнозвісні твори — поему «Енеїда» й п’єсу «Наталка Полтавка» — Іван Котляревський

Новий

Поч. XIX століття — до нашого часу

Найвагоміший внесок для утвердження української мови як літературної зробив Тарас Шевченко

КУЛЬТУРА СПІЛКУВАННЯ

КОЛОРИТНО-СТИЛЬОВІ РІЗНОВИДИ МОВЛЕННЯ

Мовлення — одна з найголовніших характеристик особистості, тому природним є те, що кожен мовець намагається висловлюватися стилістично правильно і точно, образно, етично й естетично. Однак у багатьох ситуаціях мовлення буває спонтанним, заздалегідь не продуманим, а тому й недосконалим.

Мовлення може бути емоційно нейтральним, тобто позбавленим емоцій, або експресивним — підкресленим виявом почуттів, переживань, позначеним ставленням мовця до адресата мовлення.

Експресивне мовлення залежно від мети й життєвої ситуації буває урочистим, офіційним, фамільярним, інтимно-ласкавим, гумористичним (жартівливим), сатиричним (в’їдливим, ущипливим, дошкульним) або й саркастичним, тобто вкрай злобливим, глузливим, глумливим тощо.

21. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити».

Розгляньте таблицю. Підготуйте розповідь про колоритно-стильові різновиди мовлення, ілюструючи власними прикладами й прикладами з художньої літератури.

КОЛОРИТНО-СТИЛЬОВІ РІЗНОВИДИ МОВЛЕННЯ

Різновид мовлення

Мовні особливості

Види висловлювань

Урочистий

Уживання слів і словосполучень із піднесеним емоційним змістом, окличних речень, щоб передати велич подій, осіб, викликати до них глибокі позитивні почуття

Публіцистичні чи художні тексти, повідомлення засобів масової інформації про важливі події в житті країни, героїчні чи видатні подвиги, вчинки осіб

Офіційний

Стримане, ділове мовлення, властиве переважно писемній формі офіційно- ділового стилю, для якого притаманне вживання офіційних звертань, мовних штампів і кліше, описових синтаксичних конструкцій

Різні види ділових паперів (листи, накази, протоколи), ділові розмови

Інтимно-ласкавий

Широке вживання емоційної лексики, особливо епітетів, слів із пестливо-здрібнілими суфіксами, використання речень нескладної будови (зазвичай побутового змісту, які наповнені почуттєвістю, емоційністю)

Приватні розмови близьких людей, тексти художнього стилю

Фамільярний

Використання слів і словосполучень дещо зниженого чи навмисне підвищеного звучання; уживання речень різної будови, часто типових для мовця, що ніби звеличують співрозмовника, а насправді принижують його помітно вільним інтонуванням фрази, супровідним жестом, мімікою

Усне мовлення між нерівними за певною ознакою особами (наприклад, начальником і підлеглим), тому воно буває принизливим для одного зі співрозмовників; твори художньої літератури, що описують відповідні ситуації

Жартівливий (гумористичний)

Доброзичливі контрастно-комічні порівняння чи зіставлення певних фактів, ознак; невідповідність висновку тому змістові. 3 якого висновок природно мав би випливати; перебільшення реальних властивостей, якостей людей, тварин, предметів; уживання слів у значенні, яке не відповідає конкретній ситуації

Розмовно-побутове, художнє мовлення, приватне листування

Сатиричнийй

Широко вживаються слова і словосполучення, якими виражається зневага до потворних вчинків. Для цього використовуються глузливі епітети, порівняння, гіперболи. Своєрідною є й будова речень, яка розрахована на відповідну інтонацію

Прилюдні виступи на політичні теми, тексти художніх творів, полемічні наукові дискусії і розмовно-побутові вислови гострого іронічного спрямування

22. Прочитайте подані висловлювання. Визначте колоритно-стильовий різновид кожного з уривків, наводячи аргументи на підтвердження власної думки.

1. Безсмертя достоїн лиш той на землі,

Хто любить свою Батьківщину.

Хто їй віддає свої дні молоді

І зве її сонцем, зорею,

Хто з нею навік нерозривний в труді,

Хто в горі і в радості з нею.

В. Сосюра

2. «Скажи мені, Бджоло, чого ти така дурна? Чи знаєш ти, що плоди твоєї праці не стільки тобі самій, як людям корисні, а тобі часто і шкодять, приносячи замість нагороди смерть; одначе не перестаєш через дурість свою збирати мед. Багато у вас голів, але всі безмозкі. Видно, що ви без пуття закохані в мед », — говорив Шершень (За Г. Сковородою).

3. Мамо, вечір догоря,

Вигляда тебе роса,

Тільки ти, немов зоря,

Даленієш в небеса,

Даленієш, як за віями сльоза.

Ти від лютої зими

Затуляла нас крильми,

Прихилялася

Теплим леготом.

Задивлялася білим лебедем,

Дивом-казкою

За віконечком, —

Сива ластівко,

Сиве сонечко.

Б. Олійник

4. — Я Сонце б засліпив, — розхвастався Ліхтар, —

Якби мене хтось підійняв до хмар.

За що йому та слава? Аж обидно:

Воно ж сія, коли надворі видно!

В. Симоненко

5. У статті 24 Загальної декларації прав людини проголошується: «Кожна людина має право на відпочинок і дозвілля, включаючи право на розумне обмеження робочого дня та на оплачувану періодичну відпустку» (3 журналу).

«Уява охоплює весь світ» Подруга вашого брата любить жартувати, але не завжди вдало це робить. Недоречний дотеп став причиною непорозуміння між братом і подругою. Подумайте, як побудувати з кожним із них розмову, щоб їхні дружні стосунки відновилися.







Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити