Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

МОРФЕМІКА І СЛОВОТВІР УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО БУДОВУ І ТВОРЕННЯ СЛІВ

§39. СТИЛІСТИЧНЕ ВИКОРИСТАННЯ ЗАСОБІВ СЛОВОТВОРУ

Яку стилістичну функцію виконують афікси?

313. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Прочитайте і порівняйте речення обох колонок. Поміркуйте, які речення є більш виразними, емоційно забарвленими і чому. Зробіть розбір виділених слів за будовою.

1. Ми, наче уві сні, їдемо з татом на став.

1. Ми, наче уві сні, їдемо з татом на стависько (М. Стельмах).

2. Зажурилась у горах трембіта, що скінчилося літо.

2. Зажурилась у горах трембіта, що скінчилося літечко-літо (Г. Коваль).

3. Вітер легкий дихнув.

3. Вітер легесенький дихнув (Панас Мирний).

4. У літописах дуже давніх справедливості немає.

4. У літописах прадавніх справедливості немає (Леся Українка).

5. Тут спалюється лють зла.

5. Тут спалюється лють змієголова (Д. Павличко).

Найголовніша роль у стилістичному забарвленні слів належить префіксам і суфіксам. Вони змінюють, конкретизують лексичне значення та надають словам стилістичного забарвлення.

Слова, утворені за допомогою префіксів, використовуються в розмовному і художньому стилях мовлення. Наприклад: І є такі прості, правічні речі — любити матір, бавити дитя (Б. ОЛІЙНИК). Префікс пра- вказує на давність, новоутворене слово вживається в художньому стилі.

Слова, утворені за допомогою іншомовних префіксів, характерні для наукового і публіцистичного стилів. Наприклад: Джерелами ультразвуку є електромеханічні та механічні випромінювачі (З підручника). Префікс ультра- має значення «над», «крайній», «за межами», новоутворене слово вживається в науковому стилі.

Особливого забарвлення набувають слова з кількома префіксами. Наприклад: Попочекали ми, поки на обрії з’явилися качки (Остап Вишня). Повторення префікса по- вказує на тривалість дії.

314. Прочитайте речення. Назвіть стилістично забарвлену лексику. Зробіть висновок про значення префіксів.

1. А з клену листу понападало, на тім листі написано: ясний місяць — пан господар, ясне сонце — його жона, ясні зорі — його діти… (Нар. творчість). 2. Тарас, урівень з сонцем на скалі, возносить у мені козацьку гідність господаря праотчої землі (Б. Олійник).3. Україно моя, рідна земле — прабатьківська, мила (П. Осадчук). 4. Дві категорії «мораль» і «свідомість» — надзвичайно взаємозалежні, але їх з успіхом роз’єднували завойовники, застосовуючи різні методи, аби здеморалізувати нас і позбавити самосвідомості (П. Осадчук). 5. Коли життя ти не учасник, а тільки свідок віддаля, — дарма чекатиме прекрасних від тебе подвигів земля (М. Рильський).

Одним із найбільш стилістично виразних словотворчих засобів є суфікси. Одні з них утворюють слова з іншим значенням (земля — земляк, земляний, землистий, земельний), а інші вносять додаткові відтінки у значення: ніжності, пестливості, згрубілості, зневаги, як-от: кіт — котик, котичок, котусик, котяра, котище.

Слова із суфіксами, що надають позитивного або негативного відтінку, характерні для розмовного та художнього стилів мовлення.

Значна частина суфіксів творить слова з абстрактним, узагальнювальним значенням, які вживаються в науковому, офіційно-діловому та публіцистичному стилях. Це іменникові суфікси -анн-, -енн-, -от-, -ість, -їзн, -ізм, -ств- та інші (нарощування, зіставлення, широта, щирість, реалізм, посередництво). Для книжних стилів також характерні прикметникові суфікси -альн- (-увальн-, -ювальн-), -арн- (-ярн-), -ичн- (-ічн-, -їчн-); соціальний, молекулярний, хімічний.

Ваш коментар

315. Відредагуйте й запишіть речення, усуваючи нагромадження спільноко- реневих слів та віддієслівних іменників. Здійсніть взаємоперевірку робіт.

1. З метою забезпечення дотримання учнями правил дорожнього руху започатковано проведення зустрічей із працівниками патрульної поліції. 2. На початку травня ми ходили в похід до Дніпра. 3. На подвір’ї великий собацюра ганяє голубів, голосно гавкаючи. 4. Шляхом куриться курява. 5. Праця різних працівників розрізняється за її якістю. 6. Приземкуватий кущ нахилився низько до землі. 7. На шкільному подвір’ї не чути галасу школярів. 8. Започаткування вивчення фольклору припадає на початок дев’ятнадцятого століття (З учнівських робіт).

Слова, утворені безафіксним способом, є засобом оновлення емоційної насиченості названих предметів завдяки їх новизні й незвичності. Такі слова використовуються в художньому стилі в текстах патетичного, піднесеного характеру. Часто такі слова є авторськими неологізмами, наприклад: Блакить мою душу овіяла, душа моя щастя намріяла (П. Тичина).

316. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Підкресліть слова, утворені безафіксним способом.

1. То (ж), мила юнь моя, любіть, вивчайте солов’їну мову, (ні)де й (ні)коли (не)ганьбіть її — життя свого основу (М. Волощук). 2. Вже (не)стогне Дніпро, хвилі в далеч течуть (О. Підсуха). 3. Синь бездонна, ще (й) грозою прополоскана. Дзвони, дзвони, гул-рікою, з підголосками (Д. Білоус). 4. Спів калиновий пінить над водою тільки тобою, тільки тобою (В. Стус). 5. Уже (й) забула, що то серця щем, немов (би) й (не)було його (ні)коли (Н. Барановська). 6. Зачувши голос від вершин (не)знаних, на поклик владний я до тебе йшов (М. Зеров).

Зробіть синтаксичний розбір другого речення (див. с. 281).

Складні слова виконують різні стилістичні функції. Одні з них вживаються як терміни в книжних стилях, насамперед у науковому (атмосфера, ліро- епос), інші виражають найрізноманітніші емоційні відтінки і переважають у художньому і публіцистичному стилях (сонцесяйний, зловорожий).

317. «Єдиний шлях, ш,о веде до знання, — це діяльність».

Прочитайте речення. Скажіть, яке стилістичне навантаження мають складні слова. Які з них є авторськими неологізмами?

1. А я, дурний, не бачивши тебе, цяце, й разу та й повірив тупорилим твоїм віршомазам (Т. Шевченко). 2. Білосизість снігів переходить у сизобілість неба, створюючи нерозривну єдність землі й неба (П. Мовчан). 3. Вихрошерсті, сухоребрі, зігнуті в три погибелі, як саме лихо, або хижо насторожені, як сама жадоба, охоплені мукою голоду, вовки покірно й невідступно тяглися одне за одним серед цих переплутаних хащів, снігових перевіїв, лісових нетрів (А. Любченко). 4. Долиною під деревами ніжився прекрасноводий Псел (Ю. Яновський). 5. «Так» і «ні» — немов мечі двосічні. З ними легковажити не смій. 6. Маленька наша хата за живоплотом пишної калини щоосені здавалася мені червонокрилим птахом край села (3 тв. П. Осадчука).

318. Спишіть текст, ставлячи розділові знаки. Визначте, до якого стилю мовлення належить висловлювання. Проаналізуйте лексичні, граматичні і словотворчі засоби цього стилю, наявні у тексті.

Історія України складник всесвітньої історії. Історія це людська пам’ять. Як не можна уявити людину без пам’яті так не існує народу без історії. Історія це досвід поколінь. Вона навчає що потрібно взяти з собою в майбутнє а що краще залишити як спогад. Урахування позитивного досвіду дає можливість вийти на новий рівень розвитку уникнути помилок які допускали наші пращури убереже нас від прорахунків у сьогоденні.

Історія українського народу переповнена трагічними сторінками. Але це наше минуле наша пам’ять і ми маємо привід для гордості (З журналу).

«Я хочу сказати своє слово». Складіть асоціативний ряд за тезою «Чим можуть пишатися українці?».

Контрольні запитання і завдання

1. Які значущі частини слова ви знаєте? Дайте визначення, наведіть приклади. Чому корінь називають головною значущою частиною слова?

2. Чим відрізняються поняття слово з нульовим закінченням і слово без закінчення?

3. Знайдіть спільнокореневі слова і запишіть їх в окремі ряди.

Міст, місто, місток, заміський, приміський, мостовий. Селянський, сільський, сіль, сольовий, присільський. Зорати, зоряний, зораний, оранка, ранній, зірниця, зоря.

4. Від поданих слів утворіть і запишіть назви осіб за місцем проживання чи національністю.

Край, Канів, Кривий Ріг, Полтава, Мінськ, Болгарія, Ялта, Харків, Рига, Париж, Литва, Латвія, Сибір, Кавказ, Камчатка, Грузія, Осетія, Брянськ, Петербург, Канів, Львів, Афганістан, Індія, Китай.

5. Які суфікси надають словам позитивного емоційного забарвлення (здрібнілості, пестливості), а які — негативного (згрубілості)?

6. Запишіть подані слова у дві колонки: а) із вставленою буквою с; б) із вставленою буквою з.

..попелив, ..сип, ..болено, нав..кіс, ..клеїв, ..творено, ро..пис, ..кошеної, ..шиті, бе..гоміння, ро..брат, по..тинай, ..клад, ..чистити, ..переду, ..чавлений, ро..різ, ро..тер, безтурботно, ..тискаєш, ро..кис, ро..квіт , ..цідити, ..потворені, ро..літ, ..чепили.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв записаних слів складеться продовження вислову Івана Кочерги: «Не те чеснота, лиш би книги чтить, а щоб од книг зерно добра й любові …».

7. Запишіть подані слова у дві колонки: а) із вставленою буквою и; б) із вставленою буквою е.

Брат..к, знай..зний, мар..во, згори..ний, пал..во, яз..чок, крол..ня, ліж…чко, стеж..чка, однокласн..чка, лелеч..ня, кош..чок, яструб..ня, збірн..чок, перепел..ня, крол..чок, кринич..нька, оцін..ний, мороз..во, хмар..ще, мереж..чка.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться початок вислову Тараса Шевченка: «… вік не охолоне».

8. Сформулюйте орфограму «Правопис прикметникових суфіксів -ов-, -ев- (-єв-). Наведіть приклади.

9. Назвіть морфологічні способи творення слів. Наведіть приклади.

10. Зробіть словотвірний та морфемний розбір виділених слів.

Правічні дуби, наповнені темінню, стоять безшелесні, в мовчанні, в якійсь шляхетній величі (О. Гончар).

11. Розкажіть про зміни приголосних при словотворенні. Наведіть приклади.

12. Які неморфологічні способи творення слів вам відомі? Наведіть приклади.

13. Які слова називаються складними? Розкажіть про написання сполучних голосних о, є (є) у складних словах.

14. Сформулюйте орфограму «Правопис складних слів разом і через дефіс».

15. Спишіть складні слова, розкриваючи дужки.

(Жовто)коричневий, (жовто)крилий, (жовто) гарячий, (північно)кримський, (південно) західний, (лісо)степовий, (фото)апарат, (теле) і (радіо)передачі, (супер)приз, (біо)добрива, (стоп)кран, (дизель)мотор, (вічно)зелений, (яскраво)зелений, (унтер)офіцер, (екс)чемпіон, віце(прем’єр)міністр, (міні)спідниця, (півогірка, (пів)Європи, (пів)яблука, (пів)на третю, (пів)чайної ложки.

«Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове»





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити