Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

УКРАЇНСЬКА МОРФОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

§41 ІМЕННИК ЯК ЧАСТИНА МОВИ

Чому іменник названо іменником?

«Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити».

324. Користуючись таблицею, розкажіть про іменник як частину мови.

Іменник — самостійна змінна частина мови, яка означає предмет і відповідає на питання хто? що?

Лексико-граматичні категорії

назви істот

відповідають на питання хто? і позначають назви людей (дитя, іноземець), тварин (кінь, сова), міфологічних істот (мавка, лісовик)

неістот

решта іменників, що відповідають на питання що? (стіл, табун, нога)

загальні

узагальнене найменування предмета, що належить до певного класу подібних йому (левада, дуб, учень)

власні

індивідуальні назви окремих осіб чи окремих предметів (Іван, Донецьк, Карпати)

конкретні

абстрактні

виражають поняття, у яких передається все, що сприймається безпосередньо органами чуття (палац, рік, полиця)

назви узагальнених понять: якостей, властивостей, дій, станів, процесів (порив, ввічливість, вибори, радощі)

Граматичні категорії

рід

чоловічий (батько, степ), жіночий (зоря, дівчина), середній (сонце, колесо), спільний (чоловічий або жіночий — визначається в контексті: плакса, сирота)

число

більшість іменників змінюється за числами: вживаються і в однині, і в множині (друг — друзі, стіна — стіни, відро — відра); є іменники, що вживаються тільки в однині (просо, молодь) або тільки у множині (двері, Суми)

відмінок

називний (хто? що?), родовий (кого? чого?), давальний (кому? чому?), знахідний (кого? що?), орудний (ким? чим?), місцевий (на кому? на чому?), кличний (називає предмет або особу, до якої звертаються).

Називний відмінок називають прямим, усі інші — непрямими

Зауважте!

Іменники змінюються за числами і відмінками і належать до певного роду.

325. По черзі прочитайте по два речення, знайдіть іменники спільного роду. Скажіть, які з них мають позитивне або негативне забарвлення, а які є нейтральними назвами. Зробіть висновок про те, для яких стилів мовлення є притаманним уживання іменників спільного роду.

1. Народ мій є! Народ мій завжди буде! Ніхто не перекреслить мій народ! Пощезнуть всі перевертні, й приблуди, і орди завойовників-заброд (В. Симоненко). 2. Бджілка-трудяга все носить у соти мед (І. Білий). 3. Я її годую, я її зодягаю, я її на світі держу, а вона, ледацюга, мені працювати не хоче (Марко Вовчок).

Зауважте!

З іменниками спільного роду не слід сплутувати іменники чоловічого роду, які вживаються на позначення осіб як чоловічої, так і жіночої статі: досвідчений лікар Олег Іванович, досвідчений лікар Ольга Петрівна.

Спишіть, розкриваючи дужки. Здійсніть взаємоперевірку робіт.

Нелегк(ий, а) путь, собака несподівано загарча(в, ла), нестерпн(ий, а) біль, далек(ий, а) Сибір, запашн(ий, а) шампунь, останній, я) запис, неозор(ий, а) степ, придорожн(ій, я) насип, кваліфікований, а) хірург Ірина Йосипівна, справедливей, а) арбітр Сергій Євгенович, втомлен(ий, а) шофер Галина, досвідчен(ий, а) педагог Софія Леонідівна, зайш(ов, ла) профессор Лідія Денисівна, пода(в, ла) проект архітектор Кудрявцева.

327. Розв’яжіть мовну задачу.

У сестер хореографа немає брата. Чому так?

При визначенні роду незмінюваних іменників слід пам’ятати: незмінювані іншомовні іменники, що означають назви осіб, мають рід відповідно до статі: леді (жінка) — жіночий рід, кабальєро (чоловік) — чоловічий рід;

• назви тварин належать до чоловічого роду: какаду, поні, шимпанзе; але: муха цеце, риба путасу, івасі — жіночого роду;

• назви неістот мають середній рід: депо, купе, галіфе, журі, але: ковбаса салямі, капуста броколі й кольрабі — жіночого роду, перець чилі — чоловічого роду;

• у власних назвах рід визначається відповідно до роду загальної назви: Торонто (місто) — середній рід, Капрі (острів) — чоловічий рід; Перу (країна) — жіночий рід;

• рід складноскорочених слів визначається за основним словом: НБУ (Національний банк України) — чоловічий рід; СБУ (Служба безпеки України) — жіночий рід; НАБУ (Національне антикорупційне бюро України) — середній рід.

328. Розв’яжіть мовну задачу.

Учні визначали рід іменника ківі. Олесь визначив як середній і склав словосполучення солодке ківі. Ярослав доводив, що іменник ківі — чоловічого роду, і на підтвердження своєї думки навів словосполучення крикливий ківі. Хто з учнів правильно виконав завдання?

329. Спишіть словосполучення, додаючи закінчення у прикметниках. Із трьома словосполученнями складіть і запишіть речення.

Дотепи.. буріме, усміхнен.. мадам, справедлив., журі, кумедн.. шимпанзе, гірськ.. Сурамі, повновод.. Міссісіпі, крихітн.. колібрі, славетн.. Екзюпері, похмур.. фрау, рожев.. фламінго, страхітлив.. торнадо, казков.. Ельдорадо, тепл., кашне, сонячн.. Перу, захоплююч.. кіно, гаряч.. какао, індійськ.. Делі, музичн.. шоу, геніальн.. Шоу, економічн.. прес-реліз, програй., парі, австралійська кенгуру.

330. Складіть речення, у яких би слова хліб, вода, пшениця, сіль, масло, маса були вжиті в однині і множині. Зробіть висновок, для яких стилів мовлення властиві ці форми слів. Прослухайте і проаналізуйте відповіді представників кожної групи.

331. Спишіть, розкриваючи дужки. Прокоментуйте вживання великої букви і лапок.

(Н,н)аціональний (У,у)ніверситет (К,к)иєво-(М,м)огилянська (А,а)кадемія, (В,в)улиця (Я,я)рославів (В,в)ал, (С,с)танція (М,м)етро (З,з) олоті (В,в)орота, (К,к)иєво-(П,п)ечерська (Л,л)авра,(О,о)рганізація (0,о)б’єднаних (Н,н)ацій, (Д,д)руга (С,с)вітова (В,в)ійна, (Д,д)ень (3,з)бройних (С,с)ил (У,у)країни, (С,с)вятий (М,м)иколай, (С,с)вято (О,о)станнього (Д,д)звоника, (С,с)тарший (Н,н)ауковий (С,срівробітник, (А,а)кадемія (Н,н)аук (У,у)країни, (К,к)анікули, (З,з)елені (С,с)вята, (Т,трійця.

332. Розв’яжіть мовну задачу. Чому виділене слово написане по-різному в двох реченнях?

1. Якраз проти вікна, звичайно за парканом, дворовий пес Бровко лежав (Л. Глібов). 2. Приємно чуть свого гавкучого бровка, як станем близитись до рідного кутка (П. Куліш).

333. «Вчити себе самого — благородна справа». Прочитайте речення. Скажіть, з якою стилістичною метою власні назви вжито у множині. Поміркуйте, чому одні з них пишуться з великої букви, а інші — з малої.

1. Там і слава, і труд, і мудрість троєкратні ще вродять нам Шевченків і Сократів (А Малишко). 2. І кинули бранців за мури, за ґрати кати і пілати (Олександр Олесь). 3. Тут восени конячки рвали шлеї, і в школу йшли маленькі Галілеї (А. Малишко). 4. Усі ми — підсвідомо — кріпаки, і нами попихають енгельгардти, а ми усе звертаємо на жарти, збираючи на викуп п’ятаки (В. Гужва).

Наведіть 2-3 приклади недоречної заміни одного слова іншим або вживання слова у невластивому йому значенні. Що, на вашу думку, допоможе уникати подібних помилок?

«ЯК ПАРОСТЬ ВИНОГРАДНОЇ ЛОЗИ, ПЛЕКАЙТЕ МОВУ»

ІНДІЙЦІ • ІНДІАНЦІ

Одним із географічних курйозів було те, що Христофор Колумб, бажаючи відкрити таємничу на той час Індію, відкрив Америку. Було це п’ять століть тому. Мовні ж курйози зі словами ІНДІЙЦІ, індіанці тривають і досі. Індійці, як відомо, живуть в Індії. Це слово іноді й у засобах масової інформації, і в усному мовленні використовують як назву корінного населення Америки: «Побували в гостях у вождя індійського племені». Тут очевидною є лексична помилка. В українській мові тубільців Америки називають індіанцями.

334. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Поставте, де треба, лапки.

Серед музеїв столиці особливий інтерес викликає (Н,н)аціональний (І, і)сторичний (3,з)аповідник (С,с)офійський (М,м)узей. Збудований як головний (Х,х)рам (Р,р)усі, (С,с)офійський (С,с)обор був у давнину політичним і культурним центром держави. Він немовби символізував могутність і велич (Р,р)усі, силу і владу (К,к)иїв- ського (К,к)нязя, тріумф (Х,х)ристиянської релігії. У (С,с)офії відбувалися (С,с)обори (Р,р)уських (Є,є)пископів, тут ставили на велике князювання і позбавляли князівства, приймали послів. Звідси, після молебню, вирушали у військові походи, тут виголошували вдячну молитву в разі перемоги.

На території (С,с)офійського (3,з)аповідника домінує висока струнка дзвіниця — яскравий зразок (У,у)країнського зодчества. Своєю святковою архітектурою вона виділяється серед навколишньої забудови і прикрашає загальний силует (С,софійської (П,п)лощі. У комплексі (3,з)аповідника — чудові пам’ятки (У,у)країнського будівництва минулих століть: (Б,б)урса, (Б,б)ратський (К,к)орпус (колишні монастирські келії), (Б,б)удинок (М,м)итрополита, (П,п)івденна (В,в)’їзна (В,в)ежа. До найцінніших пам’яток належать (Т,т)рапезна та (Б,б)рама (3,з)аборовського (3 календаря).

Складіть і запишіть діалог, що відбувається в центрі вашого міста (села) між місцевим мешканцем і туристом, що приїхав на екскурсію і розпитує про цікаві куточки вашого краю. У репліках діалогу правильно вживайте власні назви.

Ваш конспект

Іменники змінюються за числами і відмінками і належать до певного роду.

Число — одна з визначальних граматичних категорій, що виражає кількісний вияв того, що позначається іменником. Значення числа виражається у співвідносних формах однини і множини (учень — учні, ріка — ріки, стіл — столи). Деякі іменники мають тільки форму однини (щастя, глина), а деякі — тільки форму множини (заздрощі, двері).

Граматична категорія роду є однією з основних морфологічних ознак іменника. В українській мові всі іменники, що вживаються в однині, мають постійне значення роду (чоловічого, жіночого, середнього). Категорія роду іменників є синтаксично незалежною, на відміну від категорії роду прикметників, числівників, займенників, дієприкметників та дієслів, з якими іменники входять у синтаксичні зв’язки.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити