Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

УКРАЇНСЬКА МОРФОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

§45 ЗАЙМЕННИК. ЗАЙМЕННИКИ І КОНТЕКСТ

Яку роль у мовленні відіграє займенник?

Займенник — самостійна змінна частина мови, що вказує на особу, предмет, ознаку, кількість предметів, але не називає їх. Займенники, що вказують на особу, предмет і кількість, змінюються тільки за відмінками. Займенники, що вказують на ознаку, змінюються за числами, родами (в однині) і відмінками.

За значенням займенники поділяються на 9 розрядів:

Особові: я, ми, ти, ви, він, вона, воно, вони.

Зворотний: себе.

Питальні: хто? що? який? чий? котрий? скільки?

Відносні: хто, що, який, чий, котрий, скільки.

Неозначені: будь-хто, хто-небудь, абихто, хтось, казна-який, бозна-чий.

Заперечні: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий.

Присвійні: мій, твій, наш, ваш, їхній, свій.

Означальні: весь, всякий, кожний, самий, інший.

Вказівні: той, цей, такий, стільки.

Особові займенники вказують на особу чи осіб. Займенники першої особи (я, ми) вказують на мовця — того, хто говорить; другої особи (ти, ви) — на співрозмовника — того, до кого звертаються; третьої особи (він, вона, воно, вони) — на стороннього — того, хто не бере участі в розмові.

Усі особові займенники змінюються за відмінками і числами, а займенники третьої особи — ще й за родами (в однині).

Ваш коментар

387. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розгляньте таблиці, розкажіть про особливості відмінювання особових займенників.

ОДНИНА

ВІДМІНОК

Особа

1-ша

2-га

3-тя

Н.

Я

ти

він, воно

вона

р.

мене

тебе

його, (у) нього

її, (у) неї

Д.

мені

тобі

йому

ій

Зн.

мене

тебе

його, (на) нього

її, (на) неї

Ор.

мною

тобою

ним

нею

М.

(на) мені

(на)тобі

(на) ньому

(на) ній

МНОЖИНА

Відмінок

Особа

1-ша

2-га

3-тя

Н.

ми

ви

вони

вона

Р.

нас

вас

їх, (у) них

її, (у) неї

Д.

нам

вам

їм

їй

Зн.

нас

вас

їх

її, (на) неї

Ор.

нами

вами

ними

нею

М.

(на) нас

(на)вас

(на) них

(на) ній

Зауважте!

У непрямих відмінках особові займенники мають іншу основу, ніж у називному.

У непрямих відмінках до займенників третьої особи після прийменника додається н-, а в орудному відмінку н- наявне й у займенників без прийменників: запитати в нього, подивитися на нього, пишатися ним.

Подібний до особових займенників зворотний займенник себе, що вказує на відношення до діючої особи. Він змінюється тільки за відмінками, але не має форми називного відмінка.

388. Складіть і запишіть речення із займенником ми в таких значеннях: а) «я з кимось»; б) однодумці; в) «авторське ми»; та із займенником ви у таких значеннях: а) «ти з ким-небудь»; б) пошанна множина.

Питальні займенники хто? що? який? чий? котрий? скільки? вживаються для вираження запитань про особу, предмет, ознаку і слугують для утворення питальних речень. Наприклад: Хто в силі нашу дружбу розколоти? (П. Тичина).

Відносні займенники хто, що, який, чий, котрий, скільки вживаються для зв’язку частин складнопідрядного речення і завжди виступають членами речення. Наприклад: Той, хто інших зневажає, і сам не заслуговує на повагу {Нар. творчість).

389. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розгляньте таблицю. Розкажіть за нею, як відмінюються питальні й відносні займенники.

Н.

хто

що

чий

чиє

чия

чиї

скільки

Р.

кого

чого

чийого

чиєї

чиїх

скількох

Д.

кому

чому

чийому, чиєму

чиїй

чиїм

скільком

Зн.

кого

що

Як Н. або Р.

чиє

чию

Як Н. або Р.

скількох

Ор.

ким

чим

чиїм

чиєю

чиїми

скількома

М.

(на)

кому,

кім

(на)

чому,

чім

(на) чиєму, чийому, чиїм

(на)

чиїй

(на) чиїх

(на)

скількох

Зауважте!

Подібно до питальних займенників відмінюються заперечні й неозначені займенники.

Заперечні займенники вказують на відсутність особи чи предмета, їхніх ознак чи кількості. Вони творяться за допомогою префікса ні-, що додається до питальних займенників: ніхто, ніщо, НІЯКИЙ, нікотрий, нічий, ніскільки.

Заперечні займенники з префіксами ні-, ані- пишуться разом: ніхто, нічиїх, ніякого, анічогісінько.

Якщо ні і займенник розділені прийменником, тоді всі три слова пишуться окремо: ні з ким, ні в чиїх, ні до яких.

390. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Ми не забули (ні)чого, але багато чого навчилися. 2. Тоді ми майже ні (про)гцо не встигли поговорити, бо лютий вітер, шугаючи в скелях, розносив слова. 3. Дівчина, здається, ні (до)кого не мала інтересу, ні (в)які розмови вона не втручалася (З тв. О. Гончара). 4. У нашім раї на землі (ні)чого кращого немає, як тая мати молодая з своїм дитяточком малим. 5. Ще треті півні не співали, (ні)хто ніде не гомонів. 6. Маю серце широкеє — ні (з)ким поділити (3 тв. Т. Шевченка). 7. Поволі обернувся і вже, не дивлячись ні (на)кого, не наказав, а ніби порадив: « (Ні)чого, сину! Кріпись, козаче!» (І. Цюпа).

Неозначені займенники вказують на невідомі, неозначені предмети, їхні ознаки, кількість. Вони творяться від питальних займенників за допомогою префіксів де-, аби-, будь-, бозна-, казна-, хтозна- та суфіксів -небудь,-сь. дехто, абихто, будь-хто, бозна-хто, казна-хто, хтозна-що, хто-небудь, хтось.

Неозначені займенники із префіксами де-, аби- та суфіксом -ся (-сь) пишуться разом: деякий, абихто, якийсь.

Через дефіс пишуться займенники із префіксами будь-, казна-, хтозна-, бозна- та суфіксом -небудь. будь-який, казна-що, хтозна-чим, бозна-що, що-небудь.

Якщо займенник і префікс або суфікс розділені прийменником, тоді всі три слова пишуться окремо: де в чому, аби з чим, будь у чому, казна про що.

Ваш коментар

391. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення із займенниками в три колонки: ті, що пишуться разом;

• ті, що пишуться через дефіс;

• ті, що пишуться окремо.

(Де)що привіз, (бозна)який тин, де(про)що запитав, бозна(в)чому впевнені, що(небудь) скаже, не(аби)яка допомога, казна(про)який тягар, будь(які) сценарії, хтозна(на)який перон, (казна)що написано, який(сь) дивак, ні(в)чому не винні, який(небудь) привід, де (яке) слово, ні(який) гомін, (хтозна)що зробили, казна(для)чого приніс, хтозна(в)який політ, (бозна)чий стогін, ні(з)чим залишилась, (ані)чиїх звичаїв.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться закінчення вислову Михайла Коцюбинського: «Дружба має різні вияви, але …».

392. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. Кожен, кому доводилося зробити добре іншому, повинен, мені здається, пережити радість яку(сь) особливу, яку ні(з)якою іншою й порівняти не можна (О. Гончар). 2. Цей дріт приносить телеграми хто(зна)якої далини (М. Рильський). 3. Він живий, він рухливий, цей сніг, він пересипається безліччю хто(зна)яких вогників, наче всі зорі неба впали на нього та й розсипалися на дрібні скалки (А. Дімаров). 4. По морю марево голубе, а кораблі крізь марево — сліпучо-білі від сонця, фантастично красиві, мов каравели які (небудь) (О. Гончар). 5. Краще мовчати, ніж (аби)що казати (Нар. творчість). 6. Мірошник мав хороший млин, в хазяйстві не(аби)що він (Л. Глібов).

Присвійні займенники вказують на належність якогось предмета певній особі.

Вказівні займенники вживаються для виділення якогось одного предмета у ряду інших.

393. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення у дві колонки: зі вставленою буквою и; зі вставленою буквою і.

Інш..х запитань, як..х айстр, о так..й порі, наш..ми вміннями, їхн..ми обов’язками, інш.. майстри, так..х озер, ваш., обличчя, наш..валізи, з ваш..х висновків, з так..ми колючками, в інш..й коробці, у кожн..й аптеці, з ц..ми артистами.

Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних іменників складеться початок прислів’я: «… , а заєць кобилу з’їв».

Неозначені займенники з префіксами де-, будь- і суфіксами -небудь, -сь вживаються в усіх стилях сучасної української мови, а з префіксами аби-, казна-, хтозна-, бозна- мають яскраво виражене емоційне забарвлення і вживаються переважно в розмовному й художньому мовленні.

Наприклад: 1. Казна-що верзе, аби в роті не пересохло. 2. Абищо зробили, ще й себе похвалили (Нар. творчість).

Для української мови характерні здрібніло-пестливі форми займенників із суфіксами -еньк-, -есеньк-, що мають виразне експресивне забарвлення. Наприклад: 1. Залишилася я сама-самісінька, ні з ким і словом перекинутися (Марко Вовчок). 2. І хата, і будинки всенькі обшиті наново були (С. Руданський).

394. Відредагуйте речення і запишіть.

1. Молодь — це майбутнє країни, на них народ покладає великі надії. 2. Я купила мені величезну коробку олівців. 3. Бабуся попросила онука купити собі сердешні ліки. 4. Дівчина бігла додому, землю під себе не чуючи. 5. Кошенятко, яке мені подарували на день народження, я взяв зі мною до бабусі в село. 6. В’ються жайворонки над ожилими полями, і в небо здіймається їхній спів. 7. Учні запитали Петра Андрійовича: «Ви вже перевірив диктант?» 8. Радісною піснею пташка вітає весну, яка лунає по всьому степу (3 учнівських творів).

Ваш конспект

Займенник так назвали тому, що він може уживатися замість іменних частин мови (іменника, прикметника, числівника). Поділ займенників на розряди за значенням відображає те, замість яких частин мови можуть уживатися займенники.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ВІДГУК ПРО ТВІР МИСТЕЦТВА

1. Пригадайте, що таке есе.

2. У чому полягає особливість мистецько-критичного есе?

Відгук— це обмін враженнями, висловлення власної оцінки твору мистецтва, особливостей його індивідуального сприйняття.

Для відгуку як жанру публіцистики характерні такі особливості: оперативність, актуальність, лаконічність, відверта оцінність.

За своїм щирим, дружнім, доброзичливим тоном відгук нагадує ліричний відкритий лист. Обов’язковими є тактовність викладу, аргументованість висловлених тверджень.

Для відгуку характерні такі композиційні частини: зачин, стислий зміст мистецького твору або його опис та невеликий висновок, у якому передається особисте ставлення до твору.

Відгук про твір мистецтва може мати різні форми: лист, записи вражень у щоденник, стаття в газету, пост у соціальних мережах.

395. Прочитайте мистецько-критичне есе, надруковане в газеті «Літературна Україна».

ГОРИНЬ ЗАПАЛЮЄ СВІЧУ

У видавництві «Права людини» вийшла друком книжка Михайла Гориня «Запалити свічу» (упорядник В. В. Овсієнко; художник- оформлювач Б. Є. Захаров. — Харків: Права людини, 2012). Основу її становлять автобіографічне інтерв’ю, низка статей, інтерв’ю та виступів автора про національно-визвольний рух в Україні.

«Краще засвітити одну свічку, ніж усе життя проклинати пітьму» — цим девізом керується видатний громадський і політичний діяч, організатор самвидаву, правозахисник Михайло Горинь». Так починається коротенька, на один абзац, передмова видавця. І справді, думкою, закладеною в цьому гаслі, дихає кожна сторінка книжки: інакше й не могло бути, бо то є складова душі, стрижень світогляду Михайла Гориня.

Авторові цих рядків доводилося працювати з паном Михайлом одразу після створення Руху як одним із керівників цієї організації. Ця людина випромінює добро… Додам: християнське добро. Бувало, у суперечках, що передували ухваленню заяв, звернень, розбурхуються пристрасті, переважає експресія, заперечення сприймаються як особиста образа, але починає говорити Михайло Михайлович — і запалює свічку порозуміння…

Таким я бачив і бачу Михайла Гориня. Його засіб боротьби — сіяти добро. Добро зійде — і зло зникне, бо не буде для зла простору. Я не знайшов жодного місця у книжці, де Михайло Михайлович щодо своїх опонентів ужив би якогось негативного вислову…

Дуже важливо, що пан Михайло розповів про свою діяльність в Українській Гельсінській спілці, у Народному русі, в Українській республіканській партії, у Республіканській християнській партії. Погляд учасника подій дасть можливість нащадкам з’ясувати зміст, мотивацію, характер боротьби.

У розділі «Волонтери визвольного руху» читач ознайомиться з образами мужніх учасників дисидентського руху, з якими звела Михайла Гориня доля патріота і борця. Книжка М. Гориня є свічкою пам’яті про людей, які жили й умирали в ім’я України.

Валерій Кравченко

Дайте відповіді на запитання.

1. Чи висловлено у відгуку власну оцінку книги? Як передано особливості індивідуального сприйняття?

2. До якого стилю слід віднести текст відгуку?

3. Чим поданий відгук нагадує відкритий ліричний лист?

396. Користуючись поданою пам’яткою, напишіть відгук на художній твір, який ви нещодавно прочитали.

Як писати відгук на літературний твір

• Зазначте назву й автора твору.

• Обґрунтуйте актуальність тематики твору.

• Стисло перекажіть зміст книги, вказуючи на особливості композиції, відзначаючи майстерність автора в зображенні героїв.

• Дайте оцінку художньому оформленню видання.

• Зробіть загальний висновок.

397. Прочитайте анотацію і відгук на кінофільм, написані десятикласником.

«Тіні забутих предків»

Україна, Київська кіностудія ім. О. П. Довженка, 1964.

Екранізація однойменної повісті класика української літератури М. М. Коцюбинського. У кінодрамі йдеться про Івана й Марічку — карпатських Ромео і Джульєтту, що належать до ворогуючих родів Палійчуків і Гутенюків. У фільмі яскраво відтворені обряди й вірування гуцулів.

Режисер С. Параджанов.

У головних ролях — І. Миколайчук і Л. Кадочникова.

Доброго дня, Христинко!

Нещодавно на уроках української літератури ми вивчали повість Михайла Коцюбинського «Тіні забутих предків», а потім наш учитель запропонував переглянути екранізацію твору класика. Олександр Григорович розповів, що цей фільм — перлина українського поетичного кіно шістдесятих років минулого століття. Зйомки відбувалися в Карпатах, на батьківщині гуцулів, а реквізитом стали справжні речі, у масових сценах знімалися місцеві жителі. У кадрі зазвучали ті самі гуцульські говори, у які заворожено вслухався М. Коцюбинський.

Фільм розповідає про ті далекі часи, коли «весь світ був як казка». Головні герої кінокартини Іван і Марічка (їх втілили на екрані славетні актори Іван Миколайчук і Лариса Кадочникова) — діти природи, карпатські Ромео і Джульетта, роди яких так давно ворогують, що вже й не пам’ятають причин взаємної ненависті.

Фільм повторює основну сюжетну канву повісті: Іван і Марічка знайомляться під час сутички своїх родин; непомітно дорослішаючи, вони закохуються; коли Іван іде на полонину, Марічка гине від великої води; Іван надовго зникає; повернувшись у село, одружується з Палагною…

Кадр із кінофільму «Тіні забутих предків»

Режисер Сергій Параджанов дуже вдало передає обряди і традиції гуцулів. Надзвичайно цікаві епізоди, в яких показано святкування Різдва, ворожіння Палагни на весняного Юрія. У той же час поза увагою митця залишився світ вірувань гуцулів: ні арідника, ні чугайстра, ні нявки ми не бачимо на екрані. А можливо, таким був задум режисера: міфічні постаті живуть в уяві героїв.

Усе: і карпатський колорит, і чудова гра акторів, і творчі знахідки режисера — справило на мене незабутнє враження. Гадаю, ще не одне покоління з цікавістю перегляне цей фільм, незважаючи на те, що створений він був понад півстоліття тому — вік, як для кінокартини, більш ніж поважний. Раджу й тобі подивитися «Тіні забутих предків».

«Уява охоплює весь світ». Напишіть мистецько-критичне есе про художній фільм або театральну виставу, що ви нещодавно переглянули.

398. Розгляньте репродукцію картини Тетяни Яблонської «Літо», підготуйте і проговоріть діалог—обмін враженнями про цей твір мистецтва.

Тетяна Яблонська. Літо

399. Перегляньте один-два епізоди українського телесеріалу «Школа». Чи вдалося творцям фільму правдиво відтворити на екрані будні сучасної школи? Які проблеми ваших однолітків схвилювали вас особисто? Що ви могли б порадити учням і вчителям, зображеним у фільмі? Обговоріть це у групах.

Постер телесеріалу «Школа» (2018 р.)





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити