Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ВСТУП. УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК СУСПІЛЬНЕ ЯВИЩЕ

§4 СУЧАСНА УКРАЇНСЬКА ЛІТЕРАТУРНА МОВА ЯК ВИЩА ФОРМА ІСНУВАННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ МОВИ

Яке значення має літературна мова для формування нації і держави?

23. Прочитайте текст. Скажіть, як Іван Огієнко визначає значення літературної мови для формування держави.

Кожна літературна мова органічно виростає з мови живої народної так само, як юнак виростає з дитини. Початковою основою літературної мови звичайно стає один якийсь народний говір, історично сильніший від усіх інших; звичайно це говір того племені, що об’єднало круг себе політично чи культурно всі інші. Такий панівний говір з бігом часу стає культурніший і більш розвинений від усіх інших; менші говори добровільно туляться до цього панівного, через що говіркові відміни в мові з часом затираються все більше та більше. «Що город постановить, на тім і пригороди стануть», — це була й є наша панівна формула не тільки реального буденного життя, але й життя духовного; на цій же формулі зростали й усі літературні мови світу. Без цього процесу не поставали б нації як спільнота близьких племен, бо ж у розуміння нації найперше входить добровільна спільність не тільки своїх реальних життєвих інтересів, але й спільність духова, а в тім і мовна; без мовної спільності не може бути нації. Літературна мова і є «ця спільна всенаціональна мова», цебто мова об’єднаної нації, оруддя найдоцільнішого порозуміння для всіх окремих племен з їхніми говірковими мовами (І. Огієнко).

«Допитливість створює вчених і поетів»

Радимо прочитати книгу Івана Огієнка «Історія української літературної мови». Це одна з етапних праць ученого, яка за радянських часів вважалася особливо крамольною. В історичному розрізі, доступно і переконливо автор показав усьому світові той воістину тернистий шлях, яким пройшла українська мова в умовах століть заборон, утисків і обмежень, дослідив феномен незнищенності її як «душі нації», «найціннішого скарбу» народу. Водночас з’ясовується, яких негативних наслідків завдали процесові творення літературної мови репресії цензурних відомств царської Росії та політика партійно-більшовицького терору проти українського відродження в 20-30-х роках XX століття.

Літературна мова — відшліфована форма загальнонародної мови, що обслуговує державну діяльність, культуру, пресу, художню літературу, науку, театр, державні установи, освіту, побут людей.

Літературна мова існує в усній та писемній формах і характеризується стилістичним розмаїттям.

У сучасному мовленні однаково поширені обидві форми української літературної мови — усна й писемна. Обом їм однаково властиві лексичні й граматичні норми.

Нормативність мови містить такі якості, як точність, зрозумілість, чистота, доречність, правильність.

Ваш коментар

24. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити».

Розгляньте таблицю «Норми української літературної мови», наведіть власні приклади орфоепічних, лексичних, стилістичних, словотвірних, морфологічних, синтаксичних, орфографічних і пунктуаційних норм.

НОРМИ УКРАЇНСЬКОЇ ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ

Норма літературної мови — це сукупність загальноприйнятих правил, якими користуються мовці в усному й писемному мовленні

Орфоепічні норми

Правильна вимова звуків, звукосполучень, правильне наголошування слів

Лексичні норми

Уживання слів у властивому їм значенні та правильне поєднання слів за змістом у словосполученні й реченні

Словотвірні норми

Правильне творення слів

Морфологічні норми

Правильне вживання форм слів

Синтаксичні норми

Правильна побудова словосполучень і речень

Орфографічні норми

Правильне написання слів

Пунктуаційні норми

Правильне вживання розділових знаків

Стилістичні норми

Уживання мовних засобів відповідно до їхнього стилістичного забарвлення та стилю мовлення

За матеріалами засобів масової інформації, публічних виступів, інтернет-ресурсів наведіть приклади порушення норм української літературної мови.

25. Прочитайте речення. Визначте, які норми літературної мови порушено. Відредаговані речення запишіть.

1. Закінчивши промову, доповідач подякував глядачів за увагу. 2. Тут можна знайти відповідь на любе запитання. 3. На галявині ми побачили безліч ягід-намистин черниці. 4. Ми вийшли до лісного озерця, в якому плескалися велетеньські рибини. 5. Хліборобець радіє доброму врожаю. 6. У мене не має більших турбот, чим турбота за вас. 7. Усі здається люблять час коли на київських алеях спалахують свічки каштанів. 8. Доводжу до вашого відома, що 2 вересня учень Матвієнко Валентин прогуляв заняття без поважних причин. 9. Проходячи під вікном, чулася тиха розмова (3 учнівських творів).

26. «Я хочу сказати своє слово». Прочитайте текст. Скажіть, чи погоджуєтеся ви з міркуваннями сучасного мовознавця Надії Бабич.

На жаль, у нас дехто вважає, що культурне мовлення потрібне лише представникам таких професій, як учителі, журналісти, дипломати і под. Ця хибна думка породжує скептичне ставлення майбутніх «технарів» до мови. І тоді в їхньому мовленні звичними стають грубі стилістичні помилки на зразок: у місяці березні, витрачання коштів за цільовим призначенням, кількісне збільшення, для здійснення перевірки, мозолі на долонях рук, відступити назад, моя власна думка, моє особисте враження, моя автобіографія, температура повітря — плюс 5 градусів тепла (виділені слова — це плеоназ- ми, «зайві» слова, словесний баласт); зрізатися (загризтися) з начальством, вилетіти в трубу з планом, вліпити строгача (калька з російської мови); зацапати на гарячому, фрезернути деталь, фуганути брак (це жаргонізми); міроприємства (замість заходи), приймати участь (замість брати участь), подоходний податок (замість податок з доходів), прибильна галузь (замість прибуткова), фінансові рошчоти (замість розрахунки), шчотчик (замість лічильник), гвозді (замість гвіздки, цвяхи), розчоска (замість гребінець) тощо (це русизми). А в побутовому вжитку часто чуємо: кровать замість ліжко, форточка замість кватирка, ковьор замість килим, полотенце замість рушник, тряпка замість ганчірка, убрано замість прибрано, часи замість годинник, прийомний замість приймач і т. ін. Така мовна неохайність негативно позначається на чистоті мови, яка є свідченням і культури мислення, і культури поведінки людини.

Зауважте!

Українська літературна мова формувалася на основі середньонад- дніпрянських говорів, які раніше від інших закріплювалися в художніх творах та науковій літературі.

Значну роль у формуванні нової української літературної мови на основі живої народної мови відіграв Іван Котляревський — автор перших художніх творів українською мовою («Енеїда», «Наталка Полтавка»). Він широко використав народнорозмовні багатства полтавських говорів і фольклору.

У першій половині XIX століття вийшли збірки українських народних пісень, записаних із народних уст, різноманітні за жанром і формою твори українських письменників (Григорія Квітки-Основ’яненка, Петра Гулака-Артемовського, Євгена Гребінки, Левка Боровиковського; «Русалка Дністровая» Якова Головацького, Маркіяна Шашкевича, Івана Вагилевича).

Процес становлення української літературної мови на живій народній основі завершив Тарас Шевченко.

Першу українську граматику на фактичному матеріалі середньонаддніпрянських говорів уклав 1805 року Олексій Павловський. Протягом тривалого часу «Грамматика малороссийского наречия, или грамматическое описание существеннейших отличий, отдаливших малорусское наречие от чистого российского языка» була единим посібником у цій галузі і відіграла значну роль як у розвитку української літературної мови, так і в розвитку україністики.

Ваш коментар

27. Спишіть текст, розкриваючи дужки. Зробіть висновок про роль літературної мови у становленні держави.

Виникнувши на основі одного діалекту, літературна мова (в, ввібрала в себе виражальне багатство всіх інших діалектів, говорів та говірок і обслуговує суспільство в цілому. Літературна мова є мовою

державних установ, громадських організацій, армії, школи, науки, літератури, засобів ма(с, сс)ової інформації. Літературна мова не збігається з жодним діалектом, вона багатша, розвине(н, нн)іша, досконаліша за будь-який інший. Літературна мова становить культурне надба(н, нн)я нації, виступає важливим чи(н, нн)иком єдності народу і його духовного розвитку, розвитку науки й матеріального виробництва (І. Ющук).

28. Прочитайте речення. Визначте, які норми літературної мови порушено. Відредаговані речення запишіть.

1. Виходячи з вагона, у моєї валізи відірвалася ручка. 2. Не дивлячись на сильний дощ і рвучкий вітер, ми пішли в похід. 3. «Ніхто з інтелігенції безсумнівно ніколи з призирством не говорив про людей фізичної праці», — писав Василь Сухомлинський. 4. В творі піднімаються проблеми, важливі для сьогодення. 5. Лекцію з культури мовлення прочитав професор Людмила Омельчук. 6. На порядку денному нашого зібрання ще одне малесеньке питання — розгляд характеристики учнів, які будуть вступати у воєнне училище. 7. Дружна порада — це самі кращі слова, які можна почути в скрутну хвилину. 8. Зустріч було призначено на пів другої, але я прийшов раніше, боявшись спізнитися. 9. Немає успіхів тільки той, хто не бачить перед себе чіткої мети. 10. Повернувшись додому, було вже пізно (3 учнівських творів).

29. «Я хочу сказати своє слово». Чи знайомі ви з котом Інжиром, відомим комікс-персонажем, якого придумала українська художниця Олена Павлова? Прочитайте його дотепні вислови за посиланням: http://coma. net. ua/13638. Подискутуйте на тему краси української мови з однолітками (за можливості, у соціальних мережах).

Ваш конспект

Літературна мова — це оброблена, унормована форма загальнонародної мови, яка в писемному та усному різновидах обслуговує культурне життя народу, усі сфери його суспільної діяльності.

За функціональним призначенням — це мова державного законодавства, освіти, науки, мистецтва, засобів масової інформації, засіб спілкування людей у виробничо-матеріальній і культурній сферах. Саме тому літературна мова — це фундамент, на якому будується держава.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити