Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

УКРАЇНСЬКА МОРФОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

§49 СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ. ВИГУК

Чи мають службові частини мови лексичне значення? Чи можна погодитись із твердженням, що вигук, як і службові частини мови, не має синтаксичної ролі?

439. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розгляньте таблицю, підготуйте розповідь про роль службових частин мови.

СЛУЖБОВІ ЧАСТИНИ МОВИ

Прийменник

Сполучник

Частка

Виражає залежність іменника, числівника і займенника від інших слів у словосполученні та реченні: подарунок для доньки, незважаючи на несприятливі обставини

Уживається для зв’язку однорідних членів речення та частин складного речення: овочі і фрукти; світить, та не гріє; сказав, щоб пам9ятали

Вносить у речення різні відтінки значенні чи служить для творення нових слів або форм слова: навіть найменші, не скажу ані слова, хай допоможе

440. Хто швидше? Запишіть сполучення слів у три колонки:

• ті, у яких є прийменники; • ті, у яких є сполучники; • ті, у яких є частки.

Звикаємо до всього; співали й танцювали; спинись же зараз; що за диво; кращий, але дорожчий; яскравіший від усіх квітів; малина чи ожина; з’явився без попередження; йди-но сюди; двічі не повторюватиму; оціниш, якщо втратиш; вказали на недоліки; запізнився у зв’язку з дощем; п’ятий або шостий; чи знаєш ти; згадала б ті дні.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв перших записаних слів складеться початок вислову Василя Сухомлинського: « … . Вона формує справжню особистість».

Прийменники можуть указувати на такі відношення:

• просторові (вітер зі сходу, поїхав до Кропивницького);

• часові (забарився до вечора, повернусь о другій годині);

• причинові (помилився через неуважність, заплакав від образи);

• мети (пішов по воду, прийшов на допомогу);

• способу дії, міри (вітали від щирого серця, випив до дна);

• міжпредметні (поличка для книг, ключ від квартири).

Ваш коментар

441. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розгляньте таблицю, підготуйте розповідь про групи прийменників за походженням.

Непохідні

Похідні, що утворилися

у (в), о, без, над, під, з (із, зі), за, об, при, по, між

складанням двох або кількох прийменників: попід, з-попід, поміж, задля, посеред

шляхом переходу інших частин мови у прийменники

іменників:

прислівників:

край, кінець, круг, у разі, протягом

навколо, уздовж, обабіч, навкруг

442. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розгляньте таблицю, підготуйте розповідь про групи прийменників за будовою.

Прості

Складні

Складені

Усі непохідні прийменники та похідні, що мають одну основу: без, над, шляхом

Утворюються 3 кількох частин і пишуться разом або через дефіс: поміж, понад, із-за

Утворюються 3 кількох частин і пишуться окремо: під час, згідно з, відповідно до

443. «Вчити себе самого — благородна справа». Прочитайте речення. Виконайте морфологічний розбір виділених прийменників.

1. Отак на вулиці під тином ще молодий кобзар стояв і про невольника співав (Т. Шевченко). 2. Ластівки літали понад самою землею мовчки, без щебету; шуліка, розпластавши крила, висів непорушно у синьому небі (Григір Тютюнник). 3. Берест ріс недалеко від лісу при самій дорозі (М. Стельмах). 4. «У тебе голова тільки для кашкета!» — з презирством кинув хлопець (О. Донченко).

Через дефіс пишуться складні прийменники з першою частиною з (із), із-за, з-над, з-під.

Усі інші складні прийменники пишуться разом: поміж, понад, посеред. Окремо пишуться складні прийменники, що утворилися шляхом сполучення іменників, прислівників, дієслівних форм із простими прийменниками: за винятком, з приводу, поруч з, відповідно до.

444. ХТО швидше? Подані сполучення із прийменниками запишіть у три колонки: • ті, що пишуться разом; • ті, що пишуться через дефіс; • ті, що пишуться окремо.

(За)для потреб, (залежно)від обставин, (з)понад вітряків, (під)час свята, (по)біля тебе, (з)поміж прикрас, (по)між беріз, (неподалік)від терас, (із)за кущів, (з)перед вишні, (на)перекір незгодам, (відповідно) до змін, у (напрямку) до мене, по(за) озеро, у (зв’язку) з похолоданням, (з)попід воріт, (в)наслідок вітрів, (за)допомогою троса, (по)над садками, (з)над кручі.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться вислів Михайла Шевченка.

445. Пригадайте, які засоби милозвучності притаманні українській мові. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви та добираючи з дужок потрібні варіанти прийменників.

Віктор Шкуринський. Лісове озеро

Верба — одне (з, із, зі) найпошир..ніших дерев (у, в) Україні, одне (з, із, зі) найулюбл..ніших (у, в) народі. Нею обсаджували ставки, бер..ги річок, дороги, і (у, в) цьому наші предки бачили бе..посередню господарську доцільність: верби укріплюють бер..ги, стримують зсуви, а (у, в) посушл..вих місцевостях зуп..няють піщані заноси. (У, в) всіх місцевостях України колись були пошир..ними тини (з, із, зі) верболозу, а то й вербовий живопліт. Згадаймо пісенне «(У, в) кінці греблі шумлять верби, що я посадила». До речі, для цього досить було вбити (у, в) землю вербовий кілок чи прут..к. Звичай насаджувати верби відомий (з, із, зі) глибокої давн..ни.

Народна мудрість давно зауважила: де ростуть верби, там чисті дж..рела води.

«Ой (у, в) полі вербич..нька, там стояла кр..ниченька». Або: «Ой на городі під вербою стоїть колодязь (з, із, зі) водою».

Верба над ставом — традиційна пр..кмета українського села (За А. Кондратюком).

446. Складіть і запишіть речення зі складеними прийменниками у зв’язку з, відповідно до, згідно з. Зробіть висновок, для якого стилю мовлення характерне вживання складених прийменників.

447. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розгляньте таблицю. Підготуйте розповідь про групи сполучників за значенням.

Сполучники

Сурядні поєднують однорідні члени речення або рівноправні частини складного речення

Підрядні поєднують нерівноправні частини складнопідрядного речення

Єднальні: і (й), та (у значенні і), ні… ні, не тільки… а й, як… так і

Протиставні: а, але, та (у значенні але), проте, зате, однак

Розділові: або, чи, або…або, чи…чи, то…то, не то… не то

Зясувальні: що, щоб, як

Причинові: бо, тому що, через те що, тим що, у зв’язку з тим що, оскільки

Мети: щоб, для того щоб, аби, з тим щоб

Часові: з того часу як, тимчасом як, після того як

Порівняльні: як, мов, немов, немовби, немовбито, наче, ніби, нібито

Умовні: аби, якщо, якби, як, коли б Допустові: хоч, хоча, незважаючи на те що, дарма що

Наслідку: так що

Складні сполучники пишуться разом: адже, тож, отож, також, теж, ніж, аніж, якщо, якби, мовби, немовби, немовбито, начеб, начебто, неначеб, неначебто, ніби, нібито, щоб, тобто, зате.

Деякі прості та складені сполучники з частками б, би, ж пишуться окремо: або ж, адже ж, але ж, коли б, хоч би, хоча б.

У складених сполучниках завжди пишеться окремо кожна складова частина: так що, тому що, через те що, для того щоб, дарма що, після того як, з того часу як. Але: тимчасом як, незважаючи на те що.

Ваш коментар

448. Складіть по 2 речення зі словами зате і за те, проте і про те, щоб і що б, якби і як би. До яких частин мови належать ці слова?

«Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність».

Спишіть речення, розкриваючи дужки. Перевірте себе, скориставшись підказкою, вміщеною після вправи.

1. Як(би) мені дістати струн живих, як(би) той хист мені, що(б) грать на них, потужну пісню я б на струнах грала (Леся Українка). 2. Як(би) лютий не лякав морозами й хурделицями, та березень невдовзі переможе (О. Донченко). 3. Ми вірші пишемо про(те), як стати біля дум на варті. Ми вірші пишемо, (про)те ми не завжди тих віршів варті (В. Коротич). 4. Що(б) не робив, роби тільки найкраще (І. Кульська). 5. Що(б) прийшло на землю сподіване щастя, треба великої праці (М. Коцюбинський). 6. Наша сила — то(ж) лавина (П. Тичина). 7. То(ж) до праці ставаймо, поспішаймо творити добро! (К. Тищенко).

Зауважте!

Слід розрізняти складні сполучники таж, теж, тож, якби, якщо, щоб, проте, зате, притому, причому (які пишуться разом) і однозвучні поєднання інших частин мови та ж, те ж, то ж, як би, як що, що б, про те, за те, при тому, при чому.

Сполучники можна замінити іншими синонімічними сполучниками: таж — адже, теж — також, тож — тому, якби — коли б, якщо — коли, щоб — аби; проте, зате — але; притому — до того ж, причому — і то. Однозвучні поєднання інших частин мови синонімічними сполучниками замінити не можна. Окрім того, сполучники, на відміну від однозвучних слів, не виступають членами речення і на питання не відповідають. Порівняймо: Що б не сталося, я завжди з вами (І. Ле). Що — займенник, б — частка. На те й лихо, щоб (аби) з тим лихом боротись (Т. Шевченко). Щоб — сполучник.

449. Розв’яжіть мовну задачу. Чому виділені слова пишуться по-різному?

1. А вдовиця бідна тим часом сльози утирає (Т. Шевченко).

2. Тимчасом як одні деревця прийнялися й почали розростатися, інші стояли безлисті (О. Донченко).

450. Хто швидше? Запишіть подані сполучення слів у дві колонки залежно від того, як пишеться взята в дужки частина: • разом; • окремо.

Видніється ніби(то) стовп, то(ж) поклади цукор, хоч(би) слово сказав, (тим)часом як справу було завершено, адже(ж) пішов у наступ, так(що) візьми ножиці, немов(би) злагоджений квартет, то(ж) наш звичай, що(б) усім було добре, дарма(що) не казав нам, тому(що) неуважно прочитала, ані(ж) цілий океан, нікому (про)те не розповідав, вікно неначе(б)то відчинене.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться закінчення вислову Григорія Сковороди: «Світ ловив мене, …».

Частки за значенням поділяються на словотворчі, формотворчі та модальні.

Словотворчі частки служать для творення нових слів і виступають як префікси або суфікси: Хороше думати, що колись тебе хто-небудь згадає (О. Гончар).

Формотворчі частки слугують для творення форм умовного і наказового способу дієслів: 1. Дивлюся на море широке, глибоке, плив би на той берег — човна не дають (Т. Шевченко). 2. Хай ллються співи голосно (В. Сосюра).

Модальні частки виражаються різні додаткові смислові відтінки слів, словосполучень або цілих речень: Лиш до доброї криниці йдуть люди пити водиці (Нар. творчість).

Ваш коментар

451. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Розкажіть про групи модальних часток за значенням, використовуючи таблицю.

МОДАЛЬНІ ЧАСТКИ

Група за значенням

Частки

Приклади в реченні

Стверджувальні

Так, еге, еге ж, авжеж, аякже, гаразд

Так, я буду крізь сльози сміятись (Леся Українка).

Заперечні

Не, ні, ані

Ні, сонний спокій зовсім нам не сниться (В. Сосюра).

Питальні

Чи, хіба, невже

Чи совам зборкати орла? (П. Тичина).

Окличні

Що за, що то за, ну й

Що то за Божа краса! (М. Стариць- кий).

Спонукальні

Годі, бодай, давай, ну, -бо, -но

Годі мовчати! Здобудемо волю (Леся Українка).

Підсилювально-видільні

Навіть, тільки, хоч, хоча б, лише (лиш), аж, же, -таки, -то

Тільки нам все жити, не вмирати, зерно сіять, зацвітати знов (А. Малишко).

Уточнювальні

Саме, якраз, справді, точно, власне, рівно, майже, приблизно, мало не, ледве не, ніби, наче, начебто

Під вербами вода була наче зеленаста (М. Коцюбинський).

Вказівні

Це, то, оце, оте, ось, осьде, онде

Життя без книг — це хата без вікна (Д. Павличко).

452. «Вчити самого себе — благородна справа». Прочитайте речення. Знайдіть частки, визначте їхні групи за значенням. Зробіть висновок, у яких стилях мовлення найчастіше вживаються модальні частки.

1. Що за дивна сила слова! Ворожбит якийсь та й годі! (Леся Українка). 2. Та де б не був, де б не шукав дороги, я не забуду вчителя старого (А. Малишко). 3. Нехай зеленіє жито, наче гай (І. Франко). 4. Лише мох укривав собою оте віковічне, ніким не займане каміння (А. Шиян). 5. Лиш трутень звик солодкі жерти соти, бджола ж для меду й серце віддала (А. Малишко). 6. Так, знов душа замерзне, знов одвикне од радісного коливання трав (М. Рильський). 7. Чи не бачили ви, дядьку, тут буланого коня? (Олександр Олесь).

Частки можуть писатися окремо, разом і через дефіс.

1. Частки би (б), же (ж), то, ось, он зазвичай пишуться окремо від інших слів: написав би, зроби ж, ось як.

Разом ці частки пишуться у складі сполучників та інших часток: теж, таж, мовби, немовби.

2. Разом пишуться частки де-, аби-, чим-, чи-, як-, що-, -сь. деякий, абиякий, чимшвидше, чимало, якраз, щодуху, колись.

3. Через дефіс пишуться частки казна-, хтозна-, бозна-, будь-, небудь-, -бо, -но, -от, -таки, казна-як, хтозна-що, бозна-де, будь-що, де-небудь, скажи-бо, допоможи-но, як-от, якби-то, подумай-таки.

4. Окремо пишуться частки, якщо між ними й словами, яких вони стосуються, стоїть інше слово: аби до чого, де в чому, хтозна й куди.

453. Хто швидше? Запишіть подані сполучення слів із частками у три колонки:

ті, що пишуться разом;

ті, що пишуться через дефіс;

ті, що пишуться окремо.

(Аби)куди не піду, все(таки) це не обман, ні(про)який човен, (хтозна)яке озерце, (де)що розповім, скажи(ж)бо мені, (будь)яким висловам, ні(до)чого не звик, (чим)швидше перевір, не(аби)які пісні, хтозна(й)де сховано, якби(то) порадила, поклади(ж)таки на стіл, (бозна)куди вирушає, (як)найважливіші події, коли(б)то зрозуміли.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться початок вислову М. Братуня: «… й ніде берегів».

454. Спишіть речення, розкриваючи дужки. Зробіть морфологічний розбір виділених слів (див. с. 281).

1. Гетьте, думи, ви хмари осінні! То(ж) тепера весна золота (Леся Українка). 2. Не грайся хлібом, то(ж)бо гріх! (М. Рильський). 3. У свою душу бояться заглядати хіба(що) злочинці (Д. Павличко). 4. Є почуття такі прозорі, що (коли)б з них відлити зорі, вони б світились, як небесні (П. Воронько). 5. Каятись кайся, та за(те)ж не приймайся. 6. Друзів люблю, за(те) чванливих не терплю (Нар. творчість). 7. Навряд(чи) де(сь) по інших країнах співають так гарно й голосно, як у нас в Україні (О. Довженко). 8. Розказав(би) про(те) лихо, та чи(ж)то повірять (Т. Шевченко).

Вигук— це особлива частина мови, що виражає почуття, волевиявлення мовця, але не називає їх. Наприклад: 1. Ох, чого моя зіронька плаче. 2. Цить! Хай говорить серце! (З тв. Лесі Українки).

Вигуки не належать ні до самостійних, ні до службових частин мови, бо не мають ні лексичного, ні граматичного значення.

Ваш коментар

455. Дослідіть, у яких стилях мовлення можуть уживатися вигуки. Зробіть висновок. Обґрунтуйте свою думку.

455. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити». Підготуйте усну розповідь про групи вигуків за значенням, використовуючи таблицю.

Група вигуків за значенням

Що виражають вигуки

Приклади

Емоційні

Почуття, переживання, настрій людини

О, ой, ай, ах, ух, леле, тьху, цур, овва, от тобі й маєш, слава Богу

Спонукальні

Наказ, спонукання до дії, привернення уваги

Агов, гей, геть, годі, киць-киць, тпру, вйо

Етикету

Привітання, прощання, подяку, побажання

Добрий день, до побачення, дякую, будь ласка, прошу

Звуконаслідувальні

слова

Звуки природи, тварин, машин

Ку-ку, кукуріку, дзень-дзень, бах

457. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність».

Прочитайте речення. Знайдіть вигуки, визначте їхні групи за значенням.

1. Гей, юнаки, гей, молодість світу, доля планети у ваших руках (І. Не ход а). 2. «О!» — виривається те саме «о», але в мене то радіє, то журиться, то не йме віри, то віднікується, то дивується (М. Стельмах). 3. На добраніч вам, ниви і поля. Й тобі, зозуле (М. Коцюбинський). 4. Ніжно так, ласкаво, немов вибачаючись, полощуться об гальку дрібні хвилі — немає їх, немає, а потім так несміливо — хлю-у-п, хлю-у-п (Ю. Збанацький). 5. «Ах, яка яблунька!» — прошепотіла дівчинка (О. Іваненко). 6. «Кру-кру!» — лунає поклик журавлів, і слід по них в німому небі тане (М. Нагнибіда).

«Я хочу сказати своє слово». Складіть текст рекламного характеру, використавши якомога більше вигуків. Зробіть висновок про роль вигуків у мовленні.

Вигуки, що передають повторювані або протяжні звуки, пишуться через дефіс: ох-ох-ох, КИЦЬ-КИЦЬ, ня-а-ав.

Також через дефіс пишуться вигуки: їй-богу, їй-право.

Окремо пишуться вигуки: будь ласка, до побачення, на добраніч.

458. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. (На)добраніч, зелена діброво! Вже скотилося сонце за гору! (Олександр Олесь). 2. Не жартуй наді мною, (будь)ласка, і, говорячи, не мовчи (В. Симоненко). 3. (Ов)ва! Не вихоплюйся, сину, з нерозумним словом, бо назад ніяково вертатися (М. Коцюбинський). 4. (Гу)у — диким звіром вило й надворі, й у комині (С. Васильченко). 5. (Їй)богу не чую, і не кричіть (Т. Шевченко). 6. «Гу(гу)гу!» — застогнав пугач серед лісу (Панас Мирний). 7. (А)а! Та це ж водяний бугай, що лякає дітей своїм гучним над очеретами: «Бу(у)у!» (Остап Вишня).

Ваш конспект

Службові частини мови, так само, як вигук, не мають лексичного значення. Вигук не виступає членом речення. Але на місці самостійного слова вигук набуває конкретного значення і виконує синтаксичну роль того слова, яке замінює, на відміну від службових частин мови. Якщо вигук набуває у реченні значення іменника, він може виступати в ролі підмета чи додатка; може виступати й у ролі присудка. Деколи вигуки заміняють ціле речення. Звуконаслідувальні слова можуть уживатися як пряма мова.

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

ДИСКУСІЯ НА МОРАЛЬНО-ЕТИЧНУ ТЕМУ

1. Чи доводилося вам у спілкуванні обстоювати свою думку? Чим це зумовлено?

2. На що звертають увагу співрозмовники, беручи участь у суперечці?

Дискусія — широке обговорення певного питання для з’ясування різних поглядів.

Виступ під час дискусії — це розгорнутий роздум проблемного характеру, який складається з трьох частин: тези, доказів і висновку. Основна думка цього роздуму — розв’язання певної проблеми чи складного питання.

Виступ під час дискусії може бути монологом-ствердженням або монологом-спростуванням.

459. Розгляньте пам’ятку «Як поводитися під час дискусії». Дайте оцінку власній поведінці під час суперечки.

Як поводитися під час дискусії

• Перед тим, як сперечатися, подумайте, про що будете говорити.

• Сперечайтеся чесно і щиро, не перекручуючи думок і слів одне одного.

• Починаючи дискусію, чітко і зрозуміло сформулюйте положення, які будете доводити. Ці тези повинні залишатися незмінними протягом усієї дискусії.

• Пам’ятайте, що найкращим доказом чи спростуванням є незаперечні факти.

• Доводячи і спростовуючи, говоріть просто, чітко, точно.

• Закінчуючи виступ, підбийте підсумки, сформулюйте висновок.

Один (одна) з вас має скласти доведення-ствердження, а другий (друга) — його спростування. Пам’ятайте, що при ствердженні доводиться істинність, правдивість тези. (Це твердження справедливе. Можна навести такі докази:…. Отже, це твердження правильне). При спростуванні твердження слід вказати на хибність або недостатність доказів опонента, аргументувати свою думку (Тут говорили, що … , але це не так, адже …).

Теми дискусії

1. Один у полі не воїн.

2. Інтелігентна людина — людина з вищою освітою.

3. У суперечках народжується істина.

Прослухайте виступи однокласників (однокласниць) і проаналізуйте їх за поданим планом.

1. Наскільки чітко сформульовано основну думку виступу?

2. Чи доведеною є позиція? Як сформульовано аргументи?

3. Чи були посилання на авторитетні думки?

4. Що можна сказати про техніку викладу?





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити