Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

УКРАЇНСЬКА МОРФОЛОГІЯ ЯК РОЗДІЛ МОВОЗНАВСТВА ПРО ЧАСТИНИ МОВИ

§50 НЕ І НІ З РІЗНИМИ ЧАСТИНАМИ МОВИ

Чи можна сформулювати універсальні правила щодо написання частки не з різними частинами мови?

Правила написання не з різними частинами мови можна поділити на три групи:

• з іменниками, прикметниками, прислівниками;

• з дієсловами і дієприслівниками;

• з дієприкметниками.

З іменниками, прикметниками, прислівниками не пишеться разом:

• якщо слово без не не вживається: Неук і нероба — одна хвороба. Сила без розуму немічна. Хто невтомно працює, той ніколи не сумує (Нар. творчість);

• якщо іменник, прикметник або прислівник із не можна замінити синонімом без не: Неправдою (брехнею) світ обійдеш, та назад не вернешся. Недобрий (злий) сусід — велике лихо. У роботі час спливає непомітно (швидко) (Нар. творчість).

З іменниками, прикметниками, прислівниками не пишеться окремо:

• якщо є протиставлення сполучниками а, але: Не сокира теше, а чоловік. Краще знає не старий, а бувалий. Комар пищить не голосно, а тихо, та все ж спати не дає (Нар. творчість)]

• якщо іменник, прикметник або прислівник є присудком: Кінь свині не товариш. Дружній череді і вовк не страшний. У Петрівку й у погребі не холодно (Нар. творчість).

Ваш коментар

460. «Єдиний шляхj що веде до знанняj — це діяльність». Спишіть речення, уставляючи пропущені букви, розкриваючи дужки.

1. Людина — місце двобою добра і зла, бою вічного і (непримиренного, жорстокого і пр..красного (В. Дрозд). 2. Із глибини душі народжувалися слова — (не)зв..чайні, (не)буденні, а високі, одухотворені, як і вся душа цієї пр..чудової людини (І. Цюпа). 3. Ліс прокидався бе..журним пр..марним дзвоном (не)зримих пташок (Я. Ваш). 4. Пісня ж — (не)смертна, як древо життя (Б. Олійник). 5. Серед лісу — (не)великий (не)глибокий ставок, очеретом з одного боку пр..крашений (Остап Вишня). 6. У хату батько увійшов (не)рішуче, немовби жалів, що пр..йшов (Б. Грінченко). 7. Справді, гарно тут: і білі піски прибережні, і ця тиша (не)збагненна, і ласкавий степовий вітерець (О. Гончар). 8. Лінощі, (не)робство були найбільшим гріхом для матері, вона з презирством ставилася до ледарів (О. Донченко).

461. «Вчити себе самого — благородна справа». Прочитайте фразеологізми, добираючи з довідки потрібні синоніми. Запишіть їх парами, розкриваючи дужки.

Молоти язиком (не)билиці, (не)високого льоту, один від одного (не)далеко втекли, ятрити (не)загойну рану, на розум (не)багатий, бачити (не)мало світу, (не)солоно сьорбавши, щербатої копійки (не)вартий, канути в (не)буття, з (не)легким серцем, усіма правдами й (не)правдами, (не)сите око.

Довідка: невелике цабе, сім мішків гречаної вовни, та й ті неповні, бувати в бувальцях, з каменем на серці, впіймавши облизня, будь-якою ціною, руки загребущі, одним миром мазані, допікати до живих печінок, лобом неширокий, дешевший за дірку від бублика, канути у воду.

Не з дієсловами і дієприслівниками зазвичай пишеться окремо: Не знаючи броду, не лізь у воду (Нар. творчість).

Не з дієсловами і дієприслівниками пишеться разом:

• якщо слово не вживається без не: Нехтуючи здоров’ям, нехтуєш життям (Нар. творчість);

• якщо слово має префікс недо- і виражає неповноту дії: Як кажи\ «Дай !» — недочуває (погано чує), а кажи: «На!» — тарно чує (Нар. творчість). Але: Хто занадто в дрібниці вдається, ГОЛОВНОГО може не добачити (не побачити зовсім).

З чотирма дієслівними формами не може писатися разом або окремо, залежно від їхнього значення:

• непокоїтися (хвилюватися) — не покоїтися (не спочивати);

• нездужати (хворіти) — не здужати (не змогти);

• неславити (ганьбити) — не славити (не прославляти);

• нестямитися (втратити самовладання) — не стямитися (не прийти до тями).

462. Складіть і запишіть речення з поданими словосполученнями. Здійсніть взаємоперевірку робіт.

(Не)сказавши і слова, вже трохи (не)добачає, (не)добачивши основного, (не)славлячи ганебні вчинки, довго (не)вгавала, (недооцінюючи можливості, усе життя (не)доїдали і (не)досипали, (не)доївши обіду.

463. Хто швидше? Запишіть подані словосполучення з дієсловами у дві колонки: • ті, що пишуться з не окремо; • ті, що пишуться з не разом.

(Не)прочитавши книгу, (не)покоїться про урожай, (не)волячи сусідів, (не)здобув перемоги, (не)стямившись від скрути, (ненавиджу хитрість, (не)вгавав ні на хвилину, (не)хтуючи ускладненням, (не)відпочивала на озері, (не)бачив сяйва, (не)дослухався до звуків, (не)дооцінюючи можливості, (не)славлячи скупість, (не)помітила ошуканства, (не)доївши пирога, (не)здужає вже тиждень, (недолюблюючи брехунів, (не)підготував звіт, (не)добачаючи в тумані.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних іменників складеться початок прислів’я: «… , хату не збудуєш».

Зауважте!

Дієслово не має, що пишеться окремо, слід відрізняти від заперечного слова немає, що пишеться разом.

Заперечне слово немає можна замінити словом нема: Немає (нема) диму без вогню. Хто розуму не має, тому його і коваль не скує {Нар. творчість).

464. Спишіть прислів’я і приказки, розкриваючи дужки.

1. (Не)має зерна без полови. 2. Добра порада (не)має ціни. 3. (Не)має такого пня, щоб об нього (не)почухалась свиня. 4. (Не)має бджоли без жала, а троянди без колючок. 5. Хто (не)має волі, той (не)має долі. 6. За (не)розумного головою (не)має і ногам спокою. 7. Хто нічого (не)робить, той ніколи (не)має часу (Нар. творчість).

Не з дієприкметниками пишеться разом, якщо дієприкметник не має при собі залежних слів і виступає в реченні означенням: Незасіяні поля чекають на хліборобів.

Не з дієприкметниками пишеться окремо в таких випадках:

• дієприкметник має при собі залежні слова: Не засіяна вчасно нива не дасть доброго врожаю;

• дієприкметник виступає присудком: Нива не засіяна;

• є протиставлення: Ми під’їжджали до не засіяного, але вже зораного поля.

Ваш коментар

465. «Найкращий спосіб пояснити — це самому зробити».

Прочитайте прислів’я. Прокоментуйте правопис не з дієприкметниками.

1. Ліпше свій хліб недопечений, ніж чужий перепечений. 2. Де хата не метена, там дівка не плетена. 3. Чого Івась не навчений, того Іван не буде знати. 4. Пес бреше, бо співати не привчений. 5. З гаразд необдуманих слів і кури сміються. 5. У лінивого ліжко до спини не прив’язане, а приклеєне. 6. Не хвались ще не завершеною роботою. 7. Незваному гостю місце за дверима (Нар. творчість).

466. «Єдиний шлях, що веде до знання, — це діяльність». Спишіть речення, розкриваючи дужки. Зробіть фонетичний розбір виділених слів (див. с. 281).

1. Радуйся, ниво (не)политая! Радуйся, земле (не)повитая квітчастим злаком! (Т. Шевченко). 2. Обабіч пропливали (не)виразні сіро-жовті поля, ззаду (не)вибіленим полотном розгорнулася дорога (В. Кава). 3. Людина має в собі потенціал можливостей просто-таки фантастичний, до глибини ще ніким (не)досліджений (О. Гончар). 4. На Псло, на Ворсклу, на Сулу, на юні води (не)початі ліг золотий осінній шум (М. Вінграновський). 6. Душа моя (не)заспокоєна, вона чекає на зустріч із тобою (О. Кобилянська). 6. Десь, колись, в якійсь країні проживав поет (не)щасний, тільки мав талант до віршів (не) позичений, а власний (Леся Українка). 7. Стомлений цілоденним блуканням олень спрагло припав до (не)скаламученого джерела (Іван Багряний). 8. І слово співця (не)забуте (Леся Українка).

467. Хто швидше? Запишіть у дві колонки словосполучення з дієприкметниками:

• ті, що пишуться з не разом; • ті, що пишуться з не окремо.

(Не)вибілене полотняне рядно, ще (не)прочитана книга, дерево (не)полите, (не)зачинена скриня, (не)дописана мною стаття, (непогашена гаряча іскра, (не)в’їжджена нова дорога, (не)заіржавілий якір, (не)зламана вітром тополя, (не)скошений вчасно ячмінь, (не) з’ясоване важливе питання, (не)очікувана гроза, (не)складені дітьми речі, (не)розібраний намет, (не)розтоплений сонцем сніг, каша (не) зварена.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних іменників складеться закінчення прислів’я: «Людина неучена …».

Частка ні пишеться разом, якщо вона виступає префіксом у займенниках і прислівниках: НІЧИЙ, НІЯКИЙ, НІКОЛИ, нітрохи.

Окремо частка ні пишеться, якщо вона відокремлена від займенника прийменником: ні до чого.

468. Розв’яжіть мовну задачу. Чому в поданих речення виділені слова пишуться по-різному?

1. Дівчина нізащо не хотіла відкривати свої таємниці (Ю. Мушкетик). 2. Парубок цілий день вештався без діла, ні за що й не думав братися (І. Нечуй-Левицький).

469. Спишіть речення, розкриваючи дужки.

1. (Не)ховаю у пам’ять (ні)чого, перед нею ні (з)чим (не)таюсь (П. Перебийніс). 2. Очерети всім шепочуть: «Люлечки!» Та річка (не)втомилась (ні)стілечки (В. Сторожук). 3. І тільки при людях, мабуть, дерева тремтять від жаху, бо кращих із них поведуть ні(за) що ні(про)що на плаху(Л. Костенко). 4. Людина, що зневажливо ставиться до рідної історії, (ні)трохи (не)заслуговує на повагу (О. Довженко). 5. (Ні)чого (не)треба, (ні)чого (не)хочу від світу, лишень аби мати на білому світі була (С. Пушик). 6. Кобзарю, знаєш, (не)легка епоха, оцей двадцятий (не)вгамований вік. Завихрень — безліч. Тиші — (ані)трохи (Л. Костенко).

Ваш конспект

Універсальні правила щодо написання частки не разом з різними частинами мови такі: частка не писатиметься разом, якщо слово без не не вживається або якщо слово можна замінити синонімом без не. Щоправда, це не може стосуватися особливої форми дієслова — дієприкметника. Та й написання не з дієсловами має особливості: слід розрізняти префікс недо- зі значенням неповноти дії та співзвучні слова, що починаються на нєдо-, але мають інше значення; потрібно не забувати слова, які писатимуться по-різному, коли в реченні набувають різних значень: не має, немає, не здужати і нездужати.

Контрольні запитання і завдання

1. Що є об’єктом вивчення морфології?

2. Чим самостійні частини мови відрізняються від службових?

3. Які граматичні і лексико-граматичні категорії іменників вам відомі?

4. Спишіть, розкриваючи дужки. Які власні назви слід взяти в лапки?

(М,м)істо (Б,б)іла (Ц,ц)ерква, (X,х)ерсонські кавуни, (Д,д)епутат (В,в)ерховної (Р,р)ади (У,у)країни, (К,к)иєво-(П,п)ечерська (Л,л)авра, вулиця (Я,я)рославів (В,в)ал, (Т,т)рипільська (К,к)ультура, (Л,л)ьвівський (Н,н)аціональний (У,у)ніверстет імені (І,і)вана (Ф,ф)ранка, село (В,в)есела (С,с)лобода, (Ш,ш)евченкове слово, (Е,е)зопівська мова, (К,к)иївський (К,к)інотеатр (К,к)иїв, (С,с)танція (М,м)етро (3,з)олоті (В,в)орота, (Д,д)ень (У,у)чителя, (Г,Головнокомандувач (3,з)бройних (С,с)ил (У,у)країни.

5. Спишіть словосполучення, додаючи закінчення прикметників. Визначте рід незмінюваних іменників.

Тролейбуси., депо, рожев.. фламінго, балакуч.. какаду, талановит.. маестро, похмур.. фрау, франтуват.. денді, величн..

Кіліманджаро, гірськ.. Перу, прекрасн.. Баку, крихітн.. колібрі, козацьк.. бароко, нов., бра, дорогоцінн.. кольє, маленьк.. поні, безжурн.. мадам, дотепи., мотто.

6. Поставте подані іменники в родовому відмінку однини і запишіть у дві колонки: а) із закінченням -у (-/о); б) із закінченням -а (-я).

Асфальт, Амур, сніговик, Петербург, апельсин, дощ, прапор, глід, мармур, ідеал, Миргород, острів, сторож, одяг, Дунай, Канів, інвентар, обов’язок, велосипед, танець.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних іменників складеться прислів’я.

7. Визначте стилістичну роль кличного відмінка в реченнях.

1. Народе мій, до тебе я ще верну (Д. Стус). 2. Україно, ти для мене диво! І нехай мина за роком рік, буду, мамо горда і вродлива, з тебе дивуватися повік (В. Симоненко).

8. Яка частина мови називається прикметником? Які граматичні ознаки має прикметник?

9. Поставте подані словосполучення в орудному відмінку.

Гаряча каша, блідолиций місяць, колючий кущ, найкраща пісня, складніша задача, вовча паща, дитяча іграшка, палюче сонце, достигла вишня, ледача вдача, цегляний гараж, захоплива подорож, дрібна комашня.

10. Запишіть подані прикметники в дві колонки: а) ті, що пишуться разом; б) ті, що пишуться через дефіс.

Родо/відний, північно/східний, професійно/технічний, північно/ американський, праце/здатний, видовжено/загострений, тепло/ любивий, синьо/жовтий, світло/тонний, жовто/гарячий, олов’яно/ мідний, тьмяно/коричневий, синьо/окий, сніго/очисний, грушево/ яблучний.

Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв складеться початок прислів’я: «… курнику не уживуться».

11. Утворіть форми вищого і найвищого ступенів порівняння прикметників поганий, щирий, легкий.

12. Яка частина мови називається числівником? Розкажіть про групи числівників за значенням і будовою.

13. Поставте подані словосполучення в родовому, давальному й орудному відмінках.

Сто тридцять вісім гімназистів, п’ятсот шістдесят три кілограми, сімсот вісімдесят п’ять гривень, двісті дев’яносто дев’ять днів, тисяча п’ятсот п’ятдесят років.

14. Розкажіть про займенник як частину мови. Назвіть розряди займенників за значенням.

15. Запишіть подані словосполучення із займенниками у три колонки: а) ті, що пишуться разом; б) ті, що пишуться через дефіс; в) ті, що пишуться окремо.

(Ні)який спосіб, (бозна)який сон, (казна)що верзе, ні(в)яку дорогу, (де)що перевір, (аби)що зроблено, хтозна (в)що повірив, (хтозна) котрий перепел, які(небудь) меблі, де(про)що сказано, казна(для) чого привід, не(аби)який досвід, (будь)який приз, (ні)кому не скажу, ні(про)що не прошу, (казна)чого не принось.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складеться продовження прислів’я: «Не знаючи …».

16. Яка частина мови називається дієсловом? Які форми дієслова вам відомі?

17. Запишіть подані дієслова у дві колонки: а) із вставленими буквами -е-, -є-; б) із вставленими буквами -и-, -і-.

Упорядку..мо, справд..ться, допомагат..меш, ускладн..мо, дізнаєшся, чист..те, успадку..те, спуст..шся, глад..мо, склика..мо, колива..ться, змага..шся, переоцін..те, уника..те, зшиват..ме, нерву..шся.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних дієслів складеться закінчення прислів’я: «Проти вітру …».

18. Запишіть подані словосполучення з прислівниками у три колонки: а) ті, що пишуться разом; б) ті, що пишуться через дефіс; в) ті, що пишуться окремо.

Стали (по)двоє, у нас (по)простому, зменшив (у)двое, поговорили (по)просту, оживає степ (у)день, перечитував (давним)давно, знаходилися (на)одинці, приходили з (усіх)усюд, змагаємося (по)дружньому, (по)латині написано, чекає (на)самоті, зжовкле (по)осінньому листя, збиралися (з)ранку (до)ночі, знане з давніх(давен), радилися (у)трьох, хай буде (по)твоєму, залишилася (сама)самотою.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв складеться закінчення вислову Василя Сухомлинського: «Треба тонко відчувати три речі: …».

19. Чим самостійні частини мови відрізняються від службових?

20. Відредагуйте словосполучення з прийменниками.

Ходити по коліям, запізнився із-за дощу, зроблено відповідно припису, згідно наказу директора, повернувся в десять годин, прийшов без п’яти дванадцять, подорожував на поїзді, недивлячись на несприятливі обставини, поїхала у Одесу, відправили по пошті,

пливти по течії, відпустка по хворобі, по вихідним дням, перекласти на українську мову.

21. Запишіть подані словосполучення в дві колонки; а) з не, що пишеться разом; б) з не, що пишеться окремо.

(Не)великий хвойний ліс; (не)високий, а низький стовп; (не)знаю ще й тепер; (не)дописаний останній розділ; поле (не)засіяне; (не)зарослий чагарниками пагорб; (не)впевнено сказано; два тижні (не)здужав; (не)вгавала хуртовина; розростається (не)впинно; (не)голосний гомін; ти мені (не)ворог; страшна (не)правда; ще (не)скошена трава; зовсім (не)весело тут; (не)добудований шалаш; (не)здужаю підняти це; (не)вдовзі приїде.

«Людина, яка ніколи не помилялася, ніколи не пробувала зробити щось нове »

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв останніх записаних слів складається початок вислову Дмитра Білоуса: «… і пахуче, наче м’ята».

22. Запишіть подані словосполучення в дві колонки; а) із вставленою буквою н; б) без вставленої букви н.

Бездон..ий, лін..ю, скажен..ий, левиш.ий, обгороджен..ий, антен..ий, годин..ик, огнен..ий, старовин..ий, вогнян..ий, орлин..ий, щеплен..ий, обв’язан..ий, лимон..ий, глинян..ий, одноден..ий, височе..ний, адресован..ий, екран..ий, незбагнен..ий, незлічен..ий, реформен..ий, торф’ян..ий, умиротворен..ий, електрон..ий, єдин..ий.

Якщо ви правильно виконали завдання, з перших букв записаних слів складеться початок вислову Лесі Українки.

23. Зробіть морфологічний розбір виділених слів.

Почорніли заводі в озерах

ясніші стали разом з тим.

Від листків падучих ніжний шерех

Заплітається в ранковий дим.

М. Рильський

Мовні розбори





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити