Підручник Українська мова 10 клас (профільний рівень) - А. А. Ворон - Освіта 2018

ФОНЕТИКА УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ ЯК УЧЕННЯ ПРО ЇЇ ЗВУКОВУ СИСТЕМУ

§8 КЛАСИФІКАЦІЯ ПРИГОЛОСНИХ ЗВУКІВ

За якими ознаками класифікуються приголосні звуки?

В українській мові приголосні характеризують і класифікують за такими ознаками:

• за участю голосу і шуму в творенні (тобто за роботою голосових зв’язок);

• за місцем творення (за активним мовним органом);

• за способом творення;

• за наявністю або відсутністю палаталізації (пом’якшення).

За участю голосу і шуму (тобто за роботою голосових зв’язок) приголосні поділяють на сонорні й шумні.

Сонорними називають приголосні, що складаються з голосу й шуму з перевагою голосу. До сонорних приголосних належать: [в], [й], [р], [р’], [м], [н], [н’], [л], [л’].

Шумні приголосні, у яких шум переважає над голосом, називають дзвінкими. Шумні приголосні, що творяться тільки за допомогою шуму, називають глухими.

Дзвінкі й глухі приголосні утворюють співвідносні пари:

Глухий приголосний, що не має пари, — [ф].

52. Хто швидше? Запишіть у три колонки слова, що починаються: на сонорний приголосний; на дзвінкий приголосний; на глухий приголосний.

Лісоруб, дзвін, позивач, джерельце, сонце, хмарочос, яскраве, грім, фургон, мороз, насип, зерно, число, пейзаж, багаж, вир, ялинка, дракон, ціни, кит, жердина, матрац, радощі, сестри.

Якщо ви правильно виконали завдання, з останніх букв записаних слів складеться вислів Василя Сухомлинського.

53. Хто швидше? Запишіть подані слова у три колонки:

• ті, у яких усі приголосні звуки глухі;

• ті, у яких є сонорні та дзвінкі приголосні;

• ті, у яких є сонорні, дзвінкі і глухі приголосні.

Шпак, їдальня, єдність, зоря, копиця, подарунок, взуття, град, участь, чашка, сніданок, баркас, молодь, стиха, огрядний, індивідуальність, виріб, початок, сьогодні, скосити.

Якщо ви правильно виконали завдання, із других букв записаних слів складеться продовження вислову Василя Сухомлинського: «Азбука — …»

За місцем творення (або за активним мовним органом) усі приголосні поділяють передусім на губні, язикові та глотковий.

Губні приголосні творяться в результаті зближення нижньої губи з верхньою або верхніми зубами. Язикові приголосні залежно від того, яка частина язика артикулює до пасивного мовного органа (зубів, піднебіння, або задньої стінки глотки), поділяються на передньоязикові, середньоязикові, задньоязикові. При творенні глоткового звука [г] корінь язика зближується із задньою стінкою глотки.

Отже, за місцем творення приголосні звуки бувають:

54. Хто швидше? Запишіть у три колонки слова, що починаються:

на губний;

на передньоязиковий;

на задньоязиковий або глотковий.

Вапно, крякання, загін, стовп, поразка, гектар, хокеїст, лисиця, дотик, фраза, гроза, мавпеня, циркуль, трагедія, водяник, гас, храм, благання.

Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв записаних слів складеться народне прислів’я.

Зауважте!

За способом творення шуму, тобто за характером перепони, утворюваної на шляху видихуваного струменя повітря, приголосні поділяють на зімкнені, щілинні, зімкнено-щілинні (африкати) і дрижачі.

Зімкнені приголосні творяться при щільному зімкненні (дотику) мовних органів, яке розривається видихуваним струменем повітря. Зімкнені приголосні поділяють на:

ротові приголосні, при творенні яких після розірвання зімкнення струмінь повітря виходить через рот: [б], [п], [д], [д'], [т], [т'], [ґ], [к];

носові приголосні, при творенні яких після розірвання зімкнення струмінь повітря виходить через рот і через ніс: [м], [н], [н'].

Щілинні приголосні творяться при зближенні мовних органів до вузької щілини: [в], [ф], [з], [з'], [с], [с'], [ж], [ш], [й], [г], [х], [л], [л'].

Зімкнено-щілинні приголосні (африкати) — це приголосні, при яких мовні органи утворюють зімкнення, яке не проривається, а переходить у коротку щілину: [ч], [ц], [ц'],

55. Дрижачі приголосні творяться в результаті вібрування кінчика язика до переднього піднебіння: [р], [р'].

Хмо швидше? Запишіть у три колонки слова, що починаються: на зімкнений приголосний; на щілинний приголосний; на зімкнено-щілинний приголосний.

Допомога, липень, дзвін, цемент, хлібороб, фізика, кропива, жінка, джміль, морок, брова, небо, чапля, штанга, джерело, вітання, пропозиція, цінність, дитинство, ґніт, грибник.

Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв слів, записаних у першій і другій колонках, складеться початок народного прислів’я: «… майстра».

Приголосні звуки класифікують за твердістю — м’якістю. Пом’якшення звуків виникає внаслідок додаткового підняття середньої спинки язика в напрямку до твердого піднебіння, чим може ускладнюватися основна артикуляція приголосних.

Залежно від відсутності чи наявності роботи середньої спинки язика приголосні поділяються на тверді і м’які.

Проте м’якість виявляється не в усіх приголосних однаково. Завжди м’яким є звук [й]. М’якими у певній позиції у слові бувають

Крім того, в українській мові, головним чином перед [і], з’являються пом’якшені відтінки ряду твердих приголосних, які не мають м’яких відповідників. Вони називаються пом’якшеними.

Ваш коментар

56. ХТО швидше? Запишіть у три колонки слова, що починаються:

на твердий приголосний;

на м’який приголосний;

на пом’якшений приголосний.

Доба, ягідка, вішати, піч, кількість, презирство, ліцензія, ящірка, користь, пісняр, тінь, гідність, глечик, йдуть, чижик, шість, лійка, чітко, криниця.

Якщо ви правильно виконали завдання, із третіх букв слів, записаних у першій і другій колонках, складеться початок народного прислів’я: «… честь замолоду, а здоров’я — під старість».

57. Спишіть текст, уставляючи пропущені букви. У виділених словах схарактеризуйте приголосні звуки.

Картина одразу пр..тягує. Кожна краплина дощу, мов справжня, а не намальована. Та річ не в цьому… Це вона вже колись переживала, відчувала… Ірина пр..скіпливо вд..вляється в очі жінки на картині. Вона знає її! Цей такий знайомий рух правою рукою й… Це — вона. В..рує гроза, блискавка розр..ває небо. Здається, ніби хтось дбайливо ховав у пам’яті ці спогади, а жінка з полотна торкнулася пальцями до призабутого й змусила його воскреснути. Ірина через силу відр..ває погляд від картини й квапливо накр..ває її. Минула л..шень мить чи вічність? (Дара Корній).

Поміркуйте, які асоціації виникають у вас під час споглядання творів мистецтва. Складіть і запишіть розповідь (за можливості, пост у соціальних мережах) про улюблену картину.

«Я хочу сказати своє слово». Якщо маєте змогу, започаткуйте флешмоб «Майстри українського живопису», розмістивши світлину з картиною українського художника на власній сторінці в соціальній мережі і запропонувавши однокласникам продовжити цю ініціативу.

Ваш конспект

Запам’ятати класифікацію приголосних звуків допоможе таблиця.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити