Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Н.Б. Голуб - Педагогічна думка 2018

ПРАКТИЧНА РИТОРИКА

§ 20. ЕФЕКТИВНІСТЬ МОВЛЕННЯ

212. Прочитайте епіграфи. Поясніть, ЯК ВИ розумієте їх. Наскільки пов'язані між собою ефективне мовлення й соціальна активність людини?

213. Поміркуйте, чи є у вас (у вашому оточенні) проблеми, пов'язані з темою уроку. Намалюйте «дерево проблем», позначивши їх.

Ми нерідко недооцінюємо можливості мовлення. І цим створюємо собі додаткові бар’єри - міжособистісні, кар’єрні. Досконале мовлення - суттєва запорука ефективної комунікації, потужний засіб самоствердження, самопрезентації.

Результативність, успішність процесу мовленнєвого спілкування визначають такі показники:

- досягнення мети (сказане вплинуло на слухача, переконало, змусило задуматися, викликало сум чи радість, спонукало до роздумів тощо);

- у результаті мовленнєвої комунікації стосунки між співрозмовниками покращилися (або ж принаймні не погіршилися);

- на етапі рефлексії переважають позитивні емоції.

214. Прочитайте текст. Про що у ньому йдеться? Яке значення для людини мають цілі й наміри? Який висновок ви зробили з прочитаного? Чи може людина себе асоціювати з насіниною? Запишіть свої цілі. Налаштуйте себе на успіх і почніть словами «Я хочу рости!».

Восени в родючому ґрунті одна побіч одної лежали дві насінини. Перша насінина сказала: «Я хочу рости! Хочу сягнути глибоко в землю корінням, хочу випустити на поверхню молоденькі пагінці. Хочу розвивати ніжні бруньки, що віщують прихід весни… Хочу відчути сонячне тепло й благодать ранкової роси на своїх пелюстках!».

І так вона й розвивалася.

Друга насінина сказала: «Що за доля мене спіткала! Я боюся. Коли моє коріння проникне в землю - що знайду в підземному мороці? Коли пробиватимусь крізь твердий шар догори - пораню свої ніжні пагінці. Відкрию бруньки - а якийсь слимачисько підбереться і з’їсть. Розкрию пуп’янки - а якась дитина вирве мене з землі. Ні, ліпше зачекати, коли буде безпечніше».

І чекала. А згодом курка, порпаючись у землі, знайшла насінину і з’їла (Б. Ферреро).

Отже, ефективним є мовлення, засобами якого мовець досягає поставленої мети. Ефективність же мовленнєвого впливу визначають насамперед два показники: досягнення мети й збереження комунікативної рівноваги (добрих стосунків) зі співрозмовниками.

Умови ефективної мовленнєвої взаємодії

Складники успіху

1.

Потреба у спілкуванні.

1.

Готовність до спілкування.

2.

Зацікавлення спілкуванням.

2.

Зовнішність мовця.

3.

Налаштування на світ співрозмовника.

3.

Контакт зі співрозмовником.

4.

Близькість світоглядів.

4.

Правильне, зрозуміле, багате і яскраве мовлення.

5.

Уміння перейнятися задумом співрозмовника.

5.

Демократичний стиль спілкування.

6.

Знання й дотримання норм етики.

6.

Доброзичлива, щира інтонація спілкування.

7.

Фізичний стан співрозмовників.

Цікавим і привабливим мовлення роблять так звані «прикраси»: афоризми, мовні засоби (метафори, порівняння, епітети й ін.), приклади тощо.

215. Прочитайте текст. Уявіть себе свідком такої ситуації. Як людина соціально активна, ви не можете пройти повз чуже горе, сльози. Дитина потребує допомоги. Визначте комунікативний намір, напишіть текст, що міг би зарадити ситуації.

Плачучи ридма, хлопчик прибіг додому. Дідусь обійняв його ніжно, тулить і тулить до своїх грудей. Та хлопчик не перестає ридати. Дідусь голубить його, намагаючись заспокоїти.

- Тебе хтось ударив? - питає.

- Ні, - відповідає хлоп’я, заходячись плачем.

- То що ж тоді сталося? - стурбовано питає дідусь.

Онук шморгає носом і починає розповідати:

- Бавились ми у схованки, я сховався за шафою. Стояв і чекав, але ніхто не приходив. Урешті-решт я вийшов зі схованки й побачив, що забаву вже скінчено й усі пішли додому. Ніхто не прийшов мене шукати!!!

Ридання аж струшували його тільце (Б. Ферреро).

216. І. Прочитайте тексти. Про що в них ідеться? Який комунікативний намір автора - військового капелана? Змоделюйте для текстів ситуації, у яких він буде ефективним.

І. Саме в той час, коли хтось «зависає» в клубах, а хтось витрачає сотні доларів на заморську відпустку, щоб трішки забутись і відпочити від поганих новин, - комусь у тому ж суспільстві доводиться місяцями жити далеко від найрідніших, в умовах ресурсного й морального мінімалізму, під кулями, захищаючи тих, кому так потрібно зараз «відірватися» в нічному клубі або відпочити на сонячному березі…

Байдужість жорстока. А буває вона ще й діяльною. Світ, насправді, змінюється не стільки через те, що ми робимо, скільки через те, ким ми стаємо. Співчутливе серце завжди відлунюватиме добром у стосунках між людьми, формуватиме відповідальну суспільну свідомість. Жодні потужні проекти не зможуть задовольнити незреформованого людського серця. Реформу ж серця треба починати з плекання відважного почуття небайдужості. Справжньою вважаю ту солідарність, яка проростає не з ідеологічних переконань а із співпереживання чийогось горя (За А. Зелінським).

II. Не можна піддаватися монотонній буденній одноманітності, зокрема, коли та позначена жорстокою невизначеністю. Варто завжди мати про запас якесь дотепне запитання, якийсь новий погляд, свіжий і вільний, як подих вітру. Не гоже лякатися сірої дощової днини: замурзані хмарами ранки сприяють містичному травленню. Доволі пірнути в тишу, тримаючись свідомістю за пульс дійсності, або заглянути в таємничу казку дитинства. Повірте: надзвичайний досвід! Можна знову спробувати пройтись добре знайомими вулицями, лише цього разу з чистим і безтурботним серцем. Зрештою, можна зупинитись і намагатись збагнути, яким багатим на кисень є повітря, а небо - на зорі.

Насправді, гадаю, не втратити часу не так уже й важко. Моя таємниця проста: достатньо наповнити кожну мить чистим і щирим, як ранішня роса, добром (А. Зелінський).

II. Запитання й завдання:

1. Чому автор уживає слова «зависає» й «відірватися»?

2. Як ви розумієте смисл речення «Світ, насправді, змінюється не стільки через те, що ми робимо, скільки через те, ким ми стаємо»?

3. Що означає «сформувати відповідальну суспільну свідомість»?

4. Чи поділяєте ви думку про те, що «байдужість жорстока»? Обґрунтуйте відповідь.

Екологія слова: Наполегливо (а не настійливо) працювати; уклінно (а не настійливо) просити; наполягати (а не настоювати) на своєму; налаштуватися (а не настроїтися) на роботу.

217. Проаналізуйте ваші досягнення в контексті дня. Що можна вважати найважливішим? Які моменти уроку (уроків) уплинули на ваше ставлення, плани, поведінку? Якби вам довелося готувати презентацію цього уроку, що б саме ви розмістили на слайдах? Поверніться до «дерева проблем». Які з них ви навчилися розв'язувати, а які - ні?

Виконайте один із варіантів домашнього завдання:

218. Випишіть з улюбленого художнього твору 2 уривки текстів, що є, на ваш погляд, зразками ефективного мовлення. Обґрунтуйте свій вибір.

219. Уявіть ситуацію: у вашого друга (подруги, брата, сестри, сусіда, сусідки) занижена на самооцінка. Він (вона) перебуває в пригніченому стані й продукує такі тексти: «Я невдаха. Не витрачайте на мене свого часу. Нічого доброго в мені немає. Я примітивна(-ий) й нецікава(ий). У мене нестерпний характер, я з усіма конфліктую. Ніхто не бажає зі мною приятелювати. Я заздрю своїм друзям … І що мені робити?». Напишіть текст для діалогу, визначивши для себе ціль - переконати, заспокоїти, умовити тощо.

220. Підготуйте презентацію на тему «Ефективність мовлення». Доберіть слайди, що слугували б кращою ілюстрацією ваших думок і репрезентували б ваші уявлення про предмет розповіді.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити