Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Н.Б. Голуб - Педагогічна думка 2018

ОРФОЕПІЧНА НОРМА

§ 24. ОРФОЕПІЧНА НОРМА. ОРФОЕПІЧНИЙ СЛОВНИК

Одним зі складників естетики мовлення вважають орфоепію. Навчання правильної вимови необхідне такою ж мірою, як орфографії та граматики. Правильна вимова - візитна картка кожної публічної людини.

Формуючи в собі мовну стійкість, намагайтеся наслідувати гарне, правильне, виразне мовлення. З цією метою читайте вголос і переказуйте добірні українські тексти, шліфуйте вимову звуків скоромовками, вивчайте напам’ять українську поезію і декламуйте її своїм друзям, рідним і знайомим, організовуйте вечори поезії й беріть у них активну участь, слідкуйте за своїм і чужим мовленням, виправляйте один одного.

247. Пригадайте, що вам відомо про орфоепічний словник. До якої групи словників він належить? Розкажіть про функції цього лексикографічного джерела. Пригадайте рядки української поезії, у якій наголошування слів не є нормативним.

248. І. Прочитайте виразно речення. Який зміст у це слово вкладаєте ви? Яке з тлумачень найближче до вашого розуміння поезії?

1. Поезія - це спосіб сприймати світ (Г. Флобер). 2. Поезія - це містичне спілкування з красою, і я хочу ділитися цим щастям (В. Вовк). 3. Поезія - це вдала форма, щоб говорити із самим собою про те, що з нами зараз відбувається (І. Цілик). 4. Поезія - це велика таїна, конспіративна країна душі, де лише ти один (Р. Чічалава). 5. Поезія - це спів і плач душі (І. Яковенко). 6. Живопис - це поезія, яку бачать, а поезія - це живопис, який чують (Ю. Федчак).

II. Випишіть по двоє слів за такими ознаками: 1) вимова і написання збігаються;2) вимова й написання не збігаються.

Одним із важливих складників культури усного мовлення є обов’язкове дотримання правил літературної вимови.

Орфоепічна норма визначає єдино правильний та обов’язковий для вживання варіант вимови й наголошування слів. Достовірна інформація щодо правильної вимови слів представлена в орфоепічному словнику.

Завдання орфоепічного словника — сприяти піднесенню культури усного мовлення, налагодженню взаєморозуміння між людьми шляхом усунення помилок у мовців і засвоєння норм української літературної вимови.

249. Прочитайте вірш. Дайте відповіді на запитання й виконайте завдання.

У кожного в душі є невелике місто,

Що не підвладне полчищам сторіч.

Там Істини живуть. Там є провулок Істин

І вулиця Всіляких Протиріч.

Там в лабіринтах тихого містечка

Живе бабуся Пам'ять, і вона

Своє вікно засвічує надвечір,

Щоб нашу душу висвітлить до дна.

Печаль і Сміх заходять часто в гості,

Збирає смуток роси і дощі,

А в голубій надхмарній високості

Живе Натхнення - жайворон душі.

Проспекти Мрій там сонячні і чисті,

Там білий сніг для вулиць, не для скронь.

А на центральній площі - площі Честі

Горить священний Клятвений вогонь.

О. Матушек

Запитання й завдання:

1. Про що йдеться у вірші?

2. Який образ перебуває в центрі уваги авторки?

3. Що означають образи Істин, Усіляких Протиріч, Пам'яті, Печалі, Сміху, Смутку, Натхнення і Мрій?

4. Чому центральне місце відведено Честі? Наскільки вона важлива для людини?

5. Як ви розумієте рядок «Збирає Смуток роси і дощі"?

6. Наскільки для душі людини важливі Мрії і Натхнення?

7. Вимовте правильно слова «протиріч», «сторіч», «надвечір».

8. Поясніть лексичне значення слова «честь».

250. І. Запишіть і прочитайте виразно кожне речення. Поясніть правильну вимову виділених слів. Назвіть слова, ужиті в переносному значенні.

1. Бузок п’є воду із криниці, старенька клуня брилика здійма, і клямкає дверима повітчина, калина їй махає звіддаля (М. Василенко). 2. Струмок сокоче** в оболоні* чимдуж струмує до ставка (І. Низовий). 3. Досвіток приніс далекий голос зозулі і мирний клекіт буслячої** сім’ї (К. Мотрин). 4. Мажорно зазвучали небеса, перисті хмари розпустили коси (О. Шнуренко). 5.1 так зухвало супиться зима, сердиту хугу** кличе на підмогу, але в тієї сили вже катма! (Н. Данилюк). 6. Спочила злива бісером на стрісі, і на старому мокрому горісі весна тумани димчасті пряде (Н. Данилюк). 7. Яка пухка піднесена рілля, розсаджую півонії, жоржини, посію ще в рядочки айстр зернини і чорнобривці (Т. Чорновіл). 8. А гречка цвіте, наливається, і солодко пахнуть меди (Я. Івашкевич). 9. Дзижчали дикі шершні, принаджені квітками крушини (М. Дочинець).

II. Як ви розумієте словосполучення мажорно зазвучали, перисті хмари? Розкажіть, які картини постали у вашій уяві після прочитання речень. Яка з них - найяскравіша? Висловіть своє захоплення, уживаючи «слова дня». Опишіть уявну картину шостого речення.

Порушення орфоепічної норми мови негативно впливає на сприймання змісту висловлення, відволікає від суті сказаного і, навпаки, зосереджує увагу співрозмовника на звуковому оформленні. Орфоепічна помилка може спричинити спотворення висловлюваної думки, викликати небажані емоції.

Суспільне значення орфоепії дослідники вбачають у тому, що вона сприяє збереженню єдності, цілісності фонетичної системи літературної мови. Однакове звукове оформлення усного мовлення забезпечує швидше, легше, точніше й комфортніше мовне спілкування.

251. І. Прочитайте уривки з творів І. Савки. Поясніть особливості вимови виділених слів.

1. Терпко пахло материнкою і ялівцем*, що розлого кущився* на пагорбі. Літо дотанцьовувало свій танок. Сипало холодну блискучу росу, прикрашало першим золотом поля, кликало птиць у вирій*. Лісові дзвіночки віддзвонювали останні акорди...

2. Вечірні сутінки* спускалися на землю, ведучи за собою снігову круговерть**. Сніжинки, як літні мотилі, снували в повітрі, витанцьовували біля засвічених ліхтарів, раптово злітали вгору чи тихо, навіть сумовито лягали на землю...

3. Була неділя перед Спасом. Вигрівалися яблука. Стручки молодої квасолі гронами обліпили жердку* й хилили її до землі. Личка стрілчастих айстр були повернені до сонця, а горді жоржини виклично хизувалися своїми пухнастими оксамитовими голівками. У повітрі завис аромат дозрілого літа, і його небесна синява* умиротворяла того, хто милувався цією красою.

II. Запитання й завдання:

1. Які з картин письменниці приваблюють не лише барвами, образами, але й пахощами, звуками? Назвіть духмяні елементи опису.

2. Напишіть словникові статті позначених зірочкою слів.

3. Замініть авторські порівняння своїми.

4. Як ви розумієте словосполучення «останні акорди»? Чому «останні»? Чому сніжинки «сумовито лягали на землю»? Що підкреслює автор цим словом?

5. Чи доводилося бачити «стрілчасті айстри»? Чому жоржини - «горді»?

6. Чи з однаковою інтонацією потрібно читати всі три уривки?

252. І. Прочитайте вірш, вимовляючи чітко слова. Поясність правила вимови шиплячих приголосних. Сформулюйте головну думку поезії.

II. Як ви розумієте суть таких речень: «Коли по них не ходять навпрошки ні радості, ні сумніви, ні біди», «І душі заростають, мов стежки, якщо вони нікуди не спрямовані»?

253. Прочитайте виразно речення. Оберіть одне, найбільш близьке вашому настроєві. Опишіть, що намалювала ваша уява під час прочитання його. Дотримуйтеся норм орфоепії.

1. Займався світанок. 2. Стояв погідний вересневий день. 3. На долині сірим кожушком клубочився туман. 4. Похилі верби роками дитинно всміхалися лагідному плинові води. 5. Повітря загусло від спеки так, що важко було рухатися й дихати (І. Савка).

254. Проаналізуйте свою роботу на уроці. Які вміння з орфоепії є життєво важливими?

Виконайте один із варіантів домашнього завдання.

255. Доберіть і запишіть уривок художнього твору, у якому мають бути складні для вимови чи наголошування слова. Запропонуйте один одному виразно прочитати. Свій вибір обґрунтуйте.

256. Вивчіть напам'ять дві поезії українською мовою. Виразно прочитайте.

257. Що вам відомо про ідеї поетичного флешмобу? Які з них вам цікаві? Запропонуйте свої варіанти поетичного флешмобу.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити