Підручник Українська мова 10 клас (рівень стандарту) - Н.Б. Голуб - Педагогічна думка 2018

ОРФОГРАФІЧНА НОРМА

§ 46. РОЗРІЗНЕННЯ ПРИСЛІВНИКІВ І СПІВЗВУЧНИХ СПОЛУК. ПРАВИЛА НАПИСАННЯ ЇХ

490. І. Прочитайте уривок із повісті Олександра Довженка «Зачарована Десна».

Опишіть враження від прочитаного. Перегляньте світлини, дайте відповідь на запитання, чи так багато зусиль потрібно, щоб викликати почуття щастя й радості.

Проживав у нас довго собака Пірат.

Якось одного разу, загубившись у Борзні на ярмарку, де батько продавав дьоготь, Пірат щез. Пожаліли ми його, та на тому й скінчилось. Аж ось у неділю, тижнів через п’ять, якраз після обіду, коли ми сиділи всі коло хати, лузаючи насіння, дивимось - біжить Пірат, заморений, худючий. Уздрівши здалека весь наш рід і хату, він упав додолу і повз до нас кроків, може, сто на животі, перекидаючись на спину і голосно плачучи від повноти щастя, мов блудний син у святому письмі.

- Це я, ваш Пірат, упізнаєте? - гавкав він крізь сльози. - О, який я щасливий! Як тяжко було мені без вас! Повірите, трохи не здох від смутку.

Він так зворушив нас слізьми, що навіть батько, який ненавидів одвертість почуттів, і той мало не сплакнув. Отаке буває на світі! Простий собака, а так збентежить чоловіка. Мати плакала ревно, приказувала з невимовною усмішкою: «Ну ви подумайте, собака, а такий жалісний…».

II. Запитання й завдання:

1. Пригадайте, коли доводилося вам викликати в близьких вам людей позитивні емоції. Поділіться досвідом.

2. До яких частин мови належать виділені слова?

3. Прочитайте правила й прокоментуйте написання їх.

Разом пишемо:

• прислівники, утворені сполученням прийменника з іменником, займенником, прикметником, числівником, прислівником: занадто, вночі, надвечір, безвісти, вдосвіта, потихеньку, вперше, вдвічі, натроє (але: по двоє, по троє);

• складні прислівники, утворені з кількох основ: стрімголов, босоніж, обіруч.

Окремо пишемо:

1) прислівникові сполучення, утворені від іменника з прийменником:

• без: без кінця, без черги, без упину, без жалю;

• на: на добраніч, на жаль, на щастя, на сьогодні, на початку;

• до: до побачення, до речі, до краю, до діла;

• з: з радості, з жалю, з горя, з розгону;

• в/у; в разі, в міру, уві сні, в далечінь;

2) прислівникові сполучення, де повторюються основи, між якими стоїть прийменник: день у день, рік у рік, час від часу, раз у раз, один по одному, сам на сам. Сполучення, утворені поєднанням слова в називному відмінку зі словом в орудному відмінку: кінець кінцем, один одним, сама самотою.

Через дефіс пишемо прислівники, утворені від:

• прикметників, займенників і прийменника по; по-новому, по-батьківськи;

• порядкових числівників за допомогою префікса по-; по-перше, по-друге;

• синонімічних або антонімічних слів: зроду-віку, тишком-нишком, часто-густо;

• у яких повторюються слова або корені (без службових слів або із службовими словами між ними): довго-довго, ледве-ледве, давним-давно, навіки-віків, віч-на-віч, всього-на-всього.

Запам’ятайте правопис прислівників: з давніх-давен, з діда-прадіда, без кінця-краю, на-гора, по-латині, десь-колись.

491. Поясніть правопис прислівників.

Невтямки, всього-на-всього, вкрай, наостанок, безсумнівно, до вподоби, ледве-ледве, щодуху, ось-ось, мимохіть, без кінця-краю, наостанок, взнаки, бігом, поспіхом, засвітла, доволі, до лиця, впереміш, щонайвигідніше, ледве-ледве, втричі, до смаку, без сумніву.

492. Запишіть подані слова разом, через дефіс, окремо. Прокоментуйте їх правопис.

Високо/високо, не/ждано/не/гадано, тільки/тільки, по/господарськи, близько/близько, з/краю/в/край, за/рахунок, на/відмінно, на/славу, по/сусідськи, на/вкруги, на/весні, у/тричі, на/швидку, з/далека, з/годом, по/одинці, з/верху, від/нині, до/дому, в/ряди/годи, по/іншому, на/довго, на/добридень, в/смак.

493. З'ясуйте правопис складних прислівників. Користуючись відповідним словником, поставте та прокоментуйте (усно) наголосу прислівниках.

В(смак), в(знаки), до(недавна), до(сита), на(перед), (повік)(віки), на(прикінці), по(простому), за(даремно), по(просту), в(тричі), за(довго), як(не)(будь), після(завтра), коли(не)коли, в(нічию), на(в)сидячки, ось(ось), (в)десятеро, (с)права, (в)здовж, (чим)дуж, (до)схочу, (само)хіть, (по)дружньому, (по)нашому, (в)чотирьох, ліво(руч), (в)п’яте, (по)солдатськи, (на)(в)колішки, (в)ряди(годи), (любо)(дорого), (за)гадково, куди(сь), (що)року, (босо)ніж, (по)своєму, (на)всебіч, (не)збагненне, (по)перше.

494. Поділіть прислівники на три групи за написанням: 1) разом; 2) окремо; 3) через дефіс. Обґрунтуйте.

(В)розтіч, (на)розхват, (по)можливості, (під)гору, (як)слід, (на)жаль, (у)низу, (у)ночі, (ледве)ледве, (по)сусідськи, (таким)чином, один(в) один, (до)лиця, (до)пізна, (на)троє, (чим)дуж, (де)куди, (по)черзі, (по)людському, (по)латині, (до)речі, (за)раз, (на)пролом, (від)тепер, (як)(най)краще, (на)мить, (уві)сні, (до)сьогодні, (до)діла, (ось)ось, хоч(не)хоч, десь(то), хтозна(як), (що)дня, (за)що, (а)(ні)скільки, (мимо)хідь, (на)(сам)перед, (на)вибір.

495. І. Прочитайте уривок з підручника «Основи психології», усно перекажіть текст.

Емоції й почуття забезпечують відображення й пізнання навколишнього світу. Вони віддзеркалюють реальну дійсність у формі переживань. Пізнаючи світ, людина по-різному сприймає предмети і явища. Одні події викликають захоплення, інші - печаль, незадоволення тощо. Захоплення, гнів, радість - усе це прояви суб’єктивного ставлення людини до навколишніх предметів і явищ, емоційні переживання її.

II. Додайте невеличку розповідь про випадок із життя, що викликав приємні почуття щастя й захвату. Уживайте за потреби слова вперше і в перше, догори і до гори, вдень і в день.

496. І. Розгляньте світлини. Яке враження на вас справила скульптура? У чому, на ваш погляд, полягає креатив скульптора? Прочитайте текст, дайте йому назву.

Нещодавно у штаті Невада відбувся один з найяскравіших американських фестивалів, на якому були представлені тисячі цікавих витворів сучасного мистецтва. Але одна скульптура зацікавила гостей свята найбільше: «Любов» українського скульптора Олександра Мілова. Дві постаті, зроблені з металевих прямокутників - чоловік та жінка, що посварилися й сидять спинами одне до одного. Але всередині них, як і в кожному з нас, є маленькі діти. Малята простягають одне до одного руки. Висота скульптури складає 7,5 м, довжина - 18 м, а ширина - 5,5 м.

Кожен інтерпретує цю скульптуру по-своєму, але автор розповів, що намагався відтворити конфлікт між зовнішнім і внутрішнім проявами людської природи. Внутрішній світ чоловіка й жінки виражений через прозорих дітей, які намагаються дотягнутися один до одного крізь ґрати. Коли настає ніч, малюки починають сяяти. Це світло - символ чистоти й щирості, що об’єднують людей і дають їм шанс на примирення» (http://www.uamodna.com/).

II. Усно складіть і запишіть речення з наведеними прислівниками, виділеним прислівником у тексті, та співзвучними з ними сполуками.

Зрештою - з рештою, збоку - з боку, насторожі - на сторожі; назустріч - на зустріч; доволі - до волі; усередині - у середині; по-третє - по третє.

497. Екологія слова. Проведіть бліцтурнір «Як правильно?».

1. Новий день наступає чи настає?

2. Відповідь на питання чи запитання?

3. Відповідь правильна чи вірна?

4. Учень бувший чи колишній?

5. Клас дружний чи дружній?

6. Проїзний квиток чи білет?

7. У гаманці п’ятсот гривен чи гривень?

8. Стати у нагоді чи в пригоді?

9. Будь-яка чи люба причина?

10. Добре відноситися чи ставитися?

11. Інструмент музикальний чи музичний?

12. Підписка чи передплата на періодику?

13. Вокзал річний чи річковий?

14. Затятий рибак чи рибалка?

498. Проаналізуйте роботу на уроці за такими ознаками: важливість теми для вас, активність, наполегливість, ефективність.

Виконайте один із варіантів домашнього завдання:

499. Запишіть речення, уставте пропущені літери, розкрийте дужки; поясніть правопис.

1. Дитина не розуміє маминих слів, але, як в..сняна з..мля ловить рясн..ий дощ, так і вона повсяк/час ловить лагідність з маминого голосу і стає лагідною, як квіточка, що тягне свої п..люсточки до сонечка (Г. Маковій). 2. Три речі є до/вподоби Богу й людям: згода братів, милосердя до ближніх і згода між чоловіком та дружиною (Петро Могила). 3. Тяжко(важко) сіромасі боротись з нудьгою (Т. Шевченко). 4. А як (по)моєму, (по)дідівському, треба за цю справу братися (по)серйозному! 5. На серці тепло(тепло) (Остап Вишня).

500. Напишіть за одним із поданих висловлень есе, використавши в ньому прислівники.

Гордість - це слизька похилість, внизу якої нас очікує пиха й марнослав’я (П. Декурсель). Мудра людина не робить іншим того, чого не бажає, щоб їй зробили (Конфуцій).





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити