Українська мова 11 клас

НАЙВАЖЛИВІШІ ВІДОМОСТІ З СИНТАКСИСУ І ПУНКТУАЦІЇ

 

 

 

§12. Основні види переробки тексту

 

Організовуйте текст — і найменший нюанс вашої думки дійде до читача.

Н.Непийвода

 

225. І. Прочитайте текст. Складіть за його змістом 5—6 запитань для своїх однокласників. Порівняйте викладену в тексті інформацію з уже

відомою вам.

Що означає прочитати текст? Прочитати — це насамперед зрозуміти. Зрозуміти думку автора, те, що він хотів сказати, його задум.

Першою відповіддю на ці запитання буде: осмислити прочитане, спробувати зрозуміти весь текст. Однак очевидність твердження, як це часто буває, не є гарантією його правильності. Виявляється, і це було експериментально підтверджено, що для осмислення тексту читачеві достатньо прочитати, переробити у своїх думках лише 25% змісту. Саме цю чверть інформації відомі психологи назвали «золотим ядром» змісту.

Утворюється це ядро в результаті згортання, компресії загального змісту тексту, тобто під час його інформативної переробки. А правилами, за якими розгортається та згортається текст, людина оволодіває інтуїтивно, практикуючись у створенні та осмисленні численних текстів.

Відомо, що процес читання відбувається у два етапи: 1) виділення змістового ядра інформації і 2) його закріплення і фіксація. Причому сприймаючи текстову інформацію, ми орієнтуємося не на її форму, а на зміст.

Таким чином, робота над книгою індивідуальна й творча. Вона залежить і від конкретної мети, і від характеру тексту, і від особистості читача. Однак існують усталені, загальноприйняті види ведення записів. Серед них план, тези і конспект. Саме вони дають змогу передати концентрований зміст текстової інформації (За П. Білоусенком).

II. Як ви розумієте вислів інформативна переробка? Який з видів переробки тексту, на вашу думку, найпростіший? Чому?

III.    Продовжте текст розповіддю про відомі вам види переробки інформації — план, тези і конспект. Під час розповіді зверніть увагу на особливості оформлення кожного виду, їх відмінні характеристики.

Зверніть увагу!

Змінювати формулювання, «згортати фрази» варто таким чином, щоб їхній зміст залишився зрозумілим. Такий прийом зручно застосовувати під час конспектування гуманітарних текстів, де нерідко використовується багато надлишкових слів (емоційно забарвлені, пояснення тощо).

226.1.   Запишіть речення таким чином, щоб зміст залишився без змін, а кількість слів зменшилася.

Оксфорд — старовинний центр освіти і одне з найкрасивіших міст Англії. Датою заснування університету вважається 1167 рік, коли англійських студентів вислали з Парижа через конфлікт між французькими та англійськими королями. Університет об’єднує 39 самостійних коледжів, які розміщуються в середньовічних будівлях. Кімнати студентів, схожі на чернечі келії, розміщені по периметру будівлі з внутрішнім двориком (3 журналу).

II.     Визначте тему й основну думку тексту і запишіть їх.

Пам’ятники історії та культури дорогі нам як свідки нашого минулого. Це етапи історичного шляху, пройденого попередніми поколіннями. Вони розповідають про духовну велич і творчі здобутки народу, його трудові й бойові подвиги, вселяють у нас почуття гордості за Вітчизну (3 журналу).

227.      Визначте стиль тексту. Обґрунтуйте свою думку. Доберіть заголовок до тексту.

Прилітають солов’ї не всі одразу, напровесні, десь надвечір, чуємо, пробують у гущавині голоси лиш поодинокі солісти. Це він прилетів, господар, а її ще нема, вона з’явиться пізніше. Як справжній лицар і глава сім’ї, він огляне свої володіння — балку, верби — і, переконавшися, що все на місці, приготує гніздечко, заховавши його під віттями так, щоб ніякий шуліка не помітив, а після того вже зволить прибути й вона, пані солов’їха чи молоденька соловейкова наречена. Верба з віттям — то їхня планета! Там панують їхні співи й любов... (О. Гончар).

228. Згорніть речення.

Хай комусь аж надто елементарним чи навіть смішним може видатись світ, із якого ми вийшли, а для нас він був і буде джерелом роздумів, бо ми жили там, де все, як нам здається, було ближче до самого себе, до природи, до трав, до неба і сонця, може, навіть ближче до речей складних, до витоків гармонії, що їх так нервово й болісно шукає людина сучасна... (О. Гончар).

229. Проаналізуйте уривки з роману Олеся Гончара «Твоя зоря».

Уставте пропущені прикметники, які відповідають характерові тексту, його жанровим і стилістичним особливостям.

Чомусь саме терен тут розрісся, ... деревце нашого краю.

Навесні він таким ... цвіте, а в дні ... , коли осінь обснує Романівщину ... павутинням, і повітря в усі сторони світу стане ... безмежно ..., і така ... тиша стоятиме над степом, цей нічний терен тоді туманно ягідками синіє в ... росі, і кожна росинка в ці ... ранки висітиме довго, задумливо, — уже й сонце підбилось, а вона все не падає, тримається посеред павутиння та колючок, поблискує звідти до вас, мов чиясь ... забута сльоза.

Довідка. Найколючіше, біленьким, вересневі, срібним, прозорим, лагідна, в рясній, прощальна.

230.1.   Побудуйте із поданих речень текст. Знайдіть речення, що виступає зачином, потім розташуйте інші речення.

II.     Продовжте текст, зберігаючи авторську тональність.

1. Можна ідеально знати граматику чужої мови і все ж, як кажуть, говорити «закцентом».

2. Звуки — це щось надзвичайно своєрідне в мові, її жива плоть і кров.

3. Дуже важко побороти в собі навик вимовляти чужі звуки посвоєму.

4. Тому перейняти звуки іншої мови часом буває не легше, ніж збагнути правила відмінювання й дієвідмінювання.

5. Наприклад, подекуди в західних областях України можна почути такий твердий [л], що сприймається майже як [в].

6. Хто добре знає живу українську мову, не стане заперечувати, що навіть у жителів різних місцевостей нашої держави той самий звук може вимовлятися по-різному (А. Матвієнко).

231. Прочитайте уривок із книги Григорія Клочека «Ліна Костенко».

Визначте кількість мікротем у пропонованому тексті. Знайдіть ключові слова. За допомогою яких мовних засобів автор висловлює своє ставлення до порушеного питання?

Серед багатьох дефініцій* мистецтва звертає на себе увагу визначення, що належить Льву Толстому: «Мистецтво — це людська діяльність, яка полягає в тому, що одна людина певними зовнішніми знаками свідомо передає іншим пережиті нею почуття, а інші люди заражаються цими почуттями й переживають їх».

Звичайно ж, нема поетів, які б не писали про любов — вже надто значиме місце вона займає у спектрі людських почуттів. Кажуть, здатність до любові є мірилом людської душі. Любов підносить, ошляхетнює людину навіть тоді, коли несе страждання.

Почуття любові, можливо, як ніяке інше, прагне висловлення. Ось чому кохання дуже часто дає поштовх до творчості, до самовираження. Скільки написано творів, у які поети намагалися вкласти всю силу свого почуття! Здається, що всі можливі нюанси любовних почуттів уже зафіксовано в поетичному слові.

Може виникнути запитання: вже так багато написано прекрасних поезій про любов, але з’являються все нові й нові твори; то чи ж не загрожує самоповторення, яке свідчитиме про вичерпування теми?

Кожна «вічна» загальнолюдська тема — а тема кохання є саме такою — має різні рівні мистецького вираження: від примітивного, по суті псевдохудожнього (як правило, такі твори належать до так званої «масової» літератури) до високохудожнього.

Поезії Ліни Костенко з аналізованої теми є класикою української любовної лірики.

Складаймо професійне портфоліо

232.1.   Прочитайте текст за обраним вами напрямом. Виділіть у ньому «золоте ядро» змісту. Складіть конспект, тези й план прочитаного тексту.

1. Природничо-математичний напрям

Національний медичний університет — провідний навчальний, науковий та лікувально-профілактичний центр України, якому в 2011 році виповнюється 170 років. Університет щороку випускає близько 1000 кваліфікованих спеціалістів для незалежної України, країн Європи, Азії, Африки, Близького Сходу, Південної Америки. Національний медичний університет широко відомий завдяки праці видатних учених, наукові розробки яких виконані на рівні світових стандартів і широко впроваджуються в практику охорони здоров’я населення.

Сьогодні університет — це насамперед високопрофесійний науково-педагогічний колектив, один із найпотужніших у вищій медичній школі України, який об’єднує 11 факультетів, 80 кафедр, де працює близько 1200 викладачів. Серед них: 32 дійсних члени та члени- кореспонденти державних академій наук України та 32 — громадських академій наук України, 28 — зарубіжних академій, 33 — міжнародних наукових організацій та асоціацій, 55 лауреатів Державної премії України та іменних премій, 59 заслужених діячів науки і техніки України, заслужених працівників освіти, заслужених лікарів, заслужених винахідників України. Викладання ведуть понад 145 професорів, 170 докторів наук, 298 доцентів, 683 кандидати наук.

 

 

Національний медичний університет (Київ)

 

Національний медичний університет заснований у 1841 році як медичний факультет університету св. Володимира. Першим професором і деканом був учень великого М. І. Пирогова, талановитий хірург і офтальмолог професор В. О. Караваєв.

Всесвітнє визнання знайшли такі видатні досягнення корифеїв університету, як створення вчення про цитоархітектоніку головного мозку та опис гігантських пірамідних клітин його кори (В. О. Бец); перший у світі прижиттєвий опис тромбозу коронарних артерій та інфаркту міокарда (В. П. Образцов, М. Д. Стражеско); розробка іонної теорії, біоелектричних явищ у живих тканинах (В. Ю. Чаговець) та багато інших.

У стінах університету проведено пріоритетні розробки в багатьох напрямках медичної науки: одержано і застосовано першу протидифтерійну лікувальну сироватку (О. Д. Павловський); упроваджено вільну пересадку шкіри, слизової оболонки (О. С. Яценко, К. М. Сапежко, О. Ф. Шимановський); створено першу в світі експериментальну модель аутоімунного процесу (В. К. Ліндеман); розроблено і випробувано електро- енцефалографію (В. В. Правдич-Неминський) та здійснено багато інших видатних наукових і клінічних розробок.

У 1920 році на базі медичного факультету університету св. Володимира, жіночого медичного інституту та медичного факультету Українського державного університету була створена Київська державна медична академія, перейменована в кінці 1921 року в Київський медичний інститут, що мав медичний і стоматологічний факультети. В 1954 році збудовано морфологічний корпус. Санітарно-гігієнічний і фізико-хімічний корпуси прийнято в експлуатацію відповідно в 1967 і 1985 роках. У 1992 році на базі Київського медичного інституту створено Український державний медичний університет. У1993 році на базі Українського державного медичного університету було створено Національний медичний університет.

Підготовка лікарів у Національному медичному університеті здійснюється на медичному та стоматологічному факультетах, відкрито фармацевтичний та військово-медичний факультети. Працює підготовче відділення, створено медичний ліцей. На факультеті підвищення кваліфікаціі викладачів удосконалюють підготовку фахівці з усієі України та країн СНД (www.nmu.edu.ua).

2. Технологічний напрям

Донецький національний технічний університет (ДонНТУ) — один з найбільших технічних вузів України.

Заснований у травні 1921 року, він у 1926 році був реорганізований у гірничий інститут, у 1935 році — в індустріальний, у 1960 році — в політехнічний, у 1993 році — в державний

 

 

Донецький національний економічний університет

 

технічний університет, а у 2001 році університету надано статус національного.

За майже столітню історію ВНЗ підготував близько 134 тис. фахівців, у тому числі 2350 — іноземних, для 65 країн світу. Серед випускників ДонНТУ — керівники країни, регіонів, міністерств, промислових підприємств, відомі державні і політичні діячі, вчені.

ДонНТУ — засновник вищої технічної та економічної освіти у Донбасі. На базі його структурних підрозділів створені Донбаська державна академія машинобудування (м. Краматорськ) і Донбаська національна академія будівництва та архітектури (м. Макіївка), а також ряд науково-дослідних і проектних інститутів.

До складу університету входять 6 інститутів, 25 факультетів, магістратура державного управління, 5 технікумів, підготовче відділення для іноземних громадян, кафедра військової підготовки, науково-дослідна частина, 2 проблемні лабораторії, науково-технічна бібліотека з фондом понад 1,9 млн томів, німецький читальний зал Гете-інституту, сучасний спортивний комплекс. При ДонНТУ також функціонують «Школа прав людини», «Фонд підтримки прогресивних реформ», «Спілка друзів Донецької політехніки», технопарк.

Технічний університет веде підготовку фахівців за 36 напрямами, які включають 65 спеціальностей III і IV рівнів і 17 — І рівня акредитації. На цей час в ДонНТУ навчається близько 29 тис. студентів та слухачів.

Вперше в Україні Донецький національний технічний університет розробив концепцію і створив технічні факультети із викладанням спеціальних дисциплін іноземними мовами. Один із них, німецький технічний, створений у 1992 році спільно з Магдебурзьким університетом за підтримки фірми «Сіменс», визнаний еталонним пілот-проектом DAAD.

На основі багаторічної теоретичної і експериментальної діяльності склалися 10 відомих в Україні та за її межами наукових шкіл у галузях: геологія, геодезія, гірництво, металургія і металознавство, електромеханіка й автоматизація, енергетика і електротехніка, хімічна технологія та екологія, комп’ютерна інженерія та економіка. За останні роки роботи вчених ДонНТУ відзначені шістьма Державними преміями України. Результати двох фундаментальні досліджень професорів М. П. Зборщика і Д. О. Дюдкіна зареєстровані як наукові відкриття.

Традиційно Донецький національний технічний університет приділяє велику увагу розвитку творчих здібностей студентів шляхом залучення їх до наукової роботи. За показниками науково-дослідної роботи студентів ДонНТУ багато років займає передові позиції в країні. Якість інженерної підготовки двічі відзначалася і на світовому рівні: на всесвітніх конгресах з інженерної освіти у 1995 році — бронзовою медаллю, а у 2000 році — срібною медаллю. У 2008 році за підсумками Всеукраїнських олімпіад, у яких брали участь 64 технічні вузи, студенти університету впевнено здобули перше місце, отримавши 30 призових місць. Це один з найкращих показників серед вузів України.

У навчальний процес впроваджено понад 1800 комп’ютерних місць. Створена одна з найбільш розвинених в Україні корпоративна комп’ютерна мережа. Вона поєднує понад 1800 комп’ютерів і понад 25 серверів, розташованих у 10 навчальних корпусах. Мережа має вихід в Інтернет через 2 зовнішніх канали. У найбільш насичених комп’ютерною технікою корпусах прокладені оптико-волоконні лінії зв’язку. ДонНТУ виступив співзасновником і активним учасником Національної телекомунікаційної мережі навчальних та наукових закладів України «УРАН», будучи регіональним координатором цієї мережі у Донбасі (donntu.edu.ua).

3. Суспільно-гуманітарний (економічний) напрям

2006 року Київському національному економічному університету виповнилося 100 років.

Свій 90-річний ювілей університет зустрів у ранзі державного економічного. Його визнали органи державної влади та державного управління, установи і заклади, ринкові структури, інші вузи України, близького і далекого зарубіжжя. До вчених вузу почали постійно звертатись за консультаціями ділові кола України, керівники та спеціалісти підприємств і організацій.

Якісні і кількісні зміни перетворили університет в елітний вуз, визнаний лідер економічної освіти в Україні, своєрідний навчально-науково-видавничий комплекс. У структурі університету було створено Науково-дослідний інститут економічного розвитку, Центр магістерської підготовки, Український інститут розвитку фондового ринку, Українську асоціацію маркетингу, Українську фінансово-банківську школу.

Багаторічний довід науково-дослідної роботи, тісний зв’язок вчених університету з науковими установами

 

 

Київський національний економічний університет

 

України і зарубіжних країн забезпечили формування університетських наукових шкіл з бухгалтерського обліку, аудиту та аналізу; кредиту, банківської справи і грошового обігу; державних фінансів і податків; статистики; економічної теорії; економіки підприємств і форм господарювання.

Широкі творчі зв’язки налагодив університет із вузами Німеччини, Великобританії, Австрії, Канади, Франції, США, Голландії, а також став активним співучасником європейських програм TASIS, INTAS, TEMPUS.

Київський національний економічний університет сьогодні — найбільший в Україні навчальний економічний заклад, визнаний у своїй державі та у світі центр підготовки економістів, менеджерів та правознавців.

Саме тому Міністерство освіти і науки України поклало на КНЕУ функцію науково-методичного координатора підготовки економістів і менеджерів у нашій державі.

У цих закладах навчається понад тридцять тисяч студентів. Тільки в Києві їх навчає 12 дійсних членів Національної академії наук України і галузевих академій, 123 професори, доктори наук і 520 кандидатів наук, доцентів.

До складу університету поряд із базовим закладом як структурні підрозділи ввійшли Криворізький економічний інститут, Кримський економічний інститут, Криворізький і Сімферопольський коледжі, Київський економічний коледж, Київський коледж інформаційних систем і технологій, які діють за Статутом університету. При університеті функціонують і забезпечують свою діяльність на повному самофінансуванні Український інститут розвитку фондового ринку, Українська фінансово-банківська школа, філіал Міжнародного Християнського університету (м. Відень). В університеті, крім факультетів, кафедр, інститутів, коледжів, центрів як структурні підрозділи діють школи, відділи, бібліотека, господарські та виробничі осередки, видавництво, архів, спортивний комплекс, студентське містечко, служба охорони та інші структурні підрозділи, які обслуговують навчальний процес і наукові дослідження та забезпечують життєдіяльність вузу (www.kneu.kiev.ua).

Комунікативний практикум

II.     Перекажіть вибраний вами текст, спочатку користуючись планом, потім тезами й нарешті — конспектом. Під час якого з переказів ви відчували найменші труднощі?

Бібліографічне бюро

Томан І. Мистецтво говорити. — К.: Політвидав України, 1989.

Учіться висловлюватися / П. І. Білоусенко, Ю. О. Арешенков, Т. М. Віняр та ін. — К.: Рад. школа, 1990.

 

РОЗВИТОК МОВЛЕННЯ

 

Полеміка у професійному спілкуванні.

 

Полемічні прийоми. Етика полемічної майстерності

Істина народжується в суперечці.

Сократ

 

 233.1. Розгляньте схему. Використовуючи її, розкажіть про різновиди         суперечки.

 

 

Кроки до успішного спілкування

II.     Прочитайте текст. Визначте стиль і тип мовлення. Доведіть свою думку. Випишіть ключові слова з тексту й обґрунтуйте їх роль у розкритті змісту. Сформулюйте запитання для однокласників за змістом прочитаного.

У професійному спілкуванні часто виникають ситуації, коли під час обговорення певного питання або проблеми необхідно відстоювати свій погляд, свою думку, тобто сперечатися. Не викликає заперечення й теза про те, що в полеміку необхідно вступати заради з’ясування істини, зіставлення різних поглядів. Таким чином, щоб вийти переможцем із суперечливої ситуації, необхідно володіти полемічною майстерністю.

Зміст поняття полемічна майстерність включає знання предмета суперечки та її різновидів, дотримання основних вимог культури суперечки, вміння доводити висунуту тезу і спростовувати думку опонента за допомогою вагомих аргументів, використовувати полемічні прийоми й протистояти прийомам противника.

Отже, полеміка — це наука переконувати, яка вчить підкріплювати думки переконливими і незаперечними доказами, науковими аргументами.

У діловому спілкуванні полеміка часто виникає спонтанно, до того ж у ній можуть одночасно брати участь кілька осіб, і у кожного своя думка. Якщо ніхто не візьме на себе роль організатора обговорення, воно може перетворитися у звичайну сварку.

Певний порядок ведення полеміки дисциплінує її учасників, дає змогу знайти істину в суперечці. Зазвичай полеміка проводиться в такій послідовності:

1.Ведучий називає тему обговорення, представляє його учасників.

    2.  Виступ першого опонента з переконливою промовою.

    3.  Запитання до нього.

4.  Виступ другого опонента зі спростуванням або запереченням.

    5.  Запитання до нього.

    6.  Заключний виступ першого опонента.

    7.  Переконливий виступ другого опонента.

    8.  Запитання до нього.

    9.  Виступ першого опонента зі спростуванням чи запереченням.

   10. Запитання до нього.

   11. Заключний виступ другого опонента.

   12.  Оцінка експертами обґрунтованості позицій кожного опонента.

   13. Ведучий підсумовує обговорення.

І не забувайте, що перевага в полеміці виявляється на боці того, хто не тільки глибше і всебічно знайомить з проблемою, але й протистоїть хитрощам і забороненим прийомам, тобто володіє культурою ведення полеміки (3 кн. «Риторика»),

III.    Дайте відповіді на запитання за текстом.

 1. Чи доводилося вам брати участь у полеміці? Чи виникали у вас труднощі у відстоюванні власних думок?

2. Які засоби використовують полемісти, прагнучи довести правильність висунутих тверджень і переконати в цьому опонента?

3. Чому, на вашу думку, саме такий сценарій проведення полеміки сприятиме ефективному обговоренню проблеми й винайденню спільного для обох сторін рішення?

Кроки до успішного спілкування

234.1.   Прочитайте текст. Випишіть назви полемічних прийомів, сформулюйте визначення, запам’ятайте особливості кожного з них. Складіть 6—7 запитань за змістом тексту для своїх однокласників.

Щоб захистити свою точку зору і спростувати думку опонента, учасники суперечки використовують різні полемічні прийоми.

Ефективним засобом вважається застосування гумору, іронії, сарказму. Вони є обов’язковими психологічними елементами суперечки, посилюють полемічний тон, емоційний вплив на опонента, допомагають розрядити напруження, створюють певний настрій при обговоренні гострих питань, допомагають досягти успіху.

Іронічне чи жартівливе зауваження чи запитання може збентежити опонента, поставити його у скрутне становище, а подекуди і зруйнувати ретельно вибудувані докази.

Поширеним є прийом «доведення до абсурду, нісенітниці». Суть цього прийому — показати неправдивість тези чи аргументу, оскільки наслідки його суперечать дійсності.

Досить часто в полеміці застосовується «прийом бумеранга». Прийом полягає в тому, що теза чи аргумент повертається проти тих, хто висловив. При цьому сила удару збільшується.

Існує ще один прийом — атака запитаннями. Його мета — створити для опонента скрутну ситуацію, змусити його захищатися, виправдовуватися, створити найбільш сприятливі умови для суперечки.

Найбільш дійовим прийомом є спростування тези, критика доказів. Наприклад, професорі. М. Вихров із роману Л. Леонова «Русский лес», читаючи лекцію студентам-першокурсникам, вирішив розповісти їм про давню і затяжну суперечку:

«Вам, майбутнім працівникам лісу, вручають ключі від зеленої скарбниці нашої вітчизни, вам належить розібратися в плутанині лісних теорій і справедливо оцінити деякі з них, підсолоджені медом солодких сновидінь».

І   спростовуючи теорію опонентів про лісове благополуччя, Вихров навів викривальні факти: «Вас будуть переконувати, що вирубка проводиться нижче річного приросту. Не вірте їм: приріст вони вираховують із загальної кількості лісів, враховуючи необжиті простори тайги в Сибіру, де ліс донині гниє в корені. Споконвіку вихвалялися ми лісами на Єнісеї та Обі, а рубали під Тулою й Рязанню».

Менш ефективним прийомом є критика доказів опонента. Підкреслюючи неправдивість чи необґрунтованість аргументів, полеміст наводить слухача на думку, що висунута теза не доведена. Інколи полемісти, щоб показати помилковість тези опонента, просто відкидають його докази і розвивають свої ідеї. Але не можна відкидати чужих аргументів без доказів їх невідповідності (За Н. Голуб).

II. Перегляньте телепередачу, присвячену обговоренню суперечливих питань. Які полемічні прийоми використовували учасники передачі?

Комунікативний практикум

235.1. Прочитайте подані поради. Додайте 2—3 поради для полемістів- початківців.

Пам’ятка поле містові

1.      Умій слухати співрозмовника.

2.      Не підміняй емоціями аргументи.

3.      Підтверджуй свої висновки точними й образними аргументами.

4.      Умій говорити зрозуміло й дохідливо.

5.      Не втрачай предмета суперечки в процесі обговорення.

6.      Поважай погляди й переконання опонента.

7.      Говори спокійно й у дружньому тоні.

8.      Займай тверду позицію в суперечці.

9.      Не поспішай визнати себе переможеним.

II. Виберіть одну з поданих нижче проблем для полеміки. Попередньо визначіться з позицією й поділіться на підгрупи. Кожна з підгруп висуває тезу. Прихильники кожної тези об'єднуються в команди і готуються до проведення полеміки. Для цього слід уточнити визначення всіх термінів, якими ви оперуватимете, глибоко проаналізувати проблему, дібрати аргументи і підготувати переконливу промову. Слід також подумати, завдяки яким полемічним прийомам ви зможете спростувати, заперечити або відхилити думку опонента і його критику. Не забувайте дотримуватися «сценарію» ведення полеміки.

•   Чи повинні ми відмовитися від експериментів над природою?

•   Чи призведе сучасний розвиток промисловості до екологічної кризи?

•   Чи кожен має приховані здібності?

Бібліографічне бюро

Препотенська М. Риторика: 10 ключових тем. Навч. посіб. — К.: IHKOC, 2009.

Сагач Г. М. Золотослів. — К.: Райдуга, 1993.

Сагач Г. Риторика. — К.: Ін Юре, 2000.

Шеремет І. А. Мистецтво красиво говорити//Барви творчості. — К., 1995.





Відвідайте наш новий сайт - Матеріали для Нової української школи - планування, розробки уроків, дидактичні та методичні матеріали, підручники та зошити